Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №524/11163/25 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/11163/25

Провадження №2/524/259/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2026 року м.Кременчук

Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі:

головуючого судді - Алексашиної Н.С.,

за участю: секретаря судового засідання – Григор Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтовує позов тим, що 25.02.2021 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту №3729621. Відповідно до умов договору відповідачу надано грошові кошти у розмірі 20000 гривень, на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом.

Відповідачка не виконала умови кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 65600 грн. з яких: заборгованість за тілом кредиту – 20000 грн.; заборгованість за процентами – 45600 грн.

21.09.2021 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу №ККАУ-21092021.

Згідно договору факторингу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками, включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №3729621 від 25.02.2021 року

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 65600 грн., сплачений судовий збір – 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.

09.03.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідачки ОСОБА_1 – адвоката Глушко З.В. надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв`язку з тим що позивачем не доведено надання кредитних коштів. Вказує на те, що наданий лист ТОВ «ФК «Контрактовий дім» не містить інформації про проведення платежу банківською або фінансовою установою. Крім того відповідачка не згодна з розміром нарахованих процентів. Вважає суму процентів заявлених до стягнення неспівмірною з розміром основного зобов`язання за тілом кредиту, що є дисбалансом договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг. Також відповідач заперечує щодо заявленого позивачем до стягнення розміру судових витрат на правничу допомогу в сумі 8000 грн., з тих підстав, що позовна заява позивача є шаблонною.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, заявивши у позовній заяві клопотання про розгляд справи за його відсутності. Заперечень щодо заочного розгляду не висловив.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином, у відзиві заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності відповідачки ОСОБА_1 та за відсутності адвоката Глушко З.В.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Стаття 1054 ЦК України встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 25.02.2021 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , шляхом підписання одноразовим ідентифікатором, уклали договір про надання споживчого кредиту №3729621. /а.с.15-18/

Згідно з умовами кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 20000 грн. Строк кредиту - 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів, що є додатком №1 до цього договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених у розділі 4 договору (за ініціативою споживача на кількість днів, зазначену в п.1.4 договору).

Відповідно до п.1.5-1.5.1 договору стандартна процентна ставка становить 1,90% в день. Знижена процентна ставка 1,805% в день застосовується відповідно до наступних умов, якщо споживач у межах строку, визначеному в п.1.4 договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк.

У пункті 2 договору зазначено реквізити платіжної картки, на яку перераховуються кредитні кошти.

Відповідно до п.9.2 договору передбачено, що він вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання споживачем зобов`язань за ним.

Згідно п. 9.6 договору визначено, що цей договір укладається шляхом направлення його тексту, підписаного зі сторони Товариства електронним підписом, в особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання.

Суд враховує, що Закон України «Про електронну комерцію» передбачає можливість укладення електронних договорів. При цьому, згідно ст.12 вказаного Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно п.12 ч.1 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Враховуючи, що кредитний договір підписаний ОСОБА_1 в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні договору сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов, такий правочин слід вважати укладеним.

Про допустимість такої форми укладення правочинів також зазначено у численних правових позиціях Верховного Суду, зокрема, у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, у постанові від 22 вересня 2022 року у справі № 234/7163/20,у постанові від 12 червня 2023 року у справі №263/3470/20.

Додатково позичальник підписав паспорт споживчого кредиту, де про дубльовані умови кредитного договору. /а.с.13-14/

Згідно умов укладеного договору (пункти 1.1, 1.3, 1.4 договору) ОСОБА_1 як позичальник отримала від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» кредит в сумі 20000 гривень строком на 30 днів.

Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок. (п.2.1)

Факт отримання позичальником кредитних коштів від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» підтверджується довідкою надавача платіжних послуг ТОВ ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» про переказ 25.02.2021 року коштів в сумі 20000 грн. на карту № НОМЕР_1 . /а.с.19 на звороті/, а також наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів, інформацією від АТ КБ «ПРИВАТБАНК», згідно якої на ім`я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), на яку 25.02.2021 року зараховані кошти в сумі 20000 грн. /а.с.128/

Наведене повністю спростовує доводи представника відповідачки про відсутність доказів на підтвердження надання їй кредитних коштів.

Договором передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 1,90% в день та застосовується у межах строку кредиту, знижена процентна ставка 1,805% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач у межах строку, визначеного в п. 1.4 Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк.

Суд звертає увагу на те, що згідно умов укладеного між сторонами кредитного договору строк кредитування визначений до 26.03.2021 року. Дата повернення кредиту та сплати нарахованих процентів – 27.03.2021 року.

Натомість, із наданих розрахунків заборгованості убачається, що первісний кредитор продовжив нараховувати проценти після закінчення строку кредитування, до 25.06.2021 року.

Суд зауважує, що згідно з пунктом 4.1 договору передбачено пролонгація строку кредиту, якщо за ініціативою споживача на кількість днів, зазначену в п.1.4 Договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному п.п. 4.2 (п.п 4.2.1-4.2.4) договору, або в порядку пролонгації, на кількість днів та відповідно до умов визначених в п.4.3 (пп.4.3.1-4.3.2).

П.4.3 договору передбачає можливість авто пролонгації строку кредиту, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше, ніж на 90 календарних днів поспіль. Кожен день авто пролонгації є новою датою повернення кредиту.

Суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку заборгованості, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми заборгованості та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначення позивачем максимального розміру заборгованості та інших нарахувань (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15; постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 (пункт 33), постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі № 925/872/21 (пункт 76); постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 320/8618/15-ц).

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату відсотків до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (пункт 91 постанови від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, постанови від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19)).

З урахуванням наявної на дату закінчення кредитування заборгованості (26.03.2021 року) почала діяти передбачена умовами кредитного договору пролонгація строку кредитування на 90 днів, тобто, до 25.06.2021 року.

Редакція ЗУ «Про споживче кредитування» на момент виникнення вказаних кредитних правовідносин не містила умов щодо обмеження авто пролонгації.

Тому строк кредитування за цим договором сплив 25.06.2021.

Оскільки позивач нарахував відсотки у розмірі 45600 грн. в межах погодженого сторонами строку кредитування, суд, перевіривши розрахунок позивача, визнає його арифметично правильним та таким, що відповідає умовам договору.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином та в певний строк відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після розстрочення.

В подальшому, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу №ККАУ-21092021, згідно якого останнє отримало право грошової вимоги за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №3729621 з сумою заборгованості 65600 грн. Факт укладення вказаного договору підтверджується копією договору, акту приймання-передачі, платіжною інструкцією про здійснення оплати за відступлення прав вимоги за договором, витягом з реєстру боржників. /а.с.25-29 на звороті, 30 на звороті/

Подібне відступлення права вимоги відповідає положенням чинного цивільного законодавства, зокрема, статті 1077 ЦК України, згідно якої за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» на законних підставах набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідачки заборгованість за тілом кредиту в сумі 20000 грн. та за процентами 45600 грн. Всього до стягнення підлягає 65600 грн.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідачки у відповідності до положення ст.141 ЦПК України.

Щодо стягнення з відповідачки витрат на правничу допомогу в сумі 8000 грн., суд виходить з наступного.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження надання правничої допомоги та понесених витрат на правничу допомогу позивачем додано до позову договір про надання правової допомоги від 01 липня 2025 року, укладений з АО «Апологет», акт наданих послуг, детальний опис наданих послуг. /а.с.33 на звороті, 34, 35/

Зі змісту договору про надання правничої допомоги (п.2.3) убачається, що вартість наданих послуг правничої допомоги за одну кредитну справу складає 8000 грн.

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно частини 6 вказаної статті обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі №530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Враховуючи наведене, виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, суд звертає увагу на той факт, що поданий позов про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором не представляє значної складності, є типовим та має шаблонний характер. Про вказане, зокрема, свідчить характер діяльності позивача щодо стягнення кредитної заборгованості з боржників, зміст договору про надання правничої допомоги АО «Апологет», предметом якого є невизначена кількість послуг. Крім того, суд звертає увагу на те, що у договорі відсутня будь-яка градація вартості залежно від складності наданих послуг, з розрахунку 8000 грн. за одну кредитну справу. Враховуючи характер діяльності ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», яка стосується надання фінансових послуг та грошового посередництва, позовна заява до ОСОБА_1 не є унікальною за своєю суттю. За таких обставин суд доходить висновку про непропорційність, неспівмірність та нерозумність заявленої вартості витрат на правничу допомогу і вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», з 8000 грн. до 3000 грн.

Керуючись ст.ст.4-13, 141, 174-181, 209-250, 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» 65600 гривень заборгованості за кредитним договором №3729621 від 25.02.2021 року, укладеним з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» 2422 грн. 40 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» 3000 грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» місцезнаходження - місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236;

відповідач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Алексашина Н.С.