Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №160/26618/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 рокуСправа №160/26618/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії за віком від 21.08.2025 року, номер справи 046450010402;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати стаж згідно поданих мною документів, а саме: згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 20.04.1980 року, згідно архівної довідки №464/1-25 від 29.09.2022 року про відпрацьовані вихододні та нараховану заробітну плату в Магдалинівському районному підприємстві «Райагрохім» з моменту мого першого звернення до органу ПФУ.

В обґрунтування позову зазначено про безпідставність відмови у зарахуванні спірних періодів трудової діяльності до страхового стажу та не врахування архівної довідки про заробітну плату з підстав недоліків у заповненні трудової книжки.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки інформація про мінімум трудової участі в громадському господарстві та його виконання є необхідним, оскільки це впливає на зарахування стажу або повного або за фактичною тривалістю. Так, невиконання встановленого мінімуму трудової участі без поважних причин є підставою для врахування до трудового стажу часу роботи колгоспника за фактичною тривалістю, а не повністю. До страхового стажу не зараховано період роботи у колгоспі та заробітну плату згідно з довідкою №464/1-25 від 29.09.2022, оскільки в довідці зазначено неповне ПІБ. Згідно з актом перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення пенсії №0400-011003-1/2345 від 03.02.2023 було встановлено розбіжності у вищезазначеній довідці з первинними даними та рекомендовано надати оновлену довідку. Позивач не надавав оновлену довідку.

Від ГУ ПФУ в Харківській області відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач 14.08.2025 звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка відповідно до принципу екстериторіальності передана на розгляд до ГУ ПФУ в Харківській області.

Рішенням від 21.08.2025 №046450010402 позивачу відмовлено в призначенні пенсії з підстав відсутності необхідного страхового стажу.

В рішенні зазначено, що вік заявника – 63 роки. Необхідний страховий стаж – не менше 22 років. Страховий стаж заявника – 13 років 11 місяців 2 дні.

До страхового стажу не зараховано:

-періоди роботи згідно з записами трудової книжки НОМЕР_2 від 20.04.1980, оскільки на титульній сторінці відсутня печатка, яка засвідчує видачу трудової книжки, що є порушенням вимог Інструкції №58;

-період роботи у колгоспі та заробітну плату згідно з довідкою №464/1-25 від 29.09.2022 оскільки в довідці зазначено неповне ПІБ; згідно з актом перевірки достовірності та обгрунтованості видачі довідки для призначення пенсії №0400-011003-1/2345 від 03.02.2023 було встановлено розбіжності у даній довідці з первинними даними та рекомендовано надати оновлену довідку.

Вважаючи рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії протиправним, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).

Відповідно до частин 1 – 3 статті 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637 передбачено що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.

Згідно з статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі – Порядок №637).

Так, пунктом 1 Порядку №637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про ведення трудових книжок, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до пунктів 2.3, 2.4 Інструкції №58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення – удень звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Суд звертає увагу відповідача, що певні недоліки у заповненні трудової книжки, не позбавляють останнього права на отримання гарантованих пенсійних виплат, а відповідач, в разі наявності сумнівів в тих чи інших документах, не позбавлений права перевірити інформацію, яка у них зазначена, як того вимагає частина 3 статті 44 Закону №1058.

Суд зазначає, що згідно норм пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Отже, відповідач в межах своїх повноважень, зобов`язаний розглянути та за необхідності перевірити відповідність поданих для призначення пенсії документів, зокрема, записів у трудовій книжці, визначити на їх підставі достатність або відсутність підстав для зарахування спірних періодів роботи до стажу позивача.

Щодо висновків відповідача про те, що в архівній довідці зазначено не повне ПІБ, то суд зазначає, що невиконання іншими особами своїх зобов`язань, в тому числі зазначення у довідках скороченого імені та по батькові позивача не повинно нести негативні наслідки для позивача.

Суд зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці з огляду на те, що безпосередньо позивач не здійснювала заповнення інформації відносно себе ні в трудовій книжці, ні в документах на підставі яких складено архівні довідки.

Відсутність посилання чи неточних записів, неповне заповнення всіх необхідних відомостей в відповідних графах, зазначення неповного імені не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність ведення та заповнення певних документів.

Щодо неврахування довідки про заробітну плату від 29.09.2022 №464/1-25, суд зазначає наступне.

До матеріалів справи позивачем долучено архівну довідку від 29.09.2022 №464/1-25, яка видана комунальною установою «Трудовий архів» Магдалинівської селищної ради, за період роботи позивача з 1980 по 2000 роки та його заробітну плату.

Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області до відзиву додано Акт від 03.02.2023 №0400-011003-1/2345 складений за результатами проведення перевірки достовірності та обгрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії. В якому вказано, що перевірці підлягала довідка від 29.09.2022 №464/1-25 за період з 01.05.1980 по 30.06.2000. перелік документів, що підлягали вивченню під час перевірки – книги обліку розрахунків з оплати праці за 05.1980 – 06.2000.

Перевіркою підтверджується інформація, щодо того, як зазначено в довідці ПІБ ОСОБА_1 .

Досліджено відповідність сум нарахованої заробітної плати сумам утриманих внесків, а також арифметичну відповідність складових нарахованої заробітної плати та загальної суми. Під час перевірки становлено розбіжності, які відображено в таблиці Акту (неправильно вказано суму ЗП, втрачено складову ЗП). Рекомендовано надати оновлену довідку.

За результатами розгляду даних документів, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Тобто, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.01.2021 у справі № 357/2591/17.

Згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.

В свою чергу, виявлені недоліки у довідці (оновлену довідку позивачем не надано), які стосуються нарахування заробітної плати, не можуть мати своїм наслідком відмову у її врахуванні при розгляді питання про призначенні позивачу пенсії за віком, оскільки позивач не несе відповідальності за правильність складання відповідної довідки.

Відповідач використав наявні повноваження щодо перевірки обґрунтованості видачі такої довідки, виявив у ній недоліки та запропонував позивачу надати оновлену довідку.

Судом встановлено, що недоліки у довідці зводяться до розбіжності між сумами заробітної плати, зазначеними у довідці, та даними в первинних документах.

Вказані розбіжності стосуються періоду 10.1988 – 02.2000, тобто до запровадження системи персоніфікованого обліку.

Передусім суд зауважує, що виявлені розбіжності не можуть мати своїм наслідком відмову у призначенні пенсії позивача з урахуванням заробітної плати на підставі вказаної довідки, оскільки позивач не несе відповідальності за правильність складання відповідної довідки.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 13.02.2020 у справі №607/14668/16-а

Попри те, що в даній справі йдеться про призначення пенсії, позивач в будь-якому випадку не є суб`єктом видачі відповідної довідки, а тому не може зазнавати негативних наслідків від відповідних недоліків.

В цій справі відповідач перевірив відповідну інформацію, виявив невірне значення, а також виявив вірне значення. Маючи в своєму розпорядженні достовірні показники відповідач не мав перешкод для завершення процедури призначення пенсії на підставі наданої довідки.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано (п. 2); обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (п. 3); добросовісно (п. 5); розсудливо (п. 6); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (п. 8).

Зазначені критерії хоч і адресовані суду, одночасно є й вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення та вчиняє дії.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023 року у справі № 9901/459/21

Відповідачем вказаних нормативних положень не дотримано, оскільки обрано найбільш несприятливий для особи варіант поведінки. Так, маючи в своєму розпорядженні усю необхідну інформацію відповідач мав реальну можливість завершити процедуру призначення, натомість відповідач запропонував надати нову довідку з виправленнями показниками, які, при цьому, відповідачу були вже відомі за результатами перевірки.

Отже, правова поведінка відповідача в цій частині є протиправною.

Суд висновує, що відповідач має можливість, а тому зобов`язаний врахувати спірну довідку, в частині виявлених розбіжностей виходячи з даних первинних документів, які визначено в Акті. Тобто, архівна довідка в частині, в якій суперечностей не виявлено, відповідачем має бути врахована безпосередньо, а в частині, щодо якої виявлено суперечності, відповідач має виходити із величин, які вказано ним згідно первинних документів в Акті від 03.02.2023 №0400-011003-1/2345.

Щодо позовних вимог зобов`язального характеру, які заявлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, суд зазначає про таке.

Як вже було вказано вище, за результатами автоматичного розподілу справ у електронній підсистемі за принципом екстериторіальності розгляд заяви позивача, відповідно до Порядку № 22-1 було здійснено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, а не Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Суд зазначає, що вимоги зобов`язального характеру, як спосіб поновлення порушених прав, можуть бути застосовані судом виключно до того органу, дії, бездіяльність чи рішення якого визнані протиправними та (або) скасовані.

Відтак, у даній справі дії зобов`язального характеру можуть бути застосовані лише до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, як до органу, рішення якого визнається судом протиправним і скасовується.

Відтак, позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи положення статті 139 КАС України та часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 77, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 21.08.2025 №046450010402 про відмову у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області дослідити періоди роботи ОСОБА_1 , які відображено у трудовій книжці від 20.04.1980 НОМЕР_2 на предмет наявності або відсутності підстав для зарахування їх до загального страхового стажу, врахувати архівну довідку від 29.09.2022 №464/1-25 з урахуванням Акту від 03.02.2023 №0400-011003-1/2345 складеного за результатами проведення перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву від 14.08.2025 про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду у даній справі.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська