Рішення від 24 лютого 2021 р. у справі №953/17147/20 — Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/17147/20

н/п 2-а/953/52/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2021 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Шаренко С.Л.,

при секретарі Вареник К.В.,

розглянувши в приміщенні Київського районного суду м. Харкова у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі свого представника - адвоката Оганян Г.В., звернулась до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серії 1АВ № 00463640 від 09.07.2020 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на мене штрафу у розмірі 510 грн. скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо мене провадженням закрити, у зв`язку з відсутністю в діях складу такого правопорушення.

В обґрунтування позову, позивач зазначає, що 09.07.2020 поліцейським Департаменту патрульної поліції Виховнім Сергієм Юрійовичем за адресою: м. Київ, вул. Ф. Нрнста, 3, винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення (серія 1АВ № 00463640 від 09.07.2020р.), якою ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у вигляді 510 грн.

Представник вважає зазначену постанову такою, що не відповідає вимогам закону та дійсним обставинам справи з огляду на наступне.

Оскаржувану постанову було винесено на підставі, нібито, порушення ОСОБА_1 , вимог п.п. 12.9.(6) Правил дорожнього руху України, а саме: особа, яка керувала транспортним засобом, перевищила встановленої обмеження швидкості руху транспортних засобів на 42 км/год.

Даною постановою ОСОБА_1 притягнуто працівником поліції до відповідальності з накладенням штрафу у розмірі 510 грн.

Проте, станом па час передачі позивачем транспортного засобу третім особам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі довіреності 10.12.2011, такої норми як ст. 14-2 КУпАІІ не існувало, лише 14.07.2015 року внесені зміни в КУпАП, а застосування фіксації порушень ПДР в автоматичному режимі взагалі розпочалося 01.06.2020 року, а тому на даний час позивач позбавлений можливості внести відповідні зміни у довіреність від 10.12.2011 року, строк дії вказаної довіреності закінчився 10.12.2018, а тим паче, що для цього періоду потрібна була згода третіх осіб.

На час передачі зазначеного транспортного засобу, КУпАП не містив положень щодо адміністративної відповідальності за порушення, зафіксовані в автоматичному режимі, які були прийняті набагато пізніше: 14.07.2015 року, а запуск системи автоматичної фіксації порушень Правил дорожнього руху розпочався 01.06.2020 року.

Представник зазначив, що позивач не знав і не міг знати про те, що в майбутньому відбудуться такі зміни в законодавстві, і що це негативно вплине на його права та обов`язки.

Таким чином, позивач передав управління належним йому транспортним засобом на відповідній правовій підставі, оформивши довіреність, яка посвідчена нотаріально.

Крім того, до матеріалів не надано документів підтверджуючих, що дійсно вказаний технічний засіб пройшов повірку, та він відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 "Метрологія. Прилади контролю дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювач просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобу дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги.

Також не було надано до адміністративного матеріалу, експертного висновку про відповідність комплексу "КАСКАД" вимогам нормативних документів з технічного захисту інформації, та підтвердження, що в: зареєстрований в Адміністрації Державної Служби спеціального зв`язку захисту інформації України, що комплекс "КАСКАД" введений в експлуатацій як складова частина Системи фіксації адміністративних правопорушень у сфер забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі, що комплект пройшов необхідні тестування та має дозвільні документи на їх використання.

Той факт, що позивач не керувала, і не могла керувати цим транспортним засобом 09.07.2020 о 18:06 годині за адресою: М05 Київ-Одеса 35+352, підтверджується свідченнями свідків та роздруківкою мобільного телефону позивачки. Тобто позивач фізично не міг і не був у тому місці, шо зазначене в постанові.

08.12.2020 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача зазначив, що оцінюючи в сукупності обставини, на яких ґрунтуються вимоги та доводи, якими вони підтверджуються, позов є безпідставним та необґрунтованим, тому Відповідач повністю заперечує проти задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, 09.07.2020 р. о 18 год. 06 хв., за адресою: автомобільна дорога М-05 Київ-Одеса 35+352 особа, яка керувала транспортним засобом RENAULT CLIO, державний номерний знак НОМЕР_1 перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 42 км/год, чим порушила пункт 12.9.6 Правил дорожнього руху України. За дане правопорушення відповідальну особу ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Оскаржувану постанову було винесено інспектором Департаменту патрульної поліції Биховим Сергієм Юрійовичем на підставі інформаційних файлів за результатами автоматичної фіксації подій з ознаками адміністративного правопорушення, отриманих в електронному вигляді із системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі.

Правопорушення було зафіксоване технічним засобом КАСКАД 030- 1219, який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги». Технічний засіб Каскад 030-1219 має сертифікат відповідності, виданий ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів», дата видачі 14.05.2020 (додається). Відповідно до експертного висновку, зареєстрованого в Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України за № 1100 від 02.04.2020, технічний засіб Каскад 030-1219 відповідає вимогам нормативний документів з технічного захисту інформації в обсязі функцій, зазначених у документі «Комплекс фото/відео фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху «КАСКАД». Технічні вимоги за критеріями технічного захисту інформації» (додається). Міжповірочний інтервал приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відео фіксації, відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1747 від 13.10.2016, становить один рік. У зв`язку із тим, що технічний засіб «КАСКАД» 030-1219 експлуатується ще менше року, сертифікату про повірку останній не потребує.

Інформація про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі є безоплатною та розміщена в мережі Інтернет за посиланням https://bdr.mvs.gov.ua/usei7resolution/view/l%D0%90%D0%92/00025336/ (витяг з вебсайту https://bdr.mvs.gov.ua додається.

Результатами автоматичної фіксації перевищення встановленої обмеження швидкості автомобілем RENAULT CLIO, державний номерний знак НОМЕР_1 є три фотокартки з зображенням транспортного засобу та відеозапис правопорушення (відеозапис правопорушення та три фотокартки з зображенням транспортного засобу додаються). На фотокартках міститься вся необхідна інформація для встановлення факту вчинення правопорушення, а саме: дата та час вчинення правопорушення; місце вчинення правопорушення. географічні коорданати місця вчинення правопорушення, фотофіксація автомобіля з чітким зображенням державного номерного знаку, швидкість руху автомобіля, км/год, обмеження (перевищення) швидкості, км/год, напрямок руху автомобіля.

Аналіз усіх наявних в справі доказів, в тому числі відеофіксації та фотокарток автомобіля RENAULT CLIO, державний номерний знак НОМЕР_1 , дає підстави стверджувати, що факт перевищення встановленої обмеження швидкості зазначеним автомобілем доведений в повній мірі.

17.12.2020 до суду від представника позивачки надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої представник позивача зазначив, що представником відповідача до відзиву та адміністративних матеріалів не надано документів (які завірені належним чином у відповідності до Національного стандарту України «Вимоги до оформлювання документ ін» ДСТУ 4163-2003, а отже не може підтверджувати відповідність копії оригіналу), підтверджуючих, що дійсно вказаний технічний засіб пройшов повірку, та що він відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 "Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відсофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортній засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги".

Не було надано до адміністративного матеріалу, експертного висновку про відповідність комплексу "КАСКАД" вимогам нормативних документів з технічного захисту інформації, та підтвердження, що він зареєстрований в Адміністрації Державної Служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, що комплекс "КАСКАД" введений в експлуатацію, як складова частина системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху автоматичному режимі, що комплекс пройшов необхідні тестування га має дозвільні документи на їх використання.

На час передачі позивачем транспортного засобу третім особам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на підставі довіреності 10.12.2011 такої норми як ст. 14-2 КУпАІІ не існувало, лише 14.07.2015 року були внесені зміни в КУпАІІ, а застосування фіксації порушень ПДР в автоматичному режимі взагалі розпочалося 01.06.2020 року, а тому на даний час позивач позбавлений можливості внести відповідні зміни у довіреність від 10.12.2011 року, строк дії вказаної довіреності закінчився 10.12.2018, а тим паче, що для цього потрібна була згода третіх осіб. На час передачі зазначеного транспортного засобу, КУпАП не містив положень щодо адміністративної відповідальності за порушення, зафіксовані в автоматичному режимі, які були прийняті набагато пізніше: 14.07.2015 року, а запуск системи автоматичної фіксації порушень Правил дорожнього руху розпочався 01.06.2020 року. Позивач не знав і не міг знати про те, що в майбутньому відбудуться такі зміни в законодавстві, і що це негативно вплине на його права та обов`язки. Таким чином, позивач передав управління належним йому транспортним засобом на відповідній правовій підставі, оформивши довіреність, яка посвідчена нотаріально.

Позивач не керувала, і не могла керувати цим транспортним засобом 09.07.2020 о 18:06 годині за адресою: М05 Київ-Одеса 35+352, підтверджується фото - відеоматеріалами наданими Департаментом патрульної поліції (чітко видно, що за кермом авто перебуває особа чоловічої статті, а не жіночої).

Також, представником позивача зазначено, що 10.12.2020 позивачкою подана заява до правоохоронних органів щодо незаконного використання / заволодіння транспортного засобу, який належить ОСОБА_1 па праві приватної власності та вирішення питання про внесення відомостей до ЄРДР за фактом незаконного заволодіння транспортним засобом за ст.289 КК України. Вказана обставина підтверджує факт, що зазначений транспортний засіб не перебуває у володіння ОСОБА_1

21.12.2020 до суду від представника відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої представник відповідача зазначив наступне.

З приводу оформлення належним чином доданих до відзиву матеріалів.

14 квітня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 320/4916/19, адміністративне провадження №К/9901/8517/20 (ЄДРСРУ № 88748667) досліджував питання щодо обов`язковості засвідчення копій процесуальних документів відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації» (далі - ДСТУ 4163-2003).

Верховний Суд визнає безпідставними посилання судів попередніх інстанції в оскаржуваних рішеннях на необхідність засвідчення позивачем копій документів відповідно до вимог ДСТУ 4163-2003, з огляду на таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 23 Закону України «Про стандартизацію» від 05.06.2014 № 1315-УІІ, національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в інших документах. Національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов`язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.

Необхідно вказати, що Верховний Суд у Постанові від 18 грудня 2018 року по справі № 761/5894/17 визначив, що у випадку подання доказів прошитими, пронумерованими, скріпленими печаткою та посвідчувальним написом, вони вважаються належним чином засвідченими та не погребують засвідчення кожної сторінки окремо.

Щодо експертного висновку та сертифікату про повірку зазначаю наступне:

Відповідно до експертного висновку, зареєстрованого в Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України за № 1100 від 02.04.2020, технічний засіб Каскад 030-1219 відповідає вимогам нормативний документів з технічного захисту інформації в обсязі функцій, зазначених у документі «Комплекс фото/відео фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху «КАСКАД». Технічні вимоги за критеріями технічного захисту інформації».

Міжповірочний інтервал приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відео фіксації, відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1747 від 13.10.2016, становить один рік. У зв`язку із тим, що технічний засіб «КАСКАД» 030-1219 експлуатується ще менше року, сертифікату про повірку останній не потребує.

Твердження Представника Позивачки з приводу того, що усі дії щодо внесення належного користувача до Єдиного державного реєстру транспортних засобів мав би здійснити саме користувач транспортного засобу, а не його власник було спростовано у відзиві на позовну заяву.

Крім того, представник позивачки зазначає, що строк дії довіреності, на підставі якої власником (Позивачем) було передано автомобіль у користування третім особам закінчився 10.12,2018, з чого слідує, що на момент винесення постанови 09.07.2020 вказаний автомобіль перебував у власності Позивачки, яка у відповідності до ст. 14-2 КУпАП є відповідальною особою та несе відповідальність у відповідності до вимог КУпАП.

Тому навіть лише факт володіння транспортним засобом породжує певні права та обов`язки осіб, за якими зареєстрований транспортний засіб. Наявність зазначених додаткових ознак, характерних для фізичної або юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, вимагає віднесення їх до спеціальних суб`єктів адміністративного правопорушення.

Представник відповідача також зазначив, що аргумент представника позивачки щодо невідповідності оскаржуваної постанови вимогам статті 283 КУпАП спростовується наступним.

Частиною другою статті 283 КУпАП передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та пересування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:

- дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;

- транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);

- технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);

- розмір штрафу та порядок його сплати;

- правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;

- відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі встановлюються статтями 279-І - 279-4 КУпАП та «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі» затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 13 січня 2020 року № 13.

Оскаржувана постанова відповідає вимогам частин другої та третьої статті 283 КУпАП, а тому підстави для її скасування відсутні.

Позивачка та її представник в судове засідання не з`явились, надали до суду заяву з проханням слухати справу без їх участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просив суд слухати справу без участі представника відповідача, позовні вимоги позивача просив залишити без задоволення.

Суд дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 09.07.2020 поліцейським Департаменту патрульної поліції Виховнім Сергієм Юрійовичем за адресою: м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3, винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення (серія 1АВ № 00463640 від 09.07.2020р.), якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у вигляді 510 грн.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови, 09.07.2020 р. о 18 год. 06 хв., за адресою: автомобільна дорога М-05 Київ-Одеса 35+352 особа, яка керувала транспортним засобом RENAULT CLIO, державний номерний знак НОМЕР_1 перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 42 км/год, чим порушила пункт 12.9.6 Правил дорожнього руху України. За дане правопорушення відповідальну особу ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

З вказаною постановою позивач не згоден, оскільки вона не керувала вказаним автомобілем, оскільки транспортний засіб переданий нею третім особам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на підставі довіреності 10.12.2011.

Відповідно до ст. 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Статтею 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення ( далі КУпАП) передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених нею завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

У ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку.

Відповідно до п. 12.9 б Правил дорожнього руху України, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5,12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною першою ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, неподання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мін шумів доходів громадян.

Положеннями ч. 2 ст. 222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту та до їх компетенції відповідно до підвідомчості відноситься ч. 31 ст. 122 КУпАП.

Також, слід врахувати, що відповідно до ч. 2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

14 липня 2015 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», що дозволяє накладення штрафів за порушення правил дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.

Відповідно до ст. 14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом ч. 1 ст. 122 КУпАП Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із приміткою суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів» від 14 листопада 2018 р. № 1197 визначено процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу.

Відповідно до положень статті 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису) інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 279-3 КУпАП, відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: - особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису) інспектор з паркування зобов`язаний розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині 1 статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині 1 статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Постанова про накладення адміністративного стягнення надсилається відповідальній особі, зазначеній у частині 1 статті 14-2 цього Кодексу, протягом трьох днів з дня її винесення рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи).

Згідно з Постановою КМУ № 833 від 10.11.2017 Про функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі , системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі є взаємопов`язана сукупність технічних засобів (приладів контролю), програмних і апаратних засобів обробки отриманих за допомогою технічних засобів (приладів контролю) інформаційних файлів та метаданих, обміну з використанням телекомунікаційних мереж інформацією, необхідною для реалізації організаційних і процесуальних заходів під час здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, що функціонує в єдиній інформаційній системі МВС.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем не вживались заходи, щодо внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей щодо належного користувача вищевказаного транспортного засобу, тобто остання на момент складання оспорюваної постанови була належним користувачем ТЗ.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивач у встановлений строк зверталась до компетентних органів з питання вибуття транспортного засобу з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу, або доказів звернення особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, документа (квитанцію) про сплату відповідного штрафу відповідно до приписів ст. 279-3 КУпАП.

Таким чином, визначені законом підстави для звільнення від відповідальності особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, за вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі, відсутні. Сам факт існування користувача ТЗ не може бути підставою для скасування постанови про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесені постанови по справі про адміністративне правопорушення серії 1АВ № 00463640 від 09.07.2020 дотримані усі вимоги передбачені КУпАП, належними та допустимими доказами доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частини 1 статті 122 КУпАП, а тому підстави для задоволення позову відсутні відповідає вимогам статті 283 КпАП України, стягнення накладено у межах санкції відповідної статті.

Згідно ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 5, 9, 19, 77, 241-246, 286 КАС України, суд -

постановив:

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії 1АВ № 00463640 від 09.07.2020 у справі про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Апеляційна скарга на судове рішення у справі може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя - С.Л. Шаренко