Вирок від 30 вересня 2026 р. у справі №185/9844/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/9844/26

Провадження № 1-кп/185/1536/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в період воєнного стану в залі в м.Павлоград Дніпропетровської області кримінальне провадження, що внесене до ЄРДР за №12026046370000173 від 02 червня 2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Павлограда Дніпропетровської області, громадянки України, з неповною середньою освітою, заміжньої, непрацюючої, в силу ст.89 КК України не судимої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 , -

В С Т А Н О В И В :

01.06.2026 року протягом дня, потерпіла ОСОБА_5 перебувала в приміщенні квартири АДРЕСА_2 спільно зі своєю матір`ю, обвинуваченою ОСОБА_3 , яка протягом дня вживала спиртні напої.

Цього ж дня, приблизно о 14.00 годині потерпіла ОСОБА_5 перебувала в приміщенні ванної кімнати вищевказаної квартири, куди також зайшла обвинувачена ОСОБА_3 , де у них виник словесний конфлікт на ґрунті сталих неприязних відносин.

В ході сварки у обвинуваченої ОСОБА_3 виник протиправний намір, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 . Достовірно усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень потерпілій та бажаючи їх настання, обвинувачена ОСОБА_3 , діючи умисно, на ґрунті сталих неприязних відносин, знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, під час конфлікту з потерпілою ОСОБА_5 , знаходячись в приміщенні ванної кімнати, підійшла до потерпілої ОСОБА_5 , яка стояла та була розвернута лівим боком до неї, та умисно нанесла два удари долонею правої руки в область губ потерпілої ОСОБА_5 . Після чого, потерпіла ОСОБА_5 перейшла до кімнати спальні вищевказаної квартири, а обвинувачена ОСОБА_3 , продовжуючи свої протиправні діяння, підійшла ззаду до останньої та шляхом охоплення шиї передпліччям та плечем правої руки у ділянці ліктьового згину, застосовуючи фізичну силу, виконала затискання шиї, при цьому долонею лівої руки нанесла декілька ударів в область обличчя та шиї потерпілої, тим самим завдавши останній тілесні ушкодження. Своїми протиправними діями обвинувачена ОСОБА_3 спричинила потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді саден на підборідді справа, на правій бічній поверхні шиї у верхній третині, на передній поверхні правого передпліччя в нижній третині, на задній поверхні лівого передпліччя в середній третині, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнала, суду повідомила, що між нею та донькою ОСОБА_6 виникли неприязні відносини. Між ними іноді виникають конфлікти на побутовому рівні. 01.06.2026 року вона перебувала у ванній кімнаті та прала, а донька стала перекривати їй воду. ОСОБА_6 стала митись, а вона стали також виключати їй воду. Дочка стала знімати все на відео. Виникла словесна перепалка, в ході якої телефон доньки впав у воду. Потерпіла взяла телефон та пішла у спальню сушити його. Вона пройшла за нею, дала гроші в сумі 2000 гривень та попросила доньку зняти на добу квартиру чи готель, щоб вона та донька одна від одної відпочили. ОСОБА_6 взяла гроші та пішла з дому. На наступний день з`ясувалось, що донька звернулась до поліції. Ніяких ударів вона потерпілій не наносила, не душила її, удари по обличчю та губам доньці не завдавала. Вона не бачила ніяких тілесних ушкоджень на потерпілій.

Після дослідження письмових доказів обвинувачена змінила своє ставлення до інкримінованого кримінального правопорушення, визнала свою вину та підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті.

Потерпіла ОСОБА_5 суду показала, що 01.06.2026 року вона разом з матір`ю, обвинуваченою ОСОБА_3 , знаходилась вдома. Мати не давала їй можливості зайти в ванну кімнату та помитися, займалась пранням спеціально для цього. Вона стала знімати все на відео на мобільний телефон. Вона хотіла забрати свої речі, обвинувачена не давала цього зробити. Вона не втримала телефон в цей момент, і він впав у воду. Мати, побачивши, що телефон не працює, підійшла до неї. В цей час вона стояла та була обернута лівим боком до матері. Обвинувачена долонею двічі вдарила її в область губ. Вона пішла до спальної кімнати та стала витирати телефон майкою. Обвинувачена підійшла до неї ззаду, обхопила рукою за шию та стала душити, при цьому знову декілька разів вдарила іншою рукою по її обличчю. Вона попередила матір, що вона може бути притягнута за свої дії до кримінальної відповідальності. Тоді обвинувачена припинила свої дії. Мати стала вибачатись, запропонувала гроші, щоб вона зняла квартиру. Вона взяла гроші та свої речі, залишила оселю. Подзвонила в поліцію і про все розповіла. При призначенні покарання для обвинуваченої покладається на розсуд суду.

Крім наведених показань обвинуваченої, потерпілої, судом були досліджені наступні письмові докази та прийняті процесуальні рішення.

Рапорт помічника чергового Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області від 01.06.2026 року, відповідно до якого 01.06.2026 року о 18.47 год. на службу «102» надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_5 про те, що по АДРЕСА_1 мати, обвинувачена ОСОБА_3 , побила її, намагалась задушити.

Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію від 01.06.2026 року, відповідно до якого від потерпілої ОСОБА_5 була отримана заява, в якій вона просить притягнути до кримінальної відповідальності мати ОСОБА_3 , яка 01.06.2026 року приблизно о 14.00 год., перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_2 спричинила їй тілесні ушкодження.

Висновок експерта №315 від 03.06.2026 року, відповідно до якого була проведена судово-медична експертиза потерпілої ОСОБА_5 . Згідно наданої медичної документації та об`єктивних даних огляду у потерпілої ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден на підборідді справа, на правій бічній поверхні шиї, у верхній третині, на передній поверхні правого передпліччя в нижній третині, на тильній поверхні правої кисті в проекції п`ясної кістки другого пальця, на задній поверхні лівого передпліччя в середній третині , які утворилися від дії тупих твердих предметів (предмету), що діяли за ударним механізмом та по дотичній з місцем прикладання діючої сили у вищезазначені області, за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень. Враховуючи морфологічні ознаки виявлених тілесних ушкоджень, вони могли утворитися в час та при обставинах вказаних в постанові, тобто 01.06.2026 року. Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, малоймовірно їх спричинення при падінні з висоти власного зросту.

Протокол проведення слідчого експерименту від 04.06.2026 року, згідно з яким за участі потерпілої ОСОБА_5 було проведено слідчий експеримент, під час якого потерпіла відтворила обставини інкримінованого обвинуваченій кримінального проступку та показала, що 01.06.2026 року приблизно о 14.00 год. вона перебувала в ванній кімнаті квартири АДРЕСА_2 , куди зайшла її мати, обвинувачена ОСОБА_3 , де між ними виник словесний конфлікт. В ході конфлікту обвинувачена ОСОБА_3 долонею лівої руки нанесла два удари в область її губи та підборіддя, коли вона стояла до обвинуваченої лівим боком. Після чого вони перейшли до спальної кімнати, де обвинувачена ОСОБА_3 , перебуваючи позаду неї, правою рукою, а саме ліктьовим суглобом обхватила її шию та почала стискати шию, а долонею лівої руки завдала не менше трьох ударів в район обличчя.

Висновок експерта №323-Д від 05.06.2026 року, згідно з яким була проведена додаткова судово-медична експертиза потерпілої ОСОБА_5 . Експерт зазначив, що механізм утворення виявлених тілесних ушкоджень у потерпілої ОСОБА_5 не суперечить механізму їх спричинення, зазначеному в ході проведення слідчого експерименту за її участі.

Протокол огляду предмету від 04.06.2026 року, відповідно до якого дізнавачем на стадії досудового розслідування був оглянутий добровільно виданий потерпілою ОСОБА_5 мобільний телефон марки Vivo 1915. В ході огляду було оглянуто переписку з контактом « ОСОБА_7 » з мобільним номером НОМЕР_1 в месенджері «Телеграмм», скриншоти переписки долучені до протоколу. Під час огляду нічого не виявлено та не вилучено.

Протокол огляду місця події від 05.06.2026 року, відповідно до якого дізнавачем в присутності обвинуваченої ОСОБА_5 та понятих було оглянуто місце вчинення кримінального правопорушення: квартира АДРЕСА_2 . Зафіксована обстановка в даній квартирі. В ході огляду нічого не виявлено та не вилучено.

Протокол огляду предмету від 12.06.2026 року, відповідно до якого дізнавачем за участі потерпілої ОСОБА_5 був оглянутий оптичний носій, що містить файл «WhatsApp Video 2026-06-13 at 10.34.52» . Під час огляду файлу встановлено, що на ньому зображено приміщення ванної кімнати в квартирі АДРЕСА_2 . На зображенні з`являється потерпіла ОСОБА_5 , яка проводить гігієнічні процедури. На 01 хв. 30 сек. в ванну кімнату також заходить обвинувачена ОСОБА_3 , яка миє у ванній поличку. Після цього на 03 хв. 07 сек. телефон падає у ванну та обвинувачена ОСОБА_3 обома руками хапає потерпілу ОСОБА_5 за передпліччя правої руки. На цьому відеозапис зупиняється.

Постанова дізнавача від 12.06.2026 року про визнання в якості речового доказу DVD-диску, наданого потерпілою ОСОБА_5 .

Протокол проведення слідчого експерименту від 13.06.2026 року, відповідно до якого обвинувачена ОСОБА_3 відтворила обставини інкримінованого їй кримінального проступку та пояснила, що 01.06.2026 року о 14.40 годині вона разом із потерпілою ОСОБА_5 перебувала у ванній кімнаті кв. АДРЕСА_2 , де у них виник словесний конфлікт, в ході якого потерпіла ОСОБА_5 схопила її рукою, якою не пам`ятає, за передпліччя лівої руки.

Суд, проаналізувавши покази обвинуваченої ОСОБА_3 , співставляючи їх з обвинуваченням, що інкримінується їй, з показаннями потерпілої, а також з дослідженими письмовими доказами, протоколами слідчих дій, висновками експертів, які повністю викривають обвинувачену у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.125 КК України, - робить висновок про те, що наведені судом докази, окрім первинних показань обвинуваченої, мають характер логічних, послідовних та об`єктивних, тому і покладені в основу вироку. Зазначені докази винуватості обвинуваченої є таким, що доповнюють одне одного, є належними, допустимими та достатніми, оскільки повністю підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному проваджені, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією та КПК України.

При призначенні покарання обвинуваченій, у відповідності з вимогами ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, віднесення його до категорії кримінальних проступків, ступінь негативних наслідків, дані про особу обвинуваченої, яка в силу ст.89 КК України не судима, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку в психіатричному диспансері та у лікаря-нарколога не перебуває.

Обставини, відповідно до вимог ст.66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченої, судом не встановлені.

Обставини, відповідно до вимог ст.67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченої, суд визнає, вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винна перебуває у сімейних відносинах, вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

За сукупністю обставин вчинення кримінального правопорушення, ступеня тяжкості, думки потерпілої, яка покладається на розсуд суду при визначені покарання для обвинуваченої, даних про особу обвинуваченої, яка в силу ст.89 КК України не судима, не працює, відсутності пом`якшуючих покарання обставин, наявності обтяжуючих покарання обставин, суд дійшов висновку про призначення обвинуваченій покарання в межах санкції інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України у вигляді штрафу, що буде достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід до обвинуваченої не застосовувався.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Доля речових доказів повинна бути вирішена у порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 615 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити покарання за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Речові докази: DVD-диск, наданий потерпілою ОСОБА_5 , який долучений до матеріалів кримінального провадження, - після набрання вироком законної сили зберігати в матеріалах кримінальному провадженні.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя ОСОБА_1