Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №420/14306/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14306/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 10.12.1985 по 30.09.1991 та догляду до 3-х років за дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 10.12.1985 по 30.09.1991 та догляду до 3-х років за дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_1 та перерахувати пенсію;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.03.2026 в частині призначення та виплати грошової допомоги в розмірі 10 пенсій відповідно до п. 7-1 розділу 15 «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою суду від 22.05.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області з 14.07.2023 як одержувач пенсії відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 04.03.2026 Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, яке за територіальною належністю було переадресовано до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, із заявою стосовно призначення грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій відповідно до п. 7-1 розділу 15 «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Проте, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 03.04.2026 за вих. № 7527-5565/П-02/9-2100/26 Позивачу було відмовлено у призначення грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій. В обґрунтування зазначеної відмови Відповідач вказав, що до страхового стажу Позивачки не було зараховано періоди роботи з 10.12.1985 по 30.09.1991 на території Естонської Республіки згідно з записами 3-5 трудової книжки, та догляд до 3-х років за дитиною. З бездіяльністю Відповідача щодо не зарахування до страхового стажу періодів роботи з 10.12.1985 по 30.09.1991 та догляду до 3-х років за дитиною, а також у призначенні грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Позивач не погоджується та вважає їх протиправними.

08.06.2026 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов відзив, в якому відповідач не погоджується з викладеними у позовній заяві підставами, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788 від 05.11.1991, і мають страховий стаж (для чоловіків — 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону № 1788, що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років». Перелік № 909 є вичерпним i застосовується тільки для осіб, якi працюють в закладах i на посадах, зазначених у ньому. Як встановлено пунктом 5 Порядку № 1191, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону № 1058 та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону № 1788, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок — 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. До страхового стажу Позивачці не зараховано період роботи з 10.12.1985 по 30.09.1991 на території Естонської Республіки згідно з записами №3-5 трудової книжки НОМЕР_1 , виданої 16.08.1984, та відповідно до свідоцтва про народження № НОМЕР_2 догляд за дитиною до 3-х років, оскільки ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), народжений в Естонській Республіці, м. Локса, Хар`юський район. Питання пенсійного забезпечення осіб, які працювали на території України та Естонії, вирішується згідно з законодавством кожної з держав з урахуванням положень Угоди між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення від 05.10.2010 року, ратифікованою Законом України від 2 листопада 2011 року № 3990-VІ «Про ратифікацію Угоди між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення».

Головне управління звертає увагу суду, що жодних рішень за результатами розгляду заяви Позивачки від 04.03.2026 ним не приймалося. Тобто, по суті ОСОБА_1 оскаржує інформаційний лист — роз`яснення, що є протиправним, оскільки, як вже вказано вище, в адміністративному судочинстві розглядаються справи про вчинення суб`єктами протиправних дій, прийняття протиправних рішень або ж протиправно допущену бездіяльність. При цьому, Відповідачем жодних рішень не приймалося, протиправних дій не вчинялося, бездіяльності допущено не було. А відтак, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України Херсонській області № 7527-5565/ П-02/9-2100/26 від 03.04.2026 — є безпідставною.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію, обчислену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09 липня 2003 року.

04.03.2026 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України Чернівецькій області із заявою щодо нарахування та виплати грошової допомоги в розмірі десяти пенсій за віком станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Листом №7527-5565/П-02/9-2100/26 від 03.04.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на вищевказане звернення позивача (яке за територіальною належністю було передано до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області) повідомило позивачу, що до страхового стажу не зараховано період роботи з 10.12.1985 по 30.09.1991 на території Естонської Республіки згідно з записами 3-5 трудової книжки НОМЕР_3 , виданої 16.08.1984, та догляд до 3-х років за дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась в Естонській Республіці. За матеріалами електронної пенсійної справи, страховий стаж на дату призначення пенсії становить 32 роки 3 місяці 21 день (зараховано по 30.06.2023), у тому числі 27 років 5 місяців 27 днів (з 15.08.1984 по 27.10.1985, з 27.08.1993 по 04.09.1996, з 01.12.1998 по 31.08.2012, з 17.06.2013 по 30.06.2013, з 21.07.2013 по 26.08.2013, з 17.02.2014 по 30.06.2023) на посадах, що передбачені Постановою №909. Оскільки на дату досягнення пенсійного віку у ОСОБА_1 відсутній необхідний стаж на посадах, які передбачені Постановою №909 (30 років для жінок) підстави для призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону відсутні.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - також Закон №1058-VI).

Статтею 8 Закону №1058-VI передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до статті 24 Закону №1058-VI, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-VI, особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Отже, грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій, передбачена пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-VI, виплачується за таких умов:

особам, які на день досягнення пенсійного віку, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності;

на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

мають страховий стаж на таких посадах для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років;

до цього не отримували будь-яку пенсію.

Підставою звернення до суду з даним позовом стала відмова у виплаті позивачці зазначеної грошової допомоги.

Листом №7527-5565/П-02/9-2100/26 від 03.04.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повідомило позивачу, що оскільки на дату досягнення пенсійного віку у ОСОБА_1 відсутній необхідний стаж на посадах, які передбачені Постановою №909 (30 років для жінок), то підстави для призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-VI відсутні.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», окремі категорії працівників інших галузей народного господарства мають право на пенсію за вислугу років.

Згідно пункту "е" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати:

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців;

з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1191 затверджений Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі Порядок №1191).

Цей Порядок визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-VI та механізм її виплати.

Так, відповідно до п. 2 Порядку № 1191, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону № 1788, що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (далі - Перелік № 909).

Пунктом 5 Порядку № 1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону № 1058 та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» - «ж» ст. 55 Закону № 1058, і мають страховий стаж (для чоловіків 35 років, для жінок 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Відповідно до розділу 1 «Охорона здоров`я» Переліку № 909, до вказаного переліку відносяться, зокрема дошкільні навчальні заклади всіх типів - директори (завідуючі), вихователі-методисти, вихователі, асистенти вихователів дошкільних навчальних закладів в інклюзивних групах, музичні керівники, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи.

Робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ (пункт 2 приміток Переліку № 909).

До 01.01.1992 питання пенсійного забезпечення було врегульовано Законом СРСР «Про державні пенсії», статтею 58 якого було визначено, що пенсії за вислугу років, встановлені постановами Уряду СРСР для окремих категорій спеціалістів (учителів, медичних працівників, та інших), призначених до введення в дію цього Закону, зберігаються. Раді Міністрів СРСР доручено визначити порядок подальшого призначення та виплати пенсій за вислугу років.

На виконання статті 58 вказаного Закону постановою Ради Міністрів СРСР від 17.12.1959 року № 1397 затверджено Положення про порядок обрахунку стажу для призначення пенсій за вислугу років працівникам освіти та охорони здоров`я.

Постановою Ради Міністрів СРСР від 17.12.1959 року № 1397, яка діяла на час роботи позивача, передбачено, що до складу переліку установ, організацій і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років віднесено, зокрема дитячі садки та об`єднані ясла - сади.

До переліку посад, робота на яких давала право на пенсію за вислугу років, відносились завідувачі, керівники - вихователі, вихователі.

Згідно статті 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, наявність трудового стажу підтверджується у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, пунктом 1 якого, передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Як встановлено згідно записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_4 вона працювала в закладах освіти на наступних посадах:

- з 10.12.1985 – вихователем дитячого садку №3;

- з 01.06.1991 – вихователем дитячого садку №1.

Крім того, довідкою №479 від 27.06.2012 підтверджується, що ОСОБА_1 дійсно працювала на "Локсаском Судоремонтном заводе" з повним робочим дне в такі періоди:

1) з 10.12.1985 по 31.05.1991 вихователем дитячого садку №3 "Локсаского Судоремонтного завода";

2) з 30.09.1992 по 04.09.1993 їй було надано відпустку без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до досягнення нею 3-го віку;

3) з 01.06.1991 по 29.09.1991 числилась вихователем дитячого садку № 1 "Локсаского Судоремонтного завода";

4) 30.09.1991 звільнена за власним бажанням.

Судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області період з 10.12.1985 по 30.09.1991 та період догляду до 3-х років за дитиною спеціальний стаж позивача, тобто до стажу на посадах, що передбачені Постановою №909.

Надаючи оцінку посиланням відповідача щодо незарахування до спеціального стажу позивача періодів роботи та догляду за дітьми, народженими на території Естонської Республіки, суд зазначає наступне.

Питання пенсійного забезпечення осіб, які працювали на території України та Естонії, вирішується згідно з законодавством кожної з держав з урахуванням положень Угоди між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення від 05.10.2010, ратифікованою Законом України від 2 листопада 2011 № 3990-VІ Про ратифікацію Угоди між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення.

Статтею 6 Угоди визначено, якщо право на пенсію виникає на підставі законодавства однієї Сторони без урахування страхового стажу, набутого на підставі законодавства іншої Сторони, то відповідна Сторона призначає пенсію тільки за страховий стаж, набутий на підставі свого законодавства, незалежно від проживання на території однієї із Сторін.

Якщо право на пенсію виникає в результаті підсумовування страхового стажу, то при призначенні пенсії враховується страховий стаж, набутий відповідно до законодавства кожної із Сторін, за умови, що інша Сторона не виплачує пенсію за той самий страховий стаж. Кожна із Сторін нараховує і виплачує пенсію на підставі фактичного страхового стажу, набутого на її території, якщо цією Угодою не передбачено інше.

Поряд з цим, питання врахування у страховий стаж часу роботи на підприємствах, установах та організаціях за часів СРСР врегульоване Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, частиною 2 статті 6 якої передбачено, що для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсій на пільгових умовах та за вислугу років, громадянам-учасникам Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цієї Угоди.

З наведеного виходить, що Україна та інші держави-учасники Угоди зазначеним документом взяли на себе зобов`язання враховувати трудовий стаж, набутий їх громадянами на території колишнього СРСР.

Водночас, в Угоді йде мова про території колишнього СРСР взагалі та не пов`язується визнання стажу, виключно набутого на територіях союзних радянських республік, правонаступниками яких є держави-учасники Угоди.

Так, Естонська Республіка не є учасником зазначеної Угоди.

При цьому, оскільки Естонська РСР входила до складу СРСР, то трудовий стаж набутий на території колишнього СРСР повинен бути зарахований до Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській до страхового стажу відповідно до пункту «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ.

Також, згідно частини 2 статті 181 Кодексу законів про працю України (КЗпП України) відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Час відпусток, зазначених у цій статті, до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, не зараховується.

Частиною 3 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачені види трудової діяльності, що зараховуються до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зокрема, пунктом "ж" вказаної норми встановлено, що до стажу роботи зараховується також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Отже, період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується як до загального, так і до стажу роботи за спеціальністю. Тобто вказаний період зараховується до роботи у сфері охорони здоров`я, який, у свою чергу, зараховується до стажу роботи за вислугу років.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області протиправно не зараховано до спеціального стажу позивача, який дає право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій, періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відтак, суд установив, що згідно записів трудової книжки, з урахуванням спірних в даній справі періодами, спеціальний стаж позивача становить більше 30 років, а відтак вона набула право на виплату спірної допомоги.

Щодо посилання відповідача на те, що форма та зміст заяви від 04.03.2026 подані у довільній формі та не відповідають нормам Порядку № 22-1, її розглянуто відповідно до Закону України від 02.10.1996 №394/96-ВР “Про звернення громадян”.

Вирішуючи питання правомірності не розгляду органом пенсійного фонду заяви, форма якої не відповідає тій, яка встановлена Порядком № 22-1, Верховний Суд у постанові від 27.11.2019 р. у справі № 748/696/17 вказав, що важливим при вирішенні спірних правовідносин є зміст зазначеної заяви, який очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Крім того, вказав, що важливим є також долучення позивачем до заяви документів, які подаються саме при призначенні пенсії. На цій підставі Суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність органу пенсійного фонду і вказав, що відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (соціальної групи населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій у частині соціального захисту).

Аналогічний підхід до вирішення подібних правовідносин застосований Верховним Судом у постановах від 30 травня 2018 року у справі № 537/3480/17, від 27 листопада 2019 року у справі № 748/696/17, від 26 лютого 2020 року у справі № 541/543/17-а, від 16 грудня 2021 року у справі № 500/1879/20 та від 09 серпня 2023 року у справі № 520/5045/2020.

Крім того, у постанові від 23 вересня 2024 року у справі № 620/2027/23 Верховний Суд, розглянувши спір щодо можливості подання заяви про призначення пенсії у формі, що передбачена Законом України "Про звернення громадян", наголосив, що доступ до соціальних прав, зокрема права на призначення пенсії, є важливим аспектом забезпечення гідного життя громадян. У цьому контексті можливість подання заяви у довільній формі є ключовим елементом, що спрощує процес отримання пенсійного забезпечення та сприяє реалізації такого конституційного права.

Таким чином, з усталеної практики Верховного Суду вбачається, що ключове значення при вирішенні спорів щодо призначення чи перерахунку пенсії має зміст звернення, що дає змогу об`єктивно встановити волю заявника, а не виключно формальне дотримання затвердженої бланкової форми. Зазначені позиції послідовно наголошують, що надмірний формалізм у сфері соціального забезпечення є неприпустимим та призводить до безпідставного обмеження конституційних прав.

У постанові від 22.07.2025 у справі № 580/710/24-а Верховний Суд вказав, що право особи на звернення за перерахунком пенсії є складовою права на соціальне забезпечення, гарантованого Конституцією України (стаття 46) та законодавством у сфері пенсійного забезпечення. Незважаючи на формальні вимоги до заяви, визначені Порядком № 22-1, її зміст має відігравати ключову роль при оцінці дійсного волевиявлення особи.

Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд вважає необхідним у відповідності до вимог статті 139 КАС України стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір в розмірі 1064,96 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 263, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, 6, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 10.12.1985 по 30.09.1991 та догляду до 3-х років за дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 10.12.1985 по 30.09.1991 та догляду до 3-х років за дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_1 та перерахувати пенсію;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.03.2026 в частині призначення та виплати грошової допомоги в розмірі 10 пенсій відповідно до п. 7-1 розділу 15 «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, 6, код ЄДРПОУ 21295057) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені статтями 293, 295 КАС України.

Суддя Токмілова Л.М.