Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №175/19225/25 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Суд: Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 24 вересня 2026 р.

Справа: №175/19225/25

Суддя: Чорна О. В.

Справа № 175/19225/25

Провадження № 2/191/122/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 вересня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чорної О.В.,

за участі секретаря судового засідання Силкіної О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» в особі представника Лигіна О.В. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , яким просив стягнути з відповідачки на користь позивача загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1168969-А від 26.12.2020 р., в розмірі 35431,60 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 14950,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами – 20481,60 гривень; судові витрати у розмірі 2 422,40 гривень сплаченого судового збору покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, 26.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СС ЛОУН» та ОСОБА_1 , за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «СС ЛОУН», було укладено кредитний договір 1168969-A.

Кредитний договір було укладено на підставі Правил надання коштів в кредит ТОВ «СС ЛОУН» затверджених наказом ТОВ «СС ЛОУН» № 3011-1 від 30 листопада 2020 р.

Згідно з п. 2.6.1. Кредитного договору: загальний розмір наданого кредиту складає 14 950,00 грн.

Відповідно до п. 2.6.2. строк кредиту з 26/12/2020 р. по 24/01/2021 р. включно.

Згідно п. 2.6.4. за користування кредитом позичальник сплачує кредитору проценти за стандартною процентною ставкою в розмірі 1.8% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п. 6.5. у випадку застосування автопролонгації строку дії договору та з використанням акційної процентної ставки, проценти перераховуються, як різниця між стандартною процентною ставкою та акційною процентною ставкою у перший день дії автопролонгації.

ТОВ «СС ЛОУН» надало кредит відповідачеві в сумі 14 950,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника № НОМЕР_1 .

У встановлений строк дії Кредитного договору відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, у зв`язку з чим, керуючись умовами зазначеного Кредитного договору та умовами додаткової угоди до кредитного договору (автопролонгація) від 26.12.2021 р. кредитний договір було автопролонговано на 20 днів.

Згідно з п. 5.7. додаткової угоди (автопролонгації) Сторони погодили, що у випадку несплати Позичальником заборгованості за кредитом та укладення додаткової угоди на продовження строку користування кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей Договір вважатиметься автопролонгованим, а строк користування кредитом - подовженим на наступних умовах:

Згідно з п. 5.7.1 Строк автопролонгації Договору та продовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту (або новою запланованою датою повернення кредиту у випадку оформлення продовження строку користування кредитом), і до спливу 20 (двадцяти) календарних днів включно.

У відповідності до п. 5.7.2. В період автопролонгації діє підвищена процентна ставка у розмірі 4.15%.

Відповідно до п. 5.8 Сторони погодили, що угода на автопролонгацію Договору підписується Позичальником одночасно з підписанням цього Договору.

У встановлений, додатковою угодою на автопролонгацію, строк нової узгодженої дати повернення кредиту 13.02.2021 р. відповідач не виконав свої боргові зобов`язання за Кредитним договором, в зв`язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість перед кредитором в розмірі 14 950,00 грн. - тіло кредиту та 20 481,60. грн. - нараховані проценти.

03.03.2021 р. між ТОВ «СС ЛОУН» як клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» було укладено договір факторингу № 40071779-92. Згідно з умовами якого клієнт відступив фактору право грошової вимоги за Кредитним договором.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі прав грошових вимог, який формується згідно додатку №1 є невід`ємною частиною договору.

Як вбачається з витягу з реєстру прав грошових вимог (Додаток №1 до договору факторингу) TOB «СС ЛОУН» відступило на користь ТОВ «ФІНФОРС» право вимоги за кредитним договором 1168969-A на загальну суму 35 431,60 грн.

Про відступлення на користь ТОВ «ФІНФОРС» права грошової вимоги за кредитним договором, TOB «СС ЛОУН» повідомило позичальника шляхом направлення 03.03.2021 р. на електронну адресу позичальника електронного листа.

Станом на дату направлення даної позовної заяви, заборгованість позичальника по кредитному договору перед ТОВ «ФІНФОРС» не сплачена і складає: 35 431,60 грн.

Ухвалою від 04.02.2026 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою від 04.02.2026 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано з АТ КБ «Приватбанк» письмові докази, в тому числі виписку по картковому рахунку ОСОБА_1 за період з 26.12.2020 року по день надання відповіді.

В ніч з 01 на 02 квітня 2026 року, в результаті влучання ворожого дрону, пошкоджено будівлю Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у зв`язку з цим, з 02 квітня поточного року, прийом громадян, реєстрація кореспонденції, розгляд справ судом призупинено.

06.07.2026 відновлено роботу суду.

07.07.2024 року до суду від АТ КБ «Приватбанк» надійшла виписка по рахунку ОСОБА_1 за період з 26.12.2020 року по 29.03.2026 року.

12.08.2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення, в яких просив задовольнити позов в повному обсязі, прозгляд справи проводити за відсутності представника позивача.

Відповідачка ОСОБА_1 викликався шляхом розміщення оголошення про виклик на сайті «Судової влади», про причини своєї неявки суд не повідомила, відзиву, заяв та клопотань до суду не подавала.

У зв`язку з викладеним, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Частиною 2 статті 639 ЦК України також визначено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4, 5 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» №2664-III договір про надання фінансових послуг, якщо інше не передбачено законом, повинен містити підписи сторін.

Відповідно до ст. 12 Закону "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання в тому числі "електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (абз. 3 ч. 1 ст. 12). У свою чергу згідно з визначенням одноразового ідентифікатора, наведеного у п. 6 ч. 1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Судом встановлено, що 26.12.2020 року між ТОВ «СС ЛОУН» і ОСОБА_1 укладений кредитний договір №1168969-A. Договір з боку відповідачки підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора f57144, отже укладений в електронній формі, у відповідності до вимог чинного законодавства.

За умовами кредитного договору Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п. 2.6.2. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 2.6.1. Договору, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 2.6.4. Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається для власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (споживчі цілі). Сума (загальний розмір) кредиту становить 14950.00 грн. у валюті: Українські гривні. Кредит надається строком на 30 днів з 26.12.2020 р. по 24.01.2021 р. включно.

Згідно пп. 2.6.5. та 2.6.6. договору загальна вартість кредиту становить 23023 грн. Сума до повернення - 23023 грн.

У п. 3 договору затверджений графік платежів, який містить розрахунок сплати суми кредиту і процентів за користування кредитом із зазначенням дати платежу (повернення кредиту та процентів), а саме: строк кредиту – 30 днів; Сума кредиту – 14950 грн.; Проценти за користування кредитом – 8073 грн.; термін платежу – 24.01.2021; загальна сума, що підлягає сплаті – 23023 грн.

Кредит видається в національній грошовіи? одиниці Украі?ни – гривні, в безготівковій формі, шляхом перерахування суми кредиту на платіжну картку, вказану Позичальником в Заявці на отримання кредиту, або в готівковій формі в пунктах надання фінансових послуг платіжною системою (п. 2.2. договору).

Згідно наданої АТ КБ «Приватбанк» виписки по рахунку ОСОБА_1 ТОВ «СС ЛОУН» виконало свої зобов`язання, надавши відповідачці кредитні кошти у розмірі 14950 грн.

Отже, судом встановлений факт видачі кредитних коштів відповідачу в розмірі 14950,00 грн.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості первісного кредитора станом на 03.03.2026, заборгованість ОСОБА_1 складає: сума виданого кредиту (за тілом кредиту) - 14950.00 грн.; проценти за користування кредитом – 20481,60 грн.; сума погашень за кредитним договором - 0.00 грн.

З розрахунку вбачається, що жодного платежу на погашення кредиту відповідачкою не було здійснено, в матеріалах справи також відсутні докази зворотнього.

Судом також встановлено, що 03.03.2021 укладений договір факторингу № 40071779-92 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "СС ЛОУН" відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1168969-A. Договір факторингу є оплаченим, в реєстрі боржників до договору факторингу зазначена відповідачка та її кредитні зобов`язання, Акт приймання-передачі Реєстру Боржників в матеріалах справи наявний.

Позивач вважає, що загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №1168969-A від 26.12.2020 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 35 431,60 грн., з яких: 14 950,00 грн. - тіло кредиту та 20 481,60. грн. - нараховані проценти.

Суд, встановивши всі фактичні обставини у справі, дослідивши надані письмові докази, оцінивши їх в сукупності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У постанові Верховного суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07 вересня 2026 року (справа №552/672/23) Верховний суд зазначив наступне.

Тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). З урахуванням принципу тлумачення favor contractus (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 753/8945/19 (провадження № 61-8829сво21)).

Як передбачено частиною першою статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 ЦК України. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення. Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів. Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні. Третім рівнем тлумачення (при безрезультативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення. Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 ЦК України (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 753/8945/19 (провадження № 61-8829сво21)).

При застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 листопада 2022 року в справі № 146/1094/21 (провадження № 61-8990св22)).

Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (частина восьма статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 552/672/23 (провадження 61-4595сво25) постановою від 7 вересня 2026 року зробив наступні висновки щодо застосування норми права: суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору.

Суд, першої інстанції, здійснюючи тлумачення умов кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, дійшов висновку, що Договір №1168969-A від 26.12.2020 має заплутані, нечіткі та двозначні положення договору.

Зокрема, згідно з п. 5.7. договору сторони погодили, що у випадку несплати позичальником заборгованості за кредитом та укладення додаткової угоди на продовження строку користування кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей Договір вважатиметься автопролонгованим, а строк користування кредитом - подовженим на наступних умовах:

Згідно з п. 5.7.1 Строк автопролонгації Договору та продовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту (або новою запланованою датою повернення кредиту у випадку оформлення продовження строку користування кредитом), і до спливу 20 (двадцяти) календарних днів включно.

У відповідності до п. 5.7.2. В період автопролонгації діє підвищена процентна ставка у розмірі 4.15%.

Відповідно до п. 5.8 Сторони погодили, що угода на автопролонгацію Договору підписується Позичальником одночасно з підписанням цього Договору.

Судом встановлено, що саме на підставі цих пунктів договору первісний кредитор нарахував відсотки за користування кредитом за період після 24.01.2021 року – тобто, після спливу строку кредитування, визначеного п. 2.6.2. договору, яким визначний строк кредитування 30 днів у розмірі 12408,60 грн.

При цьому, з наведених пунктів договору не вбачається за можливе встановити за яких умов, за який період та в якій сумі відповідачу будуть нараховуватися відсотки, оскільки договір не містить відповідних узгоджених сторонами розрахунків.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що відповідач надавав свою згоду на пролонгацію строку дії договору, фактично первісний кредитор в односторонньому порядку пролонгував строк дії договору та на ці підставі нарахував відсотки в розмірі, вище, ніж передбачено узгодженим графіком платежів, за межами строку дії договору що суперечить чинному законодавству та усталеним правовим висновкам Верховного суду.

Отже, виходячи зі змісту норм права в сфері захисту прав споживача та керуючись висновками щодо застосування норм права, викладених Верховним судом у постанові в справі № 552/672/23, суд першої інстанції без позовної вимоги споживача застосовує такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, тлумачить їх на користь споживача і вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача тіло кредиту у розмірі 14950,00 грн. і відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 8073.00 грн., грн., що разом складає 23023 грн.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Питання про розподіл судових витрат, зокрема судового збору, слід вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у розмірі 1573,83 грн..

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 211, 247, 259, 263 279, 280-281 ЦПК України, Законом України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 3, 11, 15, 526 1048, 1049, 1054 ЦК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС», (код ЄДРПОУ 41717584) заборгованість за кредитним договором №1168969-А від 26.12.2020 року в розмірі 23023 грн. (двадцять три тисячі двадцять три) грн. 00 коп., з яких: 14950,00 грн. – заборгованість по тілу кредиту; 8073 грн. – заборгованість по відсотках.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС», (код ЄДРПОУ 41717584) судовий збір в розмірі 1573 грн. (одна тисяча п`ятсот сімдесят три) грн. 83 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування та місцезнаходження сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС», код ЄДРПОУ 41717584, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 30.09.2026 року.

Суддя О. В. Чорна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua