Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №182/7049/26 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/7049/26

Провадження № 3/0182/1843/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.09.2026 м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Клименко І.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з ВРПП Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце роботи не встановлено, проживає у АДРЕСА_1 , за правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Водій ОСОБА_1 13.09.2026 о 10-35 год. по вул. Вячеслава Липинського, 74 у м. Нікополь, Дніпропетровської області керував транспортним засобом – мопедом „Хонда Діо” без д.н.з, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на визначення стану сп`яніння в передбаченому законом порядку відмовився на боді-камеру поліцейського. Від керування ТЗ відсторонений.

Даними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України, згідно якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Крім того, ОСОБА_1 13.09.2026 о 10-35 год. по вул. Вячеслава Липинського, 74 у м. Нікополь, Дніпропетровської області, керуючи вказаним транспортним засобом, не виконав законну вимогу працівника поліції про зупинку ТЗ, яка подавалась за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору та гучномовця, чим порушив вимоги п. 2.4, 8.9 б ПДР України.

Враховуючи те, що вказані протоколи про адміністративні правопорушення складені у відношенні однієї особи та розглядаються одночасно, суддя вважає доцільним об`єднати вказані справи в одне провадження згідно ст. 36 КУпАП.

Правопорушник, будучи належним чином сповіщеним про місце та час розгляду справи до суду на 30.09.2026, не з`явився без поважних причин. Таким чином особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, жодних клопотань чи заяв про відкладення слухання справи до суду не надходило, вважаю, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).

Ст. 130 КУпАП не входить до переліку адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 268 КУпАП, де присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи в суді першої інстанції є обов`язковою.

За вказаних обставин з метою дотримання розумних строків розгляду справи вважаю можливим розгляд справи здійснювати у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за наявними матеріалами.

Від надання письмових пояснень ОСОБА_1 відмовився.

Вивчивши надані матеріали, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП доведена наявними матеріалами:

- протоколами про адміністративні правопорушення ААД № 960723 від 13.09.2026, ААД № 960812 від 13.09.2026, в яких викладені обставини вчинення правопорушень і які складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП. Протоколи не містять будь-яких пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності з приводу незгоди з фактичними обставинами, викладеними у ньому. Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після їх оформлення ОСОБА_1 не заявляв. Згідно протоколу слідує, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП;

- відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, на якому чітко зафіксовано всі обставини події;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеному у зв`язку з виявленими у ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя), де останній відмовився від огляду на боді камеру;

- направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі не проводився.

Наведені докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та встановленими законом способами, будь-які сумніви щодо їх достовірності відсутні. Обставини, які містяться в матеріалах адміністративної справи жодним чином не оспорені та не спростовані особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Суддею встановлено, що дані вимоги закону працівниками поліції були виконані належним чином і порушень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09.11.2015 № 1452/735, допущених під час складання протоколу про адміністративне правопорушення суддею встановлено не було.

З досліджених матеріалів справи слідує, що поліцейський в даному випадку при наявних у ОСОБА_1 зовнішніх ознаках алкогольного сп`яніння запропонував водієві пройти огляд на місці зупинки або ж в медичному закладі згідно встановленого законом порядку. Дані вимоги інструкції працівником поліції були виконані належним чином, але останній відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння без поважних та обґрунтованих на те причин.

Досліджені докази повністю узгоджуються між собою. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП є доведеною поза розумним сумнівом.

Дії правопорушника кваліфіковані правильно за ч. 1 ст. 130 КУпАП як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції та ч. 1 ст. 122-2 КУпАП як невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.

Неявка особи на час розгляду матеріалів свідчить про відсутність каяття та відсутність інтересу до результатів розгляду.

При накладенні стягнення суддя враховує характер та суспільну небезпеку вчинених правопорушень, те, що вчинене правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку, особу порушника та вважає, що стягнення повинно бути обране у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП України за санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Накладене адміністративне стягнення в даному випадку буде достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Згідно з положенням ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Керуючись ст. 36, 40-1, 221, 283, ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Справи № 182/7048/26 №3/0182/1842/2026, № 182/70496/26 №3/0182/1843/2026 об`єднати в одне провадження.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби з порушника буде стягнуто подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення і набирає чинності після закінчення строку на оскарження.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом 3-х місяців.

Суддя: І. В. Клименко