Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №197/390/26 — Широківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 197/390/26

Провадження № 2/197/484/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року с-ще Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Панчука М.В.,

за участі секретаря судового засідання Гетьманенко О.І.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Широке позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

представник ТОВ "Свеа Фінанс" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами № 5087922 від 05.11.2024 та № 8327905 від 27.09.2024 в загальному розмірі 56689,57 грн, а також понесених судових витрат. Позов мотивовано тим, що 05.11.2024 між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5087922. Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, не здійснивши передбачені договором платежі вчасно, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. 26 червня 2025 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "Свеа Фінанс" було укладено договір факторингу № 01.02-14/25, відповідно до умов якого первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору, а новий кредитор набув права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором № 5087922 від 05.11.2024, боржник ОСОБА_1 . Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за договором №5087922 від 05.11.2024 становить: заборгованість за сумою кредиту - 9999,96 грн, заборгованість по відсотках - 21197,88 грн, пеня, штраф - 5000 грн, а загальна заборгованість - 36197,84 грн. Також, 27.09.2024 між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8327905, відповідно до умов якого ТОВ "Авентус Україна" зобов`язується надати позичальнику грошові кошти в сумі 10000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1,00% на день. Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. 26 травня 2025 року між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "Свеа Фінанс" було укладено договір факторингу № 01.02-15/25, відповідно до умов якого первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору, а новий кредитор набув права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами в тому числі за кредитним договором № 8327905, боржник ОСОБА_1 . Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №8327905 від 27.09.2024 становить: заборгованість по основному боргу - 7556,95 грн, заборгованість по відсотках - 7934,78 грн, пеня - 5000 грн, загальна заборгованість - 20491,73 грн.

Ухвалою Широківського районного суду Дніпропетровської області від 09.04.2026 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 18.08.2026, внесеною в протокол судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на подачу відзиву на позов. Ухвалою суду від 18.08.2026, внесеною в протокол судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотання про перехід до розгляд справи в загальному порядку. Ухвалою суду від 18.08.2026, внесеною в протокол судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотання про призначення у справі експертизи та витребування доказів.

Позивач, представник позивача в судове засідання не з`явилися. В позовній заяві було заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. У разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судовому засіданні вказав щодо можливості розгляду справи за відсутності його представника - адвоката Горовенка С.В. та заперечив щодо отримання кредитних коштів. Зазначив, що не підписував кредитні договори, підтвердив, що вказаний фінансовий номер телефону його і він дійсно використовує цей номер телефону, при цьому вказаний телефон він передавав іншим особам за місцем роботи, а також за місцем ремонту телефону, тобто точно встановити коло осіб, які мали доступ до фінансового номеру телефону не можливо. Вказав, що кредитні кошти не брав. Також зазначив, що в разі задоволення позовних вимог, просить суд врахувати його неспроможність відразу сплатити всю суму заборгованості та розстрочити дану суму на частини на максимально можливий строк, передбачений законом.

Заслухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 05.11.2024 між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5087922. На умовах, встановлених договором, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту складає: 10000 грн. Строк кредитування 360 днів. Стандартна процента ставка становить 1,00% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредитування. Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 . Дати надання кредиту: 05.11.2024 або 06.11.2024. Вказаний договір укладений в електронній формі та підписаний споживачем одноразовим ідентифікатором 33330.

Також в матеріалах справи наявний паспорт споживчого кредиту, у якому містяться основні умови кредитування.

Згідно листа за вих. № 1-2706 від 27.06.2025 вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальні платіжні рішення" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" було укладено договір на переказ коштів ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 05.11.2024 на суму 10000 грн, номер картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua – 557454742, призначення платежу: Зарахування 10000 грн на карту НОМЕР_3 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №5087922 від 05.11.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 26.06.2025, заборгованість ОСОБА_1 становить 36197,84 грн, з яких 9999,96 грн - тіло кредиту, 21197,88 грн - проценти, 5000 грн - штрафні санкції.

26 червня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" було укладено договір факторингу № 01.02-14/25, на підставі якого первісний кредитор відступив позивачу право вимоги в тому числі за договором № 5087922 від 05.11.2024, боржник ОСОБА_1 .

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу № 01.02-14/25 від 26 червня 2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №5087922 складає: 36197,84 грн, з яких: 9999,96 грн – заборгованість по тілу кредиту; 21197,88 грн – заборгованість по відсотках; 5000 грн – пеня.

Також, 27.09.2024 між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8327905. На умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту складає: 10000 гривень. Строк кредиту 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту. Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_3 . Дати надання кредиту: 27.09.2024 або 28.09.2024. Вказаний договір укладений в електронній формі та підписаний споживачем одноразовим ідентифікатором A1129.

Також в матеріалах справи наявний паспорт споживчого кредиту, у якому містяться основні умови кредитування.

Згідно листа за вих. № 1721 від 27.06.2025 вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсальні платіжні рішення" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" було укладено договір на переказ коштів Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 27.09.2024 на суму 10000 грн, номер картки НОМЕР_3 .

Відповідно до картки обліку договору (розрахунку заборгованості) за договором № 8327905 від 27.09.2024 станом на 25.06.2025, заборгованість ОСОБА_1 становить 20491,73 грн, з яких 7556,95 грн - тіло кредиту, 7934,78 грн - проценти, 5000 грн - штрафні санкції.

26 червня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" було укладено договір факторингу № 01.02-15/25, на підставі якого первісний кредитор відступив позивачу право вимоги в тому числі за договором № 8327905 від 27.09.2024, боржник ОСОБА_1 .

Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу № 01.02-15/25 від 26 червня 2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №8327905 складає: 20491,73 грн, з яких 7556,95 грн - тіло кредиту, 7934,78 грн - проценти, 5000 грн -штрафні санкції.

Згідно рекомендації, яка є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю № 152/25/397/1 - оцінювання проведено 18.02.2025 (а.с. 47-50), ОСОБА_1 має нормальну здатність до самообслуговування, пересування та орієнтації, має легку ступінь обмеження до спілкування та помірну ступінь обмеження до контролю за своєю поведінкою, освітою та трудовою діяльністю. При цьому не застосовується потреба в постійному сторонньому догляді, інвалідність встановлена з 01.03.2025 - ІІІ група, дата повторного оцінювання - 11.02.2028. Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 (а.с. 45), ОСОБА_1 має ІІІ групу інвалідності - загальне захворювання, термін дії - 28.02.2028, дата видачі посвідчення - 21.03.2025.

При вирішенні спору суд керується такими нормами права.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст. 610 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 вищевказаного Закону, - це одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ч. 3, 4, 6 ст. 11 вищевказаного Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Частиною 12 ст. 11 Закону визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції, так якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За положеннями п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами правил надання коштів у позику, які розміщені на веб-сайті, повністю приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується та зобов`язується неухильно дотримуватися цих правил.

Доказів того, що персональні дані ОСОБА_1 (копія паспорта громадянина України, ідентифікаційний код, реквізити банківської картки на яку первісним кредитором здійснювалося перерахування позичених грошових коштів, номер телефону) були використані товариством для укладення кредитного договору від його імені, відповідачем не надано.

Суд звертає увагу, що кредитні договори підписані електронним підписом, використання якого не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження №61-8449 св 19), від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження №61-7203 св 20), від 12.01.2021 у справі №524/5556/19.

Посилання відповідача на те, що належний йому номер телефону він передавав іншим особам, саме по собі не спростовує факту укладення ним кредитних договорів. Відповідно до статей 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом ідентифікації особи та прийняття нею пропозиції, а електронний підпис одноразовим ідентифікатором прирівнюється за правовими наслідками до власноручного підпису.

При цьому особа, яка використовує належний їй номер телефону як засіб ідентифікації та доступу до електронних сервісів, повинна забезпечувати належне зберігання такого засобу та не допускати його використання третіми особами. Передача відповідачем телефону іншим особам є обставиною, яка залежала від його волі, а доказів несанкціонованого використання номера, втрати контролю над ним або звернення до оператора чи кредитодавця щодо такого використання відповідачем не надано.

З огляду на положення статей 526, 629 ЦК України та встановлені судом обставини, саме по собі посилання відповідача на можливість використання його телефону іншими особами не звільняє його від виконання взятих на себе договірних зобов`язань та не спростовує доказів укладення кредитних договорів і отримання кредитних коштів.

Відтак, підписання відповідачем договору про надання коштів на умовах кредитних договорів № 5087922 від 05.11.2024, № 8327905 від 27.09.2024 підтверджено належними та допустимими доказами.

Зміст договору та паспорту споживчого кредиту свідчить про те, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину: суми кредиту, строку кредитування, розміру та порядку нарахування процентів, порядку здійснення розрахунків, в договорі вказано номер електронного платіжного засобу позичальника, на який здійснено перерахування коштів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про доведеність наявності кредитних правовідносин між первісними кредиторами та відповідачем.

Також, судом встановлено, що факт надання грошових коштів за кредитним договором № 5087922 від 05.11.2024 підтверджується наданим позивачем листом, з якого вбачається, що грошові кошти в сумі 10000 грн були перераховані на платіжну картку № НОМЕР_3 , отримувачем якого зазначений ОСОБА_1 , також факт надання грошових коштів за кредитним договором № 8327905 від 27.09.2024 підтверджується наданим позивачем листом, з якого вбачається, що грошові кошти в сумі 10000 грн були перераховані на платіжну картку № НОМЕР_3 .

Доказів того, що на картку ОСОБА_1 не було перераховано грошові кошти на за кредитними договорами відповідачем не надано.

Також відповідач не надав суду виписки по зазначеному картковому рахунку на підтвердження факту незарахування кредитних коштів на його рахунок, разом з тим, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких.

Таким чином, суд вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеними кредитними договорами і взяті на себе зобов`язання останнім не виконано, у передбачені в договорі строки грошові кошти не повернув, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Таким чином з урахуванням наявних у справі письмових доказів та пояснень позивача, викладених у позовній заяві, підстав для висновку про недоведеність факту отримання відповідачем кредитних коштів не має.

Натомість, якщо відповідач заперечує проти позову, то згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України саме на нього покладається обов`язок доводити такі заперечення відповідними доказами.

Проте, відповідач жодних доказів, які б спростовували розмір заборгованості або свідчили про її погашення суду не надав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що між первісними кредиторами та ОСОБА_1 виникли договірні відносини внаслідок укладення між ними кредитного договору. Відповідач був повідомлений про умови, правила та відсотки банку, однак належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитними договорами, що створило заборгованість.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором № 5087922 від 05.11.2024 відповідач має заборгованість в розмірі 36197,84 грн, з яких: 9999,96 грн – заборгованість по тілу кредиту; 21197,88 грн – заборгованість по відсотках; 5000 грн – пеня.

З огляду на встановлене, зважаючи, що відповідач тіла кредиту у розмірі 9999,96 грн та відсотків з користування кредитом в розмірі 21197,88 грн, які узгоджені між сторонами кредитного договору, не сплатив позивачу, наявні підстави для їх стягнення у судовому порядку, а відтак позов у цій частині підлягає задоволенню.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором № 8327905 від 27.09.2024 відповідач має заборгованість в розмірі 20491,73 грн, з яких 7556,95 грн - заборгованість по тілу кредиту, 7934,78 грн - заборгованість по відсотках, 5000 грн -штрафні санкції.

З огляду на встановлене, зважаючи, що відповідач тіла кредиту у розмірі 7556,95 грн та відсотків з користування кредитом в розмірі 7934,78 грн, які узгоджені між сторонами кредитного договору, не сплатив позивачу, наявні підстави для їх стягнення у судовому порядку, а відтак позов у цій частині підлягає задоволенню.

Разом з тим, щодо стягнення штрафних санкцій за кредитним договором № 5087922 від 05.11.2024 у розмірі 5000 грн, та за кредитним договором № 8327905 від 27.09.2024 у розмірі 5000 грн, суд зазначає, що п.18 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України вказує про те, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Вказана норма діє на час виникнення спору, а відтак, у стягненні з відповідача штрафних санкцій слід відмовити.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин справи, суд всебічно та повно з`ясував обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів окремо кожного, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в загальному розмірі 46689,57 грн, а саме: за кредитним договором № 5087922 від 05.11.2024 в розмірі 31197,84 грн, з яких 9999,96 грн – заборгованість за сумою кредиту та 21197,88 грн - заборгованість за відсотками, а за кредитним договором № 8327905 від 27.09.2024 в розмірі 15491,73 грн, з яких 7556,95 грн – заборгованість за сумою кредиту та 7934,78 грн - заборгованість за відсотками, в іншій частині щодо стягнення штрафних санкцій у розмірі 10000 грн (5000 грн+5000 грн) - відмовити.

Щодо розстрочення виконання рішення суду, суд зазначає, що боржник наділений правом під час виконання рішення суду звернутися із заявою до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, про розстрочення виконання такого.

Суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, про що зазначає в резолютивній частині рішенні (п. 2 ч. 7 ст. 265, ч. 1 ст. 267 ЦПК України).

Стаття 265 ЦПК України не містить окремо визначені підстави для розстрочення виконання рішення суду, тому застосовуються положення статті 435 цього Кодексу.

Так, підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частина третя та четверта статті 435 ЦПК України).

Розстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення (ч. 5 ст. 435 ЦПК України).

Суд, беручи до уваги обставини платоспроможності ОСОБА_1 , зокрема те, що останній перебуває на пенсії по інвалідності ІІІ групи – загальне захворювання, розмір пенсії становить 20742 грн за період з листопада 2025 року по квітень 2026 року та вирішив розстрочити виконання судового рішення за клопотанням відповідача на максимально можливий строк – 12 (дванадцять) місяців, шляхом сплати в перші 11 місяці по 3890,79 грн та сплати платежу в розмірі 3890,88 грн дванадцятого місяця.

Також суд бере до уваги, що позивач має повне право на негайне та повне виконання судового рішення. Водночас суд вважає, що розстрочка виконання стане значним стимулом для відповідача добровільно виконати свої зобов`язання, що забезпечить задоволення вимог позивача без понесення додаткових витрат, пов`язаних з примусовим виконанням судового рішення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 94 від 31.03.2026 (а.с. 6), який підлягає відшкодуванню пропорційно задоволенню позовних вимог, а саме 46689,57грн/56689,57грн*2662,40 грн =2192,74 грн.

Керуючись ст.ст. 89, 141, 247, 263-265, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 6, 509, 512, 526, 536, 625, 626, 629, 638, 1050, 1054 ЦК України, суд

вирішив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа фінанс" (місцезнаходження: місто Київ, вул. Іллінська, 8, ЄДРПОУ: 37616221) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа фінанс" заборгованість за кредитними договорами № 5087922 від 05 листопада 2024 року, № 8327905 від 27 вересня 2024 року в загальному розмірі 46689 (сорок шість тисяч шістсот вісімдесят дев`ять) гривень 57 копійок.

В іншій частині позову - відмовити.

Розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення суду в частині сплати заборгованості за кредитними договорами № 5087922 від 05 листопада 2024 року, № 8327905 від 27 вересня 2024 року, строком на 12 (дванадцять) місяців, шляхом сплати ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа фінанс" заборгованості в розмірі 46689 (сорок шість тисяч шістсот вісімдесят дев`ять) гривень 57 копійок щомісяця, таким чином - в перші 11 місяців по 3890 (три тисячі вісімсот дев`яносто) гривень 79 копійок та сплати платежу в розмірі 3890 (три тисячі вісімсот дев`яносто) гривень 88 копійок дванадцятого місяця.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа фінанс" сплачений судовий збір у розмірі 2192 (дві тисячі сто дев`яносто дві) гривні 74 копійки.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення - 02.10.2026.

Суддя М.В. Панчук