Вирок від 29 вересня 2026 р. у справі №204/7123/26 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/7123/26

Провадження № 1-кп/204/916/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

за участю прокурора: ОСОБА_3 ,

за участю захисника: ОСОБА_4 ,

обвинуваченого: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро кримінальне провадження №12026042140000119, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с.Миколаївка, Дніпропетровської області, громадянин України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, на утримані неповнолітніх та малолітніх дітей немаючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

-11.03.2026 року Новокодацьким районим судом міста Дніпра за ч.1 ст. 369 КК України до у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень. Вказаний штраф сплачено в повному обсязі.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 , постановою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 06.11.2025 року у справі №205/14222/25 (№3/205/4531/25), яка набрала законної сили 18.11.2025 року, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУПАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки, без оплатного вилучення транспортного засобу. Надалі ОСОБА_5 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили, будучи ознайомленим із її змістом та усвідомлюючи обов`язковість її виконання, маючи реальну можливість її виконати, умисно не виконав постанову суду в частині позбавлення його права керування транспортними засобами, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Так, ОСОБА_5 , у точно невстановлений час, але не пізніше 01.02.2026 року, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи не виконувати постанову суду, сів за кермо транспортного засобу марки «Audi А6», номерний знак НОМЕР_1 , та здійснював керування ним. 01.02.2026 року о 01 годині 48 хвилин за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 3, працівниками поліції виявлено транспортний засіб «Audi А6», номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_5 , який на той час був позбавлений права керування транспортними засобами на підставі постанови суду, що набрала законної сили.

Умисні дії ОСОБА_5 , які виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, кваліфікуються за ч. 1 ст. 382 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, визнав у повному обсязі, заявив про щире каяття у вчиненому і повністю підтвердив обставини, зазначені в обвинувальному акті. Просив провести розгляд справи відповідно до ст.349 КПК України.

У відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

В судовому засіданні встановлено, що викладені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих фактичних обставин і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, тому суд дослідив лише письмові матеріали кримінального провадження №12026042140000119, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 , постанову про визнання речовими доказами від 01.02.2026 року та визнав недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання судом враховуються вимоги, передбачені ч.1 ст. 65 КК України, а саме, суд призначає покарання у межах санкції ч.1 ст.382 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого, обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого.

Судом встановлено, що обвинувачений судимий, вчинив нетяжкий злочин, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває. Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття обвинуваченого. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлені.

Відповідно до положень ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Підстав для призначення обвинуваченому покарання з застосуванням положень ст. 69 КК України суд не вбачає, оскільки будь-яких обставин, які б суттєво знижували тяжкість вчиненого кримінального правопорушення по даному кримінальному провадженню не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки цього буде достатньо для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Приймаючи наявність обставин, які пом`якшують покарання, враховуючи ставлення самого обвинуваченого до вчиненого злочину, суд приходить до висновку про те, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і знаходить необхідним звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України, поклавши на нього обов`язки відповідно до ст. 76 КК України.

Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню не обирався.

Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 369-371, 373-376, 394 КПК України, суд,–

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання, якщо він в період іспитового строку – один рік – не вчинить нового кримінального правопорушення і буде виконувати покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України, зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_6 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи або навчання.

Скасувати арешт на майно вилучене 01 лютого 2026 року під час проведення огляду, а саме: транспортний засіб марки "Audi", номерний знак НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить громадянину ОСОБА_7 та на ключ від замка запалювання, накладений ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 05 лютого 2026 року.

Речові докази: транспортний засіб марки «Audi А6», д.н.з. НОМЕР_1 , який поставлено на спецмайданчик ВП № 3 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області та 1 ключ від замка запалювання, який передано на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 3 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області – повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Чечелівський районний суд міста Дніпра.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку суду не пізніше наступного дня після ухвалення вироку направляється учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1