Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №216/6564/18 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8620/26 Справа № 216/6564/18 Суддя у 1-й інстанції - КУЗНЕЦОВ Р.О. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.,

суддів Акуленка В.В., Остапенко В.О.,

секретар судового засідання Лідовська А.А.,

сторони:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідачі – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

особа, яка не брала участь у справі, - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому заіданні в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справі, цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Центрально-Міського районного сулу міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 грудня 2018 року, постановлену суддею Кузнєцовим Р.О. в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, дата складення повного судового рішення не вказана,

ВСТАНОВИВ

26 листопада 2018 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення з останніх на її користь грошових коштів в розмірі 25 000 доларів США, що за курсом НБУ (1 долар США еквівалентний 27 гривням 92 копійкам), що на дату подання позовної заяви еквівалентно сумі 698 000 грн. 00 копійок, а також просила стягнути понесені судові витрати.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 грудня 2018 року визнано мирову угоду між позивачем ОСОБА_1 та відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , згідно якої:

ОСОБА_1 (паспорт: НОМЕР_1 , виданий Тернівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській обл. 14 березня 1997 року, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2 ), що надалі іменується ”Позивач”, з одного боку, та ОСОБА_3 (паспорт: НОМЕР_3 , виданий Жовтневим РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській обл. 25 грудня 2008 року, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_4 ), і ОСОБА_2 (паспорт: НОМЕР_5 , виданий Ц. Міським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській обл. 25 квітня 2005 року, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_6 ), що надалі іменуються “Відповідачі”, з іншого боку, які є сторонами у цивільній справі за номером 216/6564/18 за позовом "про стягнення боргу за письмовою розпискою", керуючись положеннями частини сьомої статті 49 та статті 207 Цивільного процесуального кодексу України, укладено Мирову угоду про наступне:

1. Преамбула.

1.1. Ця Мирова угода укладена сторонами з метою врегулювання, за їх взаємною домовленістю, спірних майнових правовідносин, що стали причиною пред`явлення Позивачем зазначеної вище позовної заяви до Відповідачів.

2. Предмет мирової угоди.

2.1. Сторони визнають, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в продовж часу, що передував укладанню даної мирової угоди, добровільно не сплатили на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 25 000 дол. США (двадцять п`ять тисяч доларів США, що за курсом НБУ (1 долар США еквівалентний 23 гривні 20 копійок) на дату отримання грошових коштів еквівалентно сумі 580 000 грн. 00 копійок. (п`ятсот вісімдесят тисяч гривень, 00 коп.) в рахунок виконання своїх боргових зобов`язань за розпискою від 18.10.2015 року.

2.2. Сторони визнають, що фінансове становище Відповідачів не дає їм змогу виконати свої зобов`язання перед Позивачем, тому сторони досягли домовленості, що в рахунок погашення боргу, ОСОБА_3 передає ОСОБА_1 у власність своє майно.

2.2.1. Позивач ОСОБА_1 (паспорт: НОМЕР_1 , виданий Тернівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській обл. 14 березня 1997 року, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2 ) набуває право власності на наступне майно:

- земельну ділянку площею 0,0992 га., кадастровий номер 3221282801:01:018:0040, цільове призначення земельної ділянки: для індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою: Київська обл., Броварський район, с. Зазим`є.

- земельну ділянку площею 0,0996 га., кадастровий номер 3221282801:01:018:0058, цільове призначення земельної ділянки: для індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою: Київська обл., Броварський район, с. Зазим`є.

- земельну ділянку площею 0,0999 га., кадастровий номер 3221282801:01:018:0065, цільове призначення земельної ділянки: для індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою: Київська обл., Броварський район, с. Зазим`є.

- земельну ділянку площею 0,1 га., кадастровий номер 3221282801:01:018:0070, цільове призначення земельної ділянки: для індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою: Київська обл., Броварський район, с. Зазим`є.

2.2.2. Сторони визнають, що вартість майна переданого Відповідачем Позивачу дорівнює сумі заборгованості, у зв`язку з чим жодний з них не має права вимагати від іншої сторони будь – якої грошової компенсації.

2.2.3. Сторони підтверджують, що зазначений у цій Мировій угоді порядок вирішення спору повністю відповідає їх інтересам та не порушує належних їм прав.

3. Право власності.

3.1. Позивач ОСОБА_1 (паспорт: НОМЕР_1 , виданий Тернівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській обл. 14 березня 1997 року, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2 ) набуває право власності на майно, що було передане їй Відповідачами, за умови визнання судом цієї Мирової угоди.

3.2. Позивач ОСОБА_1 (паспорт: НОМЕР_1 , виданий Тернівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській обл. 14 березня 1997 року, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2 ) набуває право власності на нерухоме майно у вигляді:

- земельної ділянки площею 0,0992 га., кадастровий номер 3221282801:01:018:0040, цільове призначення земельної ділянки: для індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою: Київська обл., Броварський район, с. Зазим`є.

- земельної ділянки площею 0,0996 га., кадастровий номер 3221282801:01:018:0058, цільове призначення земельної ділянки: для індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою: Київська обл., Броварський район, с. Зазим`є.

- земельної ділянки площею 0,0999 га., кадастровий номер 3221282801:01:018:0065, цільове призначення земельної ділянки: для індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою: Київська обл., Броварський район, с. Зазим`є.

- земельної ділянки площею 0,1 га., кадастровий номер 3221282801:01:018:0070, цільове призначення земельної ділянки: для індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою: Київська обл., Броварський район, с. Зазим`є.

3.3. Позивач ОСОБА_1 (паспорт: НОМЕР_1 , виданий Тернівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській обл. 14 березня 1997 року, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2 ) набуває право власності на майно, що було передане йому Відповідачами на умовах передбачених цією Мировою угодою після здійснення відповідної державної реєстрації, у порядку визначеному чинним законодавством України.

4. Витрати сторін.

4.1. Сторонами досягнута домовленість про те, що витрати з оплати судових витрат, послуг за надання правової допомоги та будь – яких інших послуг не відшкодовуються одна одній та покладаються виключно на ту сторону, яка їх понесла.

5. Строк дії мирової угоди.

5.1. Ця Мирова угода набуває чинності з моменту її визнання судом та діє до виконання її Сторонами зобов`язань, передбачених нею.

Провадження у справі закрито.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 (який не приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції), в інтересах якого діє адвокат Гузєв І.Г., просить ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 13 вересня 2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб Центрально-Міським районним у місті відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №576.

Під час перебування у шлюбі ними було набуте нерухоме майно, зокрема, земельні ділянки:

земельна ділянка площею 0,0992 га., кадастровий номер 3221282801:01:018:0040;

земельної ділянки площею 0,0996 га., кадастровий номер 3221282801:01:018:0058;

земельної ділянки площею 0,0999 га., кадастровий номер 3221282801:01:018:0065;

земельна ділянка площею 0,1 га., кадастровий номер 3221282801:01:018:0070.

Вказані земельні ділянки були набуті в перод шлюбу, тому відповідно ст. 60 Сімейного кодексу України та ст. 368 ЦК України є об`єктом спільної сумісної власності подружжя незалежно від того, на ім`я кого з подружж вони були зареєстровані.

Посилається, що згоди на відчуження вказаних земельних ділянок, їх передачу у власність третім особам, використання їх як відступного, передачу їх в рахунок погашення борговиз зобов`язань або будь-яке янше розпорядження ним він не надавав. ОСОБА_4 не був боржником за спірною розпискою у справі №216/6564/18, не був стороною мирової угоди, не погоджував передачу майна, не мав можливості висловити свою позицію щодо правового режиму земельних ділянок, їх вартості, належності до спільного майна подружжя, а також того чи могла ОСОБА_3 одноособово розпоряджатися таким майном.

Зазначає, що суд першої інстанції затвердив мирову угоду, яка вийшла за межі спору про стягнення боргу за розпискою, фактично стала підставою для переходу парва власності на нерухоме майно, стосувалася майна, набутого під час шлюбу та є спільною сумісною власністю подружжя, порушила права ОСОБА_4 як співвласника майна, була затверджена без перевірки вартості майна, без встановлення, що борг виник в інтересах сім`ї, позбавила апелянта можливості бути почутим судом при вирішенні питання про його майнові права.

Відзив на апеляційну скаргу не наданий.

Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, що, у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.

У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 суд дійшов висновку про те, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Колегія суддів не вбачає підстав для визнання обов`язкової явки сторін по справі в судове засідання, оскільки наявні у справі матеріали є достатніми для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених вимог за наявними у справі матеріалами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

В оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції, суд, перевіривши мирову угоду на її відповідність нормам законодавства, дійшов висновку, що укладена сторонами мирова угода не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому наявні підстави для визнання такої угоди. Враховуючи той факт, що між сторонами у справі укладено мирову угоду, а судом встановлено можливість її затвердження, суд першої інстанції вважав за доцільне закрити провадження по розгляду даної цивільної справи на підставі п. 5 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду за наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 352 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 листопада 2018 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила суд стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на її користь грошові кошти в розмірі 25 000 доларів США, що за курсом НБУ на дату подання позову еквівалентно сумі 698 000,00 грн. та судовий збір.

11 грудня 2018 року позивач ОСОБА_1 та відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 звернулись до суду зі спільною заявою про укладення мирової угоди, до якої додано копії Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 20.05.2013 року за ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0992 га., кадастровий номер 3221282801:01:018:0040; з 21.05.2013 року земельної ділянки площею 0,0996 га., кадастровий номер 3221282801:01:018:0058, земельної ділянки площею 0,0999 га., кадастровий номер 3221282801:01:018:0065, земельної ділянки площею 0,1 га., кадастровий номер 3221282801:01:018:0070. Просили визнати мирову угоду, текст якої також доданий до вказаної заяви, та закрити провадження у справі.

Умовами наявної у матеріалах справи мирової угоди, укладеної між позивачем ОСОБА_1 та відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , передбачено, що сторони визнають, що фінансове становище Відповідачів не дає їм змогу виконати свої зобов`язання перед Позивачем, тому сторони досягли домовленості, що в рахунок погашення боргу, ОСОБА_3 передає ОСОБА_1 у власність своє майно.

Позивач ОСОБА_1 (паспорт: НОМЕР_1 , виданий Тернівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській обл. 14 березня 1997 року, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2 ) набуває право власності на наступне майно:

- земельну ділянку площею 0,0992 га., кадастровий номер 3221282801:01:018:0040, цільове призначення земельної ділянки: для індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою: Київська обл., Броварський район, с. Зазим`є.

- земельну ділянку площею 0,0996 га., кадастровий номер 3221282801:01:018:0058, цільове призначення земельної ділянки: для індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою: Київська обл., Броварський район, с. Зазим`є.

- земельну ділянку площею 0,0999 га., кадастровий номер 3221282801:01:018:0065, цільове призначення земельної ділянки: для індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою: Київська обл., Броварський район, с. Зазим`є.

- земельну ділянку площею 0,1 га., кадастровий номер 3221282801:01:018:0070, цільове призначення земельної ділянки: для індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою: Київська обл., Броварський район, с. Зазим`є.

В мировій угоді зазначено, що сторони підтверджують, що зазначений у цій Мировій угоді порядок вирішення спору повністю відповідає їх інтересам та не порушує належних їм прав.

Згідно ст. 207 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:

1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є не виконуваними; або

2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Суд першої інстанції, затверджуючи в оскаржуваній ухвалі мирову угоду, укладену між сторонами, виходив з того, що укладена сторонами мирова угода не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осяб.

Однак, такий висновок суду є безпідставним, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що апелянт ОСОБА_4 та відповідачка ОСОБА_3 з 13 вересня 2008 року перебували у шлюбі, який розірваний рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 червня 2018 року.

За положеннями ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з ч.1 ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Зазначеному вище кореспондує ч.3 ст.368 ЦК України у якій прописано, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 65 Сімейного кодексу України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

За змістом ч.1 ст.68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя за взаємною згодою ( ст. 65 СК України).

У даному випадку, вказане питання залишилось поза увагою суду першої інстанції, який не з`ясував сімейний стан відповідачки ОСОБА_3 та не вирішив питання, чи порушать умови мирової угоди права та інтереси інших осіб, зокрема чоловіка ОСОБА_3 – ОСОБА_4 .

Таким чином, оскаржувана ухвала, якою суд вийшов за межі предмета спору включивши перехід права власності на нерухоме майно, набуте під час шлюбу і яке має првовий режим спільної сумісної власності подружжя, без залучення ОСОБА_4 до розгляду справи в якості третьої особи, постановлена з грубим порушенням прав та інтересів апелянта ОСОБА_4 , та без додержання вимог процесуального закону.

Таким чином, умови мирової угоди, затвердженої судом, суперечать вимогам закону, який передбачає, що мирова угода може бути укладена лише сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. Зважаючи на те, що при затвердженні мирової угоди судом було порушено права та охоронювані законом інтереси інших осіб, зокрема, ОСОБА_4 , суд першої інстанції не дотримався обов`язкової ознаки даного правового інституту, яка полягає у тому, що мирова угода може стосуватися лише прав та обов`язків сторін, та при її затвердженні вирішив права та обов`язки ОСОБА_4 , який не брав участі у розгляді справи, чим допустив безумовне порушення прав останнього.

Вищенаведені обставини в їх сукупності свідчать про те, що умови мирової угоди, затвердженої судом ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 грудня 2018 року, суперечать закону та порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб, що відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 207 ЦПК України є підставою для постановлення судом ухвали про відмову у затвердженні мирової угоди і продовження судового розгляду.

За наведених обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена місцевим судом з порушенням норм процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувана ухвала - до скасування із направленням справи до суду першої інстанції для продовженнярозгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1. ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовженнярозглядудо суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 , в інтерсах якого діє адвокат Гузєв Ігор Григорович, задовольнити.

Ухвалу Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 грудня 2026 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 01 жовтня 2026 року.

Головуючий:

Судді: