Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №504/74/26 — Доброславський районний суд Одеської області

Суд: Доброславський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 15 липня 2026 р.

Справа: №504/74/26

Суддя: Барвенко В. К.

Справа №504/74/26

Провадження №2/504/2370/26

Доброславський районний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенка В.К.,

секретаря – Ориник М.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, смт. Доброслав, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, поверх 4, код ЄДРПОУ: 35625014) проти ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , про стягнення заборгованості за договорами кредиту, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі- Товариство) звернувся до суду з позовом проти ОСОБА_1 (далі- відповідач), про стягнення заборгованості за договорами кредиту на загальну суму 45124,75 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 01.05.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачем укладено договір кредиту № 00530-05/2025.

28.08.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір Факторингу № 28082025, відповідно до умов якого до Товариства перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором.

Так, згідно до реєстру боржників до Договору факторингу № 28082025, позивач набув право вимоги до відповідача в розмірі 18040,00 грн. з яких тіло кредиту 6000,00 грн., проценти за користування кредитом 5980 грн., заборгованість за штрафом в сумі 5460,00 грн., заборгованість по комісії за видачу кредиту 600,00 грн.

04.04.2025 року між ТОВ «1Безпечне Агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір кредиту № 8667372.

27.03.2025 між ТОВ «1Безпечне Агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір Факторингу № 27032025, відповідно до умов якого до Товариства перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором.

Так, згідно до реєстру боржників № 15 від 24.09.2025 року до Договору факторингу № 27032025, позивач набув право вимоги до відповідача в розмірі 11593,00 грн. з яких тіло кредиту 3000,00 грн., проценти за користування кредитом 2593,50 грн., заборгованість за неустойокою 6000,00 грн.

05.04.2025 року між ТОВ «1Безпечне Агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір кредиту № 71764132.

Так, згідно до реєстру боржників № 16 від 24.09.2025 року до Договору факторингу № 27032025, позивач набув право вимоги до відповідача в розмірі 15491,25 грн. з яких тіло кредиту 4500,00 грн., проценти за користування кредитом 1316,25 грн., заборгованість за неустойкою 9000,00 грн., заборгованість за комісією за надання кредиту – 675,00 грн.

Оскільки, станом на день пред`явлення даного позову до суду відповідачем не виконано взятих на себе зобов`язань згідно вищевказаного договору позивач просить вимоги позову задовольнити повністю.

В судове засіданні відповідач не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце його проведення шляхом надсилання повістки через підсистему електронний суд.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак у поданому позові просить у разі неявки відповідача постановити по справі заочне рішення та за відсутності позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що 01.05.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та відповідачем укладено договір кредиту № 00530-05/2025.

За змістом договору відповідач отримав 6000,00 грн. на строк 120 днів, з 01.05.2025 року по 28.08.2026 року.

Договором передбачено нарахування відсотків у ставці 0,98% за кожен день користування кредиту.

Орієнтовна річна процентна ставка 2572,74 %, орієнтовна вартість кредиту 13080,00 грн., всього відсотків 7080,00 грн.

Судом встановлено, що 04.04.2025 року між ТОВ «1Безпечне Агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір кредиту № 8667372.

За змістом договору відповідач отримав 3000,00 грн. на строк 360 днів, з 04.04.2025 року по 29.03.2026 року.

Договором передбачено нарахування відсотків у ставці 0,998% за кожен день користування кредиту.

Орієнтовна річна процентна ставка 3194,73 %, орієнтовна вартість кредиту 13777,50 грн., всього відсотків 10777,50 грн.

Судом встановлено, що 05.04.2025 року між ТОВ «1Безпечне Агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір кредиту № 71764132

За змістом договору відповідач отримав 4500,00 грн. на строк 30 днів, з 05.04.2025 року по 04.05.2025 року.

Договором передбачено нарахування відсотків у ставці 0,750% за кожен день користування кредиту.

Орієнтовна річна процентна ставка 1186,17 %, орієнтовна вартість кредиту 5512,50 грн., всього відсотків 1012,50 грн.

Судом встановлено, що договори укладено в електронній формі, підписані відповідачем одноразовими електронними ідентифікаторами, які надавались відповідачу одразу при виконанні кроків при укладенні кожного з вказаних договорів.

Грошові кошти переведені позичальниками на вказаний відповідачем рахунок, що вбачається з матеріалів справи.

Розрахунки заборгованості по кожному з кредитних договорів відповідачем не спростовані.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти.

Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У відповідності до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять право первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлене договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки своїх зобов`язань за договором відповідач добровільно не виконує належним чином, але як боржник він не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, то у позивача виникло право вимагати від боржника повернення несплачених кредитних коштів.

У відповідності до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач умови взятих на себе зобов`язань не виконала, що виявилося у неповернення коштів та стало наслідком звернення Товариства, в якості нового кредитора, до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Суд погоджується з тим, що з відповідача слід стягнути тіло кредитів 13500,00 грн., оскільки це передбачено договорами та доведено відповідними розрахунками.

Щодо процентів.

Так, з 24.12.2023 набрав чинності Закон № 3498-ІХ, яким розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 17, згідно якого, тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5% в день, з 22.04.2024 - не більше 1,5% в день, а з 20.08.2024 - не більше 1% в день.

Договори укладені після набрання цим законом чинності.

Отже проценти за договором розраховано вірно, у розмірі, який не перевищує максимально допустимий законом розмір.

Тому відсотки за весь строк кредитування підлягають стягненню в сумі, яка визначена договорами, а саме в сумі 5980,00 грн.+2593,00 грн.+1012,50 грн., а всього 9585,50 грн.

Суд не погоджується з сумою відсотків 1316,25 грн. за договором № 71764132 від 05.04.2025 року, оскільки за весь строк кредитування договором сторони визначили 1012,50 грн. відсотків за користування кредитом.

Тому саме така сума має бути стягнута з відповідача на користь позивача.

Щодо комісій:

Відносини, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних потреб громадян регулюються, зокрема, Законом України «Про захист прав споживачів».

Положення Закону України «Про захист прав споживачів» від 19.05.1991 року з наступними змінами, у взаємозв`язку із положеннями ст. 42 ч.4 Конституції України, треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником /споживачем/ за договором про надання споживчого кредиту, що виникають, як під час укладення, так і виконання такого договору (рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 року у справі №15-рп/2011).

Відповідно до п. п. 3.1, 3.4 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління НБУ від 10.05.2007 року № 168 (далі-Правила), у кредитному договорі або додатку до нього банки повинні надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутних послуг, а також інших фінансових зобов`язань споживача, зазначивши, зокрема, перелік, розмір і базу розрахунку всіх комісій (тарифів) банку, що пов`язані з наданням, обслуговуванням і погашенням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, здійснення валютно-обмінних операцій, юридичне оформлення. Банки також зобов`язанні в кредитному договорі зазначити вид і предмет кожної супутньої послуги, яка надається споживачу, обґрунтувати вартість супутньої послуги (нормативно-правові акти щодо визначення розмірів зборів та обов`язкових платежів, тарифів нотаріусів, страхових компаній, суб`єктів оціночної діяльності, реєстраторів за надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність чи відсутність обтяжень рухомого майна, інших реєстрів тощо).

Разом з тим, відповідно до п.3.6 Правил, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач повинен сплатити на користь банка за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо) або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє споживач з метою встановлення, зміни чи припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Держава має сприяти забезпеченню споживання населенням якісних товарів (робіт, послуг), зростанню добробуту громадян та загального рівня довіри у суспільстві.

Споживачу, як правило, об`єктивно бракує знань, необхідних для здійснення правильного вибору товарів (робіт, послуг) із запропонованих на ринку, а також для оцінки договорів щодо їх придбання, які нерідко мають вид формуляра або іншу стандартну форму. Отже, для споживача існує ризик помилково чи навіть внаслідок уведення його в оману придбати не потрібні йому кредитні послуги. Тому держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визнання особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору (рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 року у справі №15-рп/2011).

Споживач може і не знати, що при оформленні кредитного договору він оформив з банком непотрібну йому послугу.

Тому держава повинна забезпечувати захист громадян, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах.

За таких обставин умови договору та заявки на видачу кредиту (п.8) кредитного договору, в частині сплати позичальником комісії за надання кредиту в силу ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», є нікчемним.

Зважаючи на викладене, суд відмовляє у позові, в частині стягнення заборгованості по комісії

Шодо пені (штраф, неустойка).

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022від 24.02.2022на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

Отже сума неустойки стягненню не підлягає.

Тому позов слід задовольнити частково.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки задоволена частина позову становить 13500,00 грн.+ 9585,50 грн.=23085,50 грн., тобто 51,15% ціни позову, то з відповідача на користь позивача слід стягнути суму судового збору в розмірі 1548,82 грн., решту судового збору слід віднести на рахунок позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4,6,10,12,141,228,229,247,263,265,273,274279 ЦПК України, ст. ст. 549-551,625,651,1049-1050,1052,1054 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, поверх 4, код ЄДРПОУ: 35625014) до ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , про стягнення заборгованості за договорами кредиту, – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість у сумі в сумі 23085,50 грн. за договорами кредитів .

В решті позову- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в сумі 1548,82 грн.

Решту судового збору віднести на рахунок позивача.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з моменту його отримання в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

СуддяВ. К. Барвенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua