Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №214/970/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7229/26 Справа № 214/970/24 Суддя у 1-й інстанції - Малаховська І. Б. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Бондар Я.М.

суддів Акуленка В.В., Остапенко В.О.,

секретар судового засідання Лідовська А.А.

сторони:

позивач Акціонерне товариство «Ідея Банк»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справі, апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу від 15 квітня 2026 року, яка постановлена суддею Малаховською І.Б. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, повне судове рішення складено 15 квітня 2026 року,

ВСТАНОВИВ

В провадженні Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом Акціонерного Товариства «Ідея Банк» (далі АТ «Ідея Банк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

03 квітня 2026 року до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» (далі ТОВ «ФК «Суперіум») про заміну сторони позивача його правонаступником, яка обґрунтована тим, що згідно із Договором факторингу №0412-Ф від 04.12.2025, позивач по справі АТ «Ідея Банк» відступив Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» право вимоги до боржників, в тому числі і за кредитним договором №Z06.00408.005399880 від 25.06.2019, де кредитором є АТ «Ідея Банк», а позичальником, відповідач по справі ОСОБА_1 . Посилаючись на норми ст.55 ЦПК України, ст.ст.1077, 514, 512 ЦК України представник заявника просить замінити позивача у справі №214/970/24 за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум».

Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 квітня 2026 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» про заміну сторони у справі задоволено.

Замінено позивача Акціонерне товариство «Ідея Банк» у справі №214/970/24 за позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум».

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у суду були відсутні правові підстави для задоволення клопотання ТОВ «ФК «Суперіум» про заміну сторони, оскільки перехід права вимоги від АТ «Ідея Банк» до ТОВ «ФК «Суперіум» не підтверджено належними і допустимими доказами. В матеріалах справи відсутнє платіжне доручення або інший платіжний документ, що підтверджує сплату коштів за договором факторингу №0412-Ф від 04.12.2025 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Суперіум». Вважає, що ТОВ «ФК «Суперіум» не надало суду доказу того, що воно набуло право вимоги щодо стягнення з нього ОСОБА_2 грошових коштів за кредитним договором №Z06.00408.005399880 від 25.06.2019 року, де кредитором є АТ «Ідея Банк».

Також посилається, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що він як відповідач був повідомлений про заміну кредитора, відсутні відомості, який саме розмір заборгованості за кредитним договором №Z06.00408.005399880 від 25.06.2019 року був переданий від АТ «Ідея Банк» до ТОВ «ФК «Суперіум» за договором факторингу №0412-Ф від 04.12.2025 року. Зазначає, що суд першої інстанції не дослідив докази, які б свідчили про законність права переходу вимоги за кредитним договором №Z06.00408.005399880 від 25.06.2019 року щодо стягнення з нього, ОСОБА_1 грошових коштів, де кредитором є АТ «Ідея Банк».

Як на порушення норм процесуального права посилається, що в порушення ч. 5 ст. 272 ЦПК України, суд не надіслав йому копію оскаржуваної ухвали.

Позивачем АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Суперіум» до апеляційного суду надані відзиви на апеляційну скаргу, в яких їх представники, посилаючись на безпідставність апеляційної скарги відповідача, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, кожен окремо просять апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 квітня 2026 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Задовольняючи клопотання ТОВ «ФК «Суперіум» про заміну сторони у справі, суд першої інстанції, встановивши, що наданими заявником доказами доведено, що ТОВ «ФК «Суперіум» на підставі Договору факторингу №0412-Ф від 04.12.2025 набуло право грошової вимоги за кредитним договором №Z06.00408.005399880 від 25.06.2019 року до відповідача ОСОБА_1 , дійшов висновку про наявність правових підстав для заміни позивача по справі Акціонерне товариство «Ідея Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум».

З такими висновками суду колегія суддів погоджується та не приймає доводи апеляційної скарги відповідача за наступних підстав.

Відповідно ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012).

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

На підтвердження заявлених вимог представником заявника суду надано копію Договору факторингу №0412-Ф від 04.12.2025 року, укладеному між Акціонерним товариством «Ідея Банк» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Суперіум» (Фактор), відповідно якому Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором (п.2.1 Договору).

Права вимоги, які Клієнт відступає Фактору за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед Клієнтом та визначені в друкованому Реєстрі Боржників (Додаток №2), що підписуються сторонами в день укладення цього Договору та в Реєстрі Боржників в електронному вигляді (Додаток №1), що надсилається разом з Актом приймання-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді (Додаток №3) Клієнтом Фактору в електронному вигляді засобами корпоративного зв`язку в день укладення цього Договору. Друкований Реєстр Боржників після належного його підписання вважається невід`ємною частиною цього Договору (п.2.2. Договору.

Витягом з реєстру Боржників до Договору факторингу №0412-Ф ві 04.12.2025 року від 04.12.2025 року ТОВ ФК «Суперіум» від АТ «Ідея Банк» підтверджено перехід права вимоги за кредитним договором №Z06.00408.005399880 від 25.06.2019 року боржник ОСОБА_1 .

Відповідно платіжної інструкції від 04 грудня 2025 року №1110 ТОВ ФК «Суперіум» перераховано на рахунок АТ «Ідея Банк» 6 250 000,00 грн., призначення платежу: оплата фінанссування за ДВ 0412-Ф від 04 грудня 2025 року.

Отже, заявником належним чином підтверджується як факт укладення договору факторингу так і факт переходу вимоги саме за кредитним договором, укладеним з відповідачем.

Крім того, оскільки предметом судового розгляду є спір про стягнення з відповідача на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором, а договір факторингу відповідачем не оспорювався, у даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину, а також презумпції обов`язковості виконання договору. Відтак доведення факту сплати їх сторонами погоджених платежів не впливає на наявність прав вимоги у позивача, обумовлених такими договорами.

Наявними в матеріалах справи договором факторингу, витягом з реєстру боржників і прав вимоги, які належно засвідчені печатками та підписами сторін, підтверджується перехід права вимоги до позивача та спростовується посилання відповідача на те, що позивачем не підтведжено належними доказами набуття права вимоги по кредитному договору.

З огляду на наведені обставини та докази у справі, вбачається, що відбулась заміна кредитодавця, на підставі укладених договорів, а тому до ТОВ «ФК «Суперіум», перейшло право вимоги за кредитним договором №Z06.00408.005399880 від 25.06.2019 року, укладеним між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 .

Таким чином, звертаючись до суду з заявою про заміну позивача у справі його правонаступником ТОВ «ФК «Суперіум» надало належні докази, які підтверджують його право вимоги за вказаним кредитним договором.

Висновки суду про наявність правових підстав для задоволення заяви ТОВ «ФК «Суперіум» про заміну позивача у справі його правонаступником відповідають обставинам справи, є законні та обґрунтовані.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі правильних висновків суду не спротовують.

Також не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду те, що відповідач у справі не був повідомлений про зміну кедитора у зобов`язанні.

Як зазначено Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Посилаючись не неповідомлення його про зміну кредитора, відповідач не наводить доказів, що у зв`язку із вказаною обставиною ним виконано зобов`язання первісному кредитору і заборгованість відсутня.

Також не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали посилання відповідача як на порушення норм процесуального права ненадсилання йому копії оскаржуваної ухвали, оскільки вказане порушення не впливає на правильність висновків суду першої інстанції.

Отже, правові підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду відсутні.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив судове рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу суду постановлено з дотриманням норм матеріального та без порушення норм процесуального законодавства, яке призвело до постановлення помилкової ухвалу, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01 жовтня 2026 року.

Головуючий:

Судді: