Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №520/6938/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 р. Справа № 520/6938/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 який діє в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2025, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/6938/25

за позовом ОСОБА_1 який діє в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2

до Управління соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 (надалі по тексту-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради (надалі по тексту-відповідач, Управління), в якому, після уточнення позовних вимог, просив суд:

-скасувати рішення від 30.09.2024 року Управління соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради "Про відмову в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям" по заяві від 02.07.2024 року ОСОБА_1 .

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради про скасування рішення залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рiшення Харкiвського окружного адмiнiстративного суду вiд 28 серпня 2025 року по справi №520/6938/25 та ухвалити нове рiшення, яким задовольнити позовнi вимоги.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся до Управління з заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та декларацією про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів державної соціальної допомоги.

У поданій декларації позивачем було зазначено, що його сім`я складається з двох осіб – ОСОБА_1 та доньки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У поданій заяві позивач зазначив, що самостійно утримує дитину, мати якої, ОСОБА_3 , проживає в Ізюмському районі Харківської області.

На момент звернення позивача до Управління з заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям від 02.07.2024 року, мати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за тією ж самою адресою, а саме: АДРЕСА_1 , в липні 2024 року перебувала на обліку в Управлінні як отримувач державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, в складі сім`ї якої перебувала їх дочка – ОСОБА_2 , допомога якій була призначена по заяві від 25.11.2022 року на період з 01.11.2022 року по 30.04.2023 року.

Виплату державної соціальної допомоги було подовжено автоматично згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 № 214 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану» з 01.05.2023 по 31.07.2024.

У зв`язку зі зверненням 02.07.2024 року позивача до Управління з заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, з метою цільового використання бюджетних коштів та визначенням права на призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям одному представнику сім`ї Управлінням 05.07.2024 № 3203/07 було зроблено запит до Служби у справах дітей по Салтівському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради щодо здійснення акту обстеження сім`ї ОСОБА_3 .

Листом від 24.07.2024 року № 559-01 позивача було інформовано, що для прийняття рішення по заяві від 03.07.2024 на призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, Управлінням були зроблені відповідні запити для перевірки відомостей наданих у заяві та після отриманням Управлінням необхідної інформації буде прийнято рішення щодо призначення або відмови в призначенні вищевказаної допомоги.

01.08.2024 року за № 04-22/1720/24 до Управління надійшов лист Служби у справах дітей по Салтівському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради щодо надання їм інформації про наявні засоби зв`язку із ОСОБА_3 .

Управлінням 13.08.2024 року листом № 4059/0/871-24 до Служби у справах дітей по Салтівському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради було надано інформацію щодо отримання ОСОБА_3 довідки внутрішньо переміщеної особи за місцем фактичного проживання в Ізюмському районі Харківської області.

26.09.2024 року Службою у справах дітей по Салтівському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради листом № 04-22/2379/24 було проінформовано про відсутність можливості обстеження умов проживання ОСОБА_3 та повідомлено про направлення запиту до служби у справах дітей Ізюмеької міської ради Харківської області та про відсутність відповіді щодо обстеження сім`ї ОСОБА_3 .

Рішенням від 30.09.2024 року в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям по заяві від 02.07.2024 року ОСОБА_1 було відмовлено, оскільки на момент звернення за допомогою отримувачем допомоги є ОСОБА_3 , до складу сім`ї якої входить її дитина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Залишаючи позов без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи оскаржуване рішення Управління соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради діяло в межах вимог чинного законодавства та жодним чином не порушило права та законні інтереси позивача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Предметом оскарження у справі є рішення Управління соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради від 30.09.2024 року "Про відмову в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям" по заяві ОСОБА_1 від 02.07.2024 року.

З матеріалів справи слідує, що 02.07.2024 року ОСОБА_1 було подано до Управління соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради заяву про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів державної соціальної допомоги.

У поданій декларації позивачем було зазначено, що його сім`я складається з двох осіб – ОСОБА_1 та доньки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У поданій заяві позивач зазначив, що самостійно утримує дитину, мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 проживає в Ізюмському районі Харківської області.

В заяві від 02.07.2024 року про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям місцем проживання (перебування) уповноваженого представника малозабезпеченої сім`ї ОСОБА_1 зазначено адресу: АДРЕСА_1 .

Рішенням Управління соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради від 30.09.2024 року відмовлено в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям по заяві ОСОБА_1 від 02.07.2024 року, оскільки на момент звернення позивача за допомогою 02.07.2024 року отримувачем допомоги є ОСОБА_3 до складу сім`ї якої входила її дитина- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Реалізація конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім`ям врегульована Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям».

Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям (далі - державна соціальна допомога) - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї; малозабезпечена сім`я - сім`я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий, ніж прожитковий мінімум для сім`ї.

Статтею 3 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» визначено, що право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім`ї, які постійно проживають на території України, а також інші малозабезпечені сім`ї у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 4 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» призначення і виплата державної соціальної допомоги здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем проживання уповноваженого представника сім`ї.

Порядок призначення, умови виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення допомоги згідно із цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 250 затверджено Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям (далі Порядок № 250).

Згідно п.1 Порядку № 250 цей Порядок визначає умови призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям (далі - державна соціальна допомога), передбаченої Законом України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям”, перелік документів та/або відомостей, необхідних для призначення такої допомоги, а також підстави для припинення її виплати.

Пунктом 3 Порядку № 250 визначено, що призначення і виплата державної соціальної допомоги здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) уповноваженого представника малозабезпеченої сім`ї з використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (крім виплат, які здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 р. № 215 “Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1302).

Згідно з п.4 Порядку № 250 державна соціальна допомога за місцем проживання (перебування) призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) особи, яка звертається за призначенням державної соціальної допомоги (далі - заявник). Відомості щодо неотримання допомоги перевіряються органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем.

Пунктом 5 Порядку № 250 визначено, що для призначення державної соціальної допомоги уповноважений представник малозабезпеченої сім`ї, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або іншим документом, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), подає такі документи:

заяву, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики;

декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація);

довідку про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;

довідку про доходи за шість місяців перед місяцем звернення (за наявності), у разі коли для обчислення сукупного доходу враховуються шість місяців перед місяцем звернення;

посвідчення учасника бойових дій встановленого зразка (за наявності).

Інформація про склад малозабезпеченої сім`ї заявника зазначається в декларації. Якщо заявник вже отримує будь-який із видів державної допомоги, які призначаються органами соціального захисту населення, відомості про розмір допомоги враховуються цим органом без необхідності її декларування.

До складу малозабезпеченої сім`ї заявника включаються чоловік, дружина, рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв`язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім`єю і мають спільних дітей. При цьому діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти до досягнення 23 років і не мають власних сімей, включаються до складу сім`ї незалежно від задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування). Особи, які перебувають на повному державному утриманні, до складу сім`ї не включаються. Права члена сім`ї має одинока особа. Склад малозабезпеченої сім`ї заявника визначається на дату звернення за призначенням державної соціальної допомоги.

Отже, з наведених приписів законодавства слідує, що призначення і виплата державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям здійснюються за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) уповноваженого представника малозабезпеченої сім`ї за умови неотримання зазначеної допомоги за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) особи, яка звертається за призначенням державної соціальної допомоги.

З матеріалів справи слідує, що на момент звернення позивача до Управління соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради з заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям від 02.07.2024 року отримувачем державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям за адресою: АДРЕСА_1 була мати ОСОБА_2 . ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в складі сім`ї якої перебувала дочка – ОСОБА_2 .

Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям ОСОБА_3 була призначена на підставі заяви від 25.11.2022 року на період з 01.11.2022 року по 30.04.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Виплату державної соціальної допомоги ОСОБА_3 було подовжено автоматично згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 № 214 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану» з 01.05.2023 року по 31.07.2024 року.

Отже, ОСОБА_3 в липні 2024 року перебувала на обліку в Управлінні як отримувач державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи, що станом на 02.07.2024 року за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) позивача АДРЕСА_1 отримувачем державної соціальної допомоги була ОСОБА_3 , то позивач не мав права на отримання вказаної допомоги, а тому правові підстави для призначення державної соціальної допомоги за заявою позивача від 02.07.2024 року у відповідача були відсутні.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що на момент звернення позивача з заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям від 02.07.2024 року позивач самостійно утримував дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки її мати ОСОБА_3 проживає в Ізюмському районі Харківської області, а не за адресою: АДРЕСА_1 , тому відповідач мав припинити виплату державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям ОСОБА_3 та призначити її позивачу колегія суддів зазначає таке.

З матеріалів справи слідує, що у зв`язку зі зверненням 02.07.2024 року позивача до Управління соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради з заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, з метою цільового використання бюджетних коштів та визначенням права на призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям одному представнику сім`ї відповідачем 05.07.2024 року № 3203/07 було зроблено запит до Служби у справах дітей по Салтівському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради щодо здійснення акту обстеження сім`ї ОСОБА_3 .

01.08.2024 року за № 04-22/1720/24 до відповідача надійшов лист Служби у справах дітей по Салтівському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради згідно якого спецiалiстами ССД по Салтівському району неодноразово здiйснювались виходи за адресою: АДРЕСА_1 . Зi слiв ОСОБА_1 , ОСОБА_3 не проживає за даною адресою. Просили повiдомити наявнi засоби зв`язку НОМЕР_1 ОСОБА_3 або її фактичне НОМЕР_2 проживания як внутрiшньо перемiщеної особи.

Відповідачем 13.08.2024 року листом № 4059/0/871-24 повідомлено Службу у справах дітей по Салтівському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, що згiдно з базою Iнтегрованої системи облiку iнформацiї внутрiшньо перемiщених осiб 26.12.2023 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала довiдку ВПО №6302-7001944185 за мiсцем фактичного проживання в Iзюмському районi Харкiвської областi. В матерiалах справи ОСОБА_1 вказана адреса фактичного мешкання ОСОБА_3 : АДРЕСА_2 .

26.09.2024 року Службою у справах дітей по Салтівському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради листом № 04-22/2379/24 було проінформовано відповідача про те, що здiйснити обстеження умов проживання ОСОБА_3 не виявилось можливим, оскiльки місце знаходження її не вiдомо. Спецiалiстами ССД по Салтiвському району протягом 2023-2024 рокiв здiйснювались виходи за адресою: АДРЕСА_1 з рiзних питань. Зi слiв ОСОБА_1 за даною адресою проживає він та його донька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка під час відвідування перебувала завжди з ним вдома.

ССД по Салтівському району направлено запит до служби у справах дiтей Ізюмської міської ради Харківської області щодо обстеження сім`ї ОСОБА_3 за місцем її реєстрації як внутрішньо переміщеної особи, але відповідь досі не отримано.

Так, на час звернення позивача до Управління соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради з заявою від 02.07.2024 року про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 була внутрiшньо перемiщеною особою згідно отриманої 26.12.2023 року довiдки ВПО №6302-7001944185 за мiсцем фактичного проживання в Iзюмському районi Харкiвської областi.

Проте, в межах спірних правовідносин дії відповідача щодо виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям ОСОБА_3 , яка станом на 02.07.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 не проживала та була внутрiшньо перемiщеною особою згідно отриманої 26.12.2023 року довiдки ВПО №6302-7001944185 за мiсцем фактичного проживання в Iзюмському районi Харкiвської областi позивачем не оскаржувалися, а тому наведені вище доводи позивача колегія суддів до уваги не бере.

Станом на 02.07.2024 року за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) позивача АДРЕСА_1 отримувачем державної соціальної допомоги була ОСОБА_3 , а отже згідно п.4 Порядку № 250 правові підстави для призначення державної соціальної допомоги за заявою позивача від 02.07.2024 року у відповідача були відсутні.

Щодо доводів апеляційної скарги про порушення відповідачем строків прийняття оскаржуваного рішення колегія суддів зазначає таке.

Так, відповідно до абз.1,2 п. 21 Порядку № 250 рішення про призначення державної соціальної допомоги або про відмову в її призначенні приймається органом соціального захисту населення протягом 10 календарних днів з дня подання заяви і надсилається наступного дня після його прийняття уповноваженому представнику малозабезпеченої сім`ї.

Оскаржуване рішення про відмову в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям по заяві ОСОБА_1 від 02.07.2024 року Управлінням соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради прийнято 30.09.2024 року, тобто з порушенням строків визначених п. 21 Порядку № 250.

Між тим, колегія суддів зазначає, що порушення строку прийняття рішення не призвело до невірного вирішення питання щодо призначення позивачу соціальної допомоги.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст.5 КАС України).

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень законодавства вбачається, що особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб`єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Колегія суддів зазначає, що оскільки станом на 02.07.2024 року у позивача було відсутнє право на призначення державної соціальної допомоги за заявою від 02.07.2024 року, то фактично оскаржуваним рішенням право позивача на отримання зазначеної допомоги порушено не було, а тому такий спосіб захисту, як скасування рішення відповідача через його прийняття з порушенням строків не призведе до відновлення права позивача на отримання спірної допомоги за заявою позивача від 02.07.2024 року.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування рішення Управління соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради від 30.09.2024 року "Про відмову в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям" по заяві ОСОБА_1 від 02.07.2024 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Інші доводи, на які посилається заявник апеляційної скарги, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Разом з тим, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Колегія судів також зазначає, що Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) щодо якості судових рішень на рівні рекомендацій, що мають характер норм «м`якого права», наголосила, що якість будь-якого судового рішення залежить головним чином від якості його обґрунтування. Воно не лише полегшує розуміння сторонами суті рішення, а насамперед слугує гарантією проти свавілля. Обґрунтування судового рішення загалом засвідчує дотримання національним суддею принципів, проголошених ЄСПЛ. При цьому навіть «проміжні» процесуальні рішення потребують належного викладу підстав їх прийняття, якщо вони стосуються індивідуальних свобод. Належне мотивування судового рішення це стандарт ЄСПЛ, напрацьований за результатами розгляду заяв про порушення права на справедливий суд. Аналіз практики ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції свідчить, що право на мотивоване судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи.

По-перше, ціль мотивування судового рішення полягає в тому, щоб продемонструвати і довести, передусім сторонам, що суд справді почув, а не проігнорував їхні позиції. По-друге, мотивоване судове рішення надає сторонам змогу вирішити питання про доцільність його оскарження. По-третє, належне мотивування судового рішення забезпечує ефективний апеляційний перегляд справи. По-четверте, тільки мотивоване судове рішення забезпечує можливість здійснювати суспільний контроль за правосуддям.

Суд звертає увагу, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов`язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00, пункт 23).

Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

Згідно з положеннями ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного вище, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 який діє в інтересах малолітньої особи ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2025 по справі № 520/6938/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко

Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова