Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №346/1212/26 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1212/26

Провадження № 2/346/1744/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Третьякової І.В.

за участю секретаря - Гжибовського А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

11 березня 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом в якому зазначило наступне:

- 28.05.2025р. між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір №2335329. За його умовами, кредитор надав клієнту фінансовий кредит в розмірі 7000,00 грн. на строк 360 днів зі сплатою 1% в день за користування кредитними коштами, а позичальник зобов?язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування та виконати інші обов?язки, передбачені договором. 16.12.2025р. ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу №16122025, відповідно до якого первісний кредитор відступив належні йому права, а позивач набув право вимоги до боржників, вказаних у реєстрі, зокрема й відповідача на суму 35140,00 грн., з яких: 7000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 14140,00 грн. сума заборгованості за відсотками та 14000,00 грн. – сума заборгованості за пенею. Таким чином, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 за кредитним договором №2335329 вищевказану суму боргу.

- 04.05.2025р. між «Авентус Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір №9020793. За його умовами, кредитор надає споживачу кредит в розмірі 10000,00 грн. на строк 360 днів зі сплатою 1% в день за користування кредитними коштами, а позичальник зобов?язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування та виконати інші обов?язки, передбачені договором. 16.01.2026р. ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу №16012026, відповідно до якого первісний кредитор відступив належні йому права, а позивач набув право вимоги до боржників, вказаних у реєстрі, зокрема й відповідача на суму 26798,82 грн., з яких: 9999,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 11799,82 грн. сума заборгованості за відсотками та 5000,00 грн. – сума неустойки. Таким чином, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 за кредитним договором №9020793 вищевказану суму боргу.

-24.06.2025р. між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №55838-06/2025. За його умовами, кредитор надає клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. 29.10.2025р. ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу №29102025, відповідно до якого первісний кредитор відступив належні йому права, а позивач набув право вимоги до боржників, вказаних у реєстрі, зокрема й відповідача на суму 12540,00 грн., з яких: 3000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 3240,00 грн. сума заборгованості за відсотками, 6000,00 грн. – сума штрафу та 300 грн. – комісія за видачу кредиту. Таким чином, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 за кредитним договором №55838-06/2025 вищевказану суму боргу.

-11.05.2025р. між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 в електронній формі в особистому кабінеті позичальника був укладений кредитний договір №5961332, за умовами якого відповідачу були перераховані кредитні кошти у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, які були надані позичальником. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного договору разом з додатками, ознайомився з його умовами та приймає їх. 18.09.2025р. ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу №18092025, відповідно до якого первісний кредитор відступив належні йому права, а позивач набув право вимоги до боржників, вказаних у реєстрі, зокрема й відповідача на суму 24800,00 грн., з яких: 10000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 9800,00 грн. сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту та 5000,00 грн. сума заборгованості за неустойкою. Таким чином, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 за кредитним договором № 5961332 вищевказану суму боргу.

Ухвалою суду від 13.03.2026р. у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін. Роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву.

Відзив на позов до суду не надходив.

В судове засіданні представник позивача не з`явився, письмовим клопотанням просивпроводити розгляд справи за його відсутності, а також просив, на підставі наявних у справі доказів, позов ТОВ «ФК «ЄАПБ» задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання двічі не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи за її відсутності до суду не подавала. Про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та у встановленому законом порядку шляхом направлення судових повісток за зареєстрованою адресою її місця проживання. Однак, поштові відправлення були повернуті до суду без вручення з зазначенням причини «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч.7, 8 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ч.4, 10 ст. 130 ЦПК України, у разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

Абзацом 2 ч.1 ст. 131 ЦПК України визначено, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).

Таким чином, аналіз вищевказаних процесуальних норм свідчить про те, що ОСОБА_1 належним чином повідомлялася про день, час та місце розгляду справи по якій вона є стороною, з огляду на володіння судом інформації про зареєстровану адресу її проживання та відсутності від неї повідомлень про зміну даної адреси.

Виходячи з наведеного, відповідно до ст. 223, 280 ЦПК України, суд розглядає справу у відсутності відповідача і ухвалює заочне рішення проти чого представник позивача в своєму клопотанні не заперечував.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, давши оцінку представленим доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28 травня 2025 року ТОВ «Селфі Кредит» в особі заступника директора з операційних питань Черненка О.В. з однієї сторони та ОСОБА_1 , з іншої сторони, уклали між собою договір № 2335329 про надання споживчого кредиту.

Згідно п. 1.1 договору, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту складає 7000,00 грн. (п. 1.2). Строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати відсотків кожні 30 днів (п. 1.3-1.4). Стандартна процента ставка становить 1% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього договору. Детальні терміни повернення кредиту та сплата процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є додатком №1 до цього договору.

Відповідно до п. 1.8 загальні витрати на дату укладення договору складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 25200,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення складає 32200,00 грн.

В пункті 2.1 договору зазначено, що кошти надаються товариством в безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору (п. 2.2 Договору).

Згідно п.2.5 Договору, датою сплати заборгованості за кредитом є дата отримання товариством грошових коштів або інформаційного повідомлення від посередника чи учасника платіжної системи, через яку було здійснено переказ коштів, про здійснення відповідного переказу.

В п.3.1 Договору зазначено, що нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт.

Відповідно до п. 5.1 Договору, сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення здійснюватимуться згідно Графіка Платежів.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання споживачем зобов`язань за ним (п. 9.2).

В розділі 10 Договору містяться реквізити та підписи сторін в тому числі і від ОСОБА_1 , який був виконаний нею 28.05.2025 р. о 22:10 год. електронним підписом одноразовим ідентифікатором Т 490.

Листом ТОВ «Пейтек» від 16.12.2025р. підтверджується, що 28.05.2025р. на номер банківської карти відповідача, який вказаний у п. 2.1 договору було успішно перераховано кошти від ТОВ «Селфі Кредит» на суму 7000,00 грн., що вказує на належне виконання кредитодавцем своїх зобов?язань щодо надання обумовленої суми кредиту.

З Графіку платежів вбачається, що по закінченню строку кредитування за умови належного виконання позичальником своїх зобов`язань, загальна сума до сплати повинна становити 32200,00 грн., з яких: 7000,00 грн. – сума кредиту, 25200,00 грн. – відсотки за користування кредитом.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №2335329 від 28.05.2025р. встановлено, що станом на 16.12.2025р. сума заборгованості ОСОБА_2 перед ТОВ «Селфі Кредит» становила 35140,00 грн.

Таким чином, суд вважає доведеними обставини укладення між ТОВ «Селфі Кредит» договору №2335329 про надання споживчого кредиту, отримання відповідачем кредитних коштів за цією угодою та неналежне виконання нею своїх зобов`язань по їхньому поверненню і сплаті відсотків.

16 грудня 2025р. ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Селфі Кредит» уклали між собою договір факторингу №16122025, за умовами якого Фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору (п.1.1).

Відповідно до п. 1.2 договору факторингу №16122025, перехід від Клієнта до Фактора Прав вимоги заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників – підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

16.12.2025р. між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Селфі Кредит» був підписаний акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №16122025, згідно якого Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників і став кредитором по відношенню до них стосовно заборгованостей.

Згідно витягу з реєстру боржників, позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за заборгованістю, яка виникла за договором №2335329 в загальній сумі 35140,00 грн., з яких: 7000,00грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 14140,00 грн. - сума заборгованості за відсотками та 14000,00 грн. – сума заборгованості за пенею.

04 травня 2025р. ТОВ «Авентус Україна» в особі директора Довгаля В.В. та ОСОБА_1 уклали між собою Договір про надання споживчого кредиту №9020793.

Згідно розділу 1 вказаного договору, його укладення здійснюється сторонами за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до Особистого кабінету.

На умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні в сумі 10000,00 грн., а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів вказується в графіку платежів. Стандартна процента ставка становить 1% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 . Сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору (п. 2.2 Договору).

Договір був підписаний сторонами, зокрема ОСОБА_1 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором С1183.

Листом ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 19.01.2026р. підтверджується, що 04.05.2025р. на номер банківської карти відповідача, який вказаний у п. 2.1 договору було успішно перераховано кошти від ТОВ «Авентус Україна» на суму 10000,00 грн., що вказує на належне виконання кредитодавцем своїх зобов?язань щодо надання обумовленої суми кредиту.

Згідно Графіка розрахунків вбачається, що кожні 30 днів ОСОБА_1 повинна сплачувати відсотки за користування кредитними коштами: перший місяць в сумі 30,00 грн. наступні місяці в сумі 3000,00 грн. (10 платежів). По закінчення строку кредитування 29.04.2026р. позичальниця повинна сплатити грошові кошти в сумі 13000,00 грн., з яких: 10000,00 грн. – сума кредиту, 3000,00 грн. сума нарахованих процентів. Загальна вартість кредиту становить 43030,00 грн.

Відповідно до картки обліку договору (розрахунку заборгованості) за договором № 9020793 встановлено, що станом на 16.01.2026р. сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Авентус Україна» становила 26798,82 грн.

16 січня 2026р. ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Авентус Україна» уклали між собою договір факторингу №16012026, за умовами якого Фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору (п.1.1).

Відповідно до п. 1.2 договору факторингу №16012026, перехід від Клієнта до Фактора Прав вимоги заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників – підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

16.01.2026р. між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Авентус Україна» був підписаний акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №30112021, згідно якого Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників кількістю 4790 і став кредитором по відношенню до них стосовно заборгованостей.

Згідно витягу з реєстру боржників, позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за заборгованістю, яка виникла за договором 9020793 в загальній сумі 26798,82 грн., з них: 9999,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11799,82 грн. – сума заборгованості за відсотками та 5000,00 грн. сума заборгованості за пенею/штрафами.

24 червня 2025 року ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» в особі директора Кононенко Є.О. з однієї сторони та ОСОБА_1 , з іншої сторони, уклали між собою договір про надання фінансового кредиту №55838-06/2025.

Договір був укладений в електронній формі та підписаний відповідачем електронним підписом Y286.

За умовами, передбаченими п.1.1-1.4, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 3000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності (далі кредит), а клієнт зобов`язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається на строк 120 днів. Дата надання кредиту 24.06.2025р. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 21.10.2025р. За користування кредитом товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 300,00 грн. Тип процентної ставки: фіксована. Тип процентної ставки – одноразова комісія. Денна процентна ставка складає (3540/3000)/120*100%=0,98% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2 цього договору. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом на дату укладення цього договору складає 2572,74% Орієнтовна загальна вартість кредиту станом на дату укладення цього договору становить 6540,00 грн. Загальні витрати по кредиту складають 3540,00 грн.

Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.

В п. 3.1 договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом та комісія за видачу кредиту здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, в дату платежу, який є невід`ємною частиною цього договору. Порядок нарахування платежів за прострочення клієнтом виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за цим договором передбачено в п. 5.3 цього договору.

Відповідно до п. 5.3 договору, у випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості – на наступний день після терміну сплати, встановленого в графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України.

Згідно Графіка платежів за договором про надання фінансового кредиту №55838-06/2025 від 24.06.2025р. вбачається, що протягом строку кредитування кожні 30 днів ОСОБА_1 повинна була погашати відсотки в сумі 810,00 грн. (4 платежі), в перший платіж також сплатити комісію в сумі 300,00 грн., а в останній платіж 21.10.2025р. повернути суму кредиту 3000,00 грн. та сплатити відсотки в сумі 810,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №55838-06/2025 від 24.06.2025р. вбачається, що кредитна заборгованість ОСОБА_1 не погашалася, станом на 31.01.2026р. залишок заборгованості становить 12540,00 грн., з яких: 3000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 3240,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 6000,00 грн. – сума заборгованості за штрафом та 300,00 грн. – сума комісії за видачу кредиту.

29 жовтня 2025 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» уклали між собою договір факторингу №29102025, за умовами якого Фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору (п.1.1).

Відповідно до п. 1.2 договору факторингу №29102025, перехід від Клієнта до Фактора Прав вимоги заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників – підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

29.10.2025р. між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» був підписаний акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №29102025, згідно якого Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників і став кредитором по відношенню до них стосовно заборгованостей.

Згідно Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №29102025, позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за заборгованістю, яка виникла за договором №55838-06/2025в загальній сумі 12540,00 грн., яка складається з: 3000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 3240,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 6000,00 грн. – сума заборгованості за штрафом та 300,00 грн. – сума комісії за видачу кредиту

11 травня 2025 року ТОВ «МІЛОАН» в особі директора Вінніченка О.В. з однієї сторони та ОСОБА_1 , з іншої сторони, уклали між собою договір про споживчий кредит №5961332. За його умовами, передбаченими п.1.1-1.4, кредитодавець зобов`язався на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3 надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 1.2 договору (кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом (далі - плата) відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов?язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Загальний розмір кредиту становить 10000,00 гривень. Кредит надається загальним строком 360 днів з 11.05.2023р.

Загальні витрати позичальника за кредитом складають 30830,00 грн. Денна процентна ставка становить 0,86%. Орієнтовна реальна річна процента ставка дорівнює 1205,23% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 40830,00 грн.

Згідно п. 1.5.1-1.5.2 комісія за надання кредиту становить 30,00 грн., яка нараховується за ставкою 0,30 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Комісія за обслуговування кредиту 30800,00 грн., що нараховується зха ставкою 14% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені графіком платежів.

Платіжним дорученням № 153443197 від 11.05.2025р. підтверджується перерахування кредитних коштів в сумі 10000,00 грн. ТОВ «Мілоан» на банківський рахунок ОСОБА_1 за реквізитами її банківської карти № НОМЕР_1 .

Згідно Графіка платежів за договором про споживчий кредит №5961332 від 11.05.2025р. вбачається, що кожні 15 днів (розрахунковий період) ОСОБА_1 повинна сплачувати грошові кошти в сумі 1400,00 грн. Таким чином, по закінченню строку кредитування позичальниця повинна сплатити грошові кошти в загальній сумі 40830,00 грн., з яких: 10000,00 грн. – сума кредиту, 30800,00 грн. – комісія за обслуговування кредитної заборгованості та 30,00 грн. – комісія за видачу кредиту.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №5961332 від 11.05.2026р., сума боргу ОСОБА_1 станом на 18.09.2025р. становить 24800,00 грн.

18 вересня 2025р. ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Мілоан» уклали між собою договір факторингу №18092025, за умовами якого Фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору (п.1.1).

Відповідно до п. 1.2 договору факторингу №18092025, перехід від Клієнта до Фактора Прав вимоги заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників – підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

18.09.2025р. між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Мілоан» був підписаний акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №18092025, згідно якого Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників кількістю 3104 і став кредитором по відношенню до них стосовно заборгованостей.

Згідно витягу з реєстру боржників, позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за заборгованістю, яка виникла за договором №5961332 в загальній сумі 24800,00 грн., яка складається з: 10000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 9800,00 грн. – сума заборгованості за комісією та 5000,00 грн. – сума заборгованості за неустойкою.

Мотиви і доводи суду та застосовані норми права

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 5, 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (пункт 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно зі статтею 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 1077, ч.1 ст. 1078 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

В даній справі судом встановлено, що ОСОБА_1 з фінансовими установами було укладено договори, за якими відповідачем було отримано фінансові послуги з надання коштів на умовах фінансового кредиту. Взявши на себе обов`язок з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їхнє використання та комісії, ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконала, що призвело до виникнення заборгованостей, право вимоги на які набув позивач за укладеними між ним та кредитодавцями відповідача договорами факторингу.

У постанові КЦС ВС від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18 зазначено, що виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідачі відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідач суду не надала, також не подала будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості чи контррозрахунку суми заборгованості.

При вказаних обставинах, суд приходить до висновку, що позивач, як новий кредитор, відповідно до положень ст.1054 ЦК України має право вимагати від ОСОБА_1 , як позичальниці, повернення сум кредиту, що залишились та сплати належних йому процентів.

Щодо стягнення заборгованості за неустойкою, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 20252 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан, який надалі відповідними Указами Президента України неодноразово продовжувався та діє до тепер.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Таким чином, взявши до уваги, що кредитні договори були укладені в період дії в Україні воєнного стану, суд доходить висновку, що нарахування відповідачу неустойки за невиконання грошового зобов`язання є неправомірним, а відтак у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 неустойки (пені та штрафу) в сумі 14000,00 грн. за кредитним договором №2335329; у розмірі 5000,00 грн. за кредитним договором №9020793; у розмірі 6000,00 грн. за договором 55838-06/2025 та у розмірі 5000,00 грн. за кредитним договором № 5961332, слід відмовити.

Що стосується нарахованої відповідачу комісії за обслуговування кредиту за договором №5961332, суд зазначає таке.

В п. 1.5.2 зазначено, що комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 30800.00 грн., що нараховується за ставкою 14.00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.

Відповідно до термінів, наведених в договорі, комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) встановлена п.1.5.2 цього Договору винагорода за обслуговуванням кредиту (кредитної заборгованості) Кредитодавцем протягом всього строку кредитування, що включає цілодобове надання Позичальнику актуальної облікової інформації шляхом розміщення її в особистому кабінеті Позичальника, зокрема про розмір нарахованої та сплаченої заборгованості за цим Договором, її складові, розрахунок поточного платежу, розрахунок суми для повного погашення заборгованості, графік платежів, негайне оновлення інформації при настанні змін, цілодобове забезпечення можливості через особистий кабінет здійснювати миттєвий переказ з автоматичним додаванням всіх необхідних реквізитів для погашення заборгованості за цим Договором, надсилання Позичальнику текстових повідомлень з нагадуваннями про дати платежів, інформування про зарахування платежів, згенеровані одноразові ідентифікатори/паролі, інші сервісні повідомлення, консультування та надання інформації з питань пов`язаних з обслуговуванням кредиту та виконанням цього Договору службами підтримки Кредитодавця, тощо, яка нараховується Кредитодавцем та сплачується Позичальником за кожний визначений Графіком платежів розрахунковий період (крім останнього).

Згідно з абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері, у зв`язку з чим, у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Правилами ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

Як виснував Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 31.07.2025, прийнятій у справі №199/441/21, провадження №61-9002св23, положення договору про надання споживчого кредиту, які передбачають здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону «Про споживче кредитування», є нікчемними.

Верховний Суд України у постанові від 16 листопада 2016 року у справі №6-1746цс16 вказав, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Вказане відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 11.03.2020 року у справі №708/195/19.

Як уже було зазначено, умовами укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 договору (п. 1.5.2) встановлено комісію за обслуговування, тобто фактично встановлено плату позичальника за дії, які не є послугою в розумінні Закону України «Про споживче кредитування».

Ураховуючи наведене, умови щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредиту, є нікчемними.

Частиною четвертою статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг, як це закріплено вимогами ч. 3 ст. 55 вказаного Закону.

Як унормовано положеннями ч. 3 ст. 13 ЦК України, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Правилами ч. 1, ч. 2 ст. 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

За змістом ч. 3 ст.12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що послуга з надання споживчого кредиту є діяльністю банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, не відповідає змісту кредитних правовідносин.

Виходячи із принципів справедливості та добросовісності, на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги заборонено нормативно-правовими актами.

З огляду на викладене вище, положення Договору №5961332 від 11.05.2025р. про сплату позичальником на користь банку комісії (пункт 1.5.2) суперечить положенням ч. 1, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» і є нікчемними з моменту укладення цього правочину.

За таких обставин, кредитодавцем без належних на те правових підстав була нарахована комісія за надання та обслуговування кредиту на загальну суму 9800,00 гривень, а відтак позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 вказаної суми задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню щодо стягнення з відповідача заборгованості

-за кредитним договором №2335329 в сумі 21140,00 грн., яка складається з: суми заборгованості за основною сумою боргу – 7000,00 грн. та суми заборгованості за відсотками – 14140 грн.;

-за кредитним договором №9020793 в сумі 21798,82 грн., яка складається з: суми заборгованості за основною сумою боргу – 9999,00 грн. та суми заборгованості за відсотками – 11799,82 грн.;

-за кредитним договором №55838-06/2025 в сумі 6540 грн., яка складається з: суми заборгованості за основною сумою боргу – 3000,00 грн., суми заборгованості за відсотками – 3240,00 грн. та суми комісії за видачу кредиту – 300,00 грн.

-за кредитним договором №5961332 в сумі 10000,00 грн., що є заборгованістю за основною сумою боргу.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1996 грн. 80 коп., пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (60%)

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 526-530, 625, 626, 638, 1048-1049, 1054-1055, 1077-1078 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. 12, 13, 43, 49, 81, 141, 206, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014 реквізити ІВАN НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість:

- за кредитним договором №2335329 в сумі 21140,00 грн.;

- за кредитним договором №9020793 в сумі 21798,82 грн.,

- за кредитним договором №55838-06/2025 в сумі 6540 грн.,

- за кредитним договором №5961332 в сумі 10000,00 грн., а всього на загальну суму 59478 (п?ятдесят дев?ять тисяч чотириста сімдесят вісім) гривень 82 коп., а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1996 (одна тисяча дев?ятсот дев?яносто шість гривень) 80 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду безпосередньо або через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01.10.2026р.

Суддя: Третьякова І. В.