Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №216/5645/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/10572/26 Справа № 216/5645/25 Суддя у 1-й інстанції - КУЗНЕЦОВ Р. О. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

справа № 216/5645/25

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.

суддів Акуленка В.В., Бондар Я.М.

сторони:

позивач ОСОБА_1

відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, в порядку ч.13 ст. 7, ч.2 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 серпня 2026 року, яка постановлена суддею Кузнецовим Р.О. в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Криворізька міська рада, Виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради, Дніпропетровська обласна прокуратура, Головне Управління Національної поліції у Дніпропетровській області, про застосування наслідків нікчемного правочину.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 червня 2026 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків терміном десять днів з моменту отримання ухвали з урахуванням вимог, викладених у такій ухвалі, а саме: сплатити судовий збір за подання позовної заяви.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 серпня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неврахування того, що ухвалу суду про залишення його позовної заяви від 22 червня 2026 року він тривалий час не отримував, вказана ухвала була отримана ним після реєстрації в електронному суді.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Максимов Р.І. просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу позивача - залишити без задоволення.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ст. 369 ЦПК України, оскільки оскаржується ухвала, передбачена п.6 ст. 353 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Право на пред`явлення позову - це право особи звернутися до суду з позовом про захист порушених, невизначених або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Криворізька міська рада, Виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради, Дніпропетровська обласна прокуратура, Головне Управління Національної поліції у Дніпропетровській області, про застосування наслідків нікчемного правочину.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 червня 2026 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків терміном десять днів з моменту отримання ухвали з урахуванням вимог, викладених у такій ухвалі, а саме: сплатити судовий збір за подання позовної заяви.

Постановляючи ухвалу про визнання неподаною та повернення позивачу позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем в не виконано вимоги ухвали суду від 22 червня 2026 року в той час як відповідно до довідки про доставку електронного документу зазначено, що документ «Ухвала без руху» від 22.06.2026 по справі №216/5645/25 була доставлена до електронного кабінету 26.06.2026 о 20 год. 07 хв.

Проте, колегія судів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

У статті 2 ЦПК України вказано, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина. і саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право. А за змістом частини другої статті 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежено навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Конституція України гарантує кожному судовий захист його прав у межах конституційного, цивільного, господарського, адміністративного і кримінального судочинства України. Норми, що передбачають вирішення спорів, зокрема про поновлення порушеного права, не можуть суперечити принципу рівності усіх перед законом та судом і у зв`язку з цим обмежувати право на судовий захист.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Право на доступ до суду, передбачено пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає таке: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру».

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Жоффер де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.

Згідно практики ЄСПЛ, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява № 35787/03, пункт 29, від 26 липня 2007 року).

Відповідно до положень ст. ст. 185-187 ЦПК України, суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання позивачем вимог статей 175 і 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви.

Статтею 175 ЦПК України встановлено ряд вимог, яким повинна відповідати позовна заява.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. ст. 175, 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 червня 2026 року подану ОСОБА_1 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків терміном десять днів з моменту отримання ухвали з урахуванням вимог, викладених у такій ухвалі, а саме: сплатити судовий збір за подання позовної заяви.

Разом з тим, матеріали справи не містять як відомостей про направлення судом вказаної ухвали, так і її вручення позивачу.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відомості про направлення позивачу паперової копії ухвали Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 червня 2026 року в матеріалах справи відсутні.

З картки руху документа в системі «Електронний суд» слідує, що ухвала Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 червня 2026 року про залишення без руху позовної заяви позивача була доставлена в його електроний кабінет 12.08.2026 о 18:52, тобто після постановлення судом оскаржувної увхали про повренення позовної заяви ОСОБА_1 .

Постановляючи ухвалу про визнання неподаною та повернення позивачу позовної заяви, суд помилково виходив з того, що позивачем була отримана ухвала про залишення без руху його позовної заяви, оскільки відповідно до довідки про доставку електронного документу документ «Ухвала без руху» від 22.06.2026 по справі № 216/5645/25 була доставлена до електронного кабінету 26.06.2026 о 20 год. 07 хв адвоката Максимова Романа Ігоровича, проте в матеріалах справи відсутні повноваження останнього на представлення інтересів позивача в цій справі.

Отже, не вбачається, що позивач ухилився від виконання зазначених в ухвалі про залишення позову без руху вимог, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вручення позивачу такої ухвали.

Згідно із статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Колегія суддів вважає, що ухвала Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 серпня 2026 рокупостановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст.ст. 381, 382 ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 серпня 2026 року- скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 02 жовтня 2026 року.

Головуючий:

Судді: