Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №338/953/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/953/26

Провадження №2/338/965/26

01 жовтня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Битківського Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Микитюк А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 43275 грн. заборгованості за кредитним договором № 1143628 від 02 червня 2020 року, з яких 9000 грн. становить основний борг, 32275 грн. проценти, 2000 грн. комісія за надання кредиту. Також позивач просив стягнути 2662,40 грн. судового збору та 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Позов обґрунтовано тим, що 02 червня 2020 року ТОВ «Мілоан» та відповідачка уклали електронний кредитний договір, за яким остання отримала 10000 грн., однак належним чином зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів не виконала. На підставі договору відступлення прав вимоги № 55-МЛ від 10 грудня 2020 року право вимоги перейшло до позивача. Станом на дату розрахунку, 14 квітня 2026 року, зазначена позивачем заборгованість залишалася непогашеною.

Представник позивача адвокат Усенко М.І. у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності; проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач належно повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, відзиву чи інших заяв суду не подав. Тому суд постановив провести розгляд справи у порядку заочного розгляду.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

З індивідуальної частини кредитного договору №1143628 від 02 червня 2020 року вбачається, що ТОВ «Мілоан» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 10000 грн. строком на 30 днів. Датою повернення кредиту та сплати платежів визначено 02 липня 2020 року. Пунктом 1.5.1 передбачено одноразову комісію за надання кредиту 2000 грн., а пунктом 1.5.2 проценти у розмірі 1,5 % фактичного залишку кредиту за день, загалом 4500 грн. у межах початкового строку кредитування. Графік розрахунків передбачав сплату 02 липня 2020 року 16500 грн., включно з тілом кредиту, процентами та комісією.

Договір оформлено в електронній формі. Подані анкета-заява та довідка ТОВ «Мілоан» містять відомості про ідентифікацію позичальниці та використання одноразового ідентифікатора S21932, надісланого 02 червня 2020 року на зазначений нею номер телефону. Ці докази оцінюються судом у сукупності з документами про перерахування кредитних коштів та наступне виконання договору.

За статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір може бути укладений шляхом прийняття пропозиції та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Відповідно до статей 207, 639 ЦК України укладення договору із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем за погодженням сторін відповідає письмовій формі правочину.

Платіжним дорученням №20720362 від 02 червня 2020 року підтверджується перерахування 10000 грн. на користь ОСОБА_1 з призначенням платежу, що містить посилання на договір №1143628. У відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 21 липня 2026 року на запит суду зазначено, що відповідний картковий рахунок належить ОСОБА_1 та 02 червня 2020 року на нього зараховано 10000 грн. Сукупність цих документів підтверджує виконання первісним кредитором обов`язку з надання кредиту.

За договором відступлення прав вимоги № 55-МЛ від 10 грудня 2020 року ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги до боржників, визначених у реєстрі. Пункт 6.2.3 договору передбачає перехід прав із моменту його підписання. Подано акт приймання-передачі реєстру боржників від 10 грудня 2020 року, документ про оплату та витяг із реєстру, який містить дані ОСОБА_1 , номер кредитного договору і складові заборгованості.

За ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання прав за правочином; до нового кредитора переходять права в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу. Отже, позивач набув право вимагати виконання зобов`язання, однак відступлення права вимоги не змінює умов кредитного договору та не створює права на платежі, які не мають належного договірного або законного обґрунтування.

Згідно зі ст.526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Відповідно до статей 1048, 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути отримані кошти та сплатити проценти на умовах договору.

Відомість про щоденні нарахування та погашення містить операції від 04 липня 2020 року: сплату 1000 грн. тіла кредиту, 2250 грн. процентів, а також нарахування і сплату 1000 грн. комісії, позначеної як комісія за управління та обслуговування кредиту. Після погашення частини тіла кредиту його залишок становив 9000 грн. Доказів подальшого погашення цього залишку матеріали справи не містять. Тому вимога про стягнення 9000 грн основного боргу є обґрунтованою.

Оцінюючи правове значення платежу від 04 липня 2020 року, суд ураховує пункти 2.3.1–2.3.2 договору. Вони передбачають можливість продовження строку кредитування шляхом здійснення позичальником відповідного платежу. Договір містить варіант продовження на 15 днів із максимальною комісією 10% поточного залишку кредиту та прямо визначає платіж як спосіб підтвердження волевиявлення позичальника.

Сплату комісії 1000 грн здійснено в день, коли до часткового погашення основний борг становив 10000 грн. Від наступного дня кредитор застосовував протягом 15 днів ставку 1,5 % до залишку 9000 грн., тобто нараховував по 135 грн. на день. Така послідовність операцій відповідає договірному механізму платного продовження строку кредитування та наступного користування залишком кредиту за погодженою ставкою.

Суд оцінює назву комісії у відомості разом із часом її сплати, розміром платежу та подальшою поведінкою кредитора. За сукупністю цих обставин платіж від 04 липня 2020 року підтверджує погодження продовження строку кредитування на 15 днів із 05 до 19 липня 2020 року включно. Відсутність окремого паперового документа не спростовує такого висновку, оскільки сторони передбачили підтвердження відповідної домовленості платежем. Цей висновок стосується лише зазначеного періоду; доказів наступного продовження строку матеріали справи не містять.

За початковий строк кредитування з 03 червня до 02 липня 2020 року нараховано 4500 грн. процентів: 10000 грн. ? 1,5 % ? 30 днів. За погоджений додатковий період з 05 до 19 липня 2020 року належить 2025 грн: 9000 грн ? 1,5 % ? 15 днів. З урахуванням сплачених 2250 грн залишок належних процентів становить 4275 грн: 4500 грн + 2025 грн - 2250 грн.

Окремої суд оцінює 1000 грн., нараховані за 03-04 липня 2020 року за ставкою 5% на день, та 27000 грн., нараховані за 20 липня - 17 вересня 2020 року за тією самою ставкою. Сукупно ці платежі становлять 28000 грн і нараховані поза доведеними періодами правомірного користування кредитом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 та постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 зазначила, що право нараховувати проценти як плату за користування кредитом припиняється після закінчення погодженого строку кредитування. За період прострочення можуть нараховуватися проценти за частиною другою статті 625 ЦК України в розмірі, визначеному законом або договором. Регулятивні проценти за статтею 1048 ЦК України та проценти як відповідальність за статтею 625 ЦК України мають різну правову природу.

Суд ураховує, що пункт 2.2.3 договору містить посилання на статтю 625 ЦК України. Однак його зміст передбачає нарахування стандартної ставки за вибором кредитодавця або як процентів за користування кредитом, або як процентів за прострочення. Таким чином, одну ставку пов`язано з двома різними правовими режимами без однозначного визначення режиму її застосування до конкретного періоду.

Наявність згадки про статтю 625 ЦК України не усуває необхідності встановити зміст домовленості сторін. У позові та відомості спірні суми визначені як проценти за користування кредитом, а документів, які розмежовують нарахування плати за правомірне користування та відповідальності за прострочення, не подано. Водночас індивідуально погоджені умови і графік визначають ставку 1,5 % та конкретну суму процентів за початковий період. Саме неповернення кредиту не доводить погодження нової пролонгації. За висновками Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/4518/16 у разі сумніву щодо змісту умов про проценти поза строком кредитування застосовується тлумачення проти особи, яка сформулювала відповідні умови. Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі №552/672/23 розмежувала тлумачення нечітких умов договору на користь споживача та зміну чи визнання недійсними договірних умов без відповідної позовної вимоги споживача. Нечіткі або двозначні положення підлягають тлумаченню на користь споживача відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Застосовуючи ст. 213, 637 ЦК України до змісту договору в цілому, суд тлумачить невизначеність щодо альтернативного застосування стандартної ставки на користь позичальниці. За наявними доказами немає підстав визнавати всі 28000 грн. погодженою відповідальністю за ст. 625 ЦК України. Як плата за користування кредитом ці суми нараховані поза підтвердженим строком кредитування, а тому не підлягають стягненню.

Суд не змінює погодженої ставки 1,5 %, не визнає договірну умову недійсною та не зменшує проценти лише через їх співвідношення із сумою кредиту. Відмова у цій частині зумовлена правовою природою нарахувань, межами доведеного строку кредитування та тлумаченням двозначної умови договору. Обмеження денної ставки, запроваджені Законом України № 3498-IX, до нарахувань за досліджувані періоди 2020 року не застосовуються.

Щодо комісії за надання кредиту суд установив, що пункт 1.5.1 індивідуальної частини прямо передбачає одноразовий платіж 2000 грн., його розмір включений до графіка та загальної вартості кредиту. Цей платіж є складовою погодженої ціни фінансової послуги з надання кредиту і не є щомісячною платою за інформування про заборгованість. Надання відповідної фінансової послуги підтверджене фактичним перерахуванням кредиту. Підстав для висновку про встановлену законом нікчемність саме цієї умови або для її зміни за наявними матеріалами суд не встановив. Отже, погоджена та несплачена комісія 2000 грн. підлягає стягненню.

Нарахована і сплачена 04 липня 2020 року комісія 1000 грн. є іншою операцією та до заявленого залишку комісії за надання кредиту не включена. Її повторне стягнення цим рішенням не здійснюється.

Отже, стягненню підлягає 15275 грн: 9000 грн. основного боргу, 4275 грн процентів та 2000 грн. комісії за надання кредиту. У стягненні решти 28000 грн. процентів слід відмовити.

Згідно зі статтями 133, 137, 141 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема на професійну правничу допомогу, і розподіляються відповідно до результату розгляду спору.

Сплату позивачем судового збору 2662,40 грн. підтверджено платіжним документом. Частка задоволених вимог становить 15275/43275. Тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 939,76 грн. судового збору: 2662,40 грн ? 15275/43 275.

Витрати на правничу допомогу підтверджені договором № 0107 від 01 липня 2025 року, актом № Д/25104 від 14 квітня 2026 року та детальним описом послуг. Пунктом 2.3 договору погоджено фіксовану вартість супроводу однієї кредитної справи 8000 грн. Акт і опис стосуються договору відповідачки та охоплюють консультацію, опрацювання матеріалів, погодження позиції, складання й подання позову. Акт установлює обов`язок клієнта оплатити послуги, тому відсутність окремого підтвердження їх оплати не виключає розподілу витрат, які підлягають сплаті.

Беручи до уваги документальне підтвердження обсягу послуг, їх зв`язок із цією справою та часткове задоволення позову, суд покладає на відповідачку 2823,80 грн витрат на правничу допомогу: 8000 грн. ? 15 275/43 275. Решта витрат залишається за позивачем.

Керуючись ст.263–265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, заборгованість за кредитним договором № 1143628 від 02 червня 2020 року в розмірі 15275 (п`ятнадцять тисяч двісті сімдесят п`ять) гривень 00 копійок, з яких 9000 грн. основний борг, 4275 грн. проценти, 2000 грн. комісія за надання кредиту.

У задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 939 (дев`ятсот тридцять дев`ять) гривень 76 копійок судового збору та 2823 (дві тисячі вісімсот двадцять три) гривні 80 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо заяву подано протягом двадцяти днів із дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів із дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення.

Позивач: ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236; місцезнаходження, зазначене в позові: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28.

Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.Битківський