Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №953/12855/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/12855/26

н/п 3/953/2437/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2026 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Дяченка О.М.,

за участю:

представника потерпілого - адвоката Зябкіна В.В.,

розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

02.09.2026 о 14:10 год. в м. Харків вул. Матюшенка, буд. 50, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Hyundai Elantra н.з. НОМЕР_2 не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, скоїв зіткнення з автомобілем Citroen C-Elysee н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 12.1 та 13.1 Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України), тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Крім того, водій ОСОБА_1 02.09.2026 о 14:10 год., в районі будинку № 50, по вул. Матюшенка в м. Харкові, після вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 02.09.2026 о 14:10 год., в районі будинку № 50, по вул. Матюшенка в м. Харкові, вживав алкоголь, чим порушив п. 2.10 «є» ПДР України, тобто вчинив правопорушення передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Процесуальні дії у справі. Клопотання, заяви

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 11.09.2026 справи про адміністративне правопорушення № 953/12855/26 (провадження № 3/953/2437/26) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 заст. 124 КУпАП та № 953/12866/26 (провадження № 3/953/2440/26) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 130 КУпАП об`єднано в одне провадження № 953/12855/26 (провадження № 3/953/2437/26).

Суд призначав справу до розгляду на 24.09.2026 о 16:30 год, про що повідомив учасників адміністративного провадження.

14.09.2026 представником ОСОБА_1 адвокатом Данило В.М. подано клопотання про вступ у справу та ознайомлення з матеріалами справи.

24.09.2026 представником ОСОБА_1 адвокатом Данило В.М. подано клопотання про відкладення розгляду справи, яка призначена на 24.09.2026 о 16:30 год у зв`язку з тим, що останній ознайомився з матеріалами справи 22.09.2026 та необхідності узгодження позиції з ОСОБА_1 . Судове засідання було відкладено на 02.10.2026 о 15:00, з урахуванням заявленого адвокатом Данило В.М. клопотання.

02.10.2026 представником ОСОБА_1 адвокатом Данило В.М. подано клопотання про відкладення розгляду справи, яка призначена на 02.10.2026 о 15:00 год у зв`язку з тим, що останньому треба додатковий час для опрацювання документів та необхідності узгодження позиції з ОСОБА_1 .

У судовому засіданні (02.10.2026) представник потерпілого - адвокат Зябкін В.В., заперечував щодо відкладення розгляду справи, обґрунтовуючи тим, що це вже друге клопотання про відкладення, та є затягуванням розгляду справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Оскільки захисником було неодноразово заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, суд роз`яснює що, його участь та участь ОСОБА_1 під час розгляду даної справи не є обов`язковою та, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, їх неявка не перешкоджатиме розгляду справи.

Позиції учасників справи

Представник потерпілого - адвокат Зябкін В.В. у судовому засіданні просив визнати винуватим водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушеннях за ст. 124 та ч. 4 ст. 130 КУпАП, оскільки його винуватість доведена матеріалами справи та доказами, які дослідженні у судовому засіданні. Також просив врахувати, те що, ОСОБА_1 раніше притягався до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-20 КУпАП – виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби у нетверезому станів.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до пункту 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 ПДР України).

Згідно ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідно до пункту 12.1. ПДР України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно до пункту 13.1. ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Відповідальність за ст.124 КУпАП настає у разі недотримання цих вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 КУпАП, відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду

У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки), що передбачено п. 2.10 «є» ПДР України.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння врегульовано Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі – Інструкція №1452/735), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008.

Згідно з п. 2 - 4 розділу 1 Інструкції № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до п. 6 - 8 Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, передбаченими Інструкцією.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід враховувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого законом порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності

Як встановлено в судовому засіданні, водій ОСОБА_1 02.09.2026 о 14:10 год. в м. Харків вул. Матюшенка, буд. 50, керував транспортним засобом марки Hyundai Elantra н.з. НОМЕР_2 та являвся учасником дорожнього руху, а тому на нього, в частині прав та обов`язків поширюється дія вказаного закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.

Протокол про адміністративне правопорушення за ст.124, ч. 4 ст. 130 КУпАП складено поліцейським правомірно із дотриманням вказаних вище Інструкцій та Порядку, до якого також долучено диск з відеозаписом.

В судовому засіданні досліджено диск з відеозаписом, зокрема з бодікамери № 472988, який надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

ВинаОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 124 та ч. 4 ст. 130 повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме:

- відомостями, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 02.09.2026 (серія ААД № 899661) за ст.124 КУпАП;

- відомостями, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 02.09.2026 (серія ААД № 899678) за ч. 4 ст.130 КУпАП;

- даними відеозапису з бодікамери 472988, на яких ОСОБА_1 , який став учасником ДТП, на запитання працівників патрульної поліції повідомив, що вживав алкогольний напій після ДТП, крім того відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння;

- схемою місця ДТП від 02.09.2026;

- -поясненнями ОСОБА_1 , в яких останній підтверджує вживання алкогольних напоїв після вчинення ДТП;

- довідкою про отримання посвідчення водія;

- рапортом працівника поліції;

Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, яке виразилось у порушенні правил дорожнього руху, що призвело до зіткнення транспортних засобів, зокрема, порушення водієм вимоги п. 12.1 та 13.1. ПДР України; крім цього, водій ОСОБА_1 порушив вимоги пп. «є» пункту 2.10 ПДР України, оскільки вжив алкогольний напій після ДТП до проведення медичного огляду, що підтверджується відеозаписом з бодікамери 472988, на якому ОСОБА_3 підтверджує факт вживання ним алкогольних напоїв після ДТП, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП та ч. 4 ст. 130 КУпАП, доведена у повному обсязі.

Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 , зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 суду не надано.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено

Санкція ст. 124 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Санкцією ч. 4 ст. 130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 отримував посвідчення водія.

Враховуючи обставини справи, суд вважає накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами.

На підстави викладеного, ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують його відповідальність, характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених правопорушень, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, тобто в межах санкції встановленої за більш тяжке правопорушення з числа вчинених, а саме ч. 4 ст. 130 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто з особи яка притягається до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 40-1, 124, 280,283, 294 КУпАП України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 (тридцять чотири тисячі, 00) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

Відповідно до ст. 36 КУпАП ОСОБА_1 , визначити остаточний розмір стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 34 000,00 (тридцять чотири тисячі, 00) грн (отримувач: ГУК Харівськ обл/Харківобл/21081300, код отримувача: 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення платежу: оплата штрафу за постановою суду по протоколам про адміністративні правопорушення від 02.09.2026 (серія ААД № 899661) та від 02.09.2026 (серія ААД № 899678), з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 (три) роки.

Відповідно до частини 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити, що у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.М. Дяченко