Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №711/7609/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7609/26

Номер провадження2/711/3971/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 жовтня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дмитренка О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2026 року ТОВ «Сучасний Факторинг», через підсистему «Електронний суд», звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 10077,03 грн та судові витрати (вхідний №31572, а.с.1-4).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 29.12.2021 між ТОВ «Сучасний Факторинг» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №10211163314 (далі – Кредитний договір), за умовами якого позивач надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 5472,26 грн строком на 24 календарні місяці з кінцевим терміном повернення 29.12.2023 (включно) та зі сплатою відсотків у розмірі 4,5% від суми кредиту, 0 грн комісії за надання кредиту та 218,89 грн комісії за управління (обслуговування) кредиту. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору становила 11 382,26 грн.

Згідно п.10 Кредитного договору позичальник доручив ТОВ «Сучасний Факторинг» перерахувати суму кредиту 5472,26 грн у наступному порядку та за наступними реквізитами: 1) за товари у розмірі 4847 грн на користь ТОВ «ФТД-Ритейл» згідно рахунку-фактури; 2) за послуги страхування у розмірі 625,26 грн на користь ТДВ «СК «Екта» згідно договору страхування №101/91-ДА5 від 01.06.2021.

Як стверджує позивач у мотивувальній частині позовної заяви, він свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в кредит, що підтверджується копіями підписаного кредитного договору, договору добровільного страхування, рахунку-фактури та платіжною інструкцією, що долучені до матеріалів позовної заяви.

У свою чергу Відповідач зобов`язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені договорами терміни, згідно графіку платежів, а також виконати інші свої зобов`язання згідно кредитного договору.

Однак, в порушення умов Кредитного договору та чинного законодавства України, відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання: не сплачує проценти за користування кредитними коштами та не повертає чергові суми отриманого кредиту відповідно до встановленого графіку.

У зв`язку з цим, загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором № 10211163314 від 29.12.2021 становить 10 077,03 грн, яка складається з: 4 929,58 грн - заборгованість за тілом кредиту, 5 147,45 грн - заборгованість за сумою відсотків, та 0,00 грн - заборгованість за сумою комісії за обслуговування.

Також позивач у позові зазначає про те, що відповідачем сплачено позивачу 1000 грн в рахунок виконання умов Кредитного договору.

Ураховуючи зазначене, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором № 10211163314 від 29.12.2021 у розмірі 10 077,03 грн, судовий збір у розмірі 2662,40 грн, поштові витрати в сумі 120 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 липня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 12 год 00 хв 28 серпня 2026 року в приміщенні Придніпровського районного суду м.Черкаси (а.с.31-32).

Судове засідання, що було призначене о 12 год 00 хв 28 серпня 2026 року, не відбулося з підстав тимчасової непрацездатності головуючого судді про що секретарем судового засідання складена відповідна довідка (а.с.41). Розгляд справи відкладений до 12 год 00 хв 02 жовтня 2026 року.

Представник позивача адвокат Панасюк О.М. у судове засідання не з`явився, причин не прибуття у судове засідання суду не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронних кабінетів як безпосередньо позивача, так і його представника адвоката Панасюка О.М., що були отримані цими учасниками справи 18 вересня 2026 року (а.с.43 зворот, 44 зворот). Водночас, представник позивача адвокат Панасюк О.М. у прохальній частині позовної заяви від 20.07.2026, виявив волю на розгляд означеної справи без участі представника позивача та не заперечив проти заочного розгляду справи (а.с.3).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 02 жовтня 2026 року о 12 год 00 хв не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча про місце, день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв чи клопотань про проведення судового засідання без його участі до суду не подав, відзиву до суду не направив (відповідно до вимог ч.8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами).

У зв`язку з цим 02 жовтня 2026 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У цьому судовому рішенні суд детально виклав підстави для проведення заочного розгляду справи, а тому повторно їх зазначати у судовому рішенні по суті спору суд не вбачає підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась у відсутність всіх учасників справи, тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію представника позивача, висловлену письмово, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 29 грудня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Сучасний Факторинг» було укладено кредитний договір у формі заяви-приєднання до кредитного договору по продукту «Кредит на товар» №10211163314 (далі – Кредитний договір).

Зі вступної частини Кредитного договору суд встановив, шо означеною заявою-приєднанням, яку подаю разом з графіком платежів кредитному посереднику, відповідач як позичальник засвідчим своє волевиявлення на приєднання до кредитного договору по продукту «Кредит на товар»; далі разом публічна пропозиція, графік платежів та заява-приєднання складають кредитний договір по продукту «Кредит на товар», з умовами, що визначені в публічній пропозиції, графіку платежів і в даній заяві-приєднанні.

Згідно п.1 Кредитного договору загальна сума кредиту складає 5472,26 грн, процентна ставка (звичайна) - 4,50% в місяць, пільгова процентна ставка не застосовується, пільговий період - відсутній, база для розрахунку процентів – на початкову загальну суму кредиту протягом всього строку кредиту, комісія за надання кредиту - 0,00 грн, строк кредиту - 24 місяці з моменту надання по терміни визначені в графіку платежів, що подається разом з цією заявою-приєднання, з кінцевим терміном повернення 29.12.2023 (включно), комісія за управління (обслуговування) кредиту – 218,89 грн, штраф за кожен пропуск періодичного платежу – 218,89 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору – 11 382,26 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору – 83,16%.

Пункти 2-8 Кредитного договору містять інформацію щодо особистих даних позивачальника ОСОБА_1 , контактну інформацію, адресу реєстрації, адресу фактичного місця проживання або перебування, додаткову контактну інформацію (третя особа), інформацію про місце роботи, дані про доходи та витрати.

Згідно п.10 Кредитного договору позичальник доручив ТОВ «Сучасний Факторинг» перерахувати суму кредиту 5472,26 грн у наступному порядку та за наступними реквізитами: 1) за товари у розмірі 4847 грн на користь ТОВ «ФТД-Ритейл» згідно рахунку-фактури; 2) за послуги страхування у розмірі 625,26 грн на користь ТДВ «СК «Екта» згідно договору страхування №101/91-ДА5 від 01.06.2021.

Пунктом 11 Кредитного договору обумовлено, що детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, визначається в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що подається позичальником разом з цією заявою-приєднання та є додатком №1 до кредитного договору «Кошти в кредит».

Відповідно до п.12 Договору своїм підписом позивальник також підтверджує, що отримав свій примірник Заяву-приєднання.

Також зі змісту заяви приєднання № 10211163314 від 29.12.2021 до кредитного договору по продукту «Кредит на товар» суд встановив, що означений правочину укладений у письмовій формі та власноручно підписаний позичальником ОСОБА_1 (а.с.7).

Зі змісту Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є додатком №1 до Кредитного договору, суд встановив, що загальна вартість кредиту складає 11382,26 грн, дата видачі кредиту/дата платежу відповідно 29.12.2021 та з 31.01.2022 до 29.12.2023, сума кредиту за договором становить 5472,26 грн, проценти за користування кредитом складають 5910,00 грн, комісія за обслуговування становить 218,89 грн. Також суд встановив, що означений додаток до Кредитного договору підписаний відповідачем ОСОБА_1 власноручним підписом, проставленням якого позичальник підтвердив юридичний факт отримання примірника графіку платежів (а.с.8 зворот).

Крім того 29.12.2021 відповідачем ОСОБА_1 власноручним підписом підписано паспорт споживчого кредиту, в якому викладені умови кредитування ТОВ «Сучасний Факторинг» з урахуванням побажань позичальника, яким є відповідач ОСОБА_1 , що зберігають чинність та є актуальними до 29.12.2023 (а.с.9 зворот-10).

Із рахунку-фактури № ФТЧКШ-0127-7083325 від 29.12.2021 суд встановив, що постачальником ТОВ «ФТД-Ритейл» надано одержувачу ОСОБА_1 реквізити для оплати товару, придбаного останнім у магазині «Фокстрот» за адресою: АДРЕСА_1 , на загальну суму 4847 грн з ПДВ (а.с.9).

Також у судовому засіданні суд безпосередньо дослідив платіжну інструкцію в національній валюті №110332 від 10.01.2022, зі змісту якої встановив, що ТОВ «Сучасний Факторинг» сплатило ТОВ «ФТД-Ритейл» грошові кошти в сумі 4847 грн на виконання рахунку-фактури № ФТЧКШ-0127-7083325 від 29.12.2021 за ОСОБА_1 по кредитного договору №10211163314 від 29.12.2021 (а.с.14).

Таким чином, суд встановив, що кредитні кошти, отримані позичальником на виконання умов Кредитного договору, були надані ТОВ «Сучасний Факторинг» відповідачу для придбання товарів шляхом сплати 4847 грн ТОВ «ФДТ-Ритейл» за придбаний відповідачем товар у магазині «Фокстрот» в м. Черкаси.

Із виписки з особового рахунку за кредитним договором № 10211163314 від 29.12.2021 суд встановив, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «Сучасний Факторинг» за Кредитним договором станом на 10.02.2026 (включно) становить 10 077 гривень 03 копійки, з яких: загальна заборгованість за тілом кредиту становить 4929 гривень 58 копійок та заборгованість за сумою комісії/відсотків становить 5147 гривень 45 копійок. Також із означеного засобу доказування суд встановив, що 31.01.2022 та 28.02.2022 відповідач ОСОБА_1 сплатив ТОВ «Сучасний Факторинг» щоразу по 500 грн, тобто сукупно в сумі 1000 грн (а.с.15).

Відповідно до положень ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики)або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1,3 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок

Частинами 1,2 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частинами 1,2 ст.1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статті 527, 530 ЦК України визначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 порушив умови Кредитного договору, неналежно виконуючи взяті на себе зобов`язання щодо сплати основної суми боргу (тіла кредиту) та відсотків за користування кредитними коштами, повернувши кредитодавцю лише 1000 грн. Даних про належне виконання відповідачем умов Кредитного договору суду не надано.

Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідачем не надано суду жодних доказів як неотримання ним у кредит від ТОВ «Сучасний Факторинг» грошових коштів у сумі 5472,26 грн, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов означеного кредитного договору у строки, передбачені цим правочином.

Водночас матеріалами справи підтверджується той факт, що сума кредиту, яка була обумовлена між ТОВ «Сучасний Факторинг» та ОСОБА_1 і відображена у п.1 заяви-приєднання до кредитного договору по продукту «Кредит на товар» №10211163314 від 29.12.2021, була отримана відповідачем шляхом сплати кредитодавцем 4847 грн ТОВ «ФДТ-Ритейл» за придбаний відповідачем товар у магазині «Фокстрот» в м. Черкаси, а також оплати кредитодавцем грошових коштів у сумі 625,26 грн ТОВ «СК «Екта» за послуги страхування на виконання умов договору добровільного страхування від нещасних випадків та добровільного страхування фінансового ризику №10211163314 від 29.12.2021, що укладений між ТДВ «СК «Екта» та позичальником ОСОБА_1 (а.с.8).

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконав грошове зобов`язання щодо повернення суми кредиту за Кредитним договором кредитодавцю ТОВ «Сучасний Факторинг», а також і відсотків за користування кредитними коштами, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 4929,58 грн в рахунок погашення тіла кредиту та 5147,45 грн у рахунок сплати відсотків за користування кредитними коштами підлягають задоволенню.

Водночас відповідач, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав суду жодних належних і допустимих доказів щодо неправильності розрахунку заборгованості за Кредитним договором, зокрема, з призми розміру сплачених ним коштів у рахунок як погашення тіла кредиту, так і відсотків, що вплинуло б на розмір заборгованості, зокрема, за відсотками.

Щодо стягнення судових витрат у сумі 120 грн (витрати на поштові послуги щодо направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу), то суд зазначає про таке.

Як встановлено судом, на підтвердження понесення позивачем витрат на поштове відправлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача (позичальника), що вказана у Кредитному договорі, ТОВ «Сучасний Факторинг» долучено до позову, а судом безпосередньо досліджено, опис вкладення до цінного листа (а.с.17), список згрупованих відправлень №СФ 16.07ч.2, що складений АТ «Укрпошта», згідно якого вартість відправлення на ім`я ОСОБА_1 становить 120 грн (а.с.21-22), а також фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 16.07.2026 щодо оплати вартості поштових відправлень згідно списку згрупованих відправлень №СФ 16.07ч.2 (а.с.21).

За змістом ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (пункт 4 частини третьої статті 133 ЦПК України).

З врахуванням наведеного, витрати позивача на оплату поштових відправлень підлягають стягненню з відповідача у випадку, якщо їх понесення пов`язане з розглядом справи.

Означений висновок суду узгоджується з правовим висновком щодо застосування положень п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, що викладений у додатковій постанові Верховного Суду від 18.09.2023 в справі № 759/5806/20 (провадження № 61-300ск23).

Беручи до уваги, що витрати позивача на сплату поштового відправлення позовної заяви з додатками відповідачу, що складають 120 грн, є такими, що пов`язані з розглядом справи, тому суд дійшов висновку про те, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на поштове відправлення в сумі 120 грн.

Що стосується прохання позивача, викладеного у п.5 прохальної частини позовної заяви від 17.07.2026, про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на сплату судового збору, то суд зазначає про таке.

Із досліджених судом матеріалів позовної заяви вбачається, що витрати позивача по сплаті судового збору складають 2662,40 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8), що підтверджується платіжною інструкцією №78049 від 09.07.2026 (а.с.13).

Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд визнав позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №10211163314 від 29.12.2021 обгрунтованими і повністю їх задовольнив, тому з відповідача на користь позивача, керуючись ч.1 ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Водночас суд, ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору, також зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому юридичному факту, що відповідач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Що стосується прохання позивача, що викладене у п.5 прохальної частини позовної заяви, про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 10 000 грн, то суд зазначає про таке.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Вирішуючи питання про відшкодування позивачеві судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи, суд враховує вимоги ч.1,2,3 ст. 137 ЦПК України, якими передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З аналізу означених положень процесуального права суд робить висновок, що на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу необхідно суду надати такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зробила правовий висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Із досліджених судом матеріалів справи встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії таких документів: 1) договору про надання правової допомоги №07/11/25-СФ від 07 листопада 2025 року, укладеного між ТОВ «Сучасний Факторинг» та адвокатським об`єднанням «Да Груп» (далі – АО «Да Груп») (а.с.19-20); 2) акту прийому-передачі наданих послуг №52 , згідно якого вартість усної консультації щодо складення позовної заяви з вимогами ТОВ Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а також складення безпосередньої означеної позовної заяви складає 10 000 грн (а.с.16); 3) свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №8939/10 від 29.05.2020, яким документований адвокат Панасюк О.М. (а.с.24); 4) довіреності щодо представництва прав та законних інтересів ТОВ «Сучасний Факторинг» адвокатом Панасюком О.М. від 23.06.2026 (а.с.23); 5) платіжної інструкції в національній валюті №210060 від 10.02.2026, згідно якої ТОВ «Сучасний Факторинг» сплатило АО «Да Груп» 10 000 грн за надання правничої допомоги згідно акту №52 по ДУ №4 від 02.02.2026 по договору №07/11/25-СФ від 07.11.2025 (а.с.6).

У зв`язку з дослідженими письмовими доказами на підтвердження надання позивачу правничої допомоги АО «Да Груп» в особі адвоката Панасюка О.М. у справі щодо стягнення боргу за кредитним договором №10211163314 від 29.12.2021 з відповідача ОСОБА_1 , суд констатує, що позивачем надано належні та допустимі докази щодо наданої правничої допомоги та її вартості.

Проте у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17), від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Крім того, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) звернено увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим («East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок також викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Частиною 4 ст.263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У зв`язку з цим, беручи до уваги складність справи, яка по суті є малозначним спором, та співмірність, суд визначає вартість наданих правових послуг в розмірі 2500 грн, що відповідає критерію реальності адвокатських витрат (підготовка АО «Да Груп» лише позовної заяви без представництва інтересів ТОВ «Сучасний Факторинг» у судових засіданнях ), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи (справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є незначним), а відповідно такі витрати в означеному розмірі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Сучасний Факторинг» до відповідача ОСОБА_1 підлягають задоволенню в розмірі 10 077,03 грн, з яких: 4929,58 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, та 5147,45 грн – сума заборгованості за відсотками. Крім того з відповідача на користь позивача слід стягнути 2662,40 грн судового збору, 120 грн витрат на поштове відправлення, а також 2500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 527, 530, 549, 550, 599, 610, 626-628, 634, 638, 1046, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 141, 247, 263, 264, 265, 280, 281, 282, 284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» заборгованість за кредитним договором №10211163314 від 29 грудня 2021 року в розмірі 10 077 (десять тисяч сімдесят сім) гривень 03 (три) копійки, з яких: 4929 (чотири тисячі дев`ятсот двадцять дев`ять) гривень 58 (п`ятдесят вісім) копійок - заборгованість за основною сумою боргу (тілом кредиту), та 5147 (п`ять тисяч сто сорок сім) гривень 45 (сорок п`ять) копійок – сума заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок, 120 (сто двадцять) гривень витрат на поштове направлення та 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень витрат на професійну правничу допомогу, а всього 5282 (п`ять тисяч двісті вісімдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне заочне рішення складене 2 жовтня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг», код ЄДРПУО: 35310044, місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 39-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Головуючий: О. В. Петренко