Вирок від 23 вересня 2026 р. у справі №175/8598/25 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/8598/25

Провадження № 1-кп/175/1292/25

2026 рік

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої: судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2

за участю прокурора: ОСОБА_3

за участю обвинуваченого: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025052390000687 за обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорська Донецької області, громадянина України, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, маючого професійно-технічну освіту, розлученого, раніше судимого:

1. 17 грудня 2015 року Дружківським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 260 КК України до чотирьох років позбавлення волі, з іспитовим строком на два роки;

2. 07 листопада 2016 року Краматорським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 190 КК України до чотирьох років чотирьох місяців позбавлення волі;

3. 31 січня 2017 року Краматорським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 187 КК України до шести років позбавлення волі; звільненого 18 червня 2021 року по відбуттю строку покарання;

4. 12 липня 2022 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі, з іспитовим строком на два роки;

5. 19 лютого 2024 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України до п`яти років двох місяців позбавлення волі; звільненого 13 листопада 2024 року у зв`язку з усуненням караності діяння;

6. 20 травня 2025 року Дніпровським районний судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309 КК України до пробаційного нагляду на строк один рік;

7. 08 вересня 2026 року Дніпровським районний судом Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185 КК України до п`яти років одного місяця позбавлення волі;

обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

І. ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ, ВИЗНАНОГО СУДОМ ДОВЕДЕНИМ.

31 травня 2025 року, приблизно о 22 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи з корисливими намірами, з умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, знаходячись у приміщенні будинку АДРЕСА_2 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, повторно таємно викрав планшет марки «LENOVO TAB M10 (TB-X505L)», s/n HGAM07VX, об`ємом пам`яті 2/32 Gb, вартістю 3633 гривні 00 копійок, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 3633 гривні 00 копійок.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

ІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН.

Обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 вказаного вище кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.

В зв`язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину та погодився з кваліфікацією вчиненого ним злочину, а прокурор не висловила жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і під час судового розгляду обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів щодо обставин, які характеризують особистість обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують покарання, а дослідження інших доказів у провадженні не здійснювалось. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння зазначеними вище учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою в скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю та пояснив, що ним дійсно скоєно це кримінальне правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин. В скоєному кається та просить суд суворо не карати.

В судове засідання потерпілий ОСОБА_5 не з`явився, з невідомої суду причини, про причини своєї неявки суду не повідомив, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ЯКІ ПОМ'ЯКШУЮТЬ АБО ОБТЯЖУЮТЬ ПОКАРАННЯ.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає: щире каяття.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд визнає: вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння, рецидив злочинів.

ІV. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особистість винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 раніше був судимий за вчинення умисних злочинів, судимість за вчинення яких не знята і не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став, він наразі засуджений скоєння іншого злочину, не працює, має постійне місце мешкання, за місцем мешкання характеризується задовільно, знаходиться під динамічним наглядом лікаря нарколога, на обліку у лікаря психіатра як особа, яка страждає будь-якими захворюваннями психічного характеру, не значиться.

Суд, враховуючи, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є тяжким злочином, матеріальна шкода внаслідок скоєння якого відшкодована шляхом вилучення викраденого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, особистість обвинуваченого та його поведінку, вважає, що зазначені обставини свідчать про підвищену суспільну небезпеку обвинуваченого і його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Тому обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк у межах, визначених відповідною санкцією статті (частиною статті), із застосуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України, оскільки обвинувачений вчинив цей злочин до постановлення вироку Дніпровського районного суду Дніпропетровської області 08 вересня 2026 року. Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

V. МОТИВИ УХВАЛЕННЯ ІНШИХ РІШЕНЬ ЩОДО ПИТАНЬ, ЯКІ ВИРІШУЮТЬСЯ СУДОМ ПРИ УХВАЛЕННІ ВИРОКУ, ТА ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНУ, ЯКИМ КЕРУВАВСЯ СУД.

Під час досудового розслідування обвинуваченому запобіжний захід не обирався, тому суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним за ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більше суворим за вироком Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2026 року, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді п`яти років одного місяця позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня ухвалення вироку – з 24 вересня 2026 року.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили – не обирати.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_4 час відбування покарання за вироком Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 08 вересня 2026 року.

Речові докази: блокнот з рукописними записами, що переданий на зберігання ОСОБА_5 згідно з розпискою, – повернути законному власнику ОСОБА_5 ; планшет марки «LENOVO TAB M10 (TB-X505L)», s/n HGAM07VX, об`ємом пам`яті 2/32 Gb, що переданий на зберігання ОСОБА_5 згідно з розпискою, – повернути законному власнику ОСОБА_5 ; договір про надання фінансового кредиту від 04 червня 2025 року, – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: