Вирок від 30 вересня 2026 р. у справі №185/2573/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/2573/26

Провадження № 1-кп/185/1145/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в період воєнного стану кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026046370000037 від 02 лютого 2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда Дніпропетровської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, працюючого на ШУ «Героїв Космосу» - гірник очисного забою, маючого на утримані двох неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , 29 червня 2009 року та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

за участю:

прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4 ,

законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В :

11 січня 2026 року приблизно о 17 год. 30 хв. ОСОБА_3 приїхав до будинку АДРЕСА_2 , де мешкають його доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Цього ж дня, приблизно о 17 год. 40 хв., до ОСОБА_3 вийшла за двір будинку АДРЕСА_2 його неповнолітня донька ОСОБА_4 , де у них виник словесний конфлікт на побутовому ґрунті.

В ході сварки у ОСОБА_9 виник протиправний намір, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень неповнолітній ОСОБА_4 , та, достовірно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень, останній, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, 11 січня 2026 року, приблизно о 17 год. 40 хв., знаходячись біля подвір`я будинку АДРЕСА_2 , підійшов до неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4 , яка знаходилась в положенні стоячи, використовуючи свою фізичну перевагу над неповнолітньою потерпілою, умисно наніс один удар долонею правої руки в область обличчя ОСОБА_4 зліва, тим самим завдавши останній тілесні ушкодження.

Своїми протиправними діями ОСОБА_3 , спричинив неповнолітній потерпілій ОСОБА_4 , тілесні ушкодження у вигляді садна лівої щоки, яке утворилося від дії тупих твердих предметів (предмету), які діяли за ударно-дотичним механізмом, з місцем прикладання діючої сили у вищезазначені області, та за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 1 ст. 125 КК України, як спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_3 під час судового розгляду свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив, що обставини, зазначені в обвинувальному акті, відповідають тим, що мали місце. Пояснив, що 11 січня 2026 року приблизно о 17 год. 30 хв. приїхав до будинку АДРЕСА_2 , де мешкають його доньки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . До нього за двір вийшла ОСОБА_4 , в ході сварки він підійшов до Мирослави та наніс один удар долонею правої руки в область обличчя зліва.

Винність обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується сукупністю доказів, які містяться у матеріалах кримінального провадження та безпосередньо досліджені у судовому засіданні.

Неповнолітня потерпіла ОСОБА_4 в присутності законного представника ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_3 її батько, у них погані відносини. 11 січня 2026 року приблизно о 17 год. 40 хв. за адресою їх проживання по АДРЕСА_2 , приїхав батько ОСОБА_3 . Вона вийшла до нього за двір і сказала, що вони зараз йдуть до бабусі, але батько сказав, щоб вона сіла в машину. Вона сказала, що який він їм батько, якщо він з ними не спілкується, в ході сварки він підійшов до неї та наніс один удар долонею правої руки в область обличчя зліва.

Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у фактично скоєному також повністю підтверджується письмовими доказами, які були досліджені під час судового розгляду.

Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 11 січня 2026 року ОСОБА_8 заявила про те, що 11 січня 2026 року приблизно о 17 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 спричинив тілесні ушкодження неповнолітній донці ОСОБА_4 , 2009 року народження.

Згідно заяви ОСОБА_8 від 11 лютого 2026 року, про залучення до провадження як потерпілого, залучити в якості потерпілої неповнолітню ОСОБА_4 , 2009 року народження.

Згідно постанови від 11 лютого 2026 року про залучення неповнолітньої (малолітньої) потерпілої, залучено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до кримінального провадження, внесеного до єдиного реєстру розслідувань за №12026046370000037 від 02 лютого 2026 року, як неповнолітнього потерпілого.

Згідно заяви ОСОБА_8 від 11 лютого 2026 року, про залучення до провадження як законного представника потерпілого, залучити в якості законного представника потерпілої ОСОБА_8 .

Згідно постанови від 11 лютого 2026 року про залучення законного представника малолітнього потерпілого, залучено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 до кримінального провадження, внесеного до єдиного реєстру розслідувань за №12026046370000037 від 02 лютого 2026 року, як законного представника неповнолітньої потерпілого.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 11 лютого 2026 року, за участю неповнолітньої ОСОБА_4 в присутності законного представника неповнолітньої ОСОБА_8 , з відеозаписом до нього, встановлено, що 11 січня 2026 року, приблизно о 17 год. 40 хв. ОСОБА_4 вийшла за подвір`я по АДРЕСА_2 , розмовляла зі своїм батьком ОСОБА_3 , вході розмови виник словесний конфлікт та ОСОБА_3 наніс долонею правої руки один удар по щоці ОСОБА_4 .

Згідно висновку експерта від 13 лютого 2026 року № 76, згідно довідки з травмпункта № 385 КНП «ПЛІЛ» ПМР у ОСОБА_4 виявлене тілесне ушкодження у вигляді садна лівої щоки, яке утворилося від дії тупих твердих предметів (предмету), які діяли за ударно-дотичним механізмом з місцем прикладання діючої сили в область лівої щоки та за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень, згідно п.2.3.1. а), п. 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» наказ № 6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17 січня 1995року. Враховуючи морфологічні ознаки виявленого тілесного ушкодження, воно могло уторилися в час та при обставинах, вказаних в постанові про призначення судово-медичної експертизи та наданій медичній документації на її ім`я, тобто 11 січня 2026 року. Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, малоймовірно їх спричинення при падінні з висоти власного зросту або власноручно. Враховуючи характер та локалізацію виявленого тілесного ушкодження ОСОБА_4 було спричинено не менше однієї травмуючої дії.

Згідно протоколу огляду предмета від 11 лютого 2026 року, огляд розпочато о 15 год. 45 хв., огляд закінчено 16 год. 10 хв., на оптичному носії інформації (диск), що оглядається, містяться файл «WhatsApp Video 2026-02-12 at 11.19.10». Тип файлу "MР4 Video File (.mp4)", Об`єм файлу 1,34 МБ, тривалістю 10 секунд. Огляд відеозапису проводиться за участі законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 - ОСОБА_8 . Під час огляду файлу встановлено, що на ньому зображена неповнолітня потерпіла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка знімає себе та каже: «Просто покраснения пошло (показує рукою на свою ліву щоку), здесь нормально (показує рукою на праву щоку) а здесь (показує знову на ліву щоку), потому, что он мне пощечину вставил». На цьому відеозапис зупиняється. Огляд відеозаписів завершено. До протоколу додається фототаблиця.

Згідно висновку експерта від 13 лютого 2026 року № 77-Д, згідно довідки з травмпункта № 385 КНП «ПЛІЛ» ПМР у ОСОБА_4 виявлене тілесне ушкодження у вигляді садна лівої щоки, яке утворилося від дії тупих твердих предметів (предмету), які діяли за ударно-дотичним механізмом з місцем прикладання діючої сили в область лівої щоки та за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень, згідно п.2.3.1. а), п.2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» наказ № 6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17 січня 1995року. Враховуючи морфологічні ознаки виявленого тілесного ушкодження, воно могло уторилися в час та при обставинах, вказаних в постанові про призначення судово-медичної експертизи та наданій медичній документації на її ім`я, тобто 11 січня 2026року. Враховуючи локалізацію та характер виявленого тілесного ушкодження у потерпілої ОСОБА_4 , не виключена можливість їх утворення за обставин та умов, на які вона вказує, в ході проведення слідчого експерименту за її участю, а саме: «...батько ОСОБА_10 спричинив тілесні ушкодження, нанісши удар долонею правої руки по лівій щоці, після чого похитнулася та відчула сильний біль в області лівої щоки». Тобто механізм утворення виявленого тілесного ушкодження у потерпілої ОСОБА_11 , не суперечить механізму їх спричинення зазначеному в ході проведення слідчого експерименту за її участю.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 23 лютого 2026 року з відеозаписом до нього, за участю обвинуваченого ОСОБА_3 , встановлено, що 11 січня 2026 року, приблизно о 17 год. 30 хв., біля домоволодіння АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 розмовляв зі своєю донькою ОСОБА_4 , вході розмови виник конфлікт, та ОСОБА_3 наніс один удар долонею правої руки по лівій щоці ОСОБА_4 .

Ці докази суд визнає допустимими і належними, достовірними і достатніми, оскільки у відповідності до ст.ст. 84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією та КПК України.

Під час судового розгляду даного кримінального провадження були встановлені та підтверджені об`єктивні обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 інкримінованого кримінального правопорушення, перебіг обставин вчинення зазначеного злочину, ступінь реалізації злочинних намірів обвинуваченого та наслідки їх вчинення.

Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до переконання, що своїми діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, його винуватість доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України як спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.

Суд вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, вважає доведеною.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. В своєму рішенні «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Оцінюючи в сукупності досліджені докази винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_3 доведена «поза розумним сумнівом», оскільки наведені у вироку докази винуватості обвинуваченого є очевидними і безсумнівними.

За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинений злочин, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових злочинів.

За правилами ст. 65 КК України суд призначає покарання за вчинений злочин відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного: в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, під наглядом у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії кримінального проступку.

Обставини, що пом`якшують покарання згідно ст. 66 КК України, щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України, відсутні.

Суд приходить до висновку, що обставина, яка пом`якшує покарання обвинуваченого не є винятковою і не знижує істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшує його суспільну небезпеку до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м`якого покарання, ніж передбаченого законом.

Суд вважає, що покарання ОСОБА_3 слід призначити в межах санкції статті, за якою він обвинувачується, у вигляді громадських робіт.

Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та досягнення самої мети покарання, згідно ст. 50 КК України.

Міра запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 не обиралась.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання про речові докази вирішується на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-370, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним за ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 100 (ста) годин громадських робіт.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази:

- DVD – диск наданий ОСОБА_8 , який долучено до матеріалів кримінального провадження – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а за відсутності апеляційної скарги вирок набуває законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору, потерпілій та представнику потерпілої.

Суддя: ОСОБА_1