Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №296/3832/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

Іменем України

07.09.2026 Справа №296/3832/26 Провадження №2/607/5236/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді Марциновської І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ментух І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

І. Описова частина

1. Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі – ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернулося до Корольовського районного суду міста Житомира з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 29.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (далі – ТОВ «Стар Файненс Груп») та ОСОБА_1 уклали електронний договір про надання фінансового кредиту № 64706-12/2024 (далі – Договір № 64706-12/2024).

За умовами Договору № 64706-12/2024 відповідачу надано кредит у сумі 4600 грн на строк 120 днів, з датою повернення кредиту 27.04.2025. Визначено процентну ставку у розмірі 0,90% від суми кредиту за 1день користування кредитом.

ТОВ «Стар Файненс Груп» виконало свої зобов`язання за Договором № 64706-12/2024 у повному обсязі.

29.07.2025 ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу № 29072025, за умовами якого до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги до відповідача за Договором № 64706-12/2024.

Відповідач покладені Договором № 64706-12/2024 зобов`язання належним чином не виконала, унаслідок чого станом на 30.03.2026 наявна заборгованість у загальному розмірі 10028 грн, а саме: тіло кредиту – 4600 грн; проценти за користування кредитом – 414 грн; штраф – 5014 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь указану заборгованість.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

07.07.2026 представник відповідача Будник Р.П. подав письмові пояснення, в яких зазначив, що стягнення комісії за кредитним договором не відповідають вимогам законодавства, а тому просив сплачені відповідачем грошові кошти у сумі 460 грн зарахувати на погашення заборгованості за тілом кредиту та процентів за користування кредитом. Також з урахуванням п. 18 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України просив відмовити у стягненні штрафу у сумі 5014 грн.

07.09.2026 представник відповідача Будник Р.П. подав додаткові письмові пояснення, в яких зазначив, що після ознайомлення з розрахунком заборгованості за договором виявлено, що позивач неправомірно зарахував на погашення штрафу грошові кошти, що були сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту. Відтак залишок заборгованості за кредитним договором, на думку представника відповідача, становить 159,73 грн – тіло кредиту; 14,40 грн – проценти за користування кредитом. Саме таку заборгованість визнає відповідач та готова її сплатити.

3. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира від 15.04.2026 дану цивільну справу передано на розгляд за підсудністю до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

13.05.2026 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання у справі та надано сторонам строк для подання заяв по суті справи.

10.06.2026 задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

4. Процедура та позиції сторін у судовому засіданні

07.09.2026 у судове засідання уповноважений представник позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» Кудіна А.В. не з`явилася. У позовній заяві просила позов задовольнити та розгляд справи здійснювати без її участі.

07.09.2026 у судове засідання відповідач ОСОБА_1 та її представник Будник Р.П., належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, не з`явилися. Заяви чи клопотання на день розгляду справи від відповідача та її представника до суду не надходили.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини, встановлені судом, та докази на їх підтвердження

29.12.2024 ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансового кредиту № 64706-12/2024, невід`ємною частиною якого є Графік платежів (Додаток 1).

Договір підписано кредитодавцем електронним підписом та позичальником електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора Y892.

Підписанням Договору відповідач підтвердила, що до укладення Договору вона ознайомилася, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту товариства, розміщених на веб-сайті товариства, та що вона отримала від товариства інформацію, зазначену в законодавстві про фінансові послуги та діяльність фінансових компаній та інформацію, яка вимагається відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» (п. 7.6, 7.7 Договору № 64706-12/2024).

Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4600 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1 Договору № 64706-12/2024).

Тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 29.12.2024. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту 27.04.2025 (п. 1.2 Договору № 64706-12/2024).

За користування кредитом товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом, та комісія за видачу кредиту в сумі 460 грн (що складає 10% від суми кредиту). Тип процентної ставки: фіксована. Сутність комісії – плата за надання кредиту (п. 1.4, 1.4.1 Договору № 64706-12/2024).

Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5375-41xx-xxxx-0691, протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту (п. 1.6 Договору № 64706-12/2024).

У випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в Графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості - на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України (п. 5.3 Договору № 64706-12/2024).

Згідно з п. 8 Договору № 64706-12/2024 позичальник вказала номер платіжної картки 5375-41хх-хххх-0691.

Відповідно до повідомлення ТОВ «Універсальні платіжні рішення» на виконання умов договору № ФК-П-2022/02-3 від 22.02.2022 29.12.2024 на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 перераховано кошти у сумі 4600 грн із призначенням платежу: «Зарахування 4600,00 грн на карту № НОМЕР_2 , код авторизації на боці банку № 592486, ПІБ клієнта: ОСОБА_2 .».

Відповідно до інформації АТ «Універсал Банк», наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів, на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_2 . Згідно із випискою за період з 28.12.2024 до 30.12.2024 на картку № НОМЕР_2 зараховано кошти у сумі 4600 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Стар Файненс Груп», за договором № 64706-12/2024 від 29.12.2024 наявна заборгованість у загальному розмірі 10028 грн, а саме: тіло кредиту – 4600 грн; проценти за користування кредитом – 414 грн; штраф – 5014 грн.

29.07.2025 ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу № 29072025, за умовами якого фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна договору) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – боржників.

Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонам акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2 договору факторингу № 29072025).

Відповідно до витягу з реєстру боржників договору факторингу № 29072025 від 29.07.2025 та акта прийому-передачі указаного реєстру до позивача перейшло право вимоги до відповідача за Договором № 64706-12/2024 від 29.12.2024.

Указані реєстр та акт підписано клієнтом та фактором та містять їхні печатки.

З платіжної інструкції № 23057 від 30.07.2025 встановлено, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на виконання умов договору факторингу № 29072025 від 29.07.2025 сплатило ТОВ «Стар Файненс Груп» грошові кошти у сумі 4639600,59 грн.

2. Норми права, які застосував суд

Частини 1, 5 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частини 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі – Закон), згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов`язаними з виконанням кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом – це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві і перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

3. Оцінка доказів та мотиви, з яких виходить суд

Суд встановив, що відповідно до наведених вище положень законодавства ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 уклали електронний договір про надання фінансового кредиту № 64706-12/2024 від 29.12.2024. Між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору та договір підписано його сторонами, у тому числі відповідачем електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Відтак у сторін Договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.

Позивач довів суду, що ТОВ «Стар Файненс Груп» виконало умови Договору № 64706-12/2024 та надало відповідачу кредит у сумі 4600 грн.

Відповідач покладені на неї Договором № 64706-12/2024 зобов`язання належним чином не виконала, оскільки не здійснила сплату платежів відповідно до погоджених договором строків та розмірів. Докази зворотного суду не надано.

Щодо стягнення заборгованості за комісією суд зазначає таке

Умовами Договору № 64706-12/2024 визначено сплату комісії за надання кредиту, що становить 460 грн за весь строк кредитування.

Аналіз умов Договору № 64706-12/2024 свідчить про те, що така комісія є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.

Умови Договору № 64706-12/2024 не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які кредитодавцем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання якого не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09.12.2019 у справі № 524/5152/15.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що положення Договору № 64706-12/2024 про сплату позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 460 грн суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10.01.2024 у справі 727/5461/23, від 09.10.2024 у справі 582/202/22.

Щодо стягнення неустойки суд зазначає таке

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні з 24.02.2022 введений воєнний стан, який в подальшому неодноразово був продовжений та діє станом на даний час.

Як вбачається з наданого суду розрахунку заборгованості, неустойку у сумі 5014 грн нараховано позивачем у період після 27.02.2025.

Відтак з урахуванням п. 18 розділу «Прикінцеві і перехідні положення» ЦК України така неустойка підлягає списанню кредитодавцем.

У постановах Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 706/68/23 та від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23 суд зауважив, що тлумачення п. 18 розділу «Прикінцеві і перехідні положення» ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється в періоді існування особливих правових наслідків та у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) грошового зобов`язання. Таким періодом є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування. Договорами, на які поширюються специфічні правові наслідки, є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит.

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі, якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022, такі платежі підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитом нараховано за період з 29.12.2024 до 27.04.2025 за відсотковою ставкою 0,90% за один день користування кредитом, що відповідає умовам Договору № 64706-12/2024.

Також 28.01.2025 відповідач здійснила платіж у сумі 3404 грн, з яких 460 грн зараховано на погашення заборгованості за комісією та 1702 грн зараховано на погашення заборгованості зі штрафу.

05.03.2025 відповідач здійснила платіж у сумі 2484 грн, з яких 1242 грн зараховано на погашення заборгованості зі штрафу.

Однак з урахуванням зазначених вище положень чинного законодавства та висновків суду про нікчемність умов договору, якими визначено сплату комісії, такі платежі мали бути зараховані виключно на оплату процентів за користування кредитом та тіла кредиту.

Суд вважає, що розрахунок заборгованості відповідача за Договором № 64706-12/2024 слід здійснити таким чином:

- проценти за період з 29.12.2024 до 27.01.2025 становлять 1242 грн (4600 грн (тіло кредиту) х 0,90% х 30 днів = 1242 грн);

- платіж від 28.01.2025 у сумі 3404 грн – 1242 грн зарахування на сплату процентів, 2162 грн зарахування на сплату тіла кредиту. Проценти сплачено повністю, залишок тіла кредиту 2438 грн;

- проценти за період з 28.01.2025 до 04.03.2025 становлять 789,91 грн (2438 грн (тіло кредиту) х 0,90% х 36 днів = 789,91 грн);

- платіж від 05.03.2025 у сумі 2484 грн - 789,91 грн зарахування на сплату процентів, 1694,09 грн зарахування на сплату тіла кредиту. Проценти сплачено повністю, залишок тіла кредиту 743,91 грн;

- проценти за період з 05.03.2025 до 16.04.2025 становлять 287,89 грн (743,91 грн (тіло кредиту) х 0,90% х 43 дні = 287,89 грн);

- платіж від 17.04.2025 у сумі 946 грн – 287,89 грн зарахування на сплату процентів, 658,11 грн зарахування на сплату тіла кредиту. Проценти сплачено повністю, залишок тіла кредиту 85,80 грн;

- проценти за період з 17.04.2025 до 27.04.2025 становлять 8,49 грн (85,80 грн (тіло кредиту) х 0,90% х 11 днів = 8,49 грн).

Відтак наявність заборгованості відповідача перед позивачем за Договором № 64706-12/2024 у сумі 94,29 грн (85,80 грн (тіло кредиту) + 8,49 грн (проценти за користування кредитом) = 94,29 грн) доведено позивачем належними та достатніми доказами.

Також позивач довів, що унаслідок укладення договору факторингу кредитором з правом вимоги до відповідача за Договором № 64706-12/2024 станом на теперішній час є ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

ІІІ. Висновки суду щодо заявлених вимог

З урахуванням викладеного суд встановив порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за кредитним договором № 64706-12/2024 від 29.12.2024 на загальну суму 94,29 грн.

Вимоги про стягнення тіла кредиту у сумі ще 4514,20 грн, процентів за користування кредитом у сумі ще 405,51 грн та штрафу у сумі 5014 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

IV. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 153618 від 30.03.2026.

Позов задоволено частково у сумі 94,29 грн, що становить 0,94% від заявленої суми.

Судовий збір у сумі 25,03 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Судовий збір у сумі 2637,37 грн (99,06% від заявленої суми) необхідно покласти на позивача.

Керуючись ст. 4, 13, 76-81, 89, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280, 282-284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 64706-12/2024 від 29.12.2024 у сумі 94 (дев`яносто чотири) гривні 29 копійок.

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати у виді судового збору у сумі 25 (двадцять п`ять) гривень 03 копійки.

Судовий збір у сумі 2637 (дві тисячі шістсот тридцять сім) гривень 37 копійок покласти на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари, Київська область; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Представник відповідача: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя І. В. Марциновська

Повне судове рішення складено 14.09.2026.