Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №757/60238/24-ц — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

757/60238/24-ц

2-2889/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року

Печерський районний суд міста Києва у складі:

судді Єрмічової В. В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС», треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС», треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я. В., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова М. В., з вимогою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, вчиненого 23.02.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я. В., зареєстровано в реєстрі за № 2602, про звернення стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 701167-А від 08.11.2019, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс». На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою М. В. розглянуто заяву стягувача про примусове виконання рішення та було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_4 від 03.03.2021.

Позивач зазначає, що під час вчинення виконавчого напису нотаріусу не було надано оригіналу нотаріально посвідченого кредитного договору, нотаріус не дотримався вимог, визначених Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999, та не переконався у безспірності заборгованості за кредитним договором. На підставі викладеного вище, позивач просить позов задовольнити, визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу а також судовий збір.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 01.01.2025 позовну заяву залишено без руху.

13.05.2025 на електронну адресу суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Малика О. В. про усунення недоліків.

05.08.2025 згідно ухвали Печерського районного суду міста Києва відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачу та третім особам копія ухвали про відкриття провадження у справі, позовна заява з додатками були направлені в електронний кабінет.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов.

Треті особи пояснень не подали.

Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання, в розумінні положень ст. 279 ЦПК України, не надходило.

У визначений судом строк відповідно до статей 191, 278 ЦПК України відзив на позов не подано, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази, які містяться у матеріалах справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Установлено, що 23.02.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я. В. вчинено виконавчий напис № 2602 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 701167-А від 08.11.2019, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», у розмірі 5 921,20 грн, із якої: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 2000 грн, прострочена заборгованість за комісією становить 0 грн, прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 2 931,20 грн, строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0 грн, строкова заборгованість за комісією становить 0 грн, строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 0 грн, строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 990 грн.

На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою М. В. 23.02.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_4.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про нотаріат" нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про нотаріат" порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України.

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Згідно з п. 19 ст. 34 Закону України "Про нотаріат" вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія.

Главою 14 Закону України "Про нотаріат" та главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів.

Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до підп. 2.1 п. 2 глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Згідно з підп. 2.2 п. 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку у разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Відповідно до підп. 2.3 п. 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Крім того, підп. 3.2, 3.5 п. 3 глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно з ст. 50 Закону України "Про нотаріат" нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 06.05.2020 у справі № 320/7932/16-ц, провадження № 61-38989св18, викладено висновок про те, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Підпунктом 3.2 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок), визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку).

26.11.2014 до постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" були внесені зміни, за якими було доповнено вказаний перелік розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин". Зазначені зміни внесені постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" у частині доповнення пунктом 2, який стосувався стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 постанову Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/20084/14 від 22.02.2017 залишено без змін.

У зв`язку з визнанням судом незаконними норм постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, якими було доповнено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, положеннями про кредитні договори, станом на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису - 23.02.2021, постанова Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 діяла у редакції, яка не передбачала права нотаріуса вчиняти виконавчий напис на підставі кредитного договору. Станом на 23.02.2021 постанова Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 передбачала вчинення виконавчих написів лише на підставі нотаріально посвідченого договору.

Установлено, що укладений між ТОВ "Фінфорс" та позивачем ОСОБА_1 кредитний договір № 701167-А від 08.11.2019, який надано нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально у спосіб визначений Законом, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, що викладені у постановах від 21.10.2020 у справі № 172/1652/18, від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц, від 15.04.2020 у справі № 158/2157/17.

Щодо вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як установлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн 00 коп. було надано наступні докази: договір про надання професійної правничої допомоги б/н від 04.12.2024, додаток № 1 до договору, акт виконаних робіт від 16.12.2024, квитанцію до прибуткового касового ордеру № 01 від 04.12.2024 на суму 15 000 грн.

04.12.2024 ОСОБА_1 оплатив надані послуги за договором б/н від 04.12.2024 у розмірі 15 000 грн 00 коп., про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордеру № 01 від 04.12.2024.

Таким чином, дослідивши надані позивачем докази понесення ним витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на складність справи, необхідність вчинених представником дій, а також враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення із відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн 00 коп., які є співмірними із складністю справи, наданими адвокатом послугами, їх обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, правомірно поклавши обов`язок по їх відшкодуванню на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням вимог, передбачених ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує на користь позивача з відповідача документально підтверджені витрати понесені на сплату судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1211 грн.

На підставі ст. 18 ЦК України, ч. 1 ст. 1, п. 19 ст. 34, ч. 1 ст. 39, ст. 50, ст. 87 Закону України "Про нотаріат", ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", підпунктів 2.1, 2.2, 2.3 п. 2, підпунктів 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, керуючись ч. 1 ст. 81, ч. 5 ст. 95, ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133, п. 1 ч. 2, частинами 3-6 ст. 137, частинами 1, 8 ст. 141, ч. 2 ст. 247, п. 2 ч. 1 ст. 258, частинами 1, 2, 8ст. 259, статтями 263-265, частинами 5-8 ст. 268, ст. 272, ч. 1 ст. 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС», треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Яни Вікторівни від 23.02.2021, зареєстрований в реєстрі за № 2602, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» заборгованості за кредитним договором № 701167-А від 08.11.2019 таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» на користь ОСОБА_1 15 000,00 грн витрат на витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» на користь ОСОБА_1 1 211,20 грн витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 : зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс»: місцезнаходження юридичної особи: вул. Іоанна Павла ІІ, 4/6, корпус В, каб. 508-2; ЄДРПОУ: 41717584.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна: робоче місце приватного нотаріуса: АДРЕСА_2 , РНОКПП- НОМЕР_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна: робоче місце: 02094, м. Київ, вул. Ю. Поправки, 6, оф. 14, РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя В. В. Єрмічова