Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №494/2458/25 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа №494/2458/25

Провадження №2/504/2185/26

Доброславський районний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенка В.К.,

секретаря – Ориник М.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, смт. Доброслав, в порядку спрощеного провадження, позовну заяву представника ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» код ЄДРПОУ 35234236 проти Стах Івана Анатолійовича, РНОКПП НОМЕР_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» (далі –Товариство) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі- відповідач), яким просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, стягнути судовий збір.

Заявник послався на те, що 09.08.2022 року між відповідачем та ТОВ «МІЛОАН» було укладено споживчий кредитний договір № 8590557, згідно з яким кредитор передав а відповідач отримав грошові кошти у сумі 3000,00 грн., і зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, встановлені договором.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі.

Відповідач свої зобов`язання не виконав, заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не погасив, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 12570,00 грн., з них тіло кредиту 3000,00 грн., заборгованість за відсотками 9000,00 грн., 570 грн. заборгованість за комісією.

02.12.2022 року ТОВ «МІЛОАН» та Товариство уклали Договір про відступлення права вимоги № 85-МЛ, згідно з яким Товариство набуло статусу нового кредитора відповідача та отримало право грошової вимоги до відповідача.

Посилаючись на вищевикладені обставини представник Товариства просив суд стягнути з відповідача заборгованість та судовий збір.

В судове засідання відповідач не з`явився, сповіщався судом про дату, час та місце його проведення за допомогою підсистеми ЕСІТС.

Представник Товариства подав заяву про розгляд справи у свою відсутність, доводи позову підтримав, просив позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Позиція суду, релевантні джерела права:

Судом встановлено, 09.08.2022 року між відповідачем та ТОВ «МІЛОАН» було укладено споживчий кредитний договір № 8590557, згідно з яким кредитор передав а відповідач отримав грошові кошти у сумі 3000,00 грн., і зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, встановлені договором.

За умовами Договору строк кредитування 105 днів.

Відсотки за користування кредитом становлять 3,0% за кожен день користування кредитом.

Договір підписаний відповідачем із застосування електронного підпису.

Кредитодавець свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, що підтвержено довідкою.

Відповідач свої зобов`язання не виконав, заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не погасив, у зв`язку з чим виникла заборгованість вказана вище заборгованість.

02.12.2022 року ТОВ «МІЛОАН» та Товариство уклали Договір про відступлення права вимоги № 85-МЛ, згідно з яким Товариство набуло статусу нового кредитора відповідача та отримало право грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Таким чином, на переконання суду, надавши Відповідачу грошові кошти кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а позичальник взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість.

Отже, згідно ст. 526, 1054 ЦК України з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягає стягненню заборгованість по тілу кредиту за кредитним договором в сумі 3000,00 грн.

Щодо відсотків за користування кредитними коштами:

Станом на 21 вересня 2022 року була відсутня імперативна норма, яка б обмежувала розмір процентів за користування кредитом у договорі про споживчий кредит та дозволяла б застосувати конструкцію нікчемності умови договору про споживчий кредит (частина п`ята статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

За відсутності підстав для застування конструкції нікчемності умови, до правових способів коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит, який укладено 21 вересня 2022 року, з урахуванням змісту статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», потрібно віднести: оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит; зміну договору про споживчий кредит; тлумачення умов договору про споживчий кредит.

Суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень.

Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору.

Оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може.

Тобто у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.

У цій справі відповідач обрав пасивну модель захисту і не подавав зустрічного позову щодо незгоди з умовами кредитного договору.

Тому правових підстав для встановлення нікчемності конкретних умов кредитного договору щодо надмірних відсотків (так званих «лихварних» відсотків) відсутні.

Отже відсотки, які визначені сторонами у договорі в сумі 9000,00 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Щодо комісії:

Відносини, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних потреб громадян регулюються, зокрема, Законом України «Про захист прав споживачів».

Положення Закону України «Про захист прав споживачів» від 19.05.1991 року з наступними змінами, у взаємозв`язку із положеннями ст. 42 ч.4 Конституції України, треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником /споживачем/ за договором про надання споживчого кредиту, що виникають, як під час укладення, так і виконання такого договору (рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 року у справі №15-рп/2011).

Відповідно до п. п. 3.1, 3.4 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління НБУ від 10.05.2007 року № 168 (далі-Правила), у кредитному договорі або додатку до нього банки повинні надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутних послуг, а також інших фінансових зобов`язань споживача, зазначивши, зокрема, перелік, розмір і базу розрахунку всіх комісій (тарифів) банку, що пов`язані з наданням, обслуговуванням і погашенням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, здійснення валютно-обмінних операцій, юридичне оформлення. Банки також зобов`язанні в кредитному договорі зазначити вид і предмет кожної супутньої послуги, яка надається споживачу, обґрунтувати вартість супутньої послуги (нормативно-правові акти щодо визначення розмірів зборів та обов`язкових платежів, тарифів нотаріусів, страхових компаній, суб`єктів оціночної діяльності, реєстраторів за надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність чи відсутність обтяжень рухомого майна, інших реєстрів тощо).

Разом з тим, відповідно до п.3.6 Правил, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач повинен сплатити на користь банка за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо) або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє споживач з метою встановлення, зміни чи припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Держава має сприяти забезпеченню споживання населенням якісних товарів (робіт, послуг), зростанню добробуту громадян та загального рівня довіри у суспільстві.

Споживачу, як правило, об`єктивно бракує знань, необхідних для здійснення правильного вибору товарів (робіт, послуг) із запропонованих на ринку, а також для оцінки договорів щодо їх придбання, які нерідко мають вид формуляра або іншу стандартну форму. Отже, для споживача існує ризик помилково чи навіть внаслідок уведення його в оману придбати не потрібні йому кредитні послуги. Тому держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визнання особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору (рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 року у справі №15-рп/2011).

Споживач може і не знати, що при оформленні кредитного договору він оформив з банком непотрібну йому послугу.

Тому держава повинна забезпечувати захист громадян, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах.

За таких обставин умови договору та заявки на видачу кредиту (п.8) кредитного договору, в частині сплати позичальником комісії за надання кредиту в силу ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», є нікчемним.

Зважаючи на викладене, суд відмовляє у позові, в частині стягнення заборгованості по комісії

Тому позов слід задовольнити частково.

Щодо судових витрат.

За подання позову до суду Товариство сплатило судовий збір в сумі 2422,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням.

Судовий збір, підлягає стягненню з відповідача на користь Товариства відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволеним вимогам позову, тобто 2312,42 грн. (2422,40 грн.х95,46%),

Витрати на правничу допомогу також стягуються з відповідача пропорційно задоволеним вимогам позову в сумі 7636,80 грн. (8000,00 грн.х95,46%).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 258-260, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» код ЄДРПОУ 35234236 проти Стах Івана Анатолійовича, РНОКПП НОМЕР_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором в сумі 12000,00 грн., з яких тіло кредиту 3000,00 грн. та відсотки за користування кредитом 9000,00 грн.

В решті вимог позову, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір 2312,42 грн. а також витрати на правничу допомогу в сумі 7636,80 грн.

Решту судових витрат віднести на рахунок позивача.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

СуддяВ. К. Барвенко