Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №215/6864/26 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/6864/26

2/215/4167/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді – Камбул М.О.,

при секретарі судового засідання – Савельєвої Л.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`ю, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

24.07.2026 та 19.08.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду із зміненою позовною заявою до ПрАТ «ПівнГЗК» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`ю, в якій просив стягнути з відповідача моральну шкоду, заподіяну ушкодженням здоров`ю у розмірі 466 938 грн.

В обґрунтування позову вказує, що він у період з 05.09.1997 по 24.04.2022 працював на підприємстві у відповідача. З 25.04.2022 був призваний у ЗСУ за мобілізацією. Внаслідок погіршення стану здоров`я було направлено на обстеження. Відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров?я про наявність хронічного професійного захворювання (отруєння) від 11.04.2024 року № 605 (клініка державної установи "Український НДІ промислової медицини" (м. Кривий Ріг), йому 11.04.2024 року було встановлене професійне захворювання Діагноз щодо професійного захворювання наступний: хронічне обструктивне захворювання легень другої стадії (пиловий бронхіт другої стадії, емфізема легень другої стадії), група В. Легенева недостатність другого ступеня. Згідно виписки №430 із медичної карти амбулаторного хворого від 22.04.2026 року також наявні супутні діагнози: 1) Радикулопатія попереково-крижова L5-S1 та шийна Сб-С7, з помірними статико-динамічними порушеннями хребта, стійким больовим і м?язово-тонічним синдромами; 2) Хронічна двобічна нейросенсорна приглухуватість другого ступеня з легким зниженням слуху).

Також зазначає, що за результатом обстеження, відповідно до довідки МСЕК серії 12 ААА №130138 від 06.08.2024 йому було первинно з 08.07.2024 по 01.08.2026 встановлена 3 група інвалідності та 30% втрати професійної працездатності. У 2026 році його направлено до експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи для проведення оцінювання його повсякденного функціонування. Згідно пунктів 16, 17.1.1. - 17.1.11., 17.2.1. - 17.2.6. витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (номер витягу 125/26/1160/В, дата прийняття рішення 14.07.2026, номер рішення 125/26/1160/P), йому при повторному огляді з 01.08.2026 року безстроково була встановлена 3 (третя) група інвалідності та 30 % втрати працездатності по професійному захворюванню – хронічне обструктивне захворювання легень (пиловий бронхіт другої стадії, емфізема легень другої стадії).

Позивач вказує, що за свою тривалу роботу у відповідача на теперішній час має дуже хворобливий стан, який змушує його постійно лікуватись, проходити обстеження у лікарів. Позивач постійно відчуває задишку при незначному фізичному навантаженні, також його турбує приступоподібний сухий кашель та приступи задухи, важкість у грудній клітці, стійкий біль та обмеження рухів у шийному і попереково-крижовому відділах хребта, періодичний біль у лівому ліктьовому суглобі, зниження слуху на обидва вуха, шум у вухах та загальна слабкість. Ці відчуття додають позивачу ще більше морального пригнічення, призводять душевний стан до постійних переживань та глибоких моральних страждань. Також позивач зазначає, що після отримання захворювання, він постійно відчуває свою обмеженість як у спілкуванні з оточуючими людьми, так і обмеженість у можливості продовжувати активний спосіб життя. Передумовою для поліпшення його стану здоров?я є постійне санаторно-курортне та медикаментозне лікування, що вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя.

Розмір компенсації за спричинену йому моральну шкоду позивач визначив в сумі 466 938 гривень, при цьому він виходив із засад скромності, адже ніяка сума компенсації не поверне йому колишній стан здоров?я.

Стислий виклад заперечень відповідача.

03.09.2026 представник відповідача ПрАТ «ПівнГЗК» Рабко Т.О. надала відзив на позовну заяву в якому вона просить відмовити в задоволенні позову. Вказує, що позивач перебуває у трудових відносинах з відповідачем. Записи в трудовій книжці позивача підтверджують, що позивач був обізнаний, що він зайнятий на робочому місці зі шкідливими умовами праці, що дає йому право на пенсію за віком на пільгових умовах. За показниками факторів виробничого середовища та трудового процесу робоче місця Позивача відповідало Списку №2 для призначення пенсії на пільгових умовах. Робота позивача за Списком №2, що дає право на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, сама по собі передбачає, що ця робота передбачає зайнятість на виробництвах з важкими та шкідливими умовами праці. Тобто, позивач чітко усвідомлював, що виконувана ним робота пов`язана з безпосереднім впливом шкідливих факторів виробничого середовища на організм працюючого. Відповідно, позивач мав можливість реалізувати своє право на вільний вибір виду діяльності, шляхом працевлаштування на іншій роботі з умовами праці, що не пов`язані із впливом на його організм шкідливих виробничих факторів. Відповідач діяв у межах закону та добросовісно, а матеріали справи не підтверджують наявності неправомірної поведінки з боку відповідача, яка могла б бути підставою для відшкодування моральної шкоди. Також зазначає, що викликає сумнів та потребує належного з`ясування питання щодо фактичного стану здоров`я Позивача, оскільки залишається незрозумілим, яким чином особа, яка, за власними твердженнями, потребує сторонньої допомоги внаслідок професійного захворювання продовжує проходити службу у Збройних Силах України з 25.04.2022 року по теперішній час.

Звертає увагу у відзиві, що у рекомендаціях, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю Номер витягу 124/26/1160/І пунктом 5.1.1 визначено відсутність обмежень до самообслуговування. Пунктом 5.5.1. Рекомендацій визначено відсутність потреби в спеціальному медичному догляді. Пунктом 5.5.2. Рекомендацій визначено відсутність потреби в постійному сторонньому догляді. Таким чином, Рекомендації, що є невід`ємною складовою індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, не містять жодних відомостей про такі обмеження життєдіяльності чи функціонування організму, які б свідчили про тяжкий ступінь ушкодження здоров`я позивача. За таких обставин твердження позивача про тяжкий ступінь ушкодження його здоров`я не ґрунтуються на належних та допустимих доказах, що містяться в матеріалах справи, а тому є необґрунтованими.

Також представник вважає, що заявлені позивачем моральні страждання не підтверджено наданими доказами по справі та сума вимог про відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням, є значно завищеною. Також вважає, що не потрібно зазначати про стягнення податків, так як питання щодо оподаткування стягнутих сум повинно вирішуватись не судовим рішенням, а відповідно до норм податкового законодавства України, чинного на момент виконання рішення суду, тобто на час отримання доходу.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що ОСОБА_1 в проміжок часу з 05.09.1997 по 24.04.2022 працював на різних посадах ПрАТ «ПівнГЗК», загальний стаж роботи позивача 24 роки 08 місяців, з яких 14 років в шкідливих умовах праці, що підтверджується копією трудової книжки та актом розслідування хронічного професійного захворювання від 13.05.2024 (а.с. 52-53 зворот).

Згідно п. 14 Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 13.05.2024 ОСОБА_1 встановлено діагноз: хронічне обструктивне захворювання легень другої стадії (пиловий бронхіт другої стадії, емфізема легень другої стадії), група В. Легенева недостатність другого ступеня. J44, що також підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного хворого №430, та медичним висновком лікарсько-експертної комісії ДУ «Український науково-дослідницький інститут промислової медицини» від 11.04.2024 протокол №605 (а.с. 27-28, 29-30, 38-40).

Відповідно до п.п. 17, 18, 19 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 13 травня 2024 року, ОСОБА_1 працюючи з 11.11.1999 по 29.08.2002, з 29.08.2002 по 15.03.2004 та з 24.06.2005 по 11.11.2014 майстром гірничим в кар?єрі Ганнівського кар?єру, виконував змінні завдання з проведення гірничих робіт, своєчасно, видавав завдання робітникам зміни та ін. Внаслідок недосконалості технологічного процесу відкритого видобутку руди, підпадав під вплив пилу переважно фіброгенної дії з вмістом діоксиду кремнію від 10% до 70% у повітрі робочої зони. Раніше працюючи на ПРАТ «ПІВНГЗК» з 05.09.1997 по 01.12.1997 слюсарем черговим та з ремонту устаткування спеціалізованої дільниці №7 з ремонту технологічного устаткування ремонтного цеху №1 управління ремонтів технологічного обладнання підпадав під вплив підвищених параметрів пилу переважно фіброгенної дії (з вмістом діоксиду кремнію від 10% до 70%) у повітрі робочої зони.

Причиною виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) є пил переважно фіброгенної дії: - концентрація пилу з вмістом вільного діоксиду кремнію від 10 до 70% у повітрі робочої зони перевищувала гранично-допустиму в 1,8-4,9 разів та складала 3,6-9,8 мг/м при ГДК 2,0 мг/м3, згідно до вимог «Гігієнічних регламентів хімічних речовин у повітрі робочої зони», затверджених наказом Міністерства охорони здоров?я України від 14.07.2020 №1596.

З метою ліквідації і запобігання виникненню хронічного професійного захворювання (отруєння) пропонується ОСОБА_2 , генеральному директору ПРАТ «ПІВНГЗК» 1. Дотримуватись основних вимог в організації технологічних процесів та експлуатації обладнання згідно з вимогами гігієни та промислової санітарії: фізіологічного обґрунтування при обладнанні робочих місць відповідно до «Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом» (НПАОПО.00-1.24-10). Термін виконання: з 14 травня 2024 року та постійно. 2. Підвищити контроль відповідальних осіб за забезпеченням і використанням працівниками засобів індивідуального захисту органів дихання та інших засобів індивідуального захисту згідно з «Нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам гірничодобувної промисловості» (НПАОП 0.00-3.10-08) Термін виконання: з 14 травня 2024 року та постійно. 3. Забезпечити виконання зрошення технологічних автодоріг у кар?єрі в теплу пору року згідно з пунктом / розділу XI «Правила охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом» (НПАОП 0.00-1.24-10). Термін виконання: з 14 травня 2024 року та постійно. 4. Інформувати Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про вжиття запропонованих заходів. Термін виконання: до 28 червня 2024 року (а.с. 39-40).

Відповідно до п. 13 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 13 травня 2024 року, умови праці ОСОБА_1 відносяться: за вмістом аерозолю переважно фіброгенної дії в повітрі робочої зони - до 3 класу 2 ступеню (шкідливі); за показниками мікроклімату - до 3 класу 1 ступеню (шкідливі); за рівнем шуму - до 3 класу 2 ступеню (шкідливі); за показниками важкості праці - до 3 класу 2 ступеню (шкідливі); за показниками напруженості праці - до 3 класу 2 ступеню (шкідливі). Загальна оцінка: умови праці відносяться до 3 класу 2 ступеню (шкідливі) (а.с. 39).

З витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №125/26/1160/В від 14.07.2026 позивачу встановлено з 01.08.2026 безстроково третю групу інвалідності та 30 % втрати працездатності (а.с. 43-44).

Судом не було відхилено жодного доказу наданого позивачем.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, суд вважає необхідним позов задовольнити частково.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ч.3 ст.43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Частиною 1 ст. 237-1 КЗпП України, передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 13 травня 2024 року, як вказувалось раніше, визначено, що ОСОБА_1 працюючи майстром гірничим в кар?єрі Ганнівського кар?єру, виконував змінні завдання з проведення гірничих робіт, своєчасно, видавав завдання робітникам зміни та ін. Внаслідок недосконалості технологічного процесу відкритого видобутку руди, підпадав під вплив пилу переважно фіброгенної дії з вмістом діоксиду кремнію від 10% до 70% у повітрі робочої зони. Раніше працюючи на ПРАТ «ПІВНГЗК» з 05.09.1997 по 01.12.1997 слюсарем черговим та з ремонту устаткування спеціалізованої дільниці №7 з ремонту технологічного устаткування ремонтного цеху №1 управління ремонтів технологічного обладнання підпадав під вплив підвищених параметрів пилу переважно фіброгенної дії (з вмістом діоксиду кремнію від 10% до 70%) у повітрі робочої зони.

Умови праці ОСОБА_1 відносяться до 3 класу 2 ступеню (шкідливі).

Причиною виникнення хронічного захворювання (отруєння) є пил переважно фіброгенної дії: - концентрація пилу з вмістом вільного діоксиду кремнію від 10 до 70% у повітрі робочої зони перевищувала гранично-допустиму в 1,8-4,9 разів та складала 3,6-9,8 мг/м при ГДК 2,0 мг/м3, згідно до вимог «Гігієнічних регламентів хімічних речовин у повітрі робочої зони», затверджених наказом Міністерства охорони здоров?я України від 14.07.2020 №1596.

Крім того, з метою ліквідації і запобігання виникненню хронічного професійного захворювання (отруєння) пропонується ОСОБА_2 , генеральному директору ПРАТ «ПІВНГЗК»: 1. Дотримуватись основних вимог в організації технологічних процесів та експлуатації обладнання згідно з вимогами гігієни та промислової санітарії: фізіологічного обґрунтування при обладнанні робочих місць відповідно до «Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом» (НПАОПО.00-1.24-10). Термін виконання: з 14 травня 2024 року та постійно. 2. Підвищити контроль відповідальних осіб за забезпеченням і використанням працівниками засобів індивідуального захисту органів дихання та інших засобів індивідуального захисту згідно з «Нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам гірничодобувної промисловості» (НПАОП 0.00-3.10-08) Термін виконання: з 14 травня 2024 року та постійно. 3. Забезпечити виконання зрошення технологічних автодоріг у кар?єрі в теплу пору року згідно з пунктом / розділу XI «Правила охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом» (НПАОП 0.00-1.24-10). Термін виконання: з 14 травня 2024 року та постійно. 4. Інформувати Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про вжиття запропонованих заходів. Термін виконання: до 28 червня 2024 року (а.с. 39-40).

Також, суд вважає необхідним звернути увагу на те, що надані позивачем по справі докази є належними та допустимими, у розумінні ст. ст. 76-81 ЦПК України.

При цьому, Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 13 травня 2024 року складався комісією до складу якої також входили: начальник відділу охорони праці ПрАТ «ПівнГЗК» та інспектор з охорони праці первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України ПрАТ «ПівнГЗК».

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, принципу справедливості розгляду справи судом.

Згідно роз`яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

Так, суд враховує тривалість роботи позивача на ПрАТ «ПівнГЗК» в умовах впливу шкідливих факторів, характер і тяжкість отриманих позивачем професійних захворювань, що порушує його нормальні життєві зв`язки та викликає фізичні і моральні страждання, ступінь втрати ним професійної працездатності 30% та третю групу інвалідності, тривалість розладу його здоров`я, періодичне лікування, тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, врахувавши роз`яснення викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 щодо відшкодування розміру моральної шкоди, суд вважає необхідним позов задовольнити частково та стягнути на користь позивача 270 000 грн. з ПрАТ «ПівнГЗК» у відшкодування моральної шкоди, вважаючи суму, що просить позивач завищеною.

Суд не погоджується з посиланнями представника відповідача та не може взяти до уваги його доводи про добровільність виконання позивачем робіт у шкідливих умовах праці та необхідності застосування ст. 1193 ЦК України, оскільки добровільне виконання позивачем робіт у шкідливих умовах праці, не звільняє відповідача від обов`язку виконати вимоги ч.2 ст.153 КЗпП України та ст.13 Закону України «Про охорону праці» й нести відповідальність за їх невиконання у вставленому законом порядку.

Також, суд зазначає, що задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, визначає суму без утримання податків й інших обов`язкових платежів, оскільки справляння і сплата податку з доходів фізичних осіб є обов`язком працівника, податковим агентом якого на підставі закону виступає роботодавець, тому суд, задовольняючи вимоги про стягнення зазначених сум на користь особи, визначає такі суми без утримання податку й інших обов`язкових платежів, про що вказує в резолютивній частині рішення.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 7 жовтня 2020 року по справі № 523/14396/19.

Крім того, чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Як видно з матеріалів справи, при зверненні до суду із позовом ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі положення п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Пленум Верховного Суду України у постанові від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру.

Позивач подав позов про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві та визначив її у грошовому вимірі, тому позовна вимога є майновою.

Зі змісту положень п.3 ч. 3 ст. 175, п.1.ч.1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Отже, з урахуванням положення, п.п.1 п.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,0 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року.

З огляду, на суму стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 2700 грн., що становить один відсоток ціни позову.

На підставі ст.43 Конституції України, ст. ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`ю – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 270 000 (двісті сімдесят тисяч) грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» судовий збір у розмірі 2700 грн. на користь держави.

В іншій частині позову – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 02 жовтня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», код ЄДРПОУ 00191023, місцезнаходження за адресою: 50079, м. Кривий Ріг, Тернівський район.

Суддя: