Рішення від 01 вересня 2021 р. у справі №953/16990/20 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/16990/20

н/п 2/953/819/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2021 року иївський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді - Шаренко С.Л.,

при секретарі - Вареник К.В.,

за участю:

представника позивача - адвоката Тимошенко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київський районного суду міста Харкова заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист гідності, честі та ділової репутації, -

у с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду міста Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 в якій просив суд визнати недостовірною та такою, що порочить і принижує честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , інформацію, зазначену в зверненнях та скаргах ОСОБА_2 до Харківської міської ради щодо підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , та зобов`язати ОСОБА_2 її спростувати, заборонити її подальше розповсюдження. А саме наступну інформацію:

1) фізична особа-підприємець ОСОБА_1 самовільно захопив напівпідвальні приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ;

2) фізична особа-підприємець ОСОБА_1 самовільно захопив прибудинкову територію за адресою: АДРЕСА_1 , яка є територією загального користування;

3) фізична особа-підприємець ОСОБА_1 самовільно збудував паркан за адресою: АДРЕСА_1 , який блокує заїзд пожежної техніки та інших служб оперативного реагування (аварійна газова служба, рятівники мчс, швидка медична допомога та інші);

4) фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зашив металевими листами газові труби та цим перешкоджає у доступі до них;

5) фізична особа-підприємець ОСОБА_1 заблокував пожежний вихід за адресою: АДРЕСА_1 ;

6) в клубі «Бездна» за адресою: АДРЕСА_1 , фізична особа- підприємець ОСОБА_1 незаконно продає відвідувачам алкогольні напої та наркотики;

7) клуб «Бездна» за адресою: АДРЕСА_1 , відвідують наркомани та люди залежні від алкоголю;

8) відвідувачі клубу «Бездна» порушують громадський порядок та режим тиші.

Також позивач просив суд зобов`язати ОСОБА_2 спростувати зазначену інформацію шляхом зверненням до Харківської міської ради, Департаменту адміністративних послуг та споживчого ринку Харківської міської ради та Адміністрації Київського району Харківської міської ради з заявою про спростування завідомо недостовірної та негативної інформації стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 із зазначенням в резолютивній частити судового рішення по цій справі не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили. Текст спростування не повинен містити редагувань, зауважень, заперечень, коментарів, тлумачень, думок від імені ОСОБА_2 . Спростування повинно мати посилання на номер цивільної справи, дату проголошення судового рішення, суд, який постановив рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він здійснює підприємницьку діяльність у сфері проводового електрозв`язку (код КВЕД 61.10) у напівпідвальному приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить йому на праві приватної власності.

Зазначену діяльність за вказаною адресою він здійснює з 2007 року цілодобово.

У приміщенні, де позивач надає послуги, знаходиться так званий інтернет-клуб «Бездна». В клубі порядок, ніхто з відвідувачів або працівників не порушує чинного законодавства, атмосфера спокійна та сприятлива, в нічний час під час надання послуг ніхто режим тиші та громадського порядку не порушує.

Проте вже більше року відповідач, зловживаючи своїм правом на звернення в порядку Конституції України, безпідставно скаржиться в різні органи державної влади та місцевого самоврядування, з різних причин, зазначаючи завідомо неправдиві відомості, не маючи на меті виконати свій громадський обов`язок або захистити свої права, свободи чи законні інтереси.

Такі дії відповідача спрямовані на завдання шкоди позивачу, його підприємницькій діяльності з невідомих причин.

В результаті незаконних дій відповідача - зловживанням правом на звернення та розповсюдження недостовірної інформації, неправдивих відомостей, які гноблять честь та гідність й порочать ділову репутацію позивача, за адресою діяльності позивача постійно проводяться перевірки різних органів державної влади та місцевого самоврядування, що заважають здійснювати підприємницьку діяльність та спричиняють збитки та моральну шкоду позивачу.

Позивач зазначає, що недостовірна інформація, яка ганьбить честь, гідність та порочить його ділову репутацію, була поширена відповідачем шляхом письмових звернень та скарг до органів державної влади та місцевого самоврядування та містилася в них. Позивач не має при собі копії зазначених звернень та скарг відповідача, але був ознайомлений з ними особисто на прийомі в Департаменті адміністративних послуг та споживчого ринку Харківської міської ради, Адміністрації Київського району Харківської міської ради та в Харківській міській раді.

Відповідями на адвокатські звернення (№1094/0/504-20 від 20.07.2020 та №1925/0/178-20- 2501/0/179-20 від 21.07.2020, які додаються до позову) органами місцевого самоврядування відмовлено в наданні копій таких скарг та заяв відповідача.

Позивач має тільки одну копію звернення відповідача на ім`я Харківського міського голови від 07.06.2019.

Таким чином, позивач зазначає, що недостовірна інформація, яка ганьбить честь, гідність та порочить його ділову репутацію, була доведена відповідачем до працівників Харківської міської ради, Департаменту адміністративних послуг та споживчого ринку Харківської міської ради, Адміністрації Київського району Харківської міської ради.

Поширена інформація безпосередньо стосується позивача та здійснення його підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1 . А саме відповідач розповсюдив недостовірну інформацію.

Однак, позивач зазначає, що вказана інформація є недостовірною та підтверджується наступним:

1) працівниками Київського ВП ГУНП в Харківській області була здійснена перевірка щодо дотримання громадського порядку та тиші за адресою: АДРЕСА_1 , за результатом якої жодних порушень не було виявлено, що підтверджується Довідкою з Київського ВП ГУНП в Харківській області від 07.11.2019;

2) розписками жителів будинку АДРЕСА_1 , відповідно до яких станом на 08.02.2020 останні жодних претензій до роботи інтернет-клубу «Бездна» не мають;

3) актом Департаменту державної Архітектурно-Будівельної Інспекції у Харківській області № 730-А від 07.10.2019, відповідно до якого вбачається відсутність з боку позивача порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за адресою: АДРЕСА_1 . На сторінці 11 вказаного акту зазначено: «За результатами розгляду наданих документів та огляду об`єкта встановлено, що планування об`єкту відповідає технічному паспорту на громадський будинок (нежитлові приміщення - офіс від 18.09.2003, виданий Харківським міським бюро технічної інвентаризації (інвентаризаційна справа №68283, реєстровий №3). Ознак проведення будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції або капітального ремонту на момент перевірки не виявлено».

4) довідкою КП «Жилкомсервіс» від 21.01.2008 №1407, відповідно до якої технічні умови за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 виконані в повному обсязі;

5) колективним листом до адміністрації Київського району Харківської міської ради з підписами мешканців буд. АДРЕСА_1 ;

6) листом Головного Управління державної служби України з питань надзвичайних ситуацій у Харківській області від 31.07.2019г № 270/1012 на № К-2-24464 / 0 / 1-19-1512 / 0/189-19 від 04.07.19. в своїй відповіді повідомляє, що по суті розглянутого питання, інформую, що по суті розглянутого питання інформує, що в разі знаходження приміщень громадського призначення в нежитлових приміщеннях житлового будинку їх необхідно, відповідно до вимог, відокремлювати від житлової частини будівлі протипожежними перегородками, а евакуаційні шляхи житлової частини будинку не можуть проходити через вказане приміщення.

В результаті поширення недостовірної інформації відповідачем про позивача, органи місцевого самоврядування численні рази запрошували позивача на особистий прийом для надання пояснень, проводили перевірки з виходом за адресою: АДРЕСА_1 , в результаті чого позивач не міг здійснювати підприємницьку діяльність та зазнав майнової шкоди у вигляді упущеної вигоди.

02.03.2020 Департамент адміністративних послуг та споживчого ринку Харківської міської ради видав Припис, яким зобов`язав позивача встановити режим роботи до 22-00 год., з причин, що начебто відвідувачі позивача порушують тишу та громадський порядок.

Після відповідних перевірок з`ясувалося, що скарги відповідача про порушення громадського порядку та тиші позивачем є завідомо недостовірною інформацією.

У зв`язку з чим зазначений Припис був скасований 07.07.2020, що підтверджується довідкою Департаменту адміністративних послуг та споживчого ринку Харківської міської ради №1037/0/504-20 від 07.07.2020.

Таким чином, позивач зазначає, що через поширення відповідачем завідомо недостовірної інформації позивач не здійснював підприємницьку діяльність у нічний час в період з 02.03.2020 по 07.07.2020 та зазнав майнової шкоди у вигляді упущеної вигоди у розмірі 149 860,00 грн., що розраховується наступним чином.

В клубі «Бездна» в наявності 32 комп`ютери. Вартість користування у нічний час у загальному залі становить 100 грн., у «віп-залі» - 200 грн. У звичайній залі 26 комп`ютерів, у «віп-залі» - 6 комп`ютерів. Середня завантаженість залів у нічний час становить 30%. Вигода звичайного залу в нічний час становить: 26*100*30%=780 грн. за одну ніч. Вигода «віп-залу» в нічний час становить: 6*200*30%=400 грн. за одну ніч. Що в сумі становить 1180 грн. за кожну ніч, враховуючи вихідні дні.

Період з 02.03.2020 по 07.07.2020 становить 127 доби.

Відповідно упущена вигода за цей період становить 127*1180=149 860 грн

Також позивач вказав, що позивач у зв`язку з поширенням відповідачем завідомо неправдивої інформації майже два роки весь час почуває себе приниженим, відчуває втрату ділової репутації в очах інших людей, в тому числі посадових особах органів державної влади та місцевого самоврядування, весь час відчував душевні страждання від перевірок та втрати доходів. Був змушений надавати пояснення, позивача викликали на особисті прийоми до Харківської міської ради, Департаменту адміністративних послуг та споживчого ринку Харківської міської ради, Адміністрації Київського району Харківської міської ради для дачі пояснень.

Позивач оцінює розмір завданої моральної шкоди у сумі 140 000 грн., що є розумною та співвідноситься з майновою шкодою.

Позивач в судове засідання не з`явився, довірив представляти свої інтереси адвокату Тимошенко А.М.

Представник позивача – адвокат Тимошенко А.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причину не явки суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не надав.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів закріплено безпосередньо у Конституції України (ст.55), Цивільному кодексі України (ст. 16), Цивільному процесуальному кодексу України (ст. 4).

Згідно зіст.13 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ст. 277 ЦК України, обов`язком позивача є доведення факту поширення інформації саме відповідачем.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень підвалу № 170 приміщення 1,3,7,8,9,12 загальною площею 99,9 кв.м., в літ. «А-7», що знаходяться в АДРЕСА_1 (а.с. 20).

Позивач є фізичною особою – підприємцем, та за вказаною адресою здійснює підприємницьку діяльність у сфері послуг доступу до мережі Інтернет та суміжних послуг. (а.с. 12).

З досліджених судом фактичних обставин встановлено, що спір між сторонами виник з приводу того, що позивач вважає відповідача таким, що порушує його немайнові права на честь, гідність та ділову репутацію, шляхом поширення недостовірної інформації, яка не відповідає дійсності.

Вказані правовідносини регулюються нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України та Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформації про себе та членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно з положень ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України» не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про інформацію» реалізація права на інформацію» громадянами, юридичними особами та державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен маж право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.

Відповідно до роз`яснень, які викладені у п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 за №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при розгляді прав зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Згідно положень статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, встановити факт поширення недостовірної інформації та факт того, що поширена інформація стосується саме особи позивача і що поширена інформація порушує особисті немайнові права особи позивача або перешкоджає повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, при цьому саме позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем.

Спростованою може бути інформація, яка містить відомості про події та явища (факти), яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). В будь-якому випадку це має бути інформація, істинність якої можливо перевірити, існування таких фактів не залежить від їх суб`єктивного сприйняття чи заперечення через думки і погляди особи.

З матеріалів справи вбачається, що дійсно, наадресу мера міста, а також інших органів влади, надходили неодноразові звернення та скарги, щодо діяльності інтернет-клуб «Bezdna», а саме:

07.06.2019 за підписом відповідача ОСОБА_2 та мешканців будинку АДРЕСА_2 на ім`я мера міста було колективне звернення з проханням вжити термінових заходів, щодо з`ясування обставин, чи проводились будь-які перепланування підвального приміщення за адресою АДРЕСА_1 , оскільки по стінам пішли тріщини; провести з вказаного приводу розслідування; ліквідувати паркан побудований на придомовій території будинку, який побудував в своїх комерційних цілях комерційна організація інтернет-клуб «Bezdna»; відкрити доступ до газових труб, які комерційна організація інтернет-клуб «Bezdna» зашила металевими листами. (а.с. 13-15).

15.10.2019 та 29.05.2019 колективне звернення мешканці під`їзду АДРЕСА_2 до мера міста, з проханням закрити цілодобовий інтернет-клуб «Bezdna», власником якого є ОСОБА_1 , оскільки під вікнами, біля входу до клубу відбуваються постійні бійки, не дають мешканцям будинку спокійно спати вночі. Крім того, відвідувачі клубу продають наркотичні засоби, алкоголь та заборонені психотропні речовини. (а.с. 18-19).

Відповідно до довідки від 07.11.2019 затвердженої Начальником Київського ВП ГУ НП в Харківській області про результати розгляду звернення гр. ОСОБА_3 ЖЄО № 38783 від 30.10.2019 вбачається, що 30.10.2019 до чергової частини Київського ВП ГУ НП в Харківській області надійшла заява від гр. ОСОБА_4 за фактом колективного звернення до ХМР мешканців будинку за адресою: АДРЕСА_1 ,з приводу нібито порушення чинного законодавства України під час здійснення своєї діяльності інтернет-клубом «Bezdna», а саме, що у будинку за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться інтернет-клуб «Bezdna», який на думку мешканців працює цілодобово без будь-яких дозвільних документів. У клубі здійснюється продаж спиртних напоїв та заборонених препаратів. Відвідувачі клубу порушують громадський спокій. За результатами перевірки звернення вирішено перевірку по матеріалу припинити, з гр. ОСОБА_1 провести додаткову профілактичну бесіду з метою недопущення порушення чинного законодавства в майбутньому. (а.с. 30).

Відповідно до припису Директора Департаменту адміністративних послуг та споживчого ринку № 403/0/504-20 від 02.03.2020 вбачається, що у зв`язку з неодноразовими скаргами мешканців житлового будинку по АДРЕСА_1 щодо порушення тиші та громадського порядку відвідувачами інтернет-клубу «Бездна» у нічний час доби, департамент зобов`язав ФО-П ОСОБА_1 встановити режим роботи об`єкту до 22-00. (а.с. 31).

07.07.2020 зазначений припис скасовано. (а.с. 32).

Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб.

Це гарантія права кожної особи на повідомлення органам влади про факти, які, на її думку, потребують реагування.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму ВСУ №1 від 27.02.2009, суд має враховувати, якщо громадянин подає звернення до компетентного органу, і орган за результатами перевірки не встановив умисного поширення неправдивої інформації, то саме по собі звернення не може розглядатися як поширення недостовірної інформації.

Орган, що розглядає звернення, не є невизначеним колом осіб, тому звернення не є поширенням інформації у розумінні ст. 277 ЦК України.

З долучених позивачем звернень відповідача, вбачається, що усі адресати в цих зверненнях є компетентними органами влади, звернення не містять ознак умисного наклепу, оскільки більшість звернень були колективними від мешканців будинку, а не самого відповідача, всі скарги розглядались у межах процедур Закону України «Про звернення громадян».

Тому суд не може кваліфікувати звернення до органів влади як поширення недостовірної інформації, оскільки вони адресовані не невизначеному колу осіб, є елементом конституційного права на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, звернення не мають ознак публічного розповсюдження та крім того, не є особистими зверненнями відповідача, а в більшості випадків звернення є колективними від мешканців будинку.

Таким чином, позивачем не доведено поширення відповідачем інформації у розумінні цивільно-правової відповідальності.

Також суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували недостовірність відомостей, відповіді установ свідчать лише не підтвердження частини відомостей, але жоден орган не визнав інформацію неправдивою. Такий висновок узгоджується з практикою Верховного суду (постанова у справі № 761/21724/16-ц від 22.05.2019) в якій суд зазначив, що не підтвердження факту не є доказом недостовірності інформації та не покладає відповідальність на особу, яка звернулась до органів влади.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не порушені особисті немайнові права позивача, а отже, позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенні в повному обсязі, в тому числі й у задоволенні вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 77, 79, 81, 89, 90, 95, 213, 258, 259, 263 ,274, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 11,15, 55, 277 ЦК України, ст. ст. 32, 40, 68 Конституції України, суд

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсною та такою, що порочить і принижує його честь, гідність та ділову репутацію інформацію, зазначену в зверненнях та скаргах ОСОБА_2 до Харківської міської ради щодо підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 , зобов`язанні спростувати вказані відомості; забороні її подальшого розповсюдження, стягненні моральної шкоди та збитків у вигляді упущеної вигоди.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя: С.Л. Шаренко