Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №183/10006/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Суд: Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 01 жовтня 2026 р.

Справа: №183/10006/26

Суддя: Ігольнікова М. О.

Справа № 183/10006/26

№ 3/183/2987/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Ігольнікова М.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст.130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

30.07.2026 року 00:06 м. Самар (Новомосковськ), вул. Холодноярської Бригади (Волгоградська) 437, водій ОСОБА_1 , керував авто ВАЗ 210994 номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу Drager Alkotest 6820 прилад 0485 принтер 0761 тест 4331. Результат позитивний 0,79 %, чим порушив п. 2.9.а ПДР – керування транспортного засобу особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання за викликом особа, яка притягується до адміністративної відповідальності не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату та час слухання справи. До суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Пеліна В.І.

До суду надійшла заява від ОСОБА_1 , в якій останній просив закрити за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Зміст заяви полягає у тому, що 30.07.2026 року інспектором 2 взводу 4 роти 2 батальйону УПП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Рутковським Олександром Валерійовичем складено протокол серії ЕПР1 №732422 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Так, з даного протоколу вбачається, що 30.07.2026 о 00:06:00 у м. Самар (Новомосковськ), вулиця Холодноярської Бригади (Волгоградська) 437, водій ОСОБА_1 керував авто ВАЗ 210994 номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу DRAGER Alcotest 6820 прилад 0485 принтер 0761 тест 4331. Результат позитивний 0.79% чим порушив п.2.9.а. ПДР - керування ТЗ особами в стані алк., нарк. чи ін. сп`яніння що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, включає обов`язкову ознаку — керування транспортним засобом. Без установлення цієї ознаки склад правопорушення відсутній.

Так, до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 №732422 долучено відеозапис з нагрудних камер інспекторів УПП в Дніпропетровській області загальною тривалістю 26 хвилин 57 секунд.

Водночас аналіз зазначеного відеозапису дає підстави для обґрунтованих сумнівів щодо його цілісності, безперервності та повноти, оскільки фактично він сформований шляхом об`єднання фрагментів відеозаписів, здійснених двома різними портативними відеореєстраторами.

Так, події від початку відеозапису до 09 хвилини 26 секунди, а також з 15 хвилини 37 секунди до 21 хвилини 38 секунди зафіксовані на портативний відеореєстратор із реєстраційним номером 470866. Натомість події з 09 хвилини 26 секунди до 15 хвилини 36 секунди, а також з 21 хвилини 38 секунди до 26 хвилини 57 секунди зафіксовані вже на інший портативний відеореєстратор із реєстраційним номером 470858.

Таким чином, долучений до матеріалів справи відеозапис не є одним безперервним записом з одного технічного засобу, а являє собою змонтовану послідовність окремих фрагментів, отриманих із різних відеореєстраторів.

Більше того, обставини, зафіксовані на самих відеореєстраторах, свідчать про наявність часової перерви у записі з портативних відеореєстраторів. Зокрема, перший запис на відеореєстраторі №470866 завершується на 09 хвилині 52 секунді (час, який вказується на відеореєстраторі), тоді як наступний запис на цьому ж відеореєстраторі розпочинається лише на 27 хвилині 23 секунді. Отже, між зазначеними фрагментами наявна перерва тривалістю 17 хвилин 31 секунди.

Так само перший запис на відеореєстраторі №470858 завершується на 06 хвилині 37 секунді (час, який вказується на відеореєстраторі), тоді як наступний запис на цьому ж відеореєстраторі розпочинається лише на 27 хвилині 37 секунди. Що також підтверджує перерву у 21 хвилину.

Особливої уваги заслуговує та обставина, що фрагменти, отримані з відеореєстратора №470858, фактично відображають ті самі події, що й окремі фрагменти з відеореєстратора №470866, однак з іншого ракурсу. Це свідчить про те, що відеозапис, долучений до протоколу, був сформований шляхом вибіркового поєднання записів із різних технічних засобів.

За таких обставин виникає обґрунтоване питання щодо повноти та послідовності відеофіксації, а також щодо того, чи всі події, які відбувалися протягом відповідного проміжку часу, надані суду в повному обсязі.

При цьому, варто наголосити на тому, що ані на першому, ані на другому відеозаписі не зафіксований момент переслідування працівниками поліції транспортного засобу, яким, за твердженням працівників поліції, керував саме я, ОСОБА_1 , до моменту його зупинки. Також на долучених відеозаписах відсутній сам момент керування транспортним засобом мною, ОСОБА_1 , тобто відеозапис не містить об`єктивної фіксації того, що саме зазначена особа перебувала за кермом транспортного засобу безпосередньо до його зупинки працівниками поліції.

Фактично відеозапис розпочинається з того, як транспортний засіб стоїть, і біля нього, на вулиці, знаходиться ОСОБА_1 , а тому з його змісту неможливо достовірно встановити, хто саме керував транспортним засобом до моменту зупинки, за яких обставин відбувалась його зупинка та чи перебував я за кермом транспортного засобу безпосередньо перед його зупинкою.

При цьому сам по собі факт перебування особи біля зупиненого транспортного засобу або її подальше спілкування з працівниками поліції не є належною та беззаперечною фіксацією факту керування цим транспортним засобом до моменту його зупинки.

Отже, долучені відеозаписи не містять безпосередньої фіксації тієї обставини, яка має істотне значення для вирішення справи, - факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 до моменту його зупинки.

Крім цього, належним засобом фіксації вчиненого особою адміністративного правопорушення є саме портативний відеореєстратор, або інший ТЕХНІЧНИЙ ЗАСІБ, який повинен БЕЗПЕРЕРВНО фіксувати здійснення службової діяльності поліцейським, всього процесу його спілкування з особами, в тому числі тими, яких працівник поліції підозрює у вчиненні адміністративного правопорушення.

І тільки відеозапис з такого портативного реєстратору є належним доказом вчиненого адміністративного правопорушення.

У даному випадку долучені до матеріалів справи відеозаписи не відповідають вищевикладеним вимогам, оскільки не містять безперервної фіксації подій, зокрема відсутній момент переслідування та зупинки транспортного засобу, а також безпосередня фіксація того, що саме ОСОБА_1 перебував за кермом до моменту зупинки. Крім того, відеозаписи сформовані шляхом поєднання фрагментів із різних портативних відеореєстраторів, між якими наявні часові розриви. Отже, такі відеозаписи не дають можливості достовірно встановити повний перебіг подій та особу водія безпосередньо до моменту зупинки транспортного засобу, а тому не можуть самі по собі підтверджувати факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом можливість керування цим транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом.

З доказів доданих до протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності вбачається, що працівниками поліції не було забезпечено належного роз`яснення ОСОБА_1 його прав та порядку проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Фактично йому було роз`яснено лише обов`язок пройти огляд за допомогою приладу Drager та негативні наслідки можливої відмови, тоді як право не погодитися з результатами огляду на місці та пройти огляд у закладі охорони здоров`я йому роз`яснено не було.

Більше того, після проведення тестування працівник поліції не з`ясував ставлення ОСОБА_1 до отриманого результату та, не надавши йому можливості реалізувати передбачене законом право на повторний огляд у закладі охорони здоров`я у разі незгоди з результатом, безпосередньо перейшов до складання протоколу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин результати проведеного огляду отримані з порушенням установленої процедури, оскільки особі не було забезпечено можливості усвідомлено реалізувати надані їй законом права. Відтак такий результат огляду не може беззастережно використовуватися як належний та достовірний доказ вини ОСОБА_1 , а допущені працівниками поліції порушення процедури мають бути оцінені судом при вирішенні питання про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення.

У матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують належний технічний стан і допуск до застосування газоаналізатора Drager Alcotest 6820, прилад ARHK-0485, за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 .

Працівники поліції не долучили до матеріалів справи сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Не надано також документів про калібрування цього конкретного приладу.

За відсутності сертифіката відповідності та свідоцтва про повірку саме приладу ARHK-0485 немає підстав вважати, що огляд ОСОБА_1 проведено сертифікованим і повіреним засобом вимірювальної техніки. Результат тесту № 4331 за таких умов не є допустимим доказом перебування особи в стані сп`яніння.

Порушення, допущені інспектором патрульної поліції при фіксації огляду та формуванні матеріалів справи, унеможливлюють повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та досягнення завдань провадження, визначених статтею 245 КУпАП. Відтак відсутні достатні допустимі докази складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Аналогічний підхід застосовано, зокрема, у постановах Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22.10.2024 у справі №539/5277/23 та Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04.10.2024 у справі №175/13356/24: за відсутності свідоцтва про калібрування / повірку конкретного приладу Drager Alcotest 6820 результат огляду не визнано доказом. Крім того, як вбачається з наявного у матеріалах справи результату проведеного 30.07.2026 тестування ОСОБА_1 , такий проводився за допомогою Alсotest Drager 6820, останнє калібрування якого здійснено 26.08.2025.

З наведеного вбачається, що технічне обслуговування (перевірка калібровки) газоаналізатору «Drager Alcotest 6820» має проводитись кожні шість місяців, згідно вимог інструкції з експлуатації даного технічного засобу, оскільки відповідне передбачено Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який регулює відносини, що виникають в процесі провадження метрологічної діяльності.

Використання Drager Alcotest 6820, який має прострочений термін калібровки, є грубим порушенням Наказу № 1452/735 та інструкції по експлуатації алкотестера, а результати, які видані таким пристроєм, не можуть бути визнані доказом перебування особи в стані алкогольного сп`яніння, а відповідно і не доводять вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, матеріали справи в їх сукупності не підтверджують наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Долучені до справи відеозаписи не містять безпосередньої фіксації керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , моменту його зупинки та обставин, які передували зупинці, а сам відеозапис має фрагментарний характер та не забезпечує безперервної фіксації подій.

Крім того, проведений огляд на стан алкогольного сп`яніння здійснено з порушенням установленого порядку: ОСОБА_1 не було належним чином роз`яснено право не погодитися з результатом огляду, пройти огляд у закладі охорони здоров`я та отримати перевірку результату проведеного на місці тестування. Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Також матеріали справи не містять документів, які б належним чином підтверджували допустимість використання приладу Drager Alcotest 6820 ARHK-0485, зокрема сертифіката відповідності та свідоцтва про повірку, а наведені відомості щодо останнього калібрування приладу додатково ставлять під сумнів достовірність отриманого результату. Чинна Інструкція № 1452/735 передбачає використання спеціальних технічних засобів, які відповідають установленим вимогам, зокрема щодо документів про відповідність та повірки.

За таких обставин результат тесту № 4331 не може бути покладений в основу висновку про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, а відтак не є достатнім та належним доказом його вини.

ОСОБА_1 просить суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення №183/10006/26 у відношенні ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справ, письмові заперечення ОСОБА_1 , суд дійшов наступного висновку.

Так, згідно з п. 2.9 Правил дорожнього руху водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Судом досліджені матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1№ 732422 від 30.07.2026 року; Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 30.07.2026 року, з результатом огляду на стан сп`яніння 0,79 % проміле, з яким ОСОБА_1 згоден; роздруківку Drager Alkotest 6820, тест 4331 з результатом 0,79 % проміле, з яким ОСОБА_1 погодився; рапорт.

Окрім цього, судом досліджено відеозапис, долучений на ДВД диску, на якому зафіксовано, процедуру проведення тесту на встановлення стану алкогольного сп`яніння водія у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу Alkotest Drager 6820 з результатом 0,79 % проміле. Крім того на відео зафіксовано, що водію ОСОБА_1 було повідомлено про складання відносно нього протоколу по ч. 1 ст.130 КУпАП.

Дослідивши докази та з`ясувавши обставини справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 130 КУпАП доведена та підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Щодо твердження в частині того, що відеозапис з боді-камери поліцейського не є безперервним, суд зауважує, що цей довід є необґрунтованим, оскільки ОСОБА_1 не вмотивовано як така форма запису вплинула або не вплинула на виконання з його боку вимог законодавства в частині порядку проходження огляду на стан сп`яніння. Фактично, надані суду відеозаписи фіксують ключові моменти, які підлягають встановленню та перевірці під час судового розгляду, а наявність на диску окремих об`єднаних файлів у один суцільний відеозапис не робить доказ недопустимим, оскільки безперервно запис здійснювався під час постановки поліцейським питань ОСОБА_1 та надання ним відповідей щодо обставин вчинення порушення, кваліфікованого за ч.1 ст.130 КУПАП.

ОСОБА_1 не оспорював наявність у нього ознак стану алкогольного сп`яніння, поставив свій підпис у графі « З результатом згоден» у Акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 30.07.2026 року.

Стосовно доводів щодо закінчення строку калібрування приладу «Drager Alcotest 6820» на час проходження огляду, то суд зазначає таке.

Так, приладом для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, окрім інших, є газоаналізатор «Drager Alcotest». Вказаний прилад зареєстрований в Україні відповідно до Порядку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення, що затверджений постановою КМУ від 09 листопада 2004 року № 1497.

Як роз`яснює ДП «Український медичний центр сертифікації», включення «Drager Alcotest 6820» у реєстр медичної техніки та виробів медичного призначення означало можливість його ввезення на митну територію України та введення у експлуатацію (початок використання), закінчення ж строку дії свідоцтва означало припинення можливості їх ввезення та введенню в експлуатацію, але не впливало на вироби, які вже були введені у експлуатацію.

Тому використання газоаналізаторів «Drager Alcotest 6820», які були завезені та реалізовані на території України та введені в експлуатацію протягом строку дії свідоцтва та знаходження цих приладів у реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення у період з 10 лютого 2010 року по 10 лютого 2015 року, є законним.

Відповідно до наказу МОЗ України від 10 лютого 2017 № 122 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг, форми повідомлень, переліку відомостей, які зберігаються в ньому, та режиму доступу до них», Держлікслужба здійснює ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики invitroв обіг (далі - Реєстр осіб). У вказаному Реєстрі, який є у публічному доступі, міститься інформація щодо особи, відповідальної за введення медичних виробів в обіг, а саме ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» на медичні вироби «Газоаналізатори Drager Alсotest», зокрема газоаналізатор «Drager Alcotest 6820».

Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» №1324-VII від 05 червня 2014 року міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1747 від 13 жовтня 2016 року і становить 1 рік.

У пам`яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування).

Згідно з даними роздруківки з приладу «Drager Alcotest 6820» останнє калібрування приладу проводилось 26.08.2025 року. Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводився працівниками поліції 30.07.2026 року, тобто в межах дванадцятимісячного строку калібрування приладу.

Таким чином, оскільки огляд на стан алкогольного сп`яніння був проведений із використанням законодавчо врегульованого газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» без порушення строку його градуювання (калібрування), доводи про недопустимість як доказу проведеного огляду за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820» є безпідставними.

Обставин, які пом`якшують та обставин, які обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

При накладенні стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, керуючись ст. 33 КУпАП, вважаю, що обставини правопорушення і його наслідки вказують на те, що стягнення на правопорушника повинно бути накладене у виді штрафу і відповідно до ст. 23 КУпАП, це буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись статтями 33, 34, 35, 40-1, 126, 130, 279, 280 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 665 гривень 60 копійок.

Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 дів з дня її винесення.

Постанова підлягає пред`явленню протягом трьох місяців.

Суддя М.О. Ігольнікова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua