Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №344/15066/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15066/26

Провадження № 3/344/3478/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Тринчук В.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджану, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: суду не відомий за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 порушив ПДР України, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Вказане адміністративне правопорушення вчинене за наступних обставин.

Так, 24.07.2026 року о 13 годині 55 хвилин, по вулиці Євгена Коновальця, 219 у місті Івано-Франківськ, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «DAF», державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричепом марки «Schmitz», державний номерний знак НОМЕР_2 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, під час перестроювання із лівої смуги у праву не переконався у безпечності маневру та здійснив зіткнення із транспортним засобом марки «Chevrolet Bolt», державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався у правій смузі у попутному напрямку. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3.б; 10.1 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи повідомленим у встановленому законом порядку про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подав.

Відповідно до статті 16 КУпАП іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України. Питання про відповідальність за адміністративні правопорушення, вчинені на території України іноземцями, які згідно з чинними законами та міжнародними договорами України користуються імунітетом від адміністративної юрисдикції України, вирішуються дипломатичним шляхом.

При цьому суд зазначає, що ОСОБА_1 відомо про те, що на розгляді в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області перебуває справа про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що свідчить запис у відповідній графі протоколу серії ЕПР1 №727863 від 24.07.2026 року із наявним власноручним підписом ОСОБА_1 . Окрім того повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи здійснювалось шляхом направлення на зазначену у протоколі адресу судових повісток та номер телефону смс-повідомлень, у яких вказано час, дата та місце розгляду даної справи. Таким чином, судом вжито всіх достатніх та необхідних заходів для забезпечення участі останнього у розгляді справи про адміністративне правопорушення та дачі ним з даного приводу відповідних пояснень, однак ОСОБА_1 своїм правом не скористався та у судове засідання не з`явився.

Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Крім цього, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні, від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» констатував, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а тому, враховуючи вищевказане, принцип невідворотності, який передбачає неминучість настання адміністративної відповідальності для особи, яка вчинила адміністративний проступок, оскільки адміністративний проступок, на який не відреагувала держава, заподіює правопорядку серйозної шкоди, а безкарність правопорушника буде заохочувати його на вчинення нових проступків і буде подавати негативний приклад іншим нестійким особам, та відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалах.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, в протоколі, відповідно до п. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (далі - Інструкція), в графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» викладена суть адміністративного правопорушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ст. 124 КУпАП, за якою складено протокол.

Матеріали провадження також не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.

Відповідно до ст. 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, а саме тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила дорожнього руху та є обов`язковими для виконання.

Згідно з вимогами п. 2.3.б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

Відповідно до вимог п. 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення у діях особи, щодо якої складено протокол, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченому ст. 124 КУпАП, повністю доведена:

- даними що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №727863 від 24.07.2026 року, у якому ОСОБА_1 ставиться у провину порушення вимог п.п. 2.3.б, 10.1 ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП;

- схемою місця ДТП від 24.07.2026 року із зазначенням переліку видимих пошкоджень транспортних засобів, отриманих унаслідок ДТП, розташуванням транспортних засобів після ДТП та на якій відображено місце вчинення ДТП, яка підписана усіма учасниками дорожньо-транспортної пригоди без зауважень та якою підтверджено обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, що відображені у протоколі про адміністративне правопорушення;

- наявними у матеріалах справи письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 , у яких останній зазначив, що у час та місці, що зазначені у протоколі він керував транспортним засобом марки «Chevrolet Bolt», державний номерний знак НОМЕР_3 у правій смузі, коли транспортний засіб марки «DAF» під час перестроювання у праву смугу допустив із ним зіткнення, якими підтверджуються викладені у протоколі обставини вчинення даної дорожньо-транспортної пригоди;

- наявними у матеріалах справи письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 , у яких останній зазначив, що у час та місці, що зазначені у протоколі він керував транспортним засобом марки «DAF», державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричепом марки «Schmitz», державний номерний знак НОМЕР_2 та під час перестроювання із лівої смуги у праву допустив зіткнення із автомобілем марки «Chevrolet Bolt», державний номерний знак НОМЕР_3 , якими підтвердив викладені у протоколі обставини.

При цьому, обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено.

Таким чином, дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст.124 КУпАП, як порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Керуючись ст. 33, 35 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Отже, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого адміністративного правопорушення, суд вважає, що для попередження вчинення правопорушень в майбутньому на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ст. 124 КУпАП.

Відповідно до статті 40 -1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі, передбаченому ЗУ «Про судовий збір».

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 124, 280, 283-285, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень, 60 копійок.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Роз`яснити, що відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП, штраф може бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення згаданого вище строку, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Суддя В.В.Тринчук