Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №191/3724/26 — Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/3724/26

Провадження № 2/191/1825/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Твердохліб А.В.,

за участю секретаря – Яришевої Н.В.,

розглянувши, згідно вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовом адвоката Третяк Ірини Павлівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ в натурі майна, яке знаходиться у спільній частковій власності,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Третяк І.П. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ в натурі майна, яке знаходиться у спільній частковій власності, обґрунтовуючи тим що позивач є власником 1/2 частки об`єкту нерухомого майна, а саме житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель і споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена частка вищезазначеного об`єкту нерухомого майна належить позивачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Першої синельниківської державної нотаріальної контори Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області 22 липня 2024 року (реєстр № 397), зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав 22.07.2024 року за номером:55945480.

Інша 1/2 частка зазначеного об`єкту нерухомості, належить відповідачу, на підставі договору дарування, посвідченого 02 жовтня 2002 року приватним нотаріусом Синельниківського міського нотаріального округу Дніпропетровської області.

В цілому житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 складається із: -А1-1 житловий будинок, прибудова а-2, прибудова а-3, (загальною площею 57,3 кв.м., житловою площею 18,3 кв.м.), з переліком приміщень: І-тамбур пл.4,5 кв.м., ІІ-веранда пл.10,7 кв.м.,1-кухня пл.5,6 кв.м.,2-кімната пл.9,0 кв.м.,3-кімната пл.9,3 кв.м.,4-кухня пл.9,0 кв.м. ІІІ-веранда пл.9,2 кв.м.,Б1-літня кухня,б2-прибудова, Л-сарай, М-сарай, Р-сарай, Ж-сарай, В-сарай, Д-сарай, Е-сарай, П-літній душ, Н- вбиральня, Г-вбиральня,№ 1-3 огорожа.

Земельна ділянка площею 0,0550 га, на якій розташований вищевказаний об`єкт нерухомого майна належить ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 124.

Згідно висновку щодо технічної можливості виділу об`єкта нерухомого майно № 659 від 19.08.2025 року, виготовленого комунальним підприємством «самарійське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради», вищезазначений об`єкт нерухомого майна може бути виділено, об`єкт утворився шляхом поділу без проведення будівельних робіт, втручання в несучі конструкції, перепланування та переобладнання.

Відповідно до технічного паспорта та висновку про можливість виділу майна від 19.08.2025 року склад новоутвореного об`єкту нерухомого май на (1/2 частка, яка належать позивачу), складається з: -житлового будинку А1-1, прибудова а2, прибудова а3, загальною площею 29,8 кв.м., житловою площею 9,0 кв.м., з переліком приміщень: І-тамбур пл.4,5 кв.м., ІІ-веранда пл.10,7 кв.м., 2-кімната пл.9,0 кв.м., Б1-літня кухня, б2-прибудова, Л- сарай, М-сарай, Р-сарай, П-літній душ, Н-вбиральня, № 2,3-огорожа.

Оскільки сторони не можуть домовитися та дійти згоди про порядок володіння майном, позивач вимушена звернутися до суду з позовом про поділ спільного майна в натурі.

Позивач ОСОБА_1 просить поділити об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається із: А1-1 житловий будинок, прибудова а-2, прибудова а-3, (загальною площею 57,3 кв.м., житловою площею 18,3 кв.м.), з переліком приміщень: І-тамбур пл.4,5 кв.м., ІІ-веранда пл.10,7 кв.м.,1-кухня пл.5,6 кв.м.,2-кімната пл.9,0 кв.м.,3-кімната пл.9,3 кв.м.,4-кухня пл.9,0 кв.м. ІІІ-веранда пл.9,2 кв.м.,Б1-літня кухня,б2-прибудова, Л-сарай, М-сарай, Р-сарай, Ж-сарай, В-сарай, Д-сарай, Е-сарай, П-літній душ, Н- вбиральня, Г-вбиральня,№ 1-3 огорожа.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася надала суду заяву про розгляд справи без її участі та без участі позивача. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Суд, розглянувши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Першої синельниківської державної нотаріальної контори Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області 22 липня 2024 року (реєстр № 397), зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав 22.07.2024 року за номером:55945480, позивач є власником 1/2 частки об`єкту нерухомого майна, а саме житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 .

Інша 1/2 частка зазначеного об`єкту нерухомості, належить відповідачу ОСОБА_2 , на підставі договору дарування, посвідченого 02 жовтня 2002 року приватним нотаріусом Синельниківського міського нотаріального округу Дніпропетровської області.

Згідно висновку щодо технічної можливості виділу об`єкта нерухомого майна №659 від 19.08.2025 року, виготовленого комунальним підприємством «Самарське міжрайонне бюро технічної інвентаризації», вищезазначений об`єкт нерухомого майна утворився шляхом виділу без проведення будівельних робіт, без втручання в несучі конструкції, перепланування та переобладнання. За технічними показниками частини об`єкту нерухомого майна 1/2 частки є відокремленими, мають окремий вихід і можуть бути виділені в натурі.

Відповідно до технічного паспорта та висновку про можливість виділу майна склад новоутворених об`єктів нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_1 , складається з: житлового будинку А1-1, прибудова а2, прибудова а3, загальною площею 29,8 кв.м., житловою площею 9,0 кв.м., з переліком приміщень: І-тамбур пл.4,5 кв.м., ІІ-веранда пл.10,7 кв.м., 2-кімната пл.9,0 кв.м., Б1-літня кухня, б2-прибудова, Л- сарай, М-сарай, Р-сарай, П-літній душ, Н-вбиральня, № 2,3-огорожа.

Згідно звіту про оцінку майна ФОП « ОСОБА_4 » від 22.08.2025 року ринкова вартість 1/2 частки житлового будинку, з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , складає 62140,00 грн.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Отже, право спільної часткової власності це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дрібному виразі.

Відповідно до ч. 3ст. 358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно з ч. 1 ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно зі ст.367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Виходячи з аналізу змісту норм статей 183,358,364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику частка, якого зменшилась.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.

Як роз`яснено в п.6 п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» /зі змінами/, при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст. 115 ЦК, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом. У спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.

Суд, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, оцінивши належність, допустимість, а також достатність наданих доказів у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 258, 259, 263-266 ,268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Поділити об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається із: А1-1 житловий будинок, прибудова а-2, прибудова а-3, (загальною площею 57,3 кв.м., житловою площею 18,3 кв.м.), з переліком приміщень: І-тамбур пл.4,5 кв.м., ІІ-веранда пл.10,7 кв.м.,1-кухня пл.5,6 кв.м.,2-кімната пл.9,0 кв.м.,3-кімната пл.9,3 кв.м.,4-кухня пл.9,0 кв.м. ІІІ-веранда пл.9,2 кв.м.,Б1-літня кухня,б2-прибудова, Л-сарай, М-сарай, Р-сарай, Ж-сарай, В-сарай, Д-сарай, Е-сарай, П-літній душ, Н- вбиральня, Г-вбиральня,№ 1-3 огорожа, на два новоутворені об`єкти нерухомого майна, припинивши право спільної часткової власності, та виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , в натурі: житловий будинок А1-1, прибудова а2, прибудова а3, (загальною площею 29,8 кв.м., житловою площею 9,0 кв.м.), з переліком приміщень: І-тамбур пл.4,5 кв.м., ІІ-веранда пл.10,7 кв.м., 2-кімната пл.9,0 кв.м., Б1-літня кухня, б2-прибудова, Л- сарай, М-сарай, Р-сарай, П-літній душ, Н-вбиральня, № 2,3-огорожа.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя А. В. Твердохліб