Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №766/1371/26 — Херсонський міський суд Херсонської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/1371/26

Пров. №2/766/7843/26

02.10.2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Скрипніка Л.А.

за участю: секретаря судових засідань Лисенко К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Херсонського міського суду Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 21.09.2002 між сторонами зареєстровано шлюб. Від шлюбу мають спільну дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 29.09.2015 по справі № 647/2033/15-ц шлюб між сторонами був розірваний. 20 вересня 2016 року позивачка змінила прізвище з « ОСОБА_4 », яке вона отримала під час одруження, на її дошлюбне – « ОСОБА_5 ». 07.11.2019 Бериславський районний суд Херсонської області видав судовий наказ по справі № 647/2940/19, згідно з яким зобов`язано стягувати з Відповідача у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, та до досягнення дитиною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття. 14.01.2020 Бериславським районним відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 60953903. Станом на момент звернення до суду матеріальні потреби на забезпечення доньки збільшилися. Також позивачка повідомила суд про те, що їй стало відомо про те, що з часу ухвалення рішення Бериславським районним суд Херсонської області від 07.11.2019 у справі по справі № 647/2940/19 відповідач працевлаштувався та має постійний заробіток, рівень його доходів набагато зріс. Відповідач на час призначення аліментів не мав великого доходу, через що стягнення мінімального розміру аліментів на момент винесення судового наказу було пропорційним. Але на даний час він є військовослужбовцем і отримує стабільний дохід, тобто його стан та можливості щодо фінансової підтримки дитини значно покращились. Моральне виховання та матеріальне утримання дітей є одним із найголовніших та найважливіших обов`язків батьків, що випливає з усталених моральних принципів суспільства й чинного законодавства. Це, зокрема, виявляється в забезпеченні неповнолітньої дитини мінімально необхідними благами, що потрібні для її життя та виховання. З огляду на те, що зросли потреби дитини у матеріальному забезпечення, і покращився матеріальний стан відповідача, позивачка вважає, що зміна способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на стягнення у розмірі 1/4 частки від заробітку відповідача буде відповідати якнайкращим інтересам дитини. Це забезпечить стабільну та належну участь батька в утриманні дитини для забезпечення такого рівня життя, який с необхідним для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Зважаючи на викладене, просить змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються за судовим наказом Бериславського районного суду Херсонської області від 07.11.2019 у справі 647/2940/19 у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на корись ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши їх у частці від доходу ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді від 16.02.2026 у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач в судове засідання не з`явилась, про день та час розгляду справи повідомлялася у передбаченому процесуальним законодавством порядку, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Разом з цим, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року станом на 30 діб, строк дії якого в подальшому продовжувався відповідними Указами Президента Україна та триває й на теперішній час.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 23.12.2022, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004 (зі змінами), затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

До вказаного Переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України входить Новотроїцький район Херсонської області.

Відповідно до інформації, наданої 11.02.2026 за №02.1-14/120 Новотроїцькою селищною радою Генічеського району Херсонської області, місце проживання відповідача ОСОБА_2 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до тимчасово окупованої російською федерацією території України.

Отже у відділень Укрпошти відсутні можливості доставки пошти відповідачу у с. Сиваське Новотроїцького району Херсонської області.

Порядок повідомлення осіб, що знаходяться на тимчасово окупованій території врегульовано нормами ст.121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Відповідно до частини першої статті 121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

У судове засідання у час, призначений для розгляду справи по суті, відповідач повторно не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, зокрема шляхом опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України: https://court.gov.ua/unknown/sud2125. Процесуальним правом надати відзив на позов або письмові пояснення по суті предмету спору не скористався. Документів, що підтверджують поважність причин його відсутності, суду не надано. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність сторін, враховуючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. ст.280, 281 ЦПК України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої-другої статті 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів – це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України).

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно зі статтею 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Зазначене також роз`яснено судам у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Указане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05 лютого 2014 року № 6-143цс13, і неодноразово підтриманою Верховним Судом у постановах: від 30 червня 2020 року, у справі № 343/945/19, провадження № 61-2057св20, від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19, провадження № 61-18145св20, від 23 травня 2022 року у справі № 752/26176/18, провадження № 61-16697св21, та інших.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 16.03.2009 Козацькою селищною радою Бериславського району Херсонської області, актовий запис №8.

ОСОБА_6 змінила своє прізвище на « ОСОБА_5 », що підтверджується свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_3 , виданим 20.09.2016 Бериславським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, актовий запис №15.

В матеріалах позову міститься постанова головного державного виконавця Бериславського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кісільова О.Ю. від 14.01.2020 про відкриття виконавчого провадження № 60953903 (ідентифікатор доступу 6ГД008ДВ4249), згідно з якою Бериславським районним судом Херсонської області 07.11.2019 видано судовий наказ у справі № 647/2940/19, яким з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 05.11.2019 та до досягнення дитиною повноліття.

Звертаючись до суду з указаним позовом, ОСОБА_1 послалася на те, що стягнутий судом з відповідача у 2019 році розмір аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку є недостатнім для утримання дитини – ОСОБА_3 , яка на сьогодні ще є неповнолітньою, тоді як їй відомо, що відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцем і має дохід, який у разі сплати ним аліментів на утримання дочки у розмірі 1/4 частини від його доходу, є значно більшим ніж вже стягнутий судом розмір.

Згідно з відповіддю на запит Бериславського ВДВС у Бериславському районі Херсонської області ОМУ МУЮ №310843587 від 23.01.2026 до Пенсійного фонду України, ОСОБА_2 отримує дохід за кодом класифікації 02 (заробітна плата/дохід застрахованої особи) з військової частини НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).

Відповідно до частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до частини третьої статті 182 СК України суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» збільшено прожитковий мінімум на дітей від 6 до 18 років та встановлено його у розмірі 3512,00 грн.

Отже, враховуючи положення частини другої статті 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину від 6 до 18 років становить 1756,00 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що стягнуті з відповідача аліменти за судовим наказом, виданим Бериславським районним судом Херсонської області 07.11.2019 у справі № 647/2940/19, у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що на сьогодні складає 1756,00 грн., є недостатнім для утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , враховуючи також право того із батьків, разом з яким проживає дитина, звернутися до суду із заявою про стягнення аліментів у розмірі заробітку (доходу) платника аліментів, передбаченого ч. 5 ст. 183 СК України.

Також слід звернути увагу на те, що зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України (див.: постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17, провадження № 61-51сво18).

Разом з тим, у цій справі позивачка заявила, по суті, вимогу не про зміну (збільшення) розміру аліментів, а про зміну способу їх присудження, тобто зміну розміру аліментів, стягнутих за судовим наказом від 07.11.2019 у справі № 647/2940/19, у певній твердій грошовій сумі на розмір аліментів у частці від заробітку батька дитини. Зазначене відповідає вимогам статей 181-184, 192 СК України. До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 і така практика не змінювалася.

Вищевказана позиція також викладена у постанові Верховного Суду України від 19 лютого 2025 року у справі № 367/10126/19 (провадження № 61-17218св24).

Цивільний процес здійснюється на засадах змагальності (статті 12, 81 ЦПК України), суд оцінив докази і доводи позивачки відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, а відповідач жодних доказів на спростування вимог позивачки не надав, а тому суд вважає можливим позов задовольнити та змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на підставі судового наказу, виданого 07.11.2019 Бериславським районним судом Херсонської області у справі № 647/2940/19 у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову – на відповідача.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про зменшення розміру аліментів та способу їх стягнення.

Зважаючи на те, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання до суду вказаного позову, то з відповідача підлягає стягненню судовий збір в дохід держави, що складає 1331,20 грн. (3328,00 х 0,4 = 1331,20).

На підставі ст. ст. 180, 181, 182, 183, 191 України, керуючись ст. ст. 6-13, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК , суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів – задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 на підставі судового наказу, виданого 07.11.2019 Бериславським районним судом Херсонської області у справі № 647/2940/19 у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму, встановленого законодавством України для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову, а саме з 05.02.2026 року, і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою. відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Якщо повне рішення не були вручено у день його складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Херсонського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , зареєстроване місце проживання як вимушено переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса проживання як АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 .

СуддяЛ. А. Скрипнік