Вирок від 01 жовтня 2026 р. у справі №183/6787/23 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/6787/23

№ 1-кп/183/1024/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12023041350000117 від 27.01.2023 стосовно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Біловод Роменського району Сумської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, військовослужбовця військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

27 січня 2023 року приблизно о 06 годині 40 хвилин ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем «ВМW 520», реєстраційний номер НОМЕР_3 , здійснював рух у лівій смузі автодороги М-29 «Харків - Красноград - Перещепине» Новомосковського (нині Самарівського) району Дніпропетровської області, зі сторони м. Дніпро в напрямку м. Харків, де в цей час на 131 км. + 152 м вказаної автодороги, проявляючи кримінальну протиправну самовпевненість, легковажно розраховуючи на відвернення суспільно небезпечних наслідків та не виконавши покладені на нього обов`язки як на водія, грубо порушуючи вимоги Правил дорожнього руху не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, проявивши неуважність до дорожньої обстановки та ігноруючи її зміни, за відсутності перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, перед зміною напрямку руху ліворуч, не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки для інших учасників дорожнього руху, відволікся від керування та змінив напрямок руху ліворуч, виїхавши на розділову смугу, виконану у формі газону з травою, після чого спробував повернутись на дорожнє покриття, змінивши напрямок руху праворуч, але не впорався з керуванням та допустив виїзд за межі проїзної частини праворуч, де відбулось зіткнення з колесовідбивачем, з перекиданням автомобіля в кювет, внаслідок чого пасажиру автомобіля марки «ВМW 520», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_7 спричинені тяжкі тілесні ушкодження.

В підготовчому судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 01 жовтня 2026 року між прокурором Самарівської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 за участю захисника ОСОБА_5 , яку просив затвердити судом та призначити узгоджене між прокурором та обвинуваченим покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки, та на підставі ст. 75 КК України звільнення його від відбування основного покарання з випробування, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання буде співмірним меті його застосування та повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам, обставинам, що пом`якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_6 висловився про затвердження угоди і призначення йому узгодженого покарання. При цьому останній вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, та повністю визнав обставини, зазначені прокурором в обвинувальному акті. У вчиненому щиро кається. Також зазначив, що угоду було укладено добровільно, цивільний позов потерпілої про стягнення моральної шкоди визнає у повному обсязі.

Захисник ОСОБА_5 не заперечував проти затвердження судом угоди про визнання винуватості і призначення узгодженого сторонами покарання.

Представник потерпілої ОСОБА_7 – адвокат ОСОБА_4 не заперечував проти затвердження судом угоди про визнання винуватості і призначення узгодженого сторонами покарання, цивільний позов в частині стягнення з обвинуваченого моральної шкоди підтримав у повному обсязі, при цьому просив не стягувати витрати на правничу допомогу, оскільки вказані в позовній заяві кошти були відшкодовані.

В обвинуваченого в судовому засіданні з`ясовані всі питання, визначені ст. 474 КПК України, та роз`яснені наслідки укладення та невиконання угоди відповідно до ст. ст. 473, 476 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, угода відповідає вимогам КПК України та закону.

Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення встановленою та доведеною, його дії підлягають правовій кваліфікації за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, сукупність усіх обставин у справі.

Суд враховує, що вчинене обвинуваченим ОСОБА_6 кримінальне правопорушення відноситься до категорії кримінальних правопорушень проти безпеки руху та експлуатації транспорту, де його додатковим обов`язковим об`єктом є життя та здоров`я особи, а відтак одного з найбільш суспільно небезпечних кримінальних правопорушень, в результаті вчинення якого потерпілій ОСОБА_7 спричинено тяжкі тілесні ушкодження. Судом враховується також, що за положеннями ст. 12 КК України, вчинене ОСОБА_6 кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів.

Однак, обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_6 , суд визнає його щире каяття, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки, визнанні вини та готовності підлягати кримінальній відповідальності; активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки останній надавав правдиві показання щодо обставин вчинення ним кримінального правопорушення, співпрацював зі слідством.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_6 , судом не встановлено.

Крім того, суд бере до уваги дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, свою вину визнав повністю, на обліку у лікарів нарколога, психіатра, фтизіатра не перебуває, за місцем служби характеризується посередньо.

Тому, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_6 узгоджену між сторонами міру покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки, та на підставі ст. 75 КК України звільнення його від відбування основного покарання з випробуванням строком на 2 роки, з покладенням на нього обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання буде співмірним меті його застосування та повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам, обставинам, що пом`якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.

Призначаючи покарання як кару суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді позбавлення волі на вказаний вище строк з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки, з випробуванням щодо основного виду покарання, буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.02.2023 на автомобіль марки «ВМW520», реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_6 , необхідно скасувати.

Вирішуючи пред`явлений потерпілою ОСОБА_7 цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 моральної шкоди у розмірі 300 000 грн., суд дійшов такого висновку.

Позов потерпілої обґрунтований тим, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого їй спричинена моральна шкода, яка полягає у відчутті фізичного болю, тяжкості отриманих тілесних ушкоджень та стану стресу потерпілої, які є наслідком ДТП і викликали у неї певні моральні страждання.

У відповідності до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, спричинена фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю відшкодовується особою, що її спричинила.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам по собі факт порушення права (справа Науменко проти України).

Суд погоджується з тим, що потерпілій ОСОБА_7 дійсно спричинено моральну шкоду в результаті протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_6 , що спричинило потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, та яка виразилася у зазнані потерпілою душевних страждань, яких вона зазнала у зв`язку з наслідками після ДТП, оскільки мало місце ушкодження її здоров`я, що потягло за собою ампутацію лівої гомілки з ураженням опорно-рухового апарату та встановлення їй 01.05.2023 першої групи інвалідності, у зв`язку з чим було змінено звичний уклад її життя, внаслідок чого вона перенесла і до цих пір переносить певні моральні страждання.

Пленум Верховного Суду України у п. 9 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4 роз`яснив, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач.

Отже, вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер та обсяг фізичних, душевних та психічних страждань позивача, завданих внаслідок злочину, характер немайнових втрат - порушення нормальних життєвих зв`язків, тривалість немайнових втрат, що із урахуванням принципу диспозитивності відповідно до ст. ст. 13, 23, 1167 ЦК України, ст. 128 КПК України, та заявлених вимог, суд виходячи з принципів розумності та справедливості, співмірності, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Крім того, вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат у відповідності до ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта, які складають 3775,60 грн. (висновки експерта за результатами проведення: судової експертизи технічного стану транспортного засобу № СЕ-19/104-23/10147-ІТ від 05.04.2023 у сумі 1887,80 грн.; судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/104-23/8677-ІТ від 16.03.2023 у сумі 1887,80 грн.).

До обвинуваченого ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 КПК України якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі, зокрема, звільнення від відбування покарання.

А у відповідності до ч. 3 ст. 534 КПК України судове рішення, що звільняє обвинуваченого з-під варти, виконуються в цій частині негайно після його проголошення в залі судового засідання.

Враховуючи те, що цим вироком обвинувачений ОСОБА_6 звільняється від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, суд вважає за необхідне скасувати застосований до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, звільнивши його з-під варти в залі судового засідання.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 370, 371, 374, 474 КПК України, суд

у х в а л и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 01 жовтня 2026 року між прокурором Самарівської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 .

ОСОБА_6 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на два роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Зарахувати у строк відбуття покарання тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою з дня його затримання з 18 червня 2026 року до 02 жовтня 2026 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили – скасувати.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 з-під варти в залі судового засідання негайно.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 300 000 гривень 00 копійок.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.02.2023 на автомобіль марки «ВМW520», реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_6 – скасувати.

Речовий доказ – автомобіль марки «ВМW520», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який зберігається на території ВП № 2 Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: Дніпропетровська область, Самарівський район, м. Перещепине, м/р Кільченський, 7 – повернути за належністю його власнику або законному володільцю.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 3775 гривень 60 копійок.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1