Вирок від 01 жовтня 2026 р. у справі №183/560/19 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/560/19

№ 1-кп/183/442/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018040350002413 від 16.11.2018 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковськ Дніпропетровськ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, останній раз:

-23 травня 2023 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік. 08 травня 2025 року ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області звільненого від відбування покарання у зв`язку з закінченням іспитового строку,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

в с т а н о в и в :

31 жовтня 2018 року приблизно в 23 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 , проходив біля під`їзду №1 будинку №32 по вул. Гетьманській, .Новомосковськ, Дніпропетровська область, де зустрів незнайомого чоловіка ОСОБА_5 який тримав в руках мобільний телефон марки «Meizu М6» чорного кольору, в цей час у ОСОБА_3 виник раптовий злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману.

Після чого, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, продовжуючи знаходитися біля під`їзду №1 будинку АДРЕСА_3 під приводом телефонного дзвінка попросив у ОСОБА_5 належний йому мобільний телефон марки «Meizu М6», при цьому своєю поведінкою створив такі умови, за яких потерпілий був упевнений у поверненні належного йому майна.

ОСОБА_3 , бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, повторно з корисливих мотивів, імітуючи розмову по мобільному телефону, пішов у невідомому напрямку, тримаючи при собі мобільний телефон марки «Meizu М6» чорного кольору вартістю 2339 гривень 10 копійок, з сім-картою оператора «Life» вартістю 50 гривень, у чохлі для мобільного телефону марки «Meizu M6», вартістю 263 гривні 12 копійок, які належать потерпілому ОСОБА_5 , тим самим заволодів вказаним майном шляхом обману.

Тобто, ОСОБА_3 з викраденим майном покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, та своїми діями спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 2652 гривні 22 копійки.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що дійсно вчинив інкримінований йому злочин за обставин, які зазначені в обвинувальному акті. В скоєному щиро розкаювався, зазначив, що шкода потерпілому відшкодував.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню щодо тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився письмовими доказами, а також доказами що характеризують особу обвинуваченого.

При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміє обвинувачений зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз`яснив йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст наведених вище обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Крім того, учасникам судового провадження судом роз`яснені вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.

Суд вважає встановленою вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним:

-заволодіння чужого майна шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно – за ч. 2 ст. 190 КК України.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, суди повинні виходити з класифікації злочинів згідно ст.12 КК України, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У той же час згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Вирішуючи питання про визначення покарання ОСОБА_3 , суд враховує характер, ступінь суспільної небезпеки скоєних правопорушень, тяжкість скоєного правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого.

Обставиною, яка пом`якшує покарання суд визнає – щире каяття.

При цьому, суд вважає, що щире каяття обвинуваченого, в даній ситуації, ґрунтується на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки і характеризується щирим осудом цієї поведінки, визнанням своєї провини, а також готовністю нести кримінальну відповідальність.

Обставиною, яка обтяжує покарання суд визнає – рецидив злочину.

Тому, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, враховуючи те, що ОСОБА_3 вину визнав повністю, за місцем мешкання характеризується позитивно, на обліку у лікарів не перебуває, шкоду потерпілому відшкодував, що разом з обставиною, яка пом`якшує покарання, дає суду підстави для призначення обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Запобіжний захід в даному кримінальному провадженні не обирався.

Під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню була проведена ряд судова експертиза, вартість якої підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України

На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного йому основного покарання з випробуванням строком 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід в даному кримінальному провадженні не обирався.

Речовий доказ по кримінальному провадженню:

-договір про надання фінансового кредиту під заставу №16.9503/0 від 31.10.2018 – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертизи №101-19 від 18.01.2019 у розмірі 286 гривень 00 копійок.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Копію вироку негайно вручити ОСОБА_3 та прокурору.

Суддя ОСОБА_1