Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №420/16105/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/16105/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянув у письмовому провадженні в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 951110104493 від 03.04.2026 року про відмову у перерахунку пенсії;

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періоду роботи в колгоспі ім. Сталіна с. Залісці Дунаєвецького району Хмельницької області з 30.03.1944 року по 31.12.1944 року;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву №1634 від 26.03.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , період роботи в колгоспі ім. Сталіна с. Залісці Дунаєвецького району Хмельницької області з 30.03.1944 року по 31.12.1944 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням ГУ ПФУ в Одеській області прийнято рішення № 951110104493 від 03.04.2026 року, яким було відмовлено позивачу у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 30.03.1944 року по 31.12.1944 року в колгоспі ім. Сталіна. В оскаржуваному рішенні відповідач вказав, що оскільки довідки про стаж роботи в колгоспі ім. Сталіна не підтверджують колгоспний стаж та акт опитування свідків не підтверджено документами про спільну роботу - у перерахунку пенсії відмовлено. Позивач зазначає, що його страховий стаж в період з 30.03.1944 року по 31.12.1944 року в колгоспі ім. Сталіна підтверджений в повному обсязі відповідно до вимог чинного законодавства. Окрім того, право на встановлені законом гарантії не можуть бути поставлені в залежність від дотримання посадовими особами норм трудового законодавства та наслідків знищення документів, що підтверджують страховий стаж у зв`язку з непереборними обставинами, , у зв`язку із чим рішення відповідача є протиправним.

Ухвалою суду від 08.06.2026 року відкрито провадження у справі за правилами за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

22.06.2026 року від представника відповідача, ГУ ПФУ в Одеській області, надійшов відзив на позов, згідно з яким, Оскільки надані довідки не підтверджують стаж роботи в колгоспі ім. Сталіна, а акт опитування свідків не підтверджений документами, які засвідчують спільну роботу позивача та свідків, у перерахунку пенсії було відмовлено.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за віком.

ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою № 1634 від 26.03.2026 року щодо зміни страхового стажу за період до 01.01.2004, а саме – врахування страхового стажу за період роботи з 30.03.1944 року по 31.12.1944 року в колгоспі ім. Сталіна.

03.04.2026 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення № 951110104493, яким позивачу відмовлено в задоволенні заяви щодо зміни страхового стажу, оскільки надані довідки не підтверджують стаж роботи в колгоспі ім. Сталіна, а акт опитування свідків не підтверджений документами, які засвідчують спільну роботу позивача та свідків, у перерахунку пенсії було відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058) є спеціальним законом, яким визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Статтею 8 Закону № 1058, закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог нього Закону за даними, що містяться в системі, персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Закону № 1058 питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» (надалі Закон № 1788), відповідно до ст. 56 якого до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв, при цьому зараховується робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Відповідно до ст. 62 Закону України № 1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 (далі – Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно п 17 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок відсутності архівних даних, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Суд встановив, що трудова книжка позивача не містить записи про його роботу у період 1944 року.

Також, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, архівні документи про трудовий стаж ОСОБА_1 з 1930 по 1944 рік не збереглися по причині пожежі.

Відповідно до довідки №23 від 17.05.1999 року, виданої Архівним відділом Дунаєвецької районної державної адміністрації, документи по особовому складу колгоспу ім. Сталіна с. Залісці Дунаєвецького району за 1944-1945 роки на державне зберігання не надходили, тому підтвердити стаж роботи за цей період не має можливості.

Однак, відповідно до довідки №210 від 17.05.1999 року, виданої виконкомом Залісцівської сільської ради, ОСОБА_1 дійсно працював в колгоспі ім. Сталіна села Залісці Дунаєвецького району Хмельницької області з 31.03.1944 року по 31.12.1944 року на різних роботах, що підтвердили свідки, які особисто розписалися в довідці: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Також, в матеріалах справи наявний протокол допиту свідків від 25.05.1999 року, згідно з яким свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , підтвердили, що у період з 31.03.1944 року по 31.12.1944 року спільно з позивачем працювали в колгоспі ім. Сталіна. Комісії, яка оформила протокол були надані документи, які підтверджують факт спільної роботи з позивачем.

Вказані документи підтверджують факт роботи ОСОБА_1 в колгоспі ім. Сталіна села Залісці Дунаєвецького району Хмельницької області з 31.03.1944 року по 31.12.1944 року, є чинними, оскільки доказів щодо їх спростування відповідач не надав.

Таким чином, суд робить висновок, про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 951110104493 від 03.04.2026 року про відмову у перерахунку пенсії та визнання протиправними діїй Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періоду роботи в колгоспі ім. Сталіна с. Залісці Дунаєвецького району Хмельницької області з 30.03.1944 року по 31.12.1944 року.

Вимога позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву №1634 від 26.03.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , період роботи в колгоспі ім. Сталіна с. Залісці Дунаєвецького району Хмельницької області з 30.03.1944 року по 31.12.1944 року є такою, що належить до задоволення, як похідна.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 139, 205, 243, 245, 246, 255, 257- 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 951110104493 від 03.04.2026 року про відмову у перерахунку пенсії.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періоду роботи в колгоспі ім. Сталіна с. Залісці Дунаєвецького району Хмельницької області з 30.03.1944 року по 31.12.1944 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву №1634 від 26.03.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , період роботи в колгоспі ім. Сталіна с. Залісці Дунаєвецького району Хмельницької області з 30.03.1944 року по 31.12.1944 року.

Відповідно до ст.255 КАС України, рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений та підписаний судом 02.10.2026 року.

Суддя Н.В. Бжассо