Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №205/8880/26 — Новокодацький районний суд міста Дніпра

Єдиний унікальний номер 205/8880/26

Номер провадження 2/205/5495/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Дорошенко Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Копич В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини до досягнення нею повноліття та на утримання матері, яка проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини до досягнення нею повноліття та на утримання матері, яка проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, до досягнення останньою повноліття. В обґрунтування позову зазначила, що 09 грудня 2021 року між нею та відповідачем укладено шлюб. Від шлюбу сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 24 березня 2022 року. Позивач зазначила, що сімейні відносини між сторонами не склалися, у зв`язку з чим ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 07 травня 2026 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу. Позивач разом із сином проживає як внутрішньо переміщена особа та здійснює його утримання. Син має статус дитини з інвалідністю, що підтверджується відповідним посвідченням та іншими медичними документами. За станом здоров`я дитина потребує постійного лікування, реабілітації та стороннього догляду, у зв`язку з чим позивач зазначає, що не має можливості працевлаштуватися та самостійно забезпечувати належне матеріальне утримання сина. Відповідач ОСОБА_2 проходить військову службу за контрактом з 04 листопада 2017 року по теперішній час у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою форми 5 №6131 від 06 травня 2026 року. За твердженням позивача, відповідач має стабільне грошове забезпечення, однак матеріальну допомогу на утримання сина надає нерегулярно та в різних розмірах. Позивач також зазначила, що необхідність звернення до суду обумовлена потребою у регулярному та своєчасному отриманні коштів на утримання дитини шляхом їх щомісячного утримання із грошового забезпечення відповідача. На підставі викладеного позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання, як дружини, яка проживає з дитиною з інвалідністю в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 13 липня 2026 року до досягнення дитиною повноліття, а також аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 13 липня 2026 року до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 15.07.2026 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

12.08.2026 року від представника відповідача адвоката Індюкової Т.В. надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначила, що відповідач не заперечує щодо його обов`язку утримувати дитину та вказала, що він добровільно надає кошти на її утримання, а також сплачує орендну плату за житло, у якому проживають позивач та дитина. Водночас заперечує проти стягнення аліментів на утримання позивача, посилаючись на те, що вона не довела неможливості працевлаштування та отримання доходу, оскільки дитина відвідує заклад дошкільної освіти. Крім того, відповідач посилався на власний стан здоров`я, встановлення йому ІІІ групи інвалідності, необхідність лікування та реабілітації, а також наявність інших витрат, як-то оренда житла, комунальні послуги, продуктів харчування та одягу, що, на його думку, роблять неможливими сплату аліментів на утримання позивача.

Ухвалою суду від 13.08.2026 року витребувано з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи інформацію про доходи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , за період з 01 січня 2025 року та з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області інформацію щодо розміру пенсії, призначеної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , як особі з інвалідністю ІІІ групи, із зазначенням розміру призначеної пенсії та періоду її виплати.

10.09.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшла витребувана інформація.

18.09.2026 року отримано відповідь №3341025 з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи щодо ОСОБА_2 за період з 1 кварталу 2025 року по 4 квартал 2026 року.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні 18.09.2026 року у повному обсязі підтримала заявлені нею позовні вимоги, надалі подала заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, його представник адвокат Індюкова Т.В. у судовому засіданні частково визнала позовні вимоги, в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 13 липня 2026 року до досягнення дитиною повноліття, в іншій частині просили відмовити у зв`язку із необґрунтованістю.

У судовому засіданні 25.09.2026 року суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та, враховуючи складність справи, на підставі абз.2 ч.1 ст.244 ЦК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 01.10.2026 до 16 год. 35 хв.

Про дату, час і місце судового засідання з проголошення судового засідання, учасники справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 09.12.2021 року Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб, актовий запис №162 (а.с. 14).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 24 березня 2022 року, виданого Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ІНФОРМАЦІЯ_4 у сторін народився син – ОСОБА_3 , про що складено актовий запис №165, батьком дитини зазначено ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_1 (а.с. 17).

Після припинення сімейних відносин їх спільна дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає з матір`ю, позивачем у справі, та перебуває на її утриманні, що не заперечується відповідачем та підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №1204-5003085967 від 08.01.2024 року та №1204-5003085965 від 08.01.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9, 18).

Таким чином, судом встановлено, що дитина проживає з матір`ю. Позивач в позові вказує, що відповідач не надає допомогу на утримання дитини. Отже, позивач вправі вимагати покладення на відповідача аліментних зобов`язань.

Відповідно до заключення молекулярно-генетичного дослідження, заключення №696/23 від 22.09.2023 року, виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №6831 від 27.04.2026 року та довідки про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді від 03.07.2026 року №345, консультативних висновків спеціалістів №137246 від 18.06.2026 року та №132439 від 13.06.2026 року вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має статус «інвалід з дитинства» та за станом здоров`я потребує постійного догляду (а.с. 21-30).

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 , виданого 11.09.2024 року, ОСОБА_1 отримує державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 19).

За змістом характеристики №35 від 10.08.2026, наданої Комунальним закладом дошкільної освіти (ясла-садок) №182 Дніпровської міської ради на дитину ОСОБА_3 , зазначено, що дитина відвідує дитячий садок з 07.10.2025 та зарахований до інклюзивної групи згідно висновку ІРЦ № -85075/2025/661290 від 25.09.2025 має освітні особливі потреби. Фізичний розвиток дитини відповідає основним віковим можливостям. Назар самостійно пересувається, ходить, бігає, стрибає, виконує доступні рухові дії. Рухова активність перебуває на середньому рівні, наслідує рухи та дії дорослого ускладнено, орієнтування у просторі не чітке. Навички самообслуговування в стадії формування. Контакт з Назаром ускладнений внаслідок порушення мовленнєвого розвитку. На ініціативу вихователя не відповідає, на заохочення не реагує, мовленнєву інструкцію не сприймає. Виявляє протестні реакції на інтелектуальні навантаження (протестує криком, плачем). Привертається ігровим матеріалом на короткотривалий час. З однолітками не комунікує. В освітньому процесі дитину супроводжує асистент вихователя, який забезпечує необхідну підтримку під час організації освітньої, ігрової та повсякденної діяльності, сприяє залученню дитини до взаємодії з однолітками, допомагає виконувати завдання відповідно до індивідуальних можливостей та сприяє формуванню навичок самостійності. Назар потребує доброзичливого, спокійного та послідовного супроводу дорослого.

Відповідно до довідки №34 від 10.08.2026, наданої Комунальним закладом дошкільної освіти (ясла-садок) №182 Дніпровської міської ради, дитина зарахована до інклюзивної молодшої групи, має висновок ІРЦ-85075/2025/661290 від 25.09.2025. Для дитини встановлено режим відвідування закладу дошкільної освіти протягом першої половини дня, без перебування під час денного сну, за письмовою згодою батьків (законних представників). Відповідно до погодженого режиму дитина відвідує заклад у ранковий та обідній час, після обіду заклад не відвідує та на денний сон не залишається. При цьому режим перебування конкретної дитини не змінює загального режиму роботи закладу. Заклад дошкільної освіти працює відповідно до встановленого графіка — з 08:00 до 16:00.

Згідно з довідкою Форми 5 №6131 від 06.05.2026 року, відповідач з 04.11.2017 року по теперішній час проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 (а.с.13).

На підтвердження факту утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідачем до матеріалів прави долучені наступні квитанції про перерахування коштів позивачу: квитанція АТ «Укрсиббанк» №264076223 від 29.04.2026 в сумі 10000,00 грн, квитанція АТ «УніверсалБанк» №А3КК-ВНРС-ВК90-880В від 01.06.2026 в сумі 10000,00 грн, квитанція АТ «УніверсалБанк» №335В-8ТС5-М566-1764 від 03.07.2026 в сумі 5000,00 грн, квитанція АТ «Укрсиббанк» №277386142 від 04.08.2026 в сумі 8000,00 грн, квитанція АТ «Укрсиббанк» №270511932 від 14.06.2026 в сумі 20000,00 грн, квитанція АТ «УніверсалБанк» №9041-7К16-А7ТН-СК0В від 15.05.2026 в сумі 10000,00 грн, квитанція АТ «Укрсиббанк» №263784202 від 27.04.2026 в сумі 10000,00 грн, квитанція АТ «Укрсиббанк» №264148176 від 30.04.2026 в сумі 10000,00 грн, квитанція АТ «УніверсалБанк» №М1В1-5М4Н-В5Т9-РХ4С від 11.09.2026 в сумі 10500,00 грн, квитанція АТ «УніверсалБанк» №МЕВ6-4ХВ3-Н8М2-23МЕ від 14.08.2026 в сумі 10000,00 грн, квитанція АТ «УніверсалБанк» №Т6Р7-9КЕК-2510-4068 від 25.08.2026 в сумі 10000,00 грн, квитанція АТ «УніверсалБанк» №7Т1Е-СКЕТ-ХК7Н-С017 від 31.07.2026 в сумі 10000,00 грн (а.с. 59-66, 126-129).

Згідно з витягом №135/26/2670/В з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № №135/26/2670/Р від 30.07.2026, а також листом ТОВ «А-МЕДИК» №15/02 від 10.08.2026 ОСОБА_2 встановлено ІІІ групу інвалідності з 20.07.2026 строком на 1 рік (а.с.69-71,75). Відповідно до Рекомендацій, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю наявна потреба в забезпеченні допоміжним засобом реабілітації за державні кошти 06 06 15 – ортези на лікоть (права кінцівка) (а.с.67-68).

Суд встановив, що спірні правовідносини виникли щодо права одного з подружжя на утримання у зв`язку з проживанням із дитиною з інвалідністю, яка потребує постійного стороннього догляду, та регулюються положеннями статті 88 Сімейного кодексу України.

Відповідно до статті 88 Сімейного кодексу України, якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає. Розмір аліментів тому з подружжя, з ким проживає дитина з інвалідністю, визначається за рішенням суду відповідно до частини першої статті 80 цього Кодексу, без урахування можливості одержання аліментів від своїх батьків, повнолітніх дочки або сина.

Відповідно до статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Частинами восьмою, дев`ятою статті 7 СК України визначено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У § 54 рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, при дотриманні якої особлива увага має приділятися найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов`язків щодо дитини, оскільки вони зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття (статті 141, 180 СК України).

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до її повноліття.

Згідно з ч.1 та ч.3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність у платника аліментів майна та майнових прав; доведені стягувачем витрати платника аліментів та інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Оцінюючи доводи відповідача та його представника щодо виконання відповідачем обов`язку з утримання дитини у добровільному порядку, суд враховує надані відповідачем квитанції про перерахування грошових коштів на користь позивача.

Разом з тим, зазначені документи підтверджують здійснення відповідачем окремих платежів на користь позивача у період з квітня по серпень 2026 року. Розмір таких платежів є різним, а їх періодичність не свідчить про досягнення між сторонами домовленості щодо сталого розміру та періодичності утримання дитини.

Сам факт здійснення відповідачем добровільних платежів на користь дитини не припиняє його обов`язку щодо її утримання та не позбавляє позивача права на звернення до суду за визначенням розміру аліментів у судовому порядку.

При цьому суд враховує, що відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно.

З огляду на встановлений судом стан здоров`я дитини, наявність у неї статусу дитини з інвалідністю, потребу у постійному сторонньому догляді, лікуванні та реабілітації, проживання дитини разом з матір`ю, а також з урахуванням матеріального становища відповідача та наявності у нього постійного джерела доходу, суд вважає заявлений розмір аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам статей 180-182 СК України.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 13 липня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Щодо позовних вимог про стягнення аліментів на утримання позивача суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст. 91 Сімейного кодексу України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

Відповідно до статті 88 СК України, якщо один із подружжя проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття (ст. 6 СК України).

Як встановлено судом, ОСОБА_1 проживає разом із сином, який має статус дитини з інвалідністю та за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду, і здійснює догляд за ним.

Наявність у дитини інвалідності з дитинства та необхідність постійного стороннього догляду підтверджені належними медичними документами.

Доводи відповідача та його представника про те, що позивач не довела неможливості працевлаштування у зв`язку з відвідуванням дитиною закладу дошкільної освіти, суд оцінює критично, оскільки сам по собі факт відвідування дитиною закладу дошкільної освіти не спростовує встановленого медичними документами факту необхідності постійного стороннього догляду за дитиною та фактичного здійснення такого догляду матір`ю.

При цьому право одного з подружжя на утримання у випадку, передбаченому статтею 88 СК України, пов`язане із проживанням з дитиною з інвалідністю, яка потребує постійного стороннього догляду, та здійсненням такого догляду, а не з необхідністю доведення повної неможливості працевлаштування.

Відповідно до статті 88 СК України, якщо один із подружжя, у тому числі працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю та здійснює догляд за нею, він має право на утримання від другого з подружжя за умови, що останній може надавати матеріальну допомогу.

Судом встановлено, що відповідач з 04 листопада 2017 року по теперішній час проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою Форми 5 № 6131 від 06 травня 2026 року.

Крім того, відповідно до відповіді №3341025 від 18 вересня 2026 року з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків відповідач отримує доходи у вигляді заробітної плати як військовослужбовець. Згідно з відомостями, що містяться у зазначеній відповіді, сума доходу відповідача за січень-липень 2026 рік становить 718806,47 грн (а.с.110-111).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача постійного джерела доходу, що свідчить про наявність у нього можливості надавати матеріальну допомогу позивачу.

Посилання відповідача на встановлення йому ІІІ групи інвалідності, необхідність лікування та реабілітації, а також наявність інших витрат суд враховує при визначенні розміру аліментів на утримання позивача.

Водночас наявність у відповідача інвалідності ІІІ групи та пов`язаних із цим витрат сама по собі не звільняє його від передбаченого законом обов`язку надавати матеріальну допомогу дружині, яка проживає з дитиною з інвалідністю, потребуючою постійного стороннього догляду, за умови наявності у нього можливості таку допомогу надавати.

При визначенні розміру аліментів на утримання позивача суд враховує матеріальне та сімейне становище сторін, стан здоров`я відповідача, встановлення йому ІІІ групи інвалідності, наявність у нього постійного джерела доходу, розмір отримуваного доходу, його обов`язок щодо утримання неповнолітньої дитини, а також стан здоров`я дитини, яка має інвалідність з дитинства та потребує постійного стороннього догляду.

Суд також враховує, що відповідачем здійснювалися окремі платежі на утримання дитини та інші витрати, на які він посилається, однак такі обставини не свідчать про відсутність у нього можливості надавати матеріальну допомогу позивачу.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що відповідач має можливість надавати позивачу матеріальну допомогу, а позивач має право на її отримання відповідно до статті 88 СК України.

Водночас, визначаючи розмір аліментів на утримання позивача, суд враховує, що на відповідача покладається також обов`язок щодо утримання неповнолітньої дитини, на користь якої цим рішенням визначено аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), а також його стан здоров`я та встановлення ІІІ групи інвалідності.

За таких обставин, з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін, стану здоров`я відповідача, його обов`язку щодо утримання неповнолітньої дитини, наявності у нього постійного джерела доходу та одночасно необхідності врахування витрат, пов`язаних зі станом його здоров`я, суд доходить висновку, що визначення аліментів на утримання позивача у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно є достатнім та відповідає встановленим у справі обставинам.

Таким чином, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 13 липня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та аліментів на утримання позивача як дружини, яка проживає з дитиною з інвалідністю в розмірі 1/6 частини від усіх видів доходів щомісячно, починаючи з 13 липня 2026 року та протягом всього часу проживання та опікування дитиною-інвалідом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч.1 ст. 79 та ч. 1 ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Оскільки позивач звернулася до суду з даним позовом 13 липня 2026 року, аліменти на утримання дитини та аліменти на утримання позивача підлягають стягненню з відповідача починаючи з 13 липня 2026 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Вирішуючи питання в частині розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, яка передбачає розподіл судових витрат між сторонами, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Таким чином, враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду із даним позовом, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 7, 79, 80, 88, 91, 141, 180-182, 191 Сімейного кодексу України, ст. 51 Конституції України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 141, 263-265, 430 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини до досягнення нею повноліття, та на утримання матері, яка проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 липня 2026 року і до моменту досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання як матері, яка проживає з дитиною з інвалідністю, в розмірі 1/6 частини від усіх видів доходів щомісячно, починаючи з 13 липня 2026 року та протягом всього часу проживання та опікування дитиною з інвалідністю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не довше ніж до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів у розмірі платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса реєстрації як ВПО: АДРЕСА_1 , електронний кабінет відсутній;

представник відповідача адвокат Індюкова Тетяна Володимирівна, РНОКПП НОМЕР_6 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 21.06.2022 року серії ЗП №002969 та ордеру на надання правничої допомоги серії АР №1336412 від 31.07.2026, адреса: АДРЕСА_3 , електронний кабінет наявний;

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса реєстрації як ВПО: АДРЕСА_1 , електронний кабінет відсутній.

Суддя Г. В. Дорошенко