Рішення від 06 листопада 2022 р. у справі №953/20708/21 — Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/20708/21

н/п 2-а/953/95/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2022 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Шаренко С.Л.,

при секретарі Гусєвій А.В.,

розглянувши в приміщенні Київського районного суду м. Харкова у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

встановив:

Позивач, ОСОБА_1 в особі свого представника – адвоката Нагорного І.В., звернувся до суду з позовом до УПП в Харківській області Департаменту патрульної поліції в якій просить суд скасувати постанову серії ЕАО № 4930234 від 21.10.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення в розмірі 1020 грн., а провадження у справі закрити.

В обґрунтування позову зазначає, що 21.10.2021 за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 36/38 о 01:03 годині інспектором роти № 6 батальйону 1 ДПП в Харківській області Управління патрульної поліції Рижковим Є.О. відносно ОСОБА_1 складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серія ЕАО № 4930234 за ч. 6 ст. 122 КУпАП.

Згідно постанови, 20.10.2021 о 23 год. 30 хв., ОСОБА_1 за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 36/38, керуючи транспортним засобом Hyundai Sonata, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 5.38 (5.39)з доданою до нього табличкою 7.17 Інвалід та розмітки 1.30, чим порушив п. 8.4.е ПДР України – порушення вимог табличок до дорожніх знаків.

З вказаною постановою позивач не згоден, оскільки у постанові не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення. Так, з постанови ЕАО № 4930234 від 21.10.2021 в доведення провини позивача наводиться лише констатація порушення ч. 6 ст. 122 КУпАП без зазначення жодного доказу вини у скоєнні даного правопорушення, в тому числі не зазначено жодних відомостей про фіксування на спеціальні технічні засоби.

Таким чином, представник позивача зазначає, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення від 21.10.2021 серії ЕАО № 4930234 є незаконною та винесена з грубим порушенням порядку розгляду справ про адміністративне правопорушення, а тому підлягає скасуванню.

В судове засідання позивач та його представник не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином. Представник відповідача надав до суду заяву з проханням розглядати справу без участі позивача та його представника.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причину не явки суду не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Суд, дослідивши наявні докази приходить до наступного.

Згідно постанови ЕАО № 4930234 від 21.10.2021 року, 20.10.2021 о 23 год. 30 хв., ОСОБА_1 за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 36/38, керуючи транспортним засобом Hyundai Sonata, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 5.38 (5.39)з доданою до нього табличкою 7.17 Інвалід та розмітки 1.30, чим порушив п. 8.4.е ПДР України – порушення вимог табличок до дорожніх знаків. У зв`язку з чим, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн. (а.с. 6).

Згідно з ч.1 ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справ про правопорушення, передбачені ч.1 ст. 122 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (Національна поліція).

Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Тобто наявність події адміністративного правопорушення є обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності, яка доводиться шляхом надання доказів.

Статтею ст. 251 КпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Аналіз положень вказаних статей КУпАП, дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП.

У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Між тим, всупереч даним вимогам, відповідач в судове засідання не з`явився та не довів правомірність винесеної ним постанови відносно позивача за ч.1 ст. 122 КУпАП та наявність події адміністративного правопорушення, та не надав жодного доказу.

Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано, зокрема, відповідачем не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови пояснення свідків, фото-, відеофіксації порушення позивачем правил дорожнього руху тощо.

В оскаржуваній постанові, в графі «до постанови додаються» відсутні будь які відомості, що свідчать про фіксацію правопорушення.

Так єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.

Однак, зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатись як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Згідно п.3.ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Тому, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані сторонами до матеріалів справи докази, враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність встановлення адміністративного правопорушення, законність дії щодо складання адміністративного постанови, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а справа- закриттю.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 77, 241, 242 КАС України, суд,-

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серія ЕАО № 4930234 від 22.10.2021 за ч.1 ст.122 КУпАП - скасувати; провадження у справі - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя - С.Л. Шаренко