Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №344/16547/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/16547/26

Провадження № 3/344/3726/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Тринчук В.В., розглянувши справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , РНОКПП: суду не відомий за ч.5 ст.126 та ч.2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом будучи особою, яку позбавлено права керування транспортними засобами та будучи особою, яку протягом року піддано адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Вказані адміністративні правопорушення вчинено за наступних обставин.

Так, 15.08.2026 року о 05 годині 06 хвилин, по вулиці Василя Стуса, 29 у місті Івано-Франківськ, ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом марки «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24.02.2026 року, справа №456/79/26.

Своїми діями, ОСОБА_1 порушив п.2.1.а «Правил дорожнього руху» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Окрім того, 15.08.2026 року о 05 годині 06 хвилин, по вулиці Василя Стуса, 29 у місті Івано-Франківськ, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився. Правопорушення вчинено повторно протягом року.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду даних справ у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду не подав.

При цьому суд зазначає, що ОСОБА_1 відомо про те, що на розгляді в Івано-Франківському міському суді Івано-Франківської області перебувають справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 та ч.2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що свідчать відповідні записи у графі протоколів серії ЕПР1 № 746108 від 15.08.2026 року та серії ЕПР1 №746106 від 15.08.2026 року із наявним власноручним підписом ОСОБА_1 про ознайомлення із змістом протоколів та отримання копії протоколів. Окрім того, ОСОБА_1 повідомлявся про дату, час та місце судових засідань, шляхом направлення на зазначену у протоколі адресу судових повісток, а також розміщенням на офіційному сайті Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області оголошення про виклик ОСОБА_1 у судове засідання, у яких міститься інформація щодо розгляду даних адміністративних справ. Таким чином, судом вжито всіх достатніх та необхідних заходів для забезпечення участі останнього у розгляді справ про адміністративне правопорушення та дачі ним з даного приводу відповідних пояснень, однак ОСОБА_1 своїм правом не скористався та у судове засідання не з`явився.

Суд звертає увагу, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 126 та 130 КУпАП, у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. На суд покладено обов`язок повідомити таку особу про час та місце судового розгляду, що судом і було зроблено.

Так, рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Крім цього, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні, від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» констатував, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а тому, враховуючи вищевказане, принцип невідворотності, який передбачає неминучість настання адміністративної відповідальності для особи, яка вчинила адміністративний проступок, оскільки адміністративний проступок, на який не відреагувала держава, заподіює правопорядку серйозної шкоди, а безкарність правопорушника буде заохочувати його на вчинення нових проступків і буде подавати негативний приклад іншим нестійким особам.

За вказаних обставин, суд враховуючи принцип передбачений ст. 28 КПК України, щодо розумності строків та відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалах.

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язані з`ясувати зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, як це визначено ст.252 КУпАП.

Так, в протоколах, відповідно до п. 9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції (далі - Інструкція), в графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» викладена суть адміністративного правопорушення, яка відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеного у ч.5 ст.126 та ч.2 ст.130 КУпАП, за якими складено протоколи.

Зазначені вище протоколи про адміністративне правопорушення складені уповноваженою на те особою, із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, протоколи підписані уповноваженою особою. Матеріали провадження також не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколів про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.

Так, ч.4 ст.126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Ч.5 ст.126 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила дорожнього руху та є обов`язковими для виконання.

Пунктом 2.1 «а» Правил дорожнього руху передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Окрім того, ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Ч.2 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Вказана норма КУпАП також є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила дорожнього руху та є обов`язковими для виконання.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Стаття 266 КУпАП передбачає порядок проведення огляду особи, яка керує транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції.

Дослідивши матеріали справ та перевіривши наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення у діях особи, щодо якої складено протоколи, надавши оцінку наявним у матеріалах справ доказам, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч.5 ст.126 та ч.2 ст.130 КУпАП, повністю доведена:

- даними з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 746108 від 15.08.2026 року, відповідно до якого водій ОСОБА_1 за обставин, що зазначені у протоколі повторно протягом року керував транспортним засобом будучи особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24.02.2026 року, справа №456/79/26;

- довідкою старшого інспектора з ОД відділу адміністративної практики про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 18.12.2025 року керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування, у зв`язку з чим відносно останнього складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №544381 за ч.5 ст.126 КУпАП, а також 18.12.2025 року керував транспортним засобом у стані сп`яніння, у зв`язку з чим відносно останнього складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №544376 за ч.1 ст.130 КУпАП та рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24.02.2026 року, справа №456/79/26, на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування, якою підтверджено, що ОСОБА_1 є особою, яку протягом року притягнуто до адміністративної відповідальності за .5 ст. 126 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП;

- даними з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 746106 від 15.08.2026 року відповідно до якого водій ОСОБА_1 за обставини, які зазначені у протоколі керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та закладі охорони здоров`я відмовився, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор №474356. Правопорушення вчинено повторно протягом року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП 24.02.2026 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області, справа №456/79/26;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, відповідно до якого у зв`язку із виявленими у водія ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу Аlcotest Drager 6810 на місці зупинки транспортного засобу, однак ОСОБА_1 такий огляд не проходив у зв`язку із відмовою, про що уповноваженим працівником поліції зроблено відповідну відмітку у акті;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у зв`язку із виявленими у водія ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, відповідно до якого водій ОСОБА_1 направлявся у медичний заклад КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, однак останній відмовився від проходження такого огляду, про що уповноваженим працівником поліції зроблено відповідну відмітку у направленні;

- долученим до матеріалів справи оптичним диском з відеозаписами із місця зупинки транспортного засобу, які переглянуто під час розгляду справи та якими підтверджуються обставини, що викладені у протоколі про дані адміністративні правопорушення, а саме: безсторонньо зафіксовано нагрудною відеокамерою інспектора патрульної поліції повідомлення водію підстави зупинки транспортного засобу під його керуванням, виявлення працівниками поліції факту, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи особою, яку позбавлено права керування транспортними засобами. Окрім того, на згаданому відеозаписі зафіксовано виявлення інспектором патрульної поліції у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, роз`яснення водієві необхідності проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки чи у спеціалізованому медичному закладі та факт категоричної відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці та у закладі охорони здоров`я. Зафіксовано і роз`яснення ОСОБА_1 його прав та наслідків такої відмови, на що останній відповів, що вони йому відомі та зрозумілі, а також оформлення працівниками поліції протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, ознайомлення ОСОБА_1 із протоколами та іншими матеріалами. Наявні на диску відеозаписи також підтверджують наявність зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення ознак алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_1 , законність та послідовність дій працівників поліції на місці складання протоколу. Окрім того, на відеозаписі під назвою «clip-1», тривалістю 0:00:19 з відеореєстратора службового автомобіля працівників поліції зафіксовано рух та зупинку транспортного засобу марки «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 .

При цьому, обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено.

Таким чином дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.5 ст.126 КУпАП, як повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яку позбавлено права керування транспортними засобами та за ч.2 ст.130 КУпАП, як відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, та яку протягом року піддано адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися. Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Керуючись ст. 33, 35 КУпАП, суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

А тому враховуючи вищенаведене, а також характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених адміністративних правопорушень та ступінь вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою виконання вимог ст.1 КУпАП суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення передбачене санкцією ч.5 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування механічними транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки у розпорядження суду не надано документів, які б підтверджували, що такий перебуває у приватній власності ОСОБА_1 та із врахуванням ч.2 ст.36 КУпАП.

Відповідно до статті 40 -1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі, передбаченому ЗУ «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ч. 5 ст. 126, ч.2 ст.130 ст.ст. 36, 40-1, 280, 283-285, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Об`єднати в одне провадження справу єдиний унікальний номер 344/16547/26, провадження справи номер 3/344/3726/26 та справу єдиний унікальний номер 344/16549/26, провадження справи номер 3/344/3727/26.

Об`єднаним справам присвоїти єдиний унікальний номер 344/16547/26, провадження справи номер 3/344/3726/26.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126 КУпАП та ч.2 ст. 130 КУпАП.

Із врахуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування механічними транспортними засобами на строк 6 (шість) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень, 60 копійок.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Роз`яснити, що відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП, штраф може бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення згаданого вище строку, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Суддя В.В.Тринчук