Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №347/2072/26 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2072/26

Провадження № 2/347/1413/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Драч Д.С.,

за участі секретаря Данилюк М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Косів у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

в с т а н о в и в :

18.08.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, посилаючись на те, що 01 квітня 2014 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем у відділі Державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Косівського районного управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис № 20.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що у вказаному шлюбі сторони мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сімейне життя не склалось та рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 17 липня 2024 року шлюб між сторонами розірвано.

Позивач стверджує, що син проживає разом з нею та перебуває на повному її утриманні.

Відповідач повністю припинив надання матеріальної допомоги на утримання сина, який постійно потребує нормального харчування, придбання одягу, лікування, витрат на навчання. Усе це потребує значних коштів, а враховуючи високі ціни та підвищення рівня необхідних витрат, позивач сама не здатна в повній мірі цього забезпечити.

Крім того, син хворіє обсесивно-компульсивним розладом з аутизмом, приймає протисудомні препарати на постійній основі та приватно займається з логопедом.

Позивач не в змозі самостійно забезпечувати дитину всім необхідним. Вважає, що батько повинен сплачувати аліменти у 1/2 частці від доходів щомісячно на дитину, оскільки відповідач має постійне місце роботи та отримує регулярний дохід, а також отримує дохід від здійснення підприємницької діяльності, фізично здоровий, інших утриманців немає.

За змістом ч.2, п.4 ч.6 ст.19, п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України суд розглядає за правилами спрощеного провадження без виклику сторін малозначні справи, в тому числі – справи про стягнення аліментів.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч.1 ст.279 ЦПК України).

Відповідно ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Вказана вимога ЦПК України роз`яснена судом учасникам справи в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У зв`язку з наведеним вище, суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження, без проведення судового засідання (ч.13 ст.7 ЦПК України).

Ухвалою судді від 24.08.2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін. На підставі даної ухвали відповідачу було надано термін для подачі відзиву або інших клопотань пов`язаних із розглядом даної позовної заяви. Відповідач не надсилав до суду будь-яких клопотань. Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

25.09.2026 року відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву, вказавши, що позовні вимоги визнає частково та заперечує щодо обставин, викладених у позовній заяві, зокрема те, що підприємницькою діяльністю на даний час він не займається і прибутків не отримує, про що свідчать відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела нарахованого доходу за №0908-26-03405 від 16.09.2026 року (а.с.37-38).

Відповідач зазначає, що з 23 червня 2026 року відповідно до Указу Президента України №343/2026 від 04.05.2026 року він призваний на військову службу по мобілізації під час воєнного стану і на даний час несе службу у військовій частині НОМЕР_1 , на підтвердження чого надає довідку ІНФОРМАЦІЯ_2 вих. №893 від 15.09.2026 року (а.с.36).

Відповідач вважає, що стягнення аліментів одночасно двома способами, тобто в твердій грошовій одиниці і у розмірі 1/2 частки від доходів, як просить позивач, суперечить нормам ч.3 ст.181 СК України, котрою визначено, що аліменти стягуються одним із зазначених способів.

Враховуючи наведене, відповідач просить призначити на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки від доходу платника аліментів з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% (п`ятдесяти відсотків) прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до досягнення сином повноліття.

За вказаних обставин фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює, що відповідає ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши усі наявні докази, які мають значення для розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає позов підставним.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає позов підставним.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, у якому згідно з копієюсвідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 виданого 13 лютого 2014 року у сторін народився син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком якого зазначено ОСОБА_2 , а матір`ю ОСОБА_4 (а.с.9).

На підставі копії рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 17 липня 2024 року у справі №347/3457/23 шлюб між сторонами – розірвано. Неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 – залишено на проживання з матір`ю ОСОБА_1 (а.с.13).

Виходячи зі змісту акту обстеження матеріально-побутових умов життя №1090 від 10.08.2026 зазначається, що ОСОБА_1 проживає зі своїм сином ОСОБА_3 в одному будинку за адресою АДРЕСА_1 (а.с.14).

Факт проживання малолітнього сина із матір`ю, також підтверджується копіями витягів з реєструКосівської територіальної громади, згідно з якими ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8,10).

Беручи до уваги копію індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда №30/25 від 24.02.2025 КНП «Косівської ЦРЛ»вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 має захворювання обсесивно-компульсивний розлад з аутизмом (а.с.11).

Відповідно до копії медичного висновку № 29/25 на дитину-інваліда віком до 18 років від 24 лютого 2025 р. КНП «Косівської ЦРЛ»зазначається, що матір ОСОБА_1 є опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який має захворювання обсесивно-компульсивний розлад з аутизмом (а.с.12).

Копією довідки КНП «Косівської ЦРЛ» №340 від 07.08.2026 року доводиться те, що ОСОБА_3 , 2014 року народження знаходиться на обліку в психоневрологічному кабінеті Косівської консультативної поліклініки (а.с.19).

На підтвердження вказаного факту до матеріалів справи долучено копію рецепту на ліки та копію квитанції придбання ліків (а.с.18).

Згідно з копією відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 01.07.2026 вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області здійснювало нарахування соціальних виплат ОСОБА_1 за період з січня по березень 2026 року. (а.с.15-16,17).

Відсутність добровільної згоди між батьками щодо порядку реалізації їх обов`язку щодо утримання і матеріального забезпечення дитини – наявні правові підстави для стягнення з відповідача аліментів на її утримання.

Відповідно із ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частинами 1, 2 ст.183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів і ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11.03.2020 року у справі №759/10277/18).

Щодо розміру аліментів слід зазначити, що відповідно до ч.3 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» та п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України про розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»: максимальний розмір аліментів, які стягуються з боржника не повинен перевищувати 50% заробітної плати цієї особи.

Позивач пропонує стягувати із ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , в твердій грошовій сумі у розмірі 1/2 частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення нею повноліття, що не відповідає вимогам закону.

Так, за змістом ч.3 ст.181 СК України - за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Зважаючи на прицип диспозитивності і невизначення позивачем розміру твердої грошової суми, яку вона просить стягувати в якості аліментів із відповідача на утримання дитини сторін – суд розглядає вимогу сторони позивача щодо стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/2 частки його доходу.

Прожитковий мінімум для дитини у віці від 6 до 18 років станом на 01.01.2026 року становить 3512 грн. 50% від 3512 грн. становить 1756 грн, що у межах погодженого відповідачем (2000 грн) розміру аліментів за вище наведених ним обставин.

Законом України від 03.07.2018 року № 2475-VIII частину першу статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.03.2020 року у справі № 682/3112/18).

З урахуванням того, що батьки мають рівні права та обов`язки щодо забезпечення дітей, а також – тенденцію зростання розміру прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку і мінімальної заробітної плати для працездатних осіб, зважаючи на стан здоров`я дитини, стан здоров`я, сімейний стан та матеріальне становище батька - суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягувати аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів доходу (заробітку)ОСОБА_2 щомісячно,але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

У разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів – їх розмір може бути зменшено або збільшено за рішенням суду (ч.1 ст.192 СК України).

Згідно ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тому аліменти слід присудити з 18.08.2026 року, тобто з дня надходження до суду вказаного позову.

На підставі ст.ст.141, 180-185, 191 СК України, керуючись ст.ст. 81, 89, 263-265, 280-289, 430 ч. 1 п.1 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ,аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/3 частки від всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Рішення про стягнення аліментів на утримання дитини у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Повне рішення складено 01.10.2026 року.

Суддя: Д.С. Драч