Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №187/1419/26 — Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1419/26

2/0187/838/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2026 р.

Петриківський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Соловйова І.М.,

за участі секретаря судового засідання Столяренко Н.П.,

розглянувши в селищі Петриківка в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

13.07.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 28.05.2025-100000051 від 28.05.2025 у розмірі 46 000,00 гривень.

Також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 138.18 грн.

Позовна заява подана через систему «Електронний суд» представником, представником Колеснікової Іриною, яка діє на підставі довіреності у порядку передоручення від 15.05.2026.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що сторони 28.05.2025 уклали Кредитний договір (оферти) № 28.05.2025-100000051 за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 7000,00 грн. строк позики – 217 днів. Однак відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання по договору, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яку заявник і просить стягнути.

Ухвалою суду від 20.07.2026 відкрито провадження у справі та, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалу про відкриття провадження відповідач отримав в електронному кабінеті 20.07.2026 про, що свідчить довідка про доставку електронного документу.

Згідно п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

27.07.2026 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він заперечує проти позову та зазначає, що є військовослужбовцем, що підтверджується довідкою форми 5. Відповідач посилається на те, що відповідно до ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п. 15 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії воєнного стану забороняється нарахування штрафних санкцій, пені та інших додаткових платежів стосовно військовослужбовців. Відповідач зауважує, що позивачем безпідставно нараховано проценти в сумі 21220 грн, штраф у сумі 7000,00 грн та комісія в сумі 3780 грн. Також відповідач вказав, що розрахунок позивача не є належним доказом розміру боргу і позивач не довів правомірність кожного окремого траншу в частині електронного акцепту.

Також відповідачем подано клопотання про витребування доказів у ТОВ «Споживчий центр», однак суду не надано підтвердження того, що відповідач самостійно звертався до ТОВ «Споживчий центр» з даним клопотання та йому було відмовлено у наданні даних доказів, таким чином дане клопотання не підлягає задоволенню.

28.07.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він зазначив, що кредитний договір укладено в електронній формі відповідно до вимог чинного законодавства, а проценти нараховано згідно з його умовами. Заперечуючи проти посилань відповідача щодо наявності пільг як у військовослужбовця, позивач зауважив, що відповідач не надав документів, які б підтверджували його участь станом на час строку дії кредитного договору, у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, а тому на нього не поширювалися пільги, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Крім того, позивач вказав, що відповідач ані під час укладення кредитного договору, ані протягом строку його дії не надав документів на підтвердження проходження військової служби у Збройних Силах України, у зв`язку з чим кредитору не було відомо про наявність у відповідача статусу військовослужбовця.

27.07.2026 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву. Відповідно до якого вказав, що позивачем не наданого нових доказів і тому просив при винесенні рішення урахувати його статус військовослужбовця.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини та дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 28.05.2025 відповідач погодив пропозицію ТОВ "Споживчий центр" про укладення кредитного договору (оферти) № 28.05.2025-100000051 (КРЕДИТНОЇ ЛІНІЇ) в електронному вигляді, який підписаний одноразовим ідентифікатором E921.

Відповідно до зазначеного договору погоджено наступні істотні умови: сума кредиту 7000 грн. 00 коп.; Строк, на який надається Кредит - 217 днів з дати його надання; Дата повернення (виплати) кредиту - 30.12.2025.

Відповідно до п.6 Заявки Процентна ставка "Стандарт" – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів (надалі – «чергові періоди»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Згідно до п. 7 заявки Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 8. Заявки Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі – "Комісія за надання", "Комісія"; економічна сутність – плата за надання Кредиту) – 9% від суми Кредиту та дорівнює 630 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості – 630 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

Умовами кредитного договору передбачено, що Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № 5232-44XX-XXXX-8023.

Згідно до п. 12. Заявки Денна процентна ставка – загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.84% (денна процентна ставка) = (12740 / 7000)/ 217 ? 100%.

Відповідно до п. 17. Заявки Неустойка: 105 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. 18. Розмір процентів відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України становить 547.5 % річних, які нараховуються від простроченої Позичальником суми (база розрахунку). Максимальний розмір процентів відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України встановлюється законом

Вказані вище умови (пропозиція про укладення кредитного договору, заявка кредитного договору, відповідь позичальника про прийняття пропозиції, інформаційне повідомлення позичальника), підписані одноразовим ідентифікатором Е921.

Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку виплати кредиту/ строку договору не передбачена. У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту та/або строку договору, установлених договором

31.05. та 09.06.2025 року між Кредитодавцем та Позичальником було укладено додаткові договори за якими Сторони домовились за взаємною згодою та ініціативою Позичальника збільшити Суму Кредиту і взагалому вона була збільшена до 14000,00 грн. , в зв`язку з чим були внесені зміни до Договору.

Отримання кредитних коштів в сумі 7000,00 грн підтверджується копією листа ТОВ «Універсальні рішення» ВИХ № 1-1704 від 17.04.2026 в якому зазначено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» укладено договір про надання послуг з переказу коштів №ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024 відповідно до якого платіжна установа приймає на себе зобов`язання надавати торговцю послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти 28.05.2025 00:46:43 на суму 7000,00 (сім тисяч гривень 00 копійок) грн, номер картки 5232441021978023, номер транзакції в системі iPay.ua – 754499335, призначення платежу: Видача за договором кредиту №28.05.2025-100000051.

Отримання кредитних коштів в сумі 4000,00 грн підтверджується копією листа ТОВ «Універсальні рішення» ВИХ №1-1704 від 17.04.2026 в якому зазначено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» укладено договір про надання послуг з переказу коштів №ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024 відповідно до якого платіжна установа приймає на себе зобов`язання надавати торговцю послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти 31.05.2025 08:13:13 на суму 4000,00 (чотири тисячі гривень 00 копійок) грн, номер картки 5232441021978023, номер транзакції в системі iPay.ua – 757845532, призначення платежу: Видача за договором кредиту №28.05.2025-100000051.

Отримання кредитних коштів в сумі 3000,00 грн підтверджується копією листа ТОВ «Універсальні рішення» ВИХ №1-1704 від 17.04.2026 в якому зазначено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» укладено договір про надання послуг з переказу коштів №ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024 відповідно до якого платіжна установа приймає на себе зобов`язання надавати торговцю послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти 09.06.2025 16:32:25 на суму 3000,00 (три тисячі гривень 00 копійок) грн, номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua – 767664107, призначення платежу: Видача за договором кредиту №28.05.2025-100000051.

Відповідно до довідки розрахунку за кредитним договором 28.05.2025-100000051 від 28.05.2025 року, станом на 07.07.2026, наданої ТОВ "Споживчий центр", заборгованість відповідача становить 46 000.00 грн., що складається з: Тіла кредиту - 14000 грн. Процентів - 21 220.00 грн. Комісії) - 3 780.00 грн. Штрафів 7000,00 грн.

Оцінюючи правомірність укладення кредитного договору в електронній формі, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (у тому числі електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із частиною другою статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1055 ЦК України та статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» кредитний договір укладається у письмовій формі (як електронний документ — з дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію»).

Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 та від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19 сформував правовий висновок, згідно з яким будь-який правочин, укладений на підставі ЦК України, може бути оформлений в електронній формі та за своїми правовими наслідками прирівнюється до правочину, укладеного в письмовій формі.

Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти договір (оферта) може бути розміщена в мережі Інтернет, а її прийняття (акцепт) здійснюється шляхом надсилання електронного повідомлення або вчинення дій, зміст яких чітко роз`яснено в такій системі. Моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора (алфавітно-цифрової послідовності), що надсилається особою, яка прийняла пропозицію.

Електронний договір, підписаний із використанням одноразового ідентифікатора, за своїми правовими наслідками є рівнозначним договору, укладеному в письмовій формі.

Судом установлено, що спірний договір про надання кредиту підписано відповідачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, що свідчить про дотримання порядку укладення правочину та факт його вчинення між сторонами.

За таких обставин суд дійшов висновку, що кредитний договір укладено з дотриманням вимог ЦК України, Законів України «Про електронну комерцію» та «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим він є чинним і згідно зі статтею 629 ЦК України обов`язковим для виконання сторонами.

Щодо пільг відповідача як військовослужбовця (ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII).

Судом встановлено, що відповідач є військовослужбовцем Збройних Сил України, який прийнятий на військову службу за контрактом 01.03.2021, та має посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_2 видане 16.02.2022 військовою частиною НОМЕР_3 . На даний час відповідач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_4 , що підтверджується копією Довідки № 14593 від 26.06.2026 (Форма 5).

Відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Зазначена норма права є імперативною та встановлює державну гарантію звільнення визначених категорій військовослужбовців від нарахування процентів за користування кредитом, штрафів і пені протягом усього періоду несення служби/участі у заходах із забезпечення оборони України під час особливого періоду.

Попри те, що відповідач проходить військову службу за контрактом (з 01.03.2021), суд вважає, що він під час дії особливого періоду бере безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, відсічі і стримування збройної агресії РФ, що підтверджується його статусом – учасника бойових дій. Відтак на нього в повному обсязі розповсюджуються гарантії, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

З огляду на викладене, нарахування позивачем процентів за користування кредитом, а також штрафних санкцій та пені за період перебування відповідача на військовій службі та участі у заходах із забезпечення оборони України є повністю протиправним і таким, що суперечить імперативним вимогам спеціального Закону.

При цьому факт неповідомлення відповідачем кредитодавця про свій статус до моменту звернення останнього до суду не позбавляє військовослужбовця права на застосування вказаної пільги.

Щодо вимог про стягнення кредитної заборгованості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язається надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язається повернути кредит та сплатити проценти.

З приводу стягнення тіла кредиту.

Судом установлено, що відповідач отримав кредитні кошти в загальному розмірі 14000,00 грн, що підтверджується копіями листів ТОВ «Універсальні рішення».

На спірні правовідносини поширюються положення Закону України «Про споживче кредитування», який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Відповідно до пунктів 10, 11 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», споживче кредитування – це правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту; споживчий кредит (кредит) – грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Суд виходить з того, що споживчим є будь-який кредит, наданий споживачу для задоволення потреб, не пов`язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Пунктом 4. Заявки передбачено, що кінцевою датою повернення кредиту є 30.12.2025. Таким чином позовні вимоги, щодо стягнення з відповідача тіла кредиту в сумі 14000,00 грн. підлягаю задоволенню.

З приводу стягнення процентів.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Частиною 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Як указано вище, на відповідача розповсюджуються гарантії, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», отже вимоги про стягнення відсотків та штрафу задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення заборгованості по комісії.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом (частина третя статті 1054 ЦК України).

Оскільки кредитування відповідача відбулося для задоволення його особистих (споживчих) потреб, правовідносини сторін регулюються Законом України «Про споживче кредитування».

Згідно із частиною другою статті 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Водночас, за змістом частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про споживчий кредит плату за дії, які не є самостійною послугою, а вчиняються кредитором на власну користь або є супутніми.

У частині п`ятій статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» імперативно встановлено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 зазначила, що кредитодавець не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь кредитодавця (зокрема прийняття платежу), або за дії з метою встановлення, зміни чи припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Кредитодавець не має права стягувати з позичальника комісію за обслуговування кредиту чи надання фінансового інструменту, оскільки такі дії не є самостійною додатковою чи супутньою послугою, замовленою безпосередньо позичальником, а є наслідком реалізації обов`язків кредитодавця за договором і відповідають економічним потребам лише самого кредитодавця. З урахуванням принципів справедливості, добросовісності та розумності на позичальника як на слабшу сторону вказаних відносин не можна покладати обов`язок сплачувати платежі за послуги, за отриманням яких він фактично не звертався.

Вказаний правовий висновок підтверджено у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06.11.2023 року у справі № 204/224/21. Верховний Суд дійшов висновку, що якщо в кредитному договорі кредитодавець не зазначив та не надав доказів наявності й переліку додаткових та супутніх послуг, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються безпосередньо позичальнику та за які встановлена комісія, то відповідні положення кредитного договору є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України надання грошових коштів за кредитним договором є обов`язком кредитодавця, виконання якого не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Надання кредиту, як і подальший моніторинг заборгованості за ним, не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником, оскільки такі дії здійснюються виключно в межах виконання обов`язків самого кредитора та відповідають інтересам тільки фінансової установи.

Як убачається з матеріалів справи та розрахунку заборгованості, позивачем нараховано до сплати одноразову комісію у розмірі 1260,00 грн та комісії за обслуговування кредиту в розмірі 2 520,00 грн. Разом з тим позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів наявності чи надання Відповідачу будь-яких окремих самостійних послуг за вказану плату, відмінних від самого процесу надання кредиту.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення комісії є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту у сумі 14000,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00123713 від 10.07.2026 та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладенням у розмірі 138.18 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведеного, з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (у даному випадку позов задоволено на 30%) в сумі 798,72 грн та пропорційно витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладенням 41,45 грн.

Інших судових витрат сторонами не заявлено.

Керуючись статтями 12, 81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 28.05.2025-100000051 від 28.05.2025 у розмірі 14 000,00 (чотирнадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень, що є заборгованістю за тілом кредиту.

В іншій частині позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 798,72 гривень та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладенням у розмірі 41,45 гривень, а всього 840,17 (вісімсот сорок) гривень 17 копійок.

Добровільне виконання рішення в частині стягнення грошових коштів здійснювати за такими реквізитами позивача: рахунок № НОМЕР_5 , МФО 305299.

У разі добровільного виконання рішення боржнику невідкладно надати до суду та стягувачу копію платіжного документа, що підтверджує сплату присудженої суми, із обов`язковим зазначенням у ньому номера цієї справи та дати й номера кредитного договору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А; код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 .

Повне судове рішення складено 01.10.2026.

Суддя І.М. Соловйов