Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №214/5254/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/5254/26

2/214/4770/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

02 жовтня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Фролової Н.М., за участю секретаря судового засідання Сліпенької Л.В., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривий Ріг в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, в якому просить: стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача матеріальну шкоду, завдану ушкодженням квартири у розмірі 13114,60 грн (20114,60 – 7000,00) де 20114,69 грн – збитки згідно висновку оцінки майна, 7000,00 грн – авансовий платіж відповідача при підписанні договору; стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість з орендної плати у розмірі 7000,00 грн, штраф за використання квартири не за призначенням у розмірі 3500,00 грн, пеню в сумі 768,00 грн, штраф у сумі 3010,00 грн у відповідності до п.5.4. договору оренди та витрати понесені позивачем у сплаті судового збору, у сумі 1331,20 грн, витрати на складення звіту з оцінки майна у сумі 3500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01 травня 2024 року між позивачем та відповідачем був укладений договір найму (оренди) належної позивачу на праві приватної власності квартири АДРЕСА_1 . Строк оренди з 01.05.2024 по 01.05.2025 року з можливістю продовження за згодою сторін. Розмір орендної плати за весь об`єкт оренди в цілому складає 7000,00 (сім тисяч) грн. за один місяць оренди. Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Договору об`єкт оренди передається в оренду (мета найму) під житло.

Квартира у гарному стані передана відповідачу за актом приймання передачі від 01.05.2024 року, підписаному особисто позивачем та відповідачем в присутності ріелтора. Жодних пошкоджень об`єкта оренди, інших недоліків технічного стану житлового приміщення під час огляду квартири на момент складання акту-приймання передачі житла сторонами договору не зафіксовано.

Згідно з умовами договору відповідач, як орендар, взяв на себе зобов`язання: самостійно і за свій рахунок забезпечити підтримку об`єкту, що орендується в стані не гіршому ніж на момент передачі його в оренду за договором (пункт 5.1.4 розділу 5 договору). Забезпечити схоронність інженерних мереж, комунікацій і устаткування об`єкта, що орендується. Без письмового дозволу орендодавця не робити робіт, пов`язаних з прокладкою схованих і зовнішніх комунікацій та переустаткування об`єкту, що юрендується (пункт 5.1.5. розділу 5 договору), утримувати об`єкт, що орендується, відповідно до санітарних норм, здійснювати весь комплекс заходів, передбачених законодавством України для забезпечення протипожежної безпеки, самостійно й за власний рахунок здійснювати ремонт об`єкта, що орендується, усувати наслідки аварій, несправності та поломки комунікацій об`єкта, що орендується. Обов`язок охорони об`єкта, що орендується, лежить на орендарі (пункт 5.1.6 розділу 5 договору), орендар повинен проводити прибирання всієї квартири (пункт 5.1.7 розділу 5 Договору).

Відповідно до умов пункту 5.5 розділу 5 Договору «Відповідальність сторін» у випадку використання орендарем об`єкта, що орендується, для здійснення інших видів діяльності, ніж визначених сторонами у розділі 2 договору, без згоди орендодавця, орендар сплачує штраф у розмірі 50% орендної плати за місяць, у якому було встановлено таке порушення.

Згідно з пунктом 5.8 розділу 5 договору «Відповідальність сторін» в разі якщо внаслідок дій орендаря орендодавцю буде спричинено збитків через протиправну, або таку, що порушує умови даного договору діяльність, орендар зобов`язаний компенсувати у повному обсязі збитки, незалежно від сплати неустойки за цим Договором.

04 лютого 2026 року позивачу зателефонувала невідома йому особана ім`я « ОСОБА_3 », який представився знайомим відповідача і повідомив, що його затримали співробітники ТЦК. У зв`язку із затриманням він просив, щоби позивач, як власник, зайшов в орендовану ним квартиру АДРЕСА_2 та вимкнув для безпеки всі електроприлади.

Оскільки позивач був зайнятий по роботі, на квартиру виїхала його дружина, яка виявила в квартирі наступну ситуацію: - нижній замок вхідної двері з під`зду зламаний, другі вхідні двері до квартири пробиті.

-в коридорі на вході, у ванній кімнаті та по всій квартирі лежали вживані речі, на лоджії та в кімнаті стояли пляшки з хімічними препаратами, що свідчить про те, що в супереч призначення використання квартири для проживання, умов договору (пункт 2.1: п.5.3.1) відповідач використовував житло за комерційним призначенням, влаштувавши підпільну хімчистку і не повідомивши про це позивача, як власника житла. Доказами діяльності з комерційного призначення є також скрін-шоти з сайтів з оголошеннями про хімчистку CleanBerg, де вказані телефони ОСОБА_4 та адреса АДРЕСА_3 .

- квартира перебувала в антисанітарному стані, тривалий час неприбиралась, в приміщенні був неприємний запах, в холодильнику на кухні були зіпсовані продукти, з яких рідина через відкриті дверцята стікала на ламінат.

Встановлено, що з квартири зникли новий кольоровий телевізор марки "KIVI" (32 дюйма) та килим з кімнати. На кухні внаслідок підтікання рідини з холодильника пошкоджено ламінат, шафи кухонних меблів пошкоджені та потребують ремонту.

Отже внаслідок неправомірної поведінки орендаря позивачу завдано матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному розмірі збитків, які позивач змушений понести на відновлення житлового стану квартири.

Згідно зі звітом про оцінку збитку майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , вартість збитків, розрахована витратно-порівняльним підходом становить 20114, 60 (двадцять тисяч сто чотирнадцять) грн. 60 коп., виходячи з розрахунку ринкової вартості аналога пошкодженого майна в розмірі 13253,00 грн, та суми витрат на відшкодування збитків на ремонтні роботи та матеріали в розмірі 6861 грн. 60 коп.

За проведення оцінки майна на предмет визначення збитків позивачем сплачено 3500,00 грн, що доводиться товарним чеком від 17.06.2026 р.

У зв`язку з порушенням відповідачем умов, передбачених пунктом 5.5 розділу 5 договору «у зв`язку з використанням відповідачем квартири для інших видів діяльності, ніж визначених сторонами у розділі 2 договору без згоди зі позивачем, відповідач має сплатити позивачу штраф у розмірі 50% орендної плати за місяць, у якому було встановлено таке порушення, а саме в розмірі 3500,00 грн., виходячи з наступного розрахунку: 50% від 7000,00 грн. (розмір місячної орендної плати) складає 3500,00 грн.

Крім того, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість з орендної плати за лютий 2026 року у розмірі 7 000,00 грн.

Крім того, з Відповідача підлягає стягненню на користь позивача пеня в сумі 768 грн та штраф в сумі 3010 грн у відповідності до п 5.4. договору оренди.

Розрахунок пені з 06.02.2026 р. по 06.05.2026 р. на суму орендної плати 7000 грн та штрафу 3500,00 грн за нецільове використання житла (п.5.4. договору), загальна сума до розрахунку - 10500 грн.

Вихідні дані для розрахунку:

Період: з 06.02.2026 по 06.05.2026.

Кількість днів прострочення: 89 днів (22 дні у лютому + 31 день у березні + 30 днів у квітні + 6 днів у травні).

Облікова ставка НБУ: 15% (не змінювалася в цей період).

Подвійна ставка НБУ: 15%х2=30 %річних.

Днів 2026 році: 365

Формула розрахунку: пеня = (10500,00 грн. х 30% х 89 днів)/(100%х365)= 768,00 грн. Згідно з п.5.4. договору оренди у випадку затримки оплати на строк більше ніж три календарні дні, з орендаря додатково стягується штраф у розмірі 0,5% від місячної суми оренди за кожен день затримки платежу у відповідності до п.5.4. договору оренди. Штраф: 7000,00 грн х 0,5% х 86 днів = 3010 грн.

Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 червня 2026 року цивільну справу прийнято та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, та просив задовольнити його в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Будь-яких заяв або клопотань про розгляд справи без його участі та/або відкладення судового засідання до суду не надходило.

Відповідно до положень ч.1 ст. 280 ЦПК України,суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;3) відповідач не подав відзив;4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність у справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.1 ст. 280 та відповідно до ч.1 ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, прийшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтями 77, 78 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом установлено, що згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер витягу 172288205 ОСОБА_1 належить квартира розташована за адресою: АДРЕСА_2 , форма власності приватна, розмір частки 1/1 (а.с.7).

Як вбачається з договору найму (оренди) квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , від 01.05.2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір найму (оренди) квартири, згідно умов вище вказаного договору орендодавець надає, а орендар пиймає в строкове платне користування (найм) об`єкт, що орендується, являє собою квартиру, за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно п.1.1.2. Стан об`єкту, що орендується, на момент передачі в оренду: гарний.

Згідно з п.2.1. договору об`єкт оренди передається в оренду (мета найму): під житло.

Відповідно до п.4.1. розмір орендної плати за весь об`єкт, що орендується, у цілому складає 7000,00 грн за один місяць оренди.

Пунктом 5.5. договору передбачено, у випадку використання орендарем об`єкта, що орендується для здійснення інших видів діяльності, ніж визначених сторонами в розділі 2 цього договору, без згоди орендодавця. Орендар сплачує штраф у розмірі 50 % орендної плати за місяць, у якому було встановлено таке порушення.

Відповідно до акту прийому здачі до договору оренди житлової нерухомості від 01.05.2024 року розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , вбачається, що орендуємий об`єкт знаходиться в гарному стані (а.с.11).

Згідно акту огляду квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яка за договором найму (оренди) житла від 01.05.2024 р. здавалася в оренду вбачається, що орендарем порушені декілька пунктів договору. Відповідно до ст.526, 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином і в повному обсязі, тому згідно з п.5.8. договору орендар повинен відшкодувати орендодавцю всі заподіяні збитки (а.с. 12-13).

Як вбачається з скріншотів відповідачем ОСОБА_2 були розміщенні оголошення на сайті CleanBerg Хімчистка Кривий Ріг, про надання послуг з хімчистки (а.с.17-18).

ОСОБА_1 09.02.2026 року була направлена ОСОБА_2 претензія про погашення заборгованості та компенсацію за пошкоджене та зникле майно за договором найму (оренди) житла від 01.05.2024 року (а.с.14-15).

Відповідно до Товарного чеку від 17.03.2026 року оцінка збитків майна, яке належить ОСОБА_1 становила 3500,00 грн (а.с.21).

Відповідно до звіту про оцінку майна розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , замовником якої є ОСОБА_1 , вартість збитків, розрахована комбінованим витратно-порівняльним підходом складає: 20114,60 грн (а.с.22-38).

18.02.2026 року ОСОБА_1 надіслав ОСОБА_2 повідомлення від 18.02.2026 року про розірвання договору найму (оренди) житла від 01.05.2024 р. за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с.107-108).

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Приписами ч.1-2 ст.22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України при розгляді справи N 6-183цс14 від 03.12.2014 року, законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Згідно із ч.2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини: якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до змісту ст. ст. 12, 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Відповідно до ч.1 ст. 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

За правилами ч. 1 ст. 811 ЦК України договір найму житла укладається у письмовій формі.

Предметом договору найму житла можуть бути помешкання, зокрема квартира або її частина, житловий будинок або його частина (ч. 1 ст. 812 ЦК України).

Частиною 3 ст. 815 ЦК України визначено, що наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за найм житла. Наймач зобов`язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 820 ЦК України розмір плати за найм житла встановлюється у договорі найму житла. Якщо законом встановлений максимальний розмір плати за найм житла, плата, встановлена у договорі, не може перевищувати цього розміру. Наймач вносить плату за найм житла у строк, встановлений договором найму житла. Якщо строк внесення плати за найм житла не встановлений договором, наймач вносить її щомісяця.

Відповідно до ч. 1 ст. 821 ЦК України договір найму житла укладається на строк, встановлений договором. Якщо у договорі строк не встановлений, договір вважається укладеним на п`ять років.

Згідно зі ст. 3 Цивільного кодексу України свобода договору є загальною засадою цивільного законодавства.

Свобода договору закріплена у статтях 6 і 627 ЦК України, відповідно до яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору в цивільному праві означає можливість сторін на основі взаємного узгодженого волевиявлення вільно укладати договір, обирати його вид та спосіб укладення, а також визначати зміст такого договору.

Свобода договору є одним з основних принципів цивільного права, який дозволяє сторонам самостійно встановлювати умови своїх угод на основі взаємної згоди. Однак разом зі свободою договору постає необхідність захисту інтересів сторін у разі порушення зобов`язань.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем умов договору.

Крім того, указана квартира була передана відповідачеві за актом прийому здачі до договору оренди житлової нерухомості, отже підписавши даний акт відповідач повністю погодився з тим, що дана квартира не містить недоліків та знаходиться у гарному стані.

Тому в силу вимог договору оренди спірної квартири слід вважати, що умови договору в повному обсязі відповідачем не виконані.

Відповідачем було порушено умови договору найму (оренди) квартири.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності та диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданній шкоди позивачу, а на позивачеві доказування факту заподіяння такої шкоди.

Факт завданих збитків позивачу повністю підтверджується звітом про оцінку майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Враховуючи викладене, на підставі досліджених в судовому засіданні доказів в судовому засіданні позивачем підтверджено факт заподіяння шкоди саме з вини відповідача, окрім того відповідачем під час розгляду справи не спростовані наведені позивачем докази.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 274-280, 288 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 , матеріальну шкоду у сумі 30 892,60 грн, а також судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено – 02.10.2026.

Головуючий суддя Н.М. Фролова