Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №420/19433/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/19433/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Радчука А.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення та подальшого підтримання в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів / інформаційній системі «Резерв+» стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відомостей про «порушення правил військового обліку» та статусу «розшук ТЦК та СП»;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 вилучити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів / інформаційної системи «Резерв+» щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відомості про «порушення правил військового обліку» та статус «розшук ТЦК та СП»;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити в органи Національної поліції України в особі Головного управління Національної поліції в Одеській області повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), як такого, що вчинив адміністративне правопорушення до обласного, районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Адміністративний позов поданий за допомогою системи «Електронний суд».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчасно оновив облікові дані. Згідно з електронним військово-обліковим документом позивача, у блоці «Порушення правил військового обліку» відображено: причина звернення до Нацполіції - «Не стали на військовий облік за новою адресою»; дата звернення до Національної поліції 20.02.2026. Дата уточнення персональних даних у Реєстрі зазначена як 31.01.2025. У розділі про оплату штрафів онлайн запропоновано сплатити два штрафи – за порушення «Не стали на військовий облік за новою адресою» та «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП». Оскільки позивач повістки не отримував та адресу не змінював, для з`ясування наявності законних підстав для доставлення його до ТЦК та СП звернувся до адвоката за правовою допомогою. На адвокатський запит листом ІНФОРМАЦІЯ_1 № 3157 від 18.06.2026 року повідомлено, що постанова про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не виносилася, внесення відомостей про розшук було здійснено на основі рапорту та актів про непроживання військовозобов`язаного за місцем реєстрації (копії до відповіді не надані).

Вважаючи, що внесення відповідачем до Реєстру відомостей про «порушення правил військового обліку» та про звернення до Національної поліції без наявності постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, яка набрала законної сили, порушує його права та створює підстави для необґрунтованого застосування заходів примусу та негативно впливає на реалізацію його прав у публічно-правових відносинах, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Доводи позову мотивовані наступним.

У позові зазначено, що фактичне проживання позивача згідно із Актом № 100 обстеження фактичного проживання, підписи свідків у якому завірені посадовими особами Лиманської селищної ради Роздільняньского району Одеської області, є АДРЕСА_3 . Відповідно до відомостей, наявних в ЄДРПВР (відображених у мобільному застосунку «Резерв+»), ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Отже, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 порушив правила військового обліку «Не стали на військовий облік за новою адресою». Також позивачем заперечується отримання повістки про необхідність з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також позивач посилається на те, що він не був притягнутий до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені статтями 210 та 210-1 КУпАП. Відтак, за відсутності постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені статтями 210 та 210-1 КУпАП, у відповідача не було підстав для внесення до Реєстру даних про вчинення позивачем адміністративного правопорушення та звернення до органів Національної поліції.

Ухвалою суду від 06.07.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

21.07.2026 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.

Відповідно до відзиву відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідач вказує, що згідно рапорту начальника відділу військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_4 №2390 від 19.02.2026, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 станом на 17.02.2026 року перебуває на обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 та згідно акту, виданого Лиманською селищною радою, зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , але не проживає. Таким чином, військовозобов`язаний ОСОБА_1 своїми діями в особливий період порушив вимоги п.3 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», згідно яких призовники, військовозобов`язані, резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язанні в семиденний строк стати на військовий облік за новим місцем проживання. Позивач не навів причини, через які він не може самостійно прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 , зокрема наведені у частині 3 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Щодо доводів позивача стосовно відсутності факту притягнення його до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені статтями 210 та 210-1 КУпАП, у зв`язку з чим не було підстав для внесення до Реєстру даних про вчинення позивачем порушення правил військового обліку та звернення до органів Національної поліції, відповідач зазначив про таке. Наявність в застосунку «Резерв+» примітки «Порушення правил військового обліку» не свідчить про вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 210 КУпАП. Вказана примітка свідчить лише про те, що у зв`язку з не повідомленням позивачем в семиденний строк органу, в якому він перебуває на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», відповідачем шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС автоматично сформовано звернення до поліції щодо доставки позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у зв`язку із фактичним вчиненням ним адміністративного правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП . При цьому, розшук і доставлення військовозобов`язаного, як примусовий привід, здійснюється саме з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Разом із відзивом відповідач подав копію рапорту начальника відділу військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_4 №2390 від 19.02.2026; довідки Лиманської селищної ради Роздільнянського району №45 від 03.02.2026 про те, що «гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 не проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Кур`єр Лиманської селищної ради здійснював вихід до ОСОБА_1 - 03.02.2026 р. о 14.15 год, але зі слів сусідів не проживає більше 10 років.»; Повістки № 6470200 від 26.01.2026 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 12.02.2026 – 9:00 год. для уточнення даних; Акту про непроживання особи за місцем реєстрації від 19.02.2026.

27.07.2026 року представником позивача подано відповідь на відзив.

У відповіді на відзив наведені заперечення щодо поданих відповідачем доказів. Позивач вважає їх недопустимими, оскільки вони не доводять вини позивача та не доводять факт належного сповіщення ОСОБА_1 про повістку та зміну місця проживання. Зазначено, що одноразовий вихід кур`єра в робочий час може свідчити лише про те, що ОСОБА_1 був відсутній саме у цей час за зазначеною адресою, що не означає факту непроживання за зазначеною адресою чи зміну місця проживання. На спростування доводів відповідача, позивачем разом з позовом на доведення власного обґрунтування наданий акт № 100 від 22.06.2026 року, у якому сусіди поставили свої підписи та підтвердили факт проживання ОСОБА_1 за зареєстрованим місцем проживання, оскільки проживають поруч. Також, відповідачем надана копія повістки на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , але не надані докази направлення зазначеної повістки, повернення листа без отримання, передання повістки для вручення тощо.

У зв`язку з викладеним позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Інші заяви по суті справи учасниками справи не надавались.

З огляду на заявлені позивачем вимоги, справу розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є громадянином України та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , ВОС 999097, номер у реєстрі Оберіг: 150420210640486100020, категорія обліку: військовозобов`язаний; звання: солдат; адреса проживання: АДРЕСА_3 ; дані оновлено вчасно; дата останнього уточнення даних: 31.01.2025.

Зазначене підтверджується даними з електронного військово-облікового документу Резерв+.

Також в електронному військово-обліковому документі Резерв+ позивача наявні відомості щодо звернення органу ТЦК та СП до Нацполіції для доставлення для складення протоколу; причина: не стали на військовий облік за новою адресою; дата звернення: 20.02.2026.

У розділі «Штрафи» запропоновано сплатити два штрафи за порушення правил військового обліку: «Не стали на військовий облік за новою адресою»; «Не прибули за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_6 ».

Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.06.2026 року вих. №3157 адвокату позивача на звернення повідомлено, що відповідно наявної у ІНФОРМАЦІЯ_4 інформації ОСОБА_1 змінив місце проживання і не став на військовий облік у ТЦК та СП протягом 7 днів. Внесення відомостей про розшук ОСОБА_1 було здійснено на основі рапорту та актів про не проживання військовозобов`язаного за місцем реєстрації. Разом з тим повідомляємо, що постанова про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не виносилася.

Листом Роздільнянського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області від 15.06.2026 року адвокату позивача на звернення повідомлено, що інформація щодо наявності або відсутності фактів притягнення особи до адміністративної відповідальності, відомості про адміністративне затримання, а також інші дані, що містяться в інформаційно-комунікаційних системах Національної поліції України, належать до службової інформації. У зв`язку з викладеним надати запитувані відомості щодо факту вчинення особою адміністративного правопорушення затримання та доставки до ТЦК та СП не вбачається можливим.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку та щодо оголошення його у розшук, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Пунктом 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

На момент розгляду адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі – Закон України № 2232-ХІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно з ч. 2 ст. 1 України № 2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно з ч. 3 ст. 1 Закону України № 2232-ХІІ військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно із ч. 8 ст. 2 Закону України № 2232-XII виконання військового обов`язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов`язаними порядку і правил військового обліку, проходження зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов`язків військової служби в особливий період.

Відповідно до ч. 14 ст. 2 Закону України № 2232-XII виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актам.

Відповідно до ст. 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За правилами ч. 1 ст. 34 Закону №2232-XII персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з пунктом 9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань:

ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам;

забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах”, “Про захист персональних даних” та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України;

здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку);

звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення, ін.

Згідно з пунктом 9-1 Положення № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки мають право на здійснення (у період проведення мобілізації (крім цільової) заходів з перевірки військово-облікових документів громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років.

Згідно з пунктом 11 Положення № 154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема:

здійснюють взяття громадян України на військовий облік призовників;

організовують з визначеною періодичністю (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) проведення медичних оглядів та психологічних обстежень військово-лікарськими комісіями військовозобов`язаних і резервістів;

оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних;

забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони;

надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів” шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони; ін.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти), визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі – Закон №1951-VIII).

Статтею 1 Закону №1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №1951-VIII, основними завданнями Реєстру є:

1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України;

2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період;

3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Відповідно до ст. 3 Закону №1951-VIII, основними засадами ведення Реєстру є:

1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі.

Оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється з використанням засобів Реєстру.

Згідно з ч.ч. 8-9 ст. 5 Закону №1951-VIII, органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, центри рекрутингу Збройних Сил України, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

У відповідності з ч. 1 ст. 6 Закону №1951-VIII, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Перелік персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, що вносяться до Реєстру, визначений статтею 7 Закону №1951-VIII.

За приписами статті 9 Закону №1951-VIII, до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать:

1) відомості про виконання військового обов`язку;

2) відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи);

3) відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу";

4) відомості про участь у бойових діях.

Стаття 9 Закону №1951-VIII визначає права та обов`язки призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Так, призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право:

1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 12 Закону №1951-VIII, Реєстр ведеться в електронній формі з єдиною централізованою базою даних, яка містить персональні та службові дані всіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Персональні та службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів вносяться до бази даних Реєстру у формі запису - сукупності всіх даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, передбачених статтями 7 і 8 цього Закону.

У відповідності з ч. 1 ст. 13 Закону №1951-VIII, ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Згідно з ч. 3 ст. 13 Закону №1951-VIII, актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України "Про публічні електронні реєстри", "Про розвідку" та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.

Реєстр здійснює електронну інформаційну взаємодію з інформаційно-комунікаційними системами з використанням системи електронної взаємодії електронних ресурсів.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону №1951-VIII, електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), за допомогою якого призовнику, військовозобов`язаному, резервісту, який пройшов електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації про його персональні та службові дані, а також до послуг. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Вказаний кабінет реалізовано у форматі застосунку «Резерв+».

Відповідно до ч. 1 ст. 14-3 Закону №1951-VIII, електронний кабінет ведення персонального обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів - це персональний кабінет (захищений відокремлений веб-сервіс), призначений для ведення персонального обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, передбаченого статтею 34 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

05.01.2023 року набув чинності Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі – Порядок №1487), прийнятий на виконання частини п`ятої статті 33 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”.

Згідно пункту 2 Порядку №1487, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:

фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками;

здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами;

подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 3 Порядку №1487 визначено, що військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом (п.19 Порядку №1487).

Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів наведені у Додатку 2 до Порядку №1487 (далі - Правила військового обліку).

Пунктом 1 цих Правил передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні:

1) перебувати на військовому обліку:

за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад;

за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності;

2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;

4) проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів;

5) проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі, проходити службу у військовому резерві;

7) особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;

8) у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов`язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

9) негайно повідомляти районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа у паперовій формі;

10) звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;

11) подавати щороку до 1 жовтня до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують право громадян на відстрочку від призову на базову військову службу.

Згідно з пунктом 2 Правил військового обліку, якщо за будь-яких обставин повістка районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки не надійшла, громадяни призовного віку прибувають до призовної дільниці в десятиденний строк з дня початку відповідного чергового призову на базову військову службу, визначеного указом Президента України.

Пунктом 3 Правил військового обліку передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів у паперовій формі, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно з пунктом 4 Правил військового обліку, громадяни, які ухиляються від військового обліку, навчальних (перевірочних) або спеціальних зборів, від призову на базову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, несуть кримінальну відповідальність.

Зокрема, ст.ст. 210 та 210-1 КУпАП регламентують відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку та порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Пунктом 79 Порядку №1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;

організовують взаємодію з державними органами, підприємствами, установами та організаціями щодо строків та способів звіряння даних списків персонального військового обліку та карток первинного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також їх оповіщення;

організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;

забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів;

надсилають запити до органів реєстрації з метою встановлення адреси зареєстрованого (задекларованого) місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 29);

розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів);

звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку;

повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи;

виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими, визнані непридатними до військової служби, досягли граничного віку перебування в запасі, припинили громадянство України;

виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 56 Порядку №1487 передбачено, що Національна поліція:

за повідомленнями районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 19) здійснює досудове розслідування стосовно осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, передбачені статтями 335, 336, 337 Кримінального кодексу України;

за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”, підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20);

за вимогою територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки подає у десятиденний строк відомості стосовно відсутності (наявності) судимості у призовників.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов`язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.

Також до компетенції районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, серед іншого, належить розгляд справ про адміністративні правопорушення, пов`язаних з порушенням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів актуальної інформації.

У разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення, ТЦК та СП звертаються до органів Національної поліції, відповідно до пункту 56 Порядку № 1487, для доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Повертаючись до обставин цієї справи, суд зазначає, що відповідно до електронного військово-облікового документу Резерв+, ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 ; адреса проживання: АДРЕСА_3 ; дані оновлено вчасно; дата останнього уточнення даних: 31.01.2025.

Також в електронному військово-обліковому документі Резерв+ позивача наявні відомості щодо звернення органу ТЦК та СП до Нацполіції для доставлення для складення протоколу; причина: не стали на військовий облік за новою адресою; дата звернення: 20.02.2026. У розділі «Штрафи» запропоновано сплатити два штрафи за порушення правил військового обліку: «Не стали на військовий облік за новою адресою»; «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП».

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач стверджує, що не отримував повістку про необхідність з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_1 та не змінював адресу місця проживання. Вказує, що актуальна адреса відображена в ЕВОД Резерв+, а саме: АДРЕСА_3 .

Разом із позовною заявою позивача надав Акт обстеження фактичного проживання сімї від 22.06.2026 року, складений головним спеціалістом відділу бухгалтерського обліку Управління соціального захисту населення Лиманської селищної ради Самойловою С.В., про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Цей факт підтверджують сусіди, які проживають за адресами: АДРЕСА_4 .

Натомість відповідач до відзиву надав Акт про непроживання особи за місцем реєстрації, складений щодо гр. ОСОБА_1 , комісією в складі: Іншого технічного фахівця в галузі управління Інспектора ВОС Михайлюк Лариси Василівни, Начальника загального відділу виконавчого апарату Лиманської селищної ради Сороки Наталі Василівни, кур`єра Лиманської селищної ради Друмової Вікторії Іванівни, про те, що комісією проведено обстеження та встановлено, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не проживає за адресою ( АДРЕСА_3 ) більше 10 років.

Акт засвідчений гербовою печаткою Лиманської селищної ради Роздільнянського району та містить штамп реєстрації вхідної кореспонденції ТЦК від 19.02.2026 року.

У зв`язку з отриманням акту Лиманської селищної ради, начальником відділу військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_4 подано ІНФОРМАЦІЯ_7 (вхід. реєстр. №2390 від 19.02.2026).

У рапорті зазначено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , станом на 17.02.2026 року перебуває на обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно акту, виданого Лиманською селищною радою, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , але не проживає. Згідно Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік за місцем проживання. Громадянин ОСОБА_1 не став на військовий облік за новим місцем проживання, чим порушив п. 3 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Додатки до рапорту: 1. Акт.; 2. Довідка № 45 від 03.02.2026 р.; 3. Повістка № 6470200 від 26.01.2026 р.

Згідно довідки Лиманської селищної ради Роздільнянського району №45 від 03.02.2026, її видано про те, що «гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 не проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Кур`єр Лиманської селищної ради здійснював вихід до ОСОБА_1 - 03.02.2026 р. о 14.15год, але зі слів сусідів не проживає більше 10 років.».

Також відповідач надав копію Повістки № 6470200 від 26.01.2026 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 12.02.2026 – 9:00 год. для уточнення даних.

Надаючи оцінку наведеним обставинам справи, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є військовозобов`язаним, отже зобов`язаний дотримуватись правил військового обліку для військовозобов`язаних.

Так, відповідно до Правил військового обліку, позивач, як військовозобов`язаний, повинен перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного РТЦК та СП для взяття на військовий облік, а у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII (місце проживання та місце перебування; номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти) повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет або особисто шляхом прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 (положення пункту 1 Додатку 2 до Порядку №1487).

Військовозобов`язаний повинен прибувати за викликом до ТЦК та СП.

Відповідно до пункту 31 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, повістки мають право вручати: представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки - в межах адміністративної території, на яку поширюється повноваження відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки; представники структурних підрозділів районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій) - в межах адміністративної території, на яку поширюється повноваження відповідної районної, міської держадміністрації (військової адміністрації); представники виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад - в адміністративних межах населених пунктів та територій, на які поширюється повноваження відповідних виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.

Згідно пункту 31 зазначеного Порядку, представники, уповноважені вручати повістки, здійснюють оповіщення громадян як самостійно, так і у складі груп оповіщення. Вручення повісток резервістам та військовозобов`язаним здійснюється цілодобово за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, на пунктах пропуску (блок-постах), пунктах пропуску через державний кордон України.

Згідно обставин справи, позивач зареєстрований за адресою місця проживання: АДРЕСА_3 .

Вказана адреса зазначена в електронному військово-обліковому документі позивача.

Відповідно до обставин справи, органом місцевого самоврядування - Лиманська селищна рада Роздільнянського району було складено та направлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 довідку №45 від 03.02.2026 про те, що «гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 не проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Кур`єр Лиманської селищної ради здійснював вихід до ОСОБА_1 - 03.02.2026 р. о 14.15год, але зі слів сусідів не проживає більше 10 років.», а також Акт про непроживання особи за місцем реєстрації.

Тобто, орган місцевого самоврядування повідомив відповідачу, що позивач не проживає за адресою, вказаною в облікових даних позивача.

Враховуючи отриману інформацію, відповідач кваліфікував це як порушення правил військового обліку, а саме «Не стали на військовий облік за новою адресою».

Позивач не надав доказів, що для підтвердження адреси місця реєстрації чи повідомлення про її зміну він звертався до органів ТЦК та СП особисто або через електронний кабінет.

Що стосується посилання позивача на акт обстеження фактичного проживання сімї від 22.06.2026 року, складений головним спеціалістом відділу бухгалтерського обліку Управління соціального захисту населення Лиманської селищної ради, як на доказ того, що він не змінював адресу місця проживання, то суд не бере його до уваги з наступних підстав.

Так, відповідно до пункту 24 Порядку №1484, саме виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють: 8) взаємодію з відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, органами СБУ, відповідними підрозділами розвідувальних органів щодо здійснення спільних заходів в галузі оборонної роботи, строків та способів звіряння даних карток первинного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - картки первинного обліку), внесення відповідних змін до них, а також щодо оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 9) подання до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на їх вимогу відомостей щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військовий облік яких вони ведуть; 11) звіряння не рідше одного разу на рік облікових даних карток первинного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають на персонально-первинному військовому обліку у виконавчих органах сільських, селищних, міських рад: з обліковими даними, що містяться у списках персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 5) підприємств, установ та організацій, в яких вони працюють (навчаються), що перебувають на території адміністративно-територіальної одиниці, яка обслуговується виконавчим органом сільської, селищної або міської ради; з документами щодо реєстрації місця проживання фізичних осіб або з відображенням в електронній формі інформації, що міститься в таких документах, які можуть пред`являтися (надаватися) з використанням мобільного додатка Порталу Дія; з місцем фактичного проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Тобто, у даному випадку, в силу положень пункту 24 Порядку №1484, саме інформація від виконавчого органу Лиманської селищної ради (Акт від 19.02.2026 та Довідка №45 від 03.02.2026 секретаря селищної ради, які засвідчені печаткою Лиманської селищної ради Роздільнянського району), є належним доказом щодо фактичного проживання військовозобов`язаного.

Позивач не погоджується із діями відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ним правил військового обліку, посилаючись на те, що відсутні докази порушенням ним правил військового обліку та притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.ст. 210, 210-1 Кодекс України про адміністративні правопорушення.

У межах розгляду даної справи, суд виходить із того, що сама по собі наявність у застосунку “Резерв+” примітки “Порушення правил військового обліку” не свідчить про вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 210-1 КУпАП. Вказана примітка свідчить лише про те, що у зв`язку з порушенням вимог закону, позивач підлягає доставці до відповідного органу ТЦК та СП для вирішення питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

У той же час, вимогами ч.3 ст.38 Закону №2232-ХІІ визначено, що органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов`язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України доставити до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, самі по собі відомості про порушення правил військового обліку не є тотожними відомостями про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст.210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Правила військового обліку є сукупністю встановлених Законом №2232-XII обов`язків, порушення яких є об`єктивним юридичним фактом, що виникає в момент невиконання особою конкретної вимоги, незалежно від моменту винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Тобто, правила військового обліку є цілісною системою встановлених Законом №2232-XII та Порядком обов`язків, виконання яких має безумовний та безперервний характер, а порушення цих правил є об`єктивним юридичним фактом, що виникає безпосередньо в момент невиконання особою конкретної вимоги закону або законного розпорядження органу військового управління, зокрема, неявки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за належним чином надісланою повісткою. Такий юридичний факт існує незалежно від моменту винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, оскільки адміністративна відповідальність за статтями 210, 210-1 КУпАП є лише формою державного реагування на вже вчинене правопорушення, а не підставою для виникнення статусу особи як такої, що порушила правила військового обліку.

Отже, відмітка в Реєстрі або звернення ТЦК та СП до органів поліції щодо доставлення особи є наслідком саме зафіксованого об`єктивного факту ігнорування військового обов`язку, що за своєю правовою суттю є реалізацією превентивних та виконавчих функцій у сфері мобілізаційної підготовки, а не актом притягнення до адміністративної відповідальності в розумінні КУпАП.

Тобто, сама по собі наявність у застосунку “Резерв+” примітки “Порушення правил військового обліку” не свідчить про вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 210-1 КУпАП. Вказана примітка свідчить лише про те, що у зв`язку з порушенням вимог закону, позивач підлягає доставці до відповідного органу ТЦК та СП для вирішення питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

При цьому, у спірних правовідносинах суд не надає оцінку наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, у діях позивача, оскільки вказане перебуває поза межами предметної юрисдикції суду.

З урахуванням установлених обставин справи та наведеного правового регулювання суд дійшов висновку, що відповідач, як орган ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, діяв у межах наданих законом повноважень та у спосіб, визначений законодавством, здійснивши фіксацію та актуалізацію відомостей щодо позивача шляхом внесення відомостей про порушення правил військового обліку позивачем до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Таким чином, дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку та щодо звернення до органів Національної поліції, відповідно до пункту 56 Порядку № 1487, для доставлення позивача до найближчого ІНФОРМАЦІЯ_4 , для складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП, є правомірними.

Враховуючи сукупність наведених обставин, суд доходить висновку, що правові підстави для задоволення позову відсутні.

Доводи позивача не знайшли свого підтвердження.

Натомість доводи відповідача щодо порушення позивачем правил військового обліку підтверджуються обставинами та матеріалами справи.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на зазначене, оцінюючи докази, які є у справі, в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72-77, 90, 139, 242-246, 250, 255-258, 262, 295, 297 КАС України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку і строки, встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук

.