Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №195/1387/26 — Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/1387/26

Провадження № 2/195/721/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.10.2026 року с-ще Томаківка

Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого — судді Колодіної Л.В.,

при секретарі судового засідання — Левкович Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Томаківка Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІННОВА-НОВА», в інтересах якого діє представник — Оганова Карина Олександрівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач ТОВ «ІННОВА-НОВА» звернулось до суду через свого представника Оганової К.О., з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 43024 грн.

Позов обґрунтовано тим, що між ТОВ «ІННОВА-НОВА» та громадянином ОСОБА_1 23.12.2024 року було укладено договір про надання грошових коштів у позику №6442181224.

Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до Договору позики позикодавець зобов`язується надати позичальнику позику на суму у розмірі: 7000, грн. 00 коп. шляхом перерахунку на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки ( НОМЕР_1 ) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п. 2.6.1., п.п. 4.1.- 4.2. та п. 4.4. цього Договору, його додатків.

Основні умови Договору щодо надання коштів у позику: п. 2.4. тип кредиту – кредит.; п. 2.7. мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби; п. 2.5. строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів; п. 3.2. дати надання кредиту: 23.12.2024 року або наступний за ним календарний день; п. 2.6. Тип процентної ставки – фіксована; п. 2.6.1. стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього договору; 0,87% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи зі 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня з дати укладення цього Договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше).

Згідно п. 2.2. Товариство надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.; п. 2.6.2. знижена процентна ставка 0,40% в день та застосовується відповідно до наступних умов.

Перерахування позичальнику кредитних коштів у розмірі 7000,грн. 00 коп., в рамках виконання умов Договору, було здійснено шляхом грошового переказу, використовуючи реквізити платіжної картки, вказаної відповідачем під час укладання Договору, що підтверджується Квитанцією про перерахування коштів «EasyPay» до платіжної інструкції № 20080-1354-175132609 (ID платежу: 1531095412) про перерахування коштів від 23.12.2024 р., оскільки містить усі необхідні реквізити.

Позичальник свої зобов`язання відповідно умов договору позики не виконав, в той час як позикодавець свої зобов`язання виконав в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти у розмірі 7 000,грн. 00 коп., що підтверджується Квитанцією про перерахування коштів, яка додається до цієї позовної заяви.

Заборгованість відповідача перед позивачем за Договором про надання грошових коштів у позику № 6442181224 від 23.12.2024 р. становить: 7000,грн. 00 коп. – заборгованість за тілом кредиту; 19362, грн. 00 коп. – заборгованість за процентами; 14000 грн. 00 коп. – неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки, а разом 40362,грн. 00 коп. Проценти нараховувалися з 23.12.2024 року по 17.12.2025 року включно.

Розрахунок заборгованості, зокрема процентів у вищевказаному розмірі обумовлено тим, що відповідачем у справі було здійснено захід, спрямований на визнання боргу, а саме: проведено часткову сплату за Договором про надання грошових коштів у позику № 6442181224 від 23.12.2024 р. на загальну суму 5250,грн. 00 коп., з якої даними зарахуваннями погашено: 4200,грн. 00 коп. - проценти нараховані до 17.12.2025 р. за стандартною процентною ставкою у розмірі 1,00% (п. 2.6.1. Договору); 1 050, грн. 00 коп. – комісія за надання кредиту.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 02.09.2026 року позовна заява прийнята до розгляду, провадження у справі відкрито. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювались.

Заяви, клопотання.

В судове засідання сторони не з`явились.

Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за відсутності представника ТОВ «ІННОВА-НОВА».

Відповідач ОСОБА_1 повідомлявся про розгляд справи відповідно до вимог ст.ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується рекомендованим повідомленням яке повернулося до суду із конвертом без вручення.

Також відповідач ОСОБА_1 повідомлявся про розгляд справи судом на офіційному сайті «Судової влади».

Так, Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

У відповідності до вимог ст. 280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи на поштову адресу за зареєстрованим місцем проживання, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву – не подав, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом установлено, що між ТОВ «ІННОВА-НОВА» та громадянином ОСОБА_1 23.12.2024 року було укладено в письмовій формі у вигляді електронного документа договір про надання грошових коштів у позику №6442181224, який підписано електронним підписом хvv89q3e9, що зазначено у змісті договору.

Відповідно до п. 2.3. договору сума кредиту (загальний розмір) складає: 7000, грн.

Згідно п. 3.1. кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, включаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 .

Згідно п. 2.5. строк кредиту (строк дії договору) 360 днів.

Згідно п. 2.6.1. стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього договору; 0,87% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи зі 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня з дати укладення цього Договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше).

Квитанція про перерахування коштів видана ВПС «Фінансовий світ» до платіжної інструкції № 20080-1354-175132609 (ID платежу: 1531095412) підтверджує факт перерахування коштів від 23.12.2024 року, в сумі 7000 грн. ТОВ «Іннова Фінанс» на поповнення картки НОМЕР_2 , призначення платежу: кредитні кошти від ТОВ «Іннова Фінанс».

Крім того, ухвалою суду від 02 вересня 2026 року витребувано докази, на виконання якої АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614, надало виписку по рахунку приватного клієнта №140000-2026/0916 за період з 23.12.2024 по 22.01.2025 по рахунку відкритого на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , до якого випущено платіжну картку № НОМЕР_4 , на який 23.12.2024 року було зараховано кошти в сумі 7000 грн.

Згідно наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором 6442181224 від 23.12.2024 року заборгованість відповідача перед позивачем станом на 04.08.2026 року становить: 40362,грн. 00 коп. з яких: 7000 грн. – сума кредиту; 23562, грн. – нараховані проценти; 1050 грн. – нарахована комісія; 14000 грн. - нарахована пеня. Крім того, відповідачем було сплачено 5250 грн., з яких: 4200 грн. - по процентам та 1050 по комісії.

Норми права, які застосовує суд.

У частині першій статті 509 ЦК України зазначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зроблено висновок, що «припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

В ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

В Законі України «Про електронний цифровий підпис» зазначено, що електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Постановою Правління Національного банку України від 30.04.2010 року № 223 «Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів» передбачено, що одним із видів доступу до банківських рахунків є спеціальні платіжні засоби пластикові банківські картки, які емітовані у установленому законодавством порядку та використовуються для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або банку, а також для здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором, платіжна картка містить обов`язкові реквізити, що дають змогу ідентифікувати платіжну систему, емітента (банк) та держателя цього спеціального платіжного засобу.

Висновок суду.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки належним чином повідомлений про дату слухання справи відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження, суду не надав, враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин першої-третьої статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права, судом встановлено, що позивачем підтверджений факт укладення з відповідачем кредитного договору № 6442181224 від 23.12.2024 та порушення ним взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 6442181224 від 23.12.2024 станом на 04.08.2026 року становить: 40362,грн. з яких: 7000 грн. – сума кредиту; 23562, грн. – нараховані проценти; 1050 грн. – нарахована комісія; 14000 грн. - нарахована пеня. Крім того, відповідачем було сплачено 5250 грн., з яких: 4200 грн. - по процентам та 1050 по комісії.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи викладене, стягнення суми заборгованості за неустойкою у розмірі 14000,00 грн. за кредитним договором № 6442181224 від 23.12.2024 року, тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Судом було здійснено перерахунок заборгованості по договору № 6442181224 від 23.12.2024 року у зв`язку з чим до стягнення з відповідача підлягає 26362 грн. заборгованості за кредитним договором, що становить: 7000 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 19362 грн. сума заборгованості за процентами.

Щодо розподілу судових витрат.

При зверненні позивача до суду ним заявлено позовні вимоги майнового характеру та сплачено судовий збір з урахуванням приписів пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України у розмірі 2662,40 грн.

На підтвердження оплати позивачем судового збору надано Платіжну інструкцію №37 від 18.08.2026 року в сумі 2662,40 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору пропорційно розміру задоволеної частини позовних вимог (65,31%), що становить 1738,81 грн.

Керуючись ст.ст. 12-13, 76, 81, 82, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІННОВА-НОВА», в інтересах якого діє представник — Оганова Карина Олександрівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити частково.

Стягнути з громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», ЄДРПОУ 44127243, заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику № 6442181224 від 23.12.2024 року у розмірі 26362 (двадцять шість тисяч триста шістдесят дві) гривні.

В задоволенні іншої частини позовних вимог — відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», ЄДРПОУ 44127243, витрати по сплаті судового збору в сумі 1738 (одна тисяча сімсот тридцять вісім) гривень 81 копійка.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у відповідності з п. 15.5 Розділ у XIII Перехідні положення ЦПК України до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІННОВА-НОВА», ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження юридичної особи: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: Л. В. Колодіна