Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №334/5515/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 28.09.2026

Справа № 334/5515/26

Провадження № 2/334/3941/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Засько О.А.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Обслуговуюча компанія «ПОЗИТИВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій,

встановив:

представник позивача адвокат Отарова І.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по оплаті послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01 листопада 2022 року по 30 квітня 2026 року в сумі 16 426,20 гривень.

Позов обґрунтовує тим, що 01 липня 2018 року ТОВ ОК «ПОЗИТИВ» на підставі Договору про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд № 01/07/2018-24 надає послуги управителя будинку АДРЕСА_1 . Згідно з умовами Додаткової угоди № 1 від 28.12.2018 про внесення змін до Договору № 01/07/2018-24 від 01.07.2018 вартість послуг складає 5,5318 гривень за 1 квадратний метр. Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 , загальна площа об`єкту квартири становить 70,70 кв.м. Договір набирає чинності з 01.07.2018 та укладається строком на один рік (пункт 7.1 Договору). Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від цього Договору, він вважається продовженим на тих самих умовах та на той самий строк. Оскільки повідомлень про намір розірвати договір сторонами не надано - договір є діючим. Укладені Додаткові угоди № 1, 3, 4, 5, 7, 8, 9 про пролонгацію. На виконання умов договору витрати позивача з управління будинком АДРЕСА_1 за період з листопада 2022 року по квітень 2026 року з урахуванням суми загальновиробничих та адміністративних витрат складає 126 589,72 гривень. Будь-яких претензій від відповідача щодо неналежної якості наданих послуг, позивачу не надходило. Щомісячний розмір нарахування за послугу з управління складає 391,10 гривня. Позивач належним чином виконував свої зобов`язання за договором щодо надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від яких відповідач не відмовлявся та за користування якими проводились нарахування відповідно до встановлених тарифів, а відповідач, зі свого боку, зобов`язання з оплати фактично отриманих послуг не виконував, взагалі не здійснював оплату, що призвело до виникнення заборгованості з оплати послуг з управління багатоквартирним будинком за період з листопада 2022 року по квітень 2026 року включно в сумі 16 426,20 гривень. Перебіг строку позовної давності за позовною заявою про стягнення заборгованості з відповідача за Договором №01/07/2018-24 від 01.07.2018 розпочався з дня закінчення терміну оплати коштів за надані послуги відповідно пункту 3.2. Договору, тобто з 21.12.2022. ТОВ Обслуговуюча компанія «ПОЗИТИВ» звертається із позовною заявою про стягнення заборгованості з 01.11.2022 по 30.04.2026. Строк позовної давності щодо стягнення Позивачем заборгованості за період з 01.11.2022 по 30.04.2026 не сплив.

Відповідач подав письмові пояснення, які суд бере до уваги як відзив на позов, в яких зазначив, що позивачем до позовної заяви додано розрахунок заборгованості, який містить лише інформацію про нарахування за відповідні періоди. При цьому у зазначеному розрахунку відсутні відомості щодо: здійснених відповідачем оплат; дат зарахування коштів; залишку заборгованості після кожної оплати; перерахунків та коригувань. Таким чином, лише на підставі такого розрахунку неможливо перевірити правильність визначення розміру заявленої позивачем заборгованості. Натомість у квитанціях, які щомісячно надсилалися відповідачу ТОВ ОК «ПОЗИТИВ», одночасно зазначалися як суми нарахувань, так і суми оплат, що свідчить про ведення позивачем обліку таких оплат. У листопаді 2023 року відповідачем було сплачено 25 472,91 гривні, з яких: 23 413,11 гривень – у рахунок погашення заборгованості; 2 059,20 гривень – судовий збір. Разом із тим у наданій позивачем оборотно-сальдовій відомості зазначено іншу суму погашення заборгованості – 20 115,86 гривень. Таким чином, між банківськими документами та даними позивача існує розбіжність у розмірі 3 297,25 гривень, яка потребує перевірки судом. Зазначені розбіжності свідчать про необхідність перевірки правильності ведення позивачем обліку платежів та не дають підстав вважати розрахунок заборгованості безспірним. Надана позивачем оборотно-сальдова відомість не містить підпису відповідальної посадової особи, відбитка печатки підприємства (у разі її використання) та інших реквізитів, які дозволяли б однозначно підтвердити її походження та достовірність. Крім того, після отримання зазначеної оборотно-сальдової відомості відповідач 17.07.2026 повторно звернувся до позивача електронною поштою з проханням пояснити зазначені розбіжності та підписати акт звірки взаєморозрахунків. Станом на день подання цих письмових пояснень будь-якої відповіді від позивача не отримано.

Представник позивача подала заперечення, в якому зазначила, що твердження відповідача щодо існування розбіжності у сумі 3 297,25 гривень, яка потребує перевірки судом та не дає підстав вважати розрахунок заборгованості безспірним, є помилковим, таким що не відповідає фактичним обставинам і свідчить про його намір перевантажити суд надмірною кількістю заяв, доповнень і клопотань, що не стосуються суті справи. Як зазначено в рішенні Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 02.05.2023 заборгованість з 01 липня 2018 року по 31 жовтня 2022 року складає 23 413,11 гривень, з урахуванням інфляційних витрат – 2 441,92 гривня, 3% річних – 855,33 гривень, сплачений позивачем судовий збір складає – 2 059,80 гривень. Таким чином, загальна сума до стягнення приватним виконавцем становила 25 472,91 гривні. Приватним виконавцем за даним рішення суду стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Обслуговуюча компанія «Позитив» заборгованість по сплаті послуг за управління будинком за період з 1 липня 2018 року по 31 жовтня 2022 року в сумі 23 413,11 гривень та судовий збір в сумі 2 059,80 гривень. Після надходження від приватного виконавця стягнення в сумі 25 472,91 гривні на рахунок ТОВ Обслуговуюча компанія «ПОЗИТИВ», відповідно до вимог бухгалтерського обліку суму основного боргу – 20 115,86 гривень було внесено безпосередньо до особового рахунку відповідача у вигляді погашення основного боргу за послугу з управління будинком, а інфляційні витрати – 2 441,92 гривня, 3% річних – 855,33 гривень, як отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові та судовий збір – 2 059,80 гривень було віднесено на інші відповідні рахунки за призначенням платежів. Таким чином, вказана відповідачем сума на його думку «розбіжності у 3 297,25 гривень» і складають інфляційні витрати та 3% річних, які відповідач не врахував з невідомих підстав, тому його твердження про існування розбіжності в розрахункових документах і бухгалтерському обліку є помилковими і не заслуговують на увагу.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 15.06.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін. Ухвалою про продовження процесуального строку та витребування доказів від 20.07.2026 клопотання відповідача ОСОБА_1 про продовження строку для подання відзиву задоволено. Продовжено відповідачу ОСОБА_1 строк для подання відзиву, зазначеного в ухвалі про відкриття провадження у справі від 15.06.2026, до 17 липня 2026 року. Клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено частково. Витребувано у ТОВ ОК «ПОЗИТИВ» документи, які подані суду 04.08.2026.

Ухвала про відкриття провадження у справі була направлена позивачу в його електронний кабінет та отримана ним 15.06.2026. Отже відповідно до пункту 2 частини шостої статті 272 ЦПК України позивач є належним чином повідомленим про розгляд справи. Також ухвала про відкриття провадження у справі надсилалась відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за зареєстрованим у встановленому законом порядку його місцем проживання, який повернувся до суду з відміткою про відсутність відповідача за адресою місцезнаходження від 25.06.2026. Таким чином відповідно до пункту 5 частини шостої статті 272 ЦПК України відповідач є належним чином повідомленим про розгляд справи.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено частиною другою статті 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до інформації з ДРРП від 29.04.2021 № 254990157 ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 70,70 кв.м.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості заборгованість по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім`я ОСОБА_1 , за період з листопада 2022 року по квітень 2026 року складає 16 426,20 гривень.

На підставі рішення Запорізької міської ради від 29 вересня 2023 року № 138 «Про перейменування вулиці Іванівської на вулицю Вільнюську у місті Запоріжжя» вулицю Іванівську у Дніпровському районі міста Запоріжжя перейменовано на вулицю Вільнюську.

Відповідно до картки фактичної собівартості витрат з управління будинком АДРЕСА_1 за період з листопада 2022 року по квітень 2026 року заборгованість за послуги з управління будинку складає 126 589,72 гривень.

01.07.2018 між співвласниками багатоквартирного будинку в уповноваженої особи ОСОБА_2 та ТОВ ОК «ПОЗИТИВ» укладено Договір про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим коплексом або комплексом будинків і споруд № 01/07/2018-24. Вартість послуг за цим Договору згідно Додатку № 1 до даного Договору складає 5 гривень за 1 кв.м. (пункт 2.2).

З 01.07.2018 тариф на послугу з утримання будинку і споруд та прибудинкової території складає 5,0064 за 1 кв.м., що підтверджується складовими тарифу на послуги з управління та утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по АДРЕСА_1 .

28.12.2018 між ТОВ ОК «ПОЗИТИВ» в особі директора Квятковського М.А. та співвласниками багатоквартирного будинку в особі ОСОБА_2 укладена Додаткова угода про внесення змін до Договору № 01/07/2018 – 24 від 01 липня 2018 року з 28.12.2018 встановлено тариф на послугу з утримання будинку і споруд та прибудинкової території у сумі 5,5318 гривні за 1 кв.м.

Додатковими угодами № 1 від 30.06.2019, № 3 від 09.06.2020, № 4 від 30.06.2021, № 5 від 30.06.2022, № 6 від 30.01.2023, № 7 від 30.06.2023, № 8 від 30.06.2024, № 9 від 30.06.2025 строк дії Договору № 01/07/2018-24 від 1 липня 2018 року продовжено до 30.06.2026.

Приписами частин першої, третьої, п`ятої статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 14.05.2015 № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі - Закон № 417-VIII) управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку). Наймачі, орендарі та інші користувачі квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку можуть брати участь в управлінні багатоквартирним будинком виключно за дорученням власників таких квартир та приміщень.

Приписами частини першої статті 18 Закону України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 2189-VIII) визначено, що управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.

На підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з управління багатоквартирним будинком є житловою послугою.

У відповідності до абзацу 1 частини першої статті 15 Закону № 2189-VIII договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (зміни до нього) від імені всіх співвласників багатоквартирного будинку укладається з визначеним відповідно до законодавства управителем співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками.

Договір укладений згідно з вимогами абзацу 1 частини першої статті 15 Закону № 2189-VIII.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, що передбачено пунктом 5 частини другої статті 7 Закону № 2189-VIII.

Судом встановлено, що відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 , має зареєстроване місце проживання у квартирі, та є споживачем послуги з управління багатоквартирним будинком, які надає позивач ТОВ ОК «ПОЗИТИВ».

Відповідач належним чином не виконав свій обов`язок по оплаті послуги, у зв`язку з чим мав заборгованість по оплаті послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 1 листопада 2022 року по 30 квітня 2026 року в сумі 16 426,20 гривень.

Перевіривши розрахунок заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 суд встановив, що він є обґрунтованим. Площа квартири, власником якої є відповідач, складає 70,70 кв.м., тариф на послугу з утримання будинку і споруд та прибудинкової території у сумі 5,5318 гривні за 1 кв.м. встановлений Додаткова угода про внесення змін до Договору № 01/07/2018-24 від 28.12.2018. Щомісячний платіж за послугу складає 391,10 гривня (70,70 кв.м. х 5,5318 гривні). Таким чином заборгованість відповідача за період з 01.11.2022 до 30.04.2026 складала 16 426,20 гривень (391,10 гривень (щомісячний платіж) х 42 місяці)).

Відповідачем контррозрахунок заборгованості не наданий.

При цьому заборгованість у сумі 16 426,20 гривень була сплачена відповідачем 08.07.2026 під час розгляду цієї справи, що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.4952562193.1 від 08.07.2026.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що у позові необхідно відмовити.

Суд відхиляє аргументи відповідача про невідповідність на його особовому рахунку відомостей про нараховану та сплачену заборгованість з таких підстав.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 2 травня 2023 року у справі № 334/4034/21 задоволений позов ТОВ ОК «ПОЗИТИВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті послуг за управління будинком. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ ОК «Позитив» заборгованість по сплаті послуг за управління будинком за період з 01 липня 2018 року по 31 жовтня 2022 року в сумі 23 413,11 гривень та судовий збір в сумі 2 059,80 гривень.

Відповідно до мотивувальної частини рішення до вказана заборгованість складалась з урахуванням інфляційних витрат – 2 441,92 гривень та 3% річних – 855,33 гривень.

Під час примусового виконання вищевказаного рішення суду приватним виконавцем була стягнута з відповідача заборгованість у сумі 25 472,91 гривні та перераховані на рахунок позивача, що підтверджується листом приватного виконавця Шавлукової З.А. від 24.07.2026 № 30749 та платіжною інструкцією № 46419 від 16.11.2023.

При цьому на особовому рахунку позивачем облікована сплата заборгованості за надані послуги в сумі 20 115,86 гривень у листопаді 2023 року., що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 3774 за 01.01.2018 - 15.07.2026.

Суд зауважує, що стягнутий за рішенням суду судовий збір у сумі 2 059,80 гривень не входить до складу заборгованості за послуги з управління будинком, як і інфляційні втрати позивача в сумі 2 441,92 гривня та три відсотки річних у сумі 855,33 гривень, оскільки ці платежі є відповідальністю відповідача за прострочення виконання грошового зобов`язання, передбаченою статтею 625 ЦК України.

Таким чином позивачем вірно врахована в рахунок погашення заборгованості сума 20 115,86 гривень (25 472,91 – 2 059,80 – 2 441,92 – 855,33).

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58), згідно з якою, принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Враховуючи вищевказане та відмову у задоволенні позову із зазначених судом підстав, суд вважає недоцільним надавати детальну відповідь на інші аргументи сторін.

Згідно з частинами першою та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини дев`ятої статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Суд враховує, що цей спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, який у добровільному порядку не виконував свій обов`язок по оплаті наданих йому позивачем послуг з управління багатоквартирним будинком.

Щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд дійшов наступних висновків.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Як передбачено у статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України) та становлять одну із складових судових витрат (частина перша статті 133 ЦПК України).

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: (1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; (2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом пункту 1 частини другої статті 137, частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (див. постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Судом встановлено, що 01.07.2025 між ТОВ ОК «ПОЗИТИВ» в особі директора ОСОБА_3 та адвокатом Отаровою І.В. укладений Договір про надання правничої (правової) допомоги.

Відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 0005 від 15 липня 2026 року вартість витрат на надання професійної правничої допомоги складає 2 594,10 гривні, яка складається зі складання та подачі до суду позовної заяви про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за послугу з управління будинку у справі № 334/5515/26.

Рахунком на оплату № 005 від 15 липня 2026 року, платіжною інструкцією № 302 від 15.07.2026 підтверджується оплата вказаних витрат у сумі 2 594,10 гривні.

Відповідач подав клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу та відмову у стягненні судового збору, в якому зазначив, що дана справа не є складною, позовна заява є типовою, не потребувала значного обсягу правової роботи, складних правових досліджень чи участі адвоката у численних судових засіданнях. Позивач не довів необхідності саме такого розміру витрат, а тому сума 2 594,10 гривні є явно завищеною та не відповідає критеріям розумності й співмірності.Після отримання інформації про поданий позов відповідач 08.07.2026 добровільно сплатив кошти на користь позивача, діючи добросовісно та без наміру ухилятися від виконання своїх обов`язків.

Ураховуючи вищезазначене, оцінивши подані представником позивача докази на підтвердження понесених позивачем витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, розгляд справи у спрощеному провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, суд дійшов висновку про те, що їх розмір не є завищеним.

Враховуючи те, що цей спір виник внаслідок неправильних дій відповідача суд покладає на нього обов`язок по відшкодуванню понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 594,10 гривні, судового збору в сумі 2 662,40 гривні та витрат, пов`язані з надсиланням відповідачу поданих до суду документів у сумі 144 гривні.

Керуючись статтями 10-13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд

ухвалив:

у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Обслуговуюча компанія «ПОЗИТИВ» судові витрати у сумі 5 400 (п`ять тисяч чотириста) гривень 50 копійок, які складаються із: судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок,витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 594 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто чотири) гривні 10 копійок та витрати, пов`язаних з надсиланням відповідачу поданих до суду документів у сумі 144 (сто сорок чотири) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити учасників справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю Обслуговуюча компанія «ПОЗИТИВ», місцезнаходження: вул. Мінська, буд. 5, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 41688208,

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя М.В. Фетісов