Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №580/8195/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року справа № 580/8195/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в спрощеному письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

29.07.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) (далі – позивач) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) (далі – відповідач) про:

визнання протиправними дій в частині відмови в проведенні додаткового службового розслідування, що вказане у відповіді ВЧ НОМЕР_1 №1352/15846 від 13.07.2026;

зобов`язання провести додаткове службове розслідування стосовно отриманої травми 17.09.2022 ОСОБА_1 з урахуванням наданих додаткових доказів та висновків суду;

зобов`язання видати медичну документацію у вигляді форми 100 та форми 5 (Додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України) про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

В обґрунтування зазначив, що відповідач безпідставно відмовив у проведенні додаткового службового розслідування стосовно травми, отриманої позивачем 17.09.2022, та не видав відповідну медичну документацію (форми 100 та форми 5) про обставини поранення.

03.08.2026 суд ухвалою відмовив у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Відмовив у задоволенні клопотання позивача про виклик свідків. Прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі. Здійснив розгляд вказаної справи правилами спрощеного провадження.

20.08.2026 надійшов відзив відповідача з проханням відмовити у задоволенні позову. Вказує, що на виконання рішення суду у справі № 580/1554/25 Військова частина НОМЕР_4 розглянула рапорт позивача та провела повторне службове розслідування (акт від 22.07.2025), яке не підтвердило факт його бойового травмування. Факт повного виконання зазначеного рішення суду підтверджується постановою ДВС про закінчення виконавчого провадження від 08.09.2025. На думку відповідача, позовні вимоги у справі, що розглядається, зводяться лише до незгоди позивача з висновками комісії за результатами належно проведених розслідувань.

Правом подати відповідь позивач не скористався.

Усі документи, що надійшли від учасників, суд долучив до матеріалів адміністративної справи, як докази.

Оскільки обґрунтованих клопотань від учасників спору про розгляд справи у судовому засіданні з їх повідомленням та викликом суду не надійшло, зважаючи на відсутність необхідності призначити у справі експертизу або викликати та допитати свідків, суд дійшов висновку розглянути справу без виклику сторін у судове засідання за наявними письмовими доказами.

Оцінивши заявлені доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Військовим квитком серії НОМЕР_5 від 28.03.2022 підтверджується прийняття позивача 08.04.2022 на військову службу у військову частину НОМЕР_6 .

31.12.2022 позивачу видано довідку №3494 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України про те, що він виконував вказані заходи у період з 06.07.2022 до 25.09.2022, перебуваючи на території Донецької та Луганської областей.

Випискою з медичної карти стаціонарного хворого №17771 підтверджується знаходження позивача на лікуванні з 13.10.2022 до 22.11.2022 зі струсом головного мозку та іншим діагнозом.

За такими фактами відповідач проводив службове розслідування, про що складений акт від 16.07.2023.

27.09.2024 адвокат позивача супровідним направив відповідачу рапорт від 27.09.2024 про проведення повторного службового розслідування факту отримання ним поранення 17.09.2022 та видачі йому довідки про обставини травми з власноручними письмовими поясненнями інших військовослужбовців. Згідно з даними трекінгового відстеження №1803401218415 поштове відправлення вручене 04.10.2024.

10.01.2025 адвокат позивача звернувся до Міністерства оборони України, Генерального штабу ЗСУ та відповідача про те, що його клієнт звернувся до відповідача рапортом від 27.09.2024 про проведення повторного службового розслідування факту отримання ним поранення 17.09.2022 та видачі йому довідки про обставини травми. Оскільки станом на 10.01.2025 відповіді не отримано, просив повідомити про результати розгляду вказаного рапорту та у разі позитивного розгляду надати акт службового розслідування та довідку про обставини травми.

Листом відповідач повідомив, що зі вказаного приводу поданий рапорт 31.05.2023 та проведено службове розслідування, яким встановлено, що поранення позивача під час виконання бойових завдань не підтверджено.

Рішенням від 15.04.2025, що набрало законної сили 16.05.2025, у справі №580/1554/25 суд визнав протиправною бездіяльність, яка полягає у нерозгляді у встановлені Порядком організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 №531, строки рапорту ОСОБА_1 від 27.09.2024 про проведення повторного службового розслідування. Зобов`язав Військову частину НОМЕР_4 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) розглянути рапорт ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) від 27.09.2024 про проведення повторного службового розслідування та прийняти обґрунтоване рішення за результатами такого розгляду.

На виконання зазначеного рішення суду військова частина НОМЕР_4 (відповідач у справі №580/1554/25) розглянула рапорт позивача від 27.09.2024, за результатами чого було призначено та проведено повторне службове розслідування факту отримання позивачем травмування 17.09.2022. Під час проведення повторного службового розслідування, затвердженого актом службового розслідування від 22.07.2025, факт отримання поранення позивачем 17.09.2022 під час перебування на позиції « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в районі населеного пункту Спірне Донецької області не підтверджено.

Відповідно до акта від 22.07.2025 повторним службовим розслідуванням встановлені такі обставини та факти. Відповідно до наказу командира військової частині (по стройовій частині) від 05.07.2022 №165, солдат ОСОБА_2 , головний сержант розвідувального взводу військової частини НОМЕР_4 вибув до військової частини НОМЕР_8 та залучений до складу сил та засобів ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », які залучаються та беруть безпосередню участь в операції об`єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій і Луганській областях, терміном з 05 липня 2022 року до окремого розпорядження. Підстава: Бойове розпорядження командира НОМЕР_9 обрТРО (вч НОМЕР_1 ) №152 дек від 02.07.2022 року. 8 Згідно рапорту ОСОБА_3 від 27.09.2024 під час перебування ним на позиції «Індієць» в районі населеного пункту Спірне Донецької області 17.09.2022 близько 12 години 10 хвилин під час ворожого обстрілу із РСЗВ та ствольної артилерії він отримав поранення, а саме акубаротравму. При виході з позиції «Індієць» 21.09.2022 старший солдат ОСОБА_4 звернувся за медичною допомогою до медичного пункту військової частини НОМЕР_4 . У подальшому він у період з 13.10.2022 по 22.11.2022 перебував на стаціонарному лікування в КНП ЧМР «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» та у період з 28.04.2023 до 08.05.2023 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП ЧОР «Черкаський обласний клінічний госпіталь ветеранів війни». У рапорті від 27.09.2024 молодший сержант ОСОБА_4 не вказав додаткових фактів, які б могли підтвердити викладені ним дані щодо отримання ним поранення, крім посилання на покази побратимів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Отримати додаткове пояснення а також документи, які підтверджують факт отримання бойового поранення ОСОБА_8 (первинна медична карта ф-100, витяг з журналу бойових дій із зазначенням дати, часу та місця події яка призвела до поранення) не можливо у зв`язку з неможливістю встановлення його місцезнаходження. Проведеним аналізом матеріалів службового розслідування від 16 липня 2023 року та матеріалів повторного службового розслідування виявлено декілька розбіжностей в поясненнях можливих свідків події ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , а саме час обстрілу, характер обстрілу: РСЗВ чи танковий обстріл а також порядок звернення до медичної частини для отримання медичної допомоги, але без отримання первинної медичної довідки про факт отримання бойового поранення ф100.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 22.07.2025 №71 повторне службове розслідування, призначене для встановлення факту отримання поранення 17.09.2022 ОСОБА_1 , вважається завершеним, а факт отримання поранення не встановлений.

На звернення адвоката позивача від 16.06.2026 щодо проведення повторного службового розслідування відповідач листом від 13.07.2026 № 1352/15846 повідомив, що за результатами опрацювання наявних у військовій частині НОМЕР_1 матеріалів встановлено, що будь-які відомості, які б підтверджували факт отримання ОСОБА_1 поранення (закритої черепно-мозкової травми та акубаротравми) 17.09.2022 під час виконання бойового завдання на позиції «Індеєць», у військовій частині відсутні. Відповідно до наказу військової частини НОМЕР_4 від 16.07.2023 №111 «Про завершення службового розслідування» факт отримання зазначеного поранення документально підтвердити не вдалося. У зв`язку з цим правові підстави для призначення та проведення додаткового службового розслідування відсутні.

Тому позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку спірним обставинам суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII).

Згідно частин 1, 3 та 4 статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 4 статті 24 Закону № 2232-XII встановлено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України № 548-XIV від 24.03.1999 (далі Статут внутрішньої служби Збройних Сил України).

Статтею 9 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статей 18-19 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці перебувають під захистом держави і мають усю повноту прав і свобод, закріплених Конституцією України.

Держава гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей соціальний і правовий захист відповідно до законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідно до статті 260 Статуту у разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п`яти днів та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров`я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Довідник із прав, обов`язків та алгоритму дій військовослужбовця, у разі отримання травми чи захворювання, затверджений заступником головнокомандувача Збройних Сил України від 05 травня 2023 року, підтверджує, що довідка про обставини поранення є офіційним документом, що засвідчує факт отримання травми під час виконання військового обов`язку. Вона є необхідною для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) та підтвердження причинного зв`язку між пораненням та службовою діяльністю.

Отже право військовослужбовця на отримання довідки про обставини травми є важливою складовою механізму соціального захисту військовослужбовців та гарантує реалізацію їхніх прав у сфері медичного та соціального забезпечення. Відсутність такої довідки може унеможливити встановлення причинного зв`язку між пораненням та військовою службою, що, у свою чергу, створює перешкоди для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), отримання відповідних грошових виплат та інших соціальних гарантій.

Дисциплінарний статут Збройних Сил України (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Відповідно до статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

Якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі регулює Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерством оборони України від 21.11.2017 № 608, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.12.2017 № 1503/31371 (далі-Порядок № 608).

Згідно з пунктом 2 розділу 1 Порядку № 608 службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку №608 встановлено, що службове розслідування може призначатися у разі:

невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду;

невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань;

неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті;

дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця;

втрати або викрадення зброї чи боєприпасів;

порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки;

недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів;

внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення;

повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення;

скоєння військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.

Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.

За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку №608 службове розслідування проводиться для встановлення:

неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення;

причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби;

ступеня вини військовослужбовця;

порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства;

причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення;

причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).

Отже, підставою для додаткового розслідування може бути неповнота встановлення вказаних обставин і фактів, які впливають на правильність його результатів.

Водночас відповідно до п.2 розділу ІІ Порядку №608 службове розслідування не призначається:

у разі надходження анонімних повідомлень, заяв, скарг;

якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення командиром (начальником) про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення, не потребують додаткового встановлення (уточнення) або їх встановлено під час проведення інспектування, інвентаризації, аудиту, за рішенням суду.

Пунктом 5 розділу 1 Порядку №608 визначено, що розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, аварій проводиться відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360.

Проте наказ Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року №36, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 втратив чинність на підставі наказу Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 р. за № 1667/37289 та яким затверджена Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України (далі Інструкція №332).

Пунктом 2 та 3 Інструкції встановлено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, визначених частиною четвертою статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Ця Інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил.

Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають.

Отже, Інструкція не передбачає проведення розслідування у тому випадку, якщо військовослужбовець отримав травму внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення антитерористичної операції, і такі випадки є бойовими людськими втратами і обліку, як нещасні випадки, не підлягають.

Зважаючи, що сторони мають спір про правову кваліфікацію обставин отримання позивачем поранення в районі активних бойових дій, суд урахував, що відповідно до норм п.5 розділу «Загальні положення» Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України від 12.08.2005 № 440, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2005 року за № 902/11182 (далі – Звід), оперативне (бойове) завдання - завдання, поставлене вищим командувачем (командиром) об`єднанню, з`єднанню військовій частині або підрозділу для досягнення визначеної мети в операції (бою) до встановленого терміну, визначається у залежності від складу і стану угруповання противника, замислу операції (бою), складу і бойових можливостей об`єднання, з`єднання військової частини (підрозділу), характеру місцевості та інших умов обстановки.

Бойове чергування - особливий вид чергування спеціально призначених сил та засобів ЗС, постійно готових до виконання завдань, що виникають раптово, своєчасного передавання наказів, команд, розпоряджень на приведення ЗС у вищі ступені бойової готовності, забезпечення керування ними під час підготовки та ведення бойових дій, оборони повітряного простору і захисту державного кордону від агресії.

То ж серед обов`язкових завдань службового розслідування з`ясування факту отримання травми, перевірка факту, місця і періоду виконання бойового завдання особою.

Згідно з п.1.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402) медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби.

Пунктом 21.7 Положення № 402 встановлено, що постанова ВЛК про причинний зв`язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).

Оригінали або копії Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, надсилаються (передаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров`я в електронній або паперовій формі.

На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється не менше ніж у 2 примірниках. Один із примірників довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) подається у ВЛК з метою встановлення причинного зв`язку травми (поранення, контузії, каліцтва) з військовою службою. Примірник довідки обов`язково зберігається в особовій справі військовослужбовця.

Отже, при отриманні травми військовослужбовцем під час проходження військової служби, складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яка надалі враховується ВЛК під час прийняття постанови про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв.

На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється не менше ніж у 2 примірниках. Один із примірників довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) подається у ВЛК з метою встановлення причинного зв`язку травми (поранення, контузії, каліцтва) з військовою службою. Примірник довідки обов`язково зберігається в особовій справі військовослужбовця.

Порядок здійснення в особливий період обміну медичними та іншими документами військовослужбовців між закладами охорони здоров`я державної та комунальної власності, державними установами Національної академії медичних наук, в яких військовослужбовці перебували (перебувають) на лікуванні, та військовими частинами, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2023 № 901.

Відповідно до пункту 9 зазначеного Порядку військова частина протягом одного календарного дня розглядає отримані від закладу охорони здоров`я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки документи і за результатами їх розгляду надсилає через систему електронного документообігу до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який зазначено в рапорті військовослужбовця, або закладу охорони здоров`я, де він перебуває на лікуванні, документи, зазначені в абзацах другому та третьому пункту 5 цього Порядку (зокрема, довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

Оригінал довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) надсилається військовою частиною військовослужбовцю за його зверненням на зазначену ним адресу та у разі потреби до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зазначеного в його рапорті, або закладу охорони здоров`я, де він проходить лікування.

Процес оформлення довідки про обставини травми може ініціювати як командування військової частини на підставі рапорту командирів або медичних документів, так і сам військовослужбовець шляхом подання відповідного рапорту, якщо раніше таке питання не було порушене командуванням. Подання рапорту є необхідною умовою для початку оформлення документа, якщо ініціатива не виходила від командування військової частини. Саме цей механізм забезпечує можливість належного службового реагування на випадки отримання військовослужбовцями поранень та каліцтв, а також дозволяє командуванню здійснити всі необхідні заходи для документування цих подій.

Встановлені обставини свідчать, що на виконання зазначеного рішення суду військова частина НОМЕР_4 (відповідач у справі №580/1554/25) розглянула рапорт позивача від 27.09.2024, за результатами чого було призначено та проведено повторне службове розслідування факту отримання позивачем травмування 17.09.2022. Повторним службовим розслідуванням, затвердженим актом службового розслідування від 22.07.2025, факт отримання поранення позивачем 17.09.2022 під час перебування на позиції « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в районі населеного пункту Спірне Донецької області не підтверджено. Встановлено, що будь-які відомості, які б підтверджували факт отримання позивачем поранення (закритої черепно-мозкової травми та акубаротравми) 17.09.2022 під час виконання бойового завдання на позиції «Індеєць», у військовій частині відсутні. Відповідно до наказу військової частини НОМЕР_4 від 16.07.2023 №111 «Про завершення службового розслідування» факт отримання зазначеного поранення документально підтвердити не вдалося. У зв`язку з цим правові підстави для призначення та проведення додаткового службового розслідування відсутні.

Факт перебування позивача на території активних бойових дій у періоді 06.07.2022-25.09.2022 підтверджено довідкою від 31.1.2022 №3494 про безпосередню участь у відповідних заходах для забезпечення оборони України. У цьому періоді він перебував на посаді водія розвідувального відділення розвідувалного взводу військової частини НОМЕР_4 регіонального управління « ІНФОРМАЦІЯ_4 » Сил територіальної оборони ЗСУ на підставі наказу від 26.02.2022 №41. Про факт обстрілу позиції с.п. «Індєєц» з танку 17.09.2022 – дату, з якою позивач пов`язує отримання травми,- підтверджує витяг з Журналу ведення бойових дій військової частини НОМЕР_4 . Водночас у ньому не зафіксовані відомості про поранення особового складу. Про факт отримання 17.09.2022 поранення, акубатравми позивач повідомив рапортами від 31.05.2023 і від 27.09.2024, в якому зауважив, що повідомлені ним відомості можуть підтвердити побратими: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 вказані особи опитані як адвокатом позивача, так і штаб-сержантом групи з`ясування обставин, причин та умов вчинення правопорушень у липні 2025року. Вони підтвердили отримання ними та позивачем контузії 17.09.2022 під час обстрілу позиції, травмування позивача.

Актом службового розслідування від 22.07.2025 зафіксовано виконання позивачем бойового розпорядження командира НОМЕР_9 обрТРО №152дск від 02.07.2022 терміном з 05.07.2022 до окремого розпорядження, отримання вказаного рапорту позивача від 27.09.2024, звернення його за медичною допомогою 21.09.2022 до медичного пункту військової частини НОМЕР_4 та подальше медичне лікування після 13.10.2022.

Водночас Виписка №17771 КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» підтверджує перебування позивача на стаціонарному лікуванні у періоді 13.10.2022-22.11.2022 зі станом середньої важкості за скаргами на головний біль, нудоту, головокружіння, загальну слабість та, зі слів позивача, від отриманої контузії головного мозку від 24.09.2022 від мінно-вибухової травми, акуботравми, отриманої травми 17.09.2022 під час захисту Батьківщини. Матеріали лікування позивача до жовтня 2022року відсутні. Натомість наявні виписки вказаної лікарні про лікування позивача у грудні 2022 року та у 2023році щодо стаціонарного лікування.

Зважаючи на факти лікування позивача, вказані в медичних документах, в яких зазначено про незадовільний стан здоров`я позивача, у т.ч. гостру нефросенсорну втрату слуху, струс мозку тощо, що в періоді накладалося з проходженням військової служби, неспростовані факти стаціонарного тривалого його лікування та письмові пояснення його побратимів, як очевидців отримання травмування 17.09.2022, викликають обов`язок у відповідача не лише проаналізувати зміст зібраних службовим розслідуванням суперечностей, про які він вказав в акті від 22.07.2025, а й встановити дійсні факти, не обмежуючись суб`єктивними припущеннями. Зокрема, в акті перевірки на виконання рішення суду відповідач вказав підставою невстановлення факту отримання травми позивачем із-за виявлених розбіжностей в поясненнях свідків, відсутність довідки ф100 та неможливість встановлення місцезнаходження позивача. В чому ці розбіжності та як підтверджують його висновок про відсутність отримання позивачем бойової травми, акти службових розслідувань ані 2023року, ані 2025 року – не містять. Такі обґрунтування акту доводять неповноту службового розслідування, що стала наслідком невиконання завдання службового розслідування, як такого.

Зокрема, відповідач не перевірив з урахуванням дати несення в нього служби позивачем особовий склад на вказаній позивачем позиції 17.09.2022, що нормативно мав виконувати відповідний вид бойових завдань, конкретний вид бойового завдання, покладеного на позивача на вказану дату, фактів звернення за довідкою ф100, у т.ч. фактичної можливості своєчасно про її отримання звернутися, причин її відсутності, не отримав письмових пояснень командира позивача щодо обстановки 17.09.2022, переміщення військовослужбовців відповідної позиції після обстрілу на території, вільні від активних бойових дій, транспортування до медичних закладів, не опитав працівників медичної служби, до яких, як зазначили опитані військовослужбовці, зверталися вони та позивач в день та після обстрілу, стан їх здоров`я тощо. Не перевірено можливої бездіяльності та відповідних причин тому відсутності довідки ф100, не проаналізовано зміст діагнозів та лікування позивача з урахуванням причин їх отримання, на які вказує позивач. Вказуючи на непідтверджений факт отриманого поранення, оскільки лікування проведено в період перебування позивача в особових списках відповідача, відповідач додатково службовим розслідуванням не встановив фактів відсутності позивача на військовій службі без поважних причин, відомостей про його щоденне перебування з 17.09.2022 до прибуття в медичний заклад для лікування. Отже, його висновок, що травмування, бойове поранення, про яке позивач зазначив у рапортах, не підтверджене, тобто відсутнє, не ґрунтується на повному аналізі, адже неповно зібрані докази та не встановлені обов`язкові факти для однозначного або найбільш переконливого остаточного висновку.

Водночас дійсний зміст порушеного права позивача на належне службове розслідування полягає саме у протиправній бездіяльності щодо повного службового розслідування вказаного ним випадку та ефективним способом його відновлення є зобов`язання відповідача провести додаткове службове розслідування стосовно повідомлення про отримане 17.09.2022 позивачем поранення з урахуванням висновків суду в цьому рішенні. Зобов`язання видати медичну документацію у вигляді форми 100 та форми 5 (Додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України) про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) є передчасною позовною вимогою до дати належного службового розслідування. В іншій частині позовні вимоги не обгрунтовані.

Підстави для розподілу судових витрат згідно зі ст.132-139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні із-за відсутності доказів їх понесення позивачем.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 134-139, 242-245, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 .

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо повноти службового розслідування повідомлення про отримане 17.09.2022 ОСОБА_1 поранення.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) провести додаткове службове розслідування стосовно повідомлення про отримане 17.09.2022 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) поранення з урахуванням висновків суду в цьому рішенні.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ