Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №688/953/26 — Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/953/26

№ 2/688/1072/26

РІШЕННЯ

Іменем України

02 жовтня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Стаднічук Н. Л.,

з участю секретаря Березюк Н. А.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ :

1. Короткий зміст позовних вимог

04.03.2026 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення майнової шкоди в сумі 104283,00 грн та моральної шкоди в сумі 30 000 грн, завданої залиттям квартири.

Позов позивач обґрунтовує тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . Поверхом вище у квартирі АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_4 , проживає ОСОБА_3 16.01.2026 квартиру позивача було затоплено через бездіяльність відповідачок, яка полягала у тому, що ОСОБА_3 15.01.2026, залишаючи помешкання, не перекрила кран постачання води у квартиру, не закрила кран постачання води в систему оплення квартири. Внаслідок затоплення квартири пошкоджено стелю та стіни квартири, зіпсовано меблі, чим позивачу спричинено майнової шкоди в сумі 104283 грн та моральної шкоди в сумі 30000 грн, яка полягала в тому, що він змушений терпіти незручності, дискомфорт та нервове напруження, а його матір, яка проживає у квартирі, змушена проживати у невідремонтованій квартирі, яка має стійкий неприємний запах, підвищений рівень вологості та запах плісняви. Просить стягнути завдану йому шкоду солідарно з відповідачок.

2. Рух справи

Ухвалою суду від 22 травня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, витребувано у ОСОБА_4 правовстановлюючі документи на квартиру.

Ухвалою суду від 31 липня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

3. Позиція сторін

Позивач ОСОБА_2 та його представник – адвокат Спеціальний С. П. в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник відповідачів – адвокат Куца О. П. в судовому засіданні проти позову заперечувала та пояснила, що дійсно затоплення квартири позивача мало місце 16.01.2026 року вночі. Причиною затоплення стало розмороження теплообмінника у котлі, що сталося внаслідок відключення світла та сильних морозів, через що він лопнув. Власницею квартири АДРЕСА_2 , що знаходиться на другому поверсі будинку над квартирою позивача, є ОСОБА_4 , а ОСОБА_3 лише періодично приходить до квартири та наглядає за нею, вона не могли перекрити кран водопостачання у котел, тому що це призвело б до припинення опалення квартири відповідачки. Відтак, вважає, що ОСОБА_3 не є належним відповідачем у справі, а між діями власниці ОСОБА_4 та залиттям квартири відсутній причинний зв`язок. Також вважає вартість ремонту квартири позивача у 104283,00 грн завищеною, оскільки у висновку експерта, який оцінив збитки, не зазначено площу пошкоджених стелі, стін, дверей, підлоги. До того ж у квартирі позивача з 1990 року не здійснювався капітальний ремонт, відтак вона не була у гарному стані.

4. Фактичні обставини, встановлені судом

ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 381405696 від 04.06.2024.

Згідно з актом про залиття квартири АДРЕСА_1 , складеного комісією за участю: голови правління ОСББ «Тріо-Шепетівка» Потапової Г. Л., власниці квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_5 , жительки квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_6 в присутності ОСОБА_3 , 16.01.2026 після 3 год ночі сталося затоплення квартири через залиття з квартири АДРЕСА_2 , яка розташова поверхом вище. Під час затоплення залита стеля та стіни ванної кімнати, вбиральні, кухні, коридору та однієї кімнати, замокли меблі в кухні та кімнаті, а саме: у кухні 7,3 кв.м – залита стеля та стіни, розмоклі кухонні меблі (кухонний гарнітур) та піднялось покриття з лінолеуму, відстали шпалери; у коридорі 71.1 кв.м – залита та пошкоджена стеля, відсталі шпалери та покоробися лінолеум; кімната 14,7 кв.м – мокра стеля, мокрі стіни та утеплювач стін, на яких відстали шпалери, замокла пристінна меблева частина (стінка) та диван; затоплено стіни лоджиї; намокли та набухли всі міжкімнаті двері та двері до ванної кімнати, вбиральні та кухні. В результаті обстеження виявлено, що причиною залиття стала бездіяльність ОСОБА_3 , яка 15.01.2026, залишаючи помешкання, за яким наглядала, не перекрила кран постачання води в квартиру або в систему опалення квартири через котел індивідуального опалення. Вода із системи водопостачання будинку через незакритий кран виливалася в квартиру, де заповнила водою кімнати, що призвело до затоплення квартири АДРЕСА_4 , що знаходиться поверхом нище. ОСОБА_3 від підпису акта відмовилася.

Згідно зі звітом суб`єкта оціночної діяльності – ПП ОСОБА_7 розмір збитків (втрата вартості меблів) внаслідок затоплення квартири АДРЕСА_1 становить 20086 грн.

Згідно з висновком експерта № 02-172/26 вд 27.01.2026 вартість будівельних робіт відновного ремонту по усуненню майнової шкоди, завданої залиттям квартири АДРЕСА_1 становить 84197,00 грн.

5. Мотиви суду

Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, порушувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Статтею 322 ЦК України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 323 ЦК України ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник.

За змістом положень частини 3 статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

У частинах першій та другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

За змістом частини першої статті 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

В силу вимог статті 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв?язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 року N 76, передбачено повноваження виконавців послуг з утримання будинків та прибудинкових територій складати акти у разі залиття, аварії квартир та кошториси робіт на поточний та капітальний ремонт.

Якщо власник житла, який спричинив залиття, відмовляється від підписання акту, це не може вплинути на його правильність та юридичну значимість (постанова КЦС ВС по справі №753/20314/15-ц від 12.11.2018).

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (частина 1 статті 102 ЦПК України).

6. Висновок суду

На підставі досліджених доказів суд дійшов висновку, що в зв`язку з залиттям квартири позивача та пошкодженням його майна з вини відповідачки ОСОБА_4 , з неї належить стягнути на користь позивача ОСОБА_2 майнову шкоду в сумі 104 283,00 грн.

Судом встановлено, що внаслідок затоплення квартири позивачу було завдано і моральної шкоди у вигляді душевних переживань з приводу пошкодження його майна, відчуття дискомфорту, необхідності витрачання часу та прикладання додаткових зусиль для відновлення свого майна.

Враховуючи принцип розумності і справедливості, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду в сумі 10000 грн.

Суд дійшов висновку, що завдану позивачу шкоду слід стягнути з відповідачки ОСОБА_4 як власниці майна, на яку покладено обов`язок нести тягар утримання свого майна. З пояснень представниці відповідачів ОСОБА_1 причиною залиття стало вихід з ладу газового котла, наявного в квартирі АДРЕСА_4 , та розморожування системи опалення. Відтак, суд вважає, що відповідачка ОСОБА_3 , яка є родичкою власниці квартири та здійснювала нагляд за квартирою АДРЕСА_2 , не несе відповідальність за неналежне утримання квартири та ополювального котла, що у ній знаходиться, а тому підстави для покладання на неї відповідальності за залиття квартири позивача відсутні.

Посилання представниці відповідачів – адвоката Куцої О. П. на те, що причиною пошкодження котла у квартирі АДРЕСА_2 є відключення електропостачання та низька температура повітря (-18,9°) суд не бере до уваги, оскільки це є її припущенням, не підтвердженим належними доказами (висновком експерта чи спеціаліста).

Цивільне законодавство у деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичної підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відповідачі доказів причини виходу з ладу оплювального котла суду не надали, а тому презумпцію вини заподіювача шкоди ними не спростовано.

Також не заслуговують на увагу аргументи представника відповідачів ОСОБА_1 про те, що висновок експерта не місить вказівки та площу пошкоджених перекриттів стелі, стін, відсталих шпалер, підняття покриття з лінолеуму, скільки керамічних плиток відстало від пілоги, що ставить під сумнів оцінку збитків, оскільки складовою частиною висновку є дефектний акт та локальний кошторис на будівельні роботи № 02-01-01, які містять відомості щодо площі необхідних відновних робіт. Крім того, суд враховує, що відповідачі на спростування висновку експерта своїх доказів щодо розміру шкоди не надали.

7. Розподіл судових витрат

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно з частинами 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

В зв`язку з частковим задоволенням позову витрати позивача на оплату судового збору в сумі 1342,83 грн за платіжною інструкцією № 2.555861053.1, 1700,00 грн – за послуги ФОП ОСОБА_7 згідно з квитанцією від 02.02.2026, 18000,00 грн – за проведення експертизи за квитанцією до прибуткового касового ордера № 26 від 27.01.2026, підлягають стягнення з відповідачки ОСОБА_4 пропорційно до задоволеної частини позову в розмірі 85,1% від їхнього розміру.

Згідно з частиною 3, частиною 4 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно положень статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справи публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі N 927/237/20).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правову допомогу позивачу у справі надавав адвокат Спеціальний С. П.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано: ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВХ №1120266 від 03.03.2026, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 31.03.2009, договір про надання правничої (правової) допомоги № 23/02-2026 від 23.02.2026, розрахунок витрат на професійну правничу допомогу від 23.02.2026 та квитанцію № 23/02/26 від 23.02.2026 про одержання від Колби А. В. 12000,00 грн за надання: юридичної консультації, ознайомлення з матеріалами справи, підготовки до судового розгляду, формування правової позиції по справі, складання позовної заяви, представництво у Шепетівському міськрайонному суді.

Суд вважає, що зазначений представником позивача – адвокатом Спецільним С. П. розмір витрат на правову допомогу 12 000 грн не є обґрунтованим, розумним, необхідним та співмірним із складністю справи, з огляду на те, що ознайомлення з матеріалами справи, підготовка до судового розгляду не були необхіднми для захисту інтересів клієнта, а формування правової позиції охоплюється послугою складання позовної заяви, а участі у розгляді у розгляді справи представник позивача не брав.

За таких обставин, суд вважає необхідним зменшити витрат на правову допомогу та визначити такі витрати в сумі 6000 грн, що буде розумним, справедливим та співмірним із складністю справи.

В зв`язку з частковим задоволенням позову з відповідачки підлягають стягненню витрати на правову допомогу в сумі 5106,00 грн (6000,00 грн х 85,1%).

На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 141, 270, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ) майнову шкоду в сумі 104283 (сто чотири тисячі двісті вісімдесят три) грн 00 коп та моральну шкоду в сумі 10000 (десять тисяч) грн 00 коп.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 1142,75 грн, судові витрати на оплату експерта в сумі 15318,00 грн та спеціаліста 1446,70 грн, витрати на правову допомогу в сумі 5106,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 2 жовтня 2026 року.

Суддя Н. Л. Стаднічук