Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №367/5022/25 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/5022/25

Провадження №2/367/1559/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

02 жовтня 2026 року місто Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді Білогруд О.О., розглянувши у спрощеному позовному провадження без повідомлення (виклику) сторін у приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

установив:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Товариством з обмеженою відповідальності «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі – ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», Позивач) подано до суду указаний позов. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2105638183057, за умовами якого відповідач отримав 1 900,00 грн, та Договір № 2105635582411, за умовами якого відповідач отримав 5 900,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності. Відповідно до умов якого позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил. ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» належним чином виконано свої зобов`язання за Договорами, надано позичальнику кредитні кошти, у порядку передбаченому умовами Договорів. 01.12.2021 між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 1-12, відповідно до умов якого ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі за Договором №2105638183057 та Договором №2105635582411. Між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» 10.01.2023 укладено договір відступлення права вимоги №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором №2105638183057 та Договором №2105635582411. Таким чином, ТОВ ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за Договорами № 2105638183057 від 25.02.2021 та № 2105635582411 від 25.02.2021.

У порушення умов договорів, відповідач не виконав свого обов`язку, в результаті чого, станом на день формування позовної заяви, загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 2105638183057 від 25.02.2021, що підлягає стягненню з відповідача становить 28 243,64 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 1 892,40 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 26 151,24 грн. За Договором №2105635582411 від 25.02.2021 підлягає стягненню з відповідача 87 073,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 5 875,72 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 81 197, 28 грн. Разом з тим, позивач повідомим, що ураховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість за Договором № 2105635582411 від 25.02.2021 у розмірі 76 256, 96 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 5 875,72 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 70 381,24 грн.

У свою чергу, загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за указаними Договорами, що підлягає стягненню з відповідача становить 104 4300, 60 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) – 7 768, 12 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 96 532, 48 грн. Покликаючись на положення статей ЦК України, ЦПК України позивач просив стягнути указану суму заборгованості, а також понесені судові витрати у розмірі 3028,00 грн за сплачений судовий збір, 25 000,00 грн – за правничу допомогу.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Ірпінського міськрайонного суду Київської області від 13.05.2025 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

08.06.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Бояркіної С.І. надійшов відзив на позовну заяву (вх №28772 від 09.06.2025). В якому було зазначено, що відповідач ОСОБА_1 , позов визнає частково, а саме у частині заборгованості за основним зобов`язанням, загальна сума якої складає 7 768,12 грн. В частині заборгованості за нарахованими процентами, покликаючись на положення статей 13, 551, 1048, 1054 ЦК України та висновку, викладеного у постанові ВП ВС від 28.03.2018 у справі 3444/9519/12 просили відмовити у їх стягненні у зв`язку з неспівмірним та неправомірним нарахуванням, а також відмовити в задоволені позовних вимог в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі, та у разі задоволення – зменшити їх до розумної та обґрунтованої суми.

17.06.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» адвоката Ткаченко М.М. надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача, зазначив що положення Кредитних договорів є чіткими, зрозумілими та однозначними, вважає заявлені вимоги повністю доведеними, тоді як стороною відповідача не надано належних та допустимих доказів, як б спростували заявлені вимоги.

20.06.2025 через підсистему «Електронний суд» представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, у якому зазначено, що нарахування процентів за користування кредитними коштами відбулося відповідно до положень Договору, який ОСОБА_1 підписав самостійно, попередньо ознайомившись з його умовами. Ці положення є чіткими, зрозумілими та однозначними, а незгода відповідача з розрахунком, наданим позивачем, не є підставою для відмови у задоволені позовних вимог. Твердження сторони Відповідача є не обґрунтованими, а сторони позивача навпаки повністю доведені. Також звернуто увагу, що стороною відповідача не наведено доказів необхідності зменшенню витрат на правничу допомогу, а позиція щодо завищеного їх розміру, висловлена у відзиві, є припущенням.

19.06.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Бояркіної С.І. надійшло заперечення на відповідь на відзив (вх. №31105 від 20.06.2025), у якому зауважено таке. Договори, укладені ОСОБА_1 , за своєю суттю є споживчими, відтак на позивача покладено обов`язок, передбачений частиною першою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» надавати відповідачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту повернутої кредитодавцю, надавати виписку з рахунку/рахунків, тощо. Однак кредитодавцем таку вимогу не виконано. Також кредитодавцем не виконано вимогу, визначену частиною першою статті 18 Закону України «Про споживче кредитування» щодо повідомлення споживача про відступлення права вимоги, про передачу персональних даних та про нового кредитора. Крім того, звернуто увагу на порушення позивачем вимог абзацу 2 частини другої та частини третьої статті 21 Закону України «Про споживче кредитування». Відтак просили задовольнити вимоги частково, стягнути заборгованість за кредитним зобов`язанням в частині тіла кредиту, зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

27.06.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» адвоката Ткаченко М.М. надійшли додаткові пояснення, у яких звернуто увагу на положення пунктів 1.3., 1.4, 4.14 Договорів, які є чіткими, зрозуміли та однозначними. Саме на такі умови відповідач погодився підписавши ці Договори, а розрахунок заборгованості відповідає умовам Договорів. Відтак, позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Суд розглядає справу в порядок спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (частина п`ята статті 279 ЦПК України).

Відповідні клопотання від учасників не надходили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

За частиною четвертою статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України).

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

25.02.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг № 2105638183057 «Стандартний», відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в Заяві-анкеті та складає 1 900,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього Договору (пункт 1.1 Договору ).

Кредит надається на строк, зазначений у Заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід`ємною його частиною, орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів (пункти 1.2, 1.3 Договору).

Проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64%, порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а; в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.б; г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в; д) тип процентної ставки фіксована (пункт 1.4 Договору).

В разі якщо сума кредиту залишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов`язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом (пункт 1.4.2 Договору).

Граничний строк кредитування (строк дії договору): 1 рік (пункт 1.9 Договору).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом міститься у Заяві-анкеті (додаток №1 до Договору), а також паспорті споживчого кредиту, які підписані електронним підписом - одноразовим ідентифікатором. .

Згідно листа ТзОВ «Фінансова компанія «Вей фор пей» від 04.02.2025 підтверджено переказ грошових коштів в сумі 1900,00 грн відповідно до договору № 2105638183057.

Окрім того, 25.02.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг №2105635582411, відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» зобов`язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в Заяві-анкеті та складає 5 900,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього Договору (пункт 1.1 Договору ).

Кредит надається на строк, зазначений у Заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід`ємною його частиною, орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів (пункти 1.2, 1.3 Договору).

Проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64%, порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а; в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.б; г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в; д) тип процентної ставки фіксована (пункт 1.4 Договору).

В разі якщо сума кредиту залишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов`язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом (пункт 1.4.2 Договору).

Граничний строк кредитування (строк дії договору): 1 рік (пункт 1.9 Договору).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом міститься у Заяві-анкеті (додаток №1 до Договору), а також паспорті споживчого кредиту, які підписані електронним підписом - одноразовим ідентифікатором.

Згідно листа ТзОВ «Фінансова компанія «Вей фор пей» від 04.01.2025 підтверджено переказ грошових коштів в сумі 5 900,00 грн відповідно до договору № 2105635582411.

01.12.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 1-12, відповідно до якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за договорами № 2105638183057 та №2105635582411, укладених з відповідачем.

10.01.2023 укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договорами № 2105638183057 та №2105635582411.

За даними розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором, за кредитним договором № 2105638183057 заборгованість складає 28 043,64 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 1 892,40 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 26 151, 24 грн.

За даними розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором, за кредитним договором № 2105635582411 заборгованість ОСОБА_1 складає 87 073,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 5 875, 72 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 81 197, 28 грн.

IV. Норми права, які застосував суд, мотивована оцінка і висновки суду.

Між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існуванні на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У ньому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із статтями 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно з частинами першою та другою статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша стаття 612 ЦК України).

Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі, відповідно до статті 1055 ЦК України.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до частини шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Згідно зі статтями 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавіти о-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача).

Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом.

У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги.

Так, позивачем доведено, що між первісним кредитором ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ОСОБА_1 укладено споживчі договори, унаслідок чого ОСОБА_1 отримано грошові кошти у сумі 1 900,00 грн та 5 900,00 грн, які перераховано на банківський рахунок, указаний ОСОБА_1 у паспорті споживчого кредиту.

Всупереч умовам Договорів про надання фінансового кредиту, відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо повернення наданих йому коштів у строки, що передбачені умовами цих договів, тобто існує заборгованість, право вимоги якої, набув позивач. Договори факторингу, за якими позивач набув право вимоги, є чинними та відповідачем не оскаржені.

Проте в установлений строк ОСОБА_1 грошові кошти не повернуто, тому виникла заборгованість.

Матеріалами справи підтверджуються обставини уступки права вимоги за договором про споживчий кредит від 25.02.2021 №2105638183057 та від 25.02.2021 №2105635582411 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР».

Отже, відповідач ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» у тому ж обсязі, що і перед первісними кредиторами.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, суд не погоджується із визначеною сумою боргу та розрахунком позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за договорами № 2105638183057 від 25.02.2021 та № 22105635582411 від 25.02.2021.

Суд має право прийняти посилання та твердження сторони лише у випадку їх належного доведення в ході розгляду справи, за виключенням випадків, коли такі обставини не потребують окремого доведення. При цьому сам лише факт відсутності заперечень іншої сторони проти таких посилань та тверджень не може вважатися їх визнанням.

Щодо кредитного договору № 22105638183057 від 25.02.2021, за яким позивач визначив заборгованість за відсотками в сумі 26 151, 24 грн, суд зазначає таке.

Згідно умов договору про надання фінансових послуг № 2105638183057 кредит надано відповідачу в сумі 1 900 грн, строк кредитування складає 16 днів, а отже нарахування процентів поза межами строку кредитування, тобто після 12.03.2021 є порушенням умов договору. Крім того, договором № 22105638183057 та графіком платежів, а також у паспорті споживчого кредиту (додаток № 3 до договору) визначено строк кредитування 16 днів, передбачена загальна сума до повернення 2 508,00 грн (за 16 днів).

Таким чином, відсотки за умовами договору мають бути нарахованими саме тривалістю 16 днів за договором № 2105638183057.

У зв`язку із викладеним, суд дійшов висновку, що нарахування відсотків у визначеному позивачем розмірі є необгрунтованими, оскільки вони нараховані поза межами строку кредитування.

Отже, правомірним є нарахування по договору № 2105638183057 відсотків за період з 25.02.2021 до 12.03.2021 у розмірі 608,00 грн (за 16 днів).

Щодо кредитного договору № 2105635582411 від 25.02.2021, за яким позивач визначив заборгованість за відсотками в сумі 87 073, 00 грн., суд зазначає таке.

Згідно умов кредитного договору про надання фінансових послуг № 2105635582411, кредит надано відповідачу в сумі 5 900,00 грн, строк кредитування складає 16 днів, а отже нарахування процентів поза межами строку кредитування, тобто після 12.03.2025 є порушенням умов договору. Крім того, договором № 2105635582411 та графіком платежів, а також у паспорті споживчого кредиту (додаток № 3 до договору) визначено строк кредитування 16 днів передбачена загальна сума до повернення 7 788,00 грн (за 16 днів).

Таким чином, відсотки за умовами договору мають бути нарахованими саме тривалістю 16 днів за договором № 2105635582411.

У зв`язку із викладеним, суд дійшов висновку, що нарахування відсотків у визначеному позивачем розмірі є необґрунтованими, оскільки вони нараховані поза межами строку кредитування.

А отже, правомірним є нарахування по договору № 2105635582411 відсотків за період з 25.02.2021 до 12.03.2021 в розмірі 1 888,00 грн (за 16 днів).

Будь-яких додаткових угод до кредитних договорів щодо продовження строку кредитування, позивач суду не надав.

Вказані договори про надання фінансових послуг не містять інших графіків, з іншим розміром загальної вартості кредиту на випадок пролонгації строку кредитування на інший період.

Указаний висновок здійснено на підставі таких норм права.

Частиною восьмою статті 18 Закон України «Про захист прав споживачів» передбачено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

В постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 та уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Правом на нарахування компенсаційних втрат, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, позивач не скористався.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточнюючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 у справі №910/17048/17, щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Водночас даючи оцінку позиціям, висловленими учасниками, судом зауважується, що строк кредитування та граничний строк договору не є тотожними поняттями, і це підтверджується правовим висновком ВП ВС у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16. Відтак нарахування процентів за кредитними зобов`язаннями поза межами строку кредитування є неправомірним.

З огляду на викладене, даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості: 1) за договором №2105638183057 від 25.02.2021 у сумі 2 508,00 грн, з них: 1 900,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 608,00 грн - за нарахованими процентами; 2) за договором №22105635582411 від 25.02.2021 у сумі 7 788,00 грн, з них 5 900 грн - заборгованість за тілом кредиту; 1 888,00 грн - за процентами, яка передбачена графіком платежів (Додаток №2 до цього договору). Всього на загальну суму 10 296,00 грн.

V. Щодо розподілу судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина перша та друга статті 133 ЦПК України).

Згідно з положеннями частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за подачу позову сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 23.04.2025 № 0516000001.

Частиною другою статті 137 ЦПК України установлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Як убачається із матеріалів справи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у сумі 25 000,00 грн ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» долучено до позовної заяви: договір про надання правої допомоги від 01.07.2024, заявку на надання юридичної допомоги №594 від 01.03.2025, витяг акту №6 про надання юридичної допомоги від 31.03.2025.

Отже, з огляду на те, що позов задоволено частково у розмірі 10296,00 грн із заявлених 104 300,60 грн, тому з відповідача на користь позивача, слід стягнути понесені ним судові витрати пропоційно задоволеним позовним вимогам, а саме зі сплати судового збору у розмірі 300,00 грн (3028*9,9 %), витрат на правничу допомогу у розмірі 2 475,00 грн (25 000*9,9%).

Керуючись статтями 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за кредитними договорами у сумі 10 296 (десять тисяч двісті дев`яносто шість) гривень 00 копійок, витрати зі сплати судового збору у сумі 300 (триста) гривень 00 копійок, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 475 (дві тисячі чотириста сімдесят п`ять) гривень 00 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 02.10.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження місто Київ, вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О. Білогруд