Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №204/8198/26 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Суд: Чечелівський районний суд міста Дніпра

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про виплату заробітної плати

Дата: 01 жовтня 2026 р.

Справа: №204/8198/26

Суддя: Книш А. В.

Справа № 204/8198/26

Провадження № 2/204/4905/26

РІШЕННЯ

іменем України

02 жовтня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі головуючого – судді Книш А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до відповідача з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 57447 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває у трудових відносинах з відповідачем та за період роботи у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по заробітній платі у розмірі 57447 грн.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 10 липня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

14 вересня 2026 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача Гряник О.О. просив відмовити в позовній заяві. Зазначив, що згідно довідки №14/29 від 28 серпня 2026 року сума невиплаченої заробітної плати становить 55604 грн. Причиною несвоєчасної виплати є факт наявності обставин, що істотно ускладнюють своєчасну виплату грошових коштів, а саме той факт, що Державне підприємство «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» перебувало та перебуває в тяжкому економічному стані, що спричинено фінансовою кризою в країні.

Суд, дослідивши письмові докази, встановив наступні фактичні обставини.

Позивач з 02 жовтня 1970 року перебуває у трудових відносинах з відповідачем (а.с.5-8).

Згідно довідки Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» позивачу станом на 03 червня 2026 року не виплачена заробітна плата у сумі 57447 грн, у т.ч. по місяцям: за січень 2022 року – 1391 грн; за березень 2022 року – 804 грн; за грудень 2023 року – 2862 грн; за січень 2024 року – 10489 грн; за лютий 2024 року – 1279 грн; за квітень 2024 року – 4337 грн; за травень 2024 року – 4018 грн; за червень 2024 року – 2422 грн; за липень 2024 року – 4725 грн; за вересень 2024 року – 2814 грн; за жовтень 2024 року – 4327 грн; за грудень 2024 року – 2651 грн; за січень 2025 року – 958 грн; за лютий 2025 року – 1188 грн; за березень 2025 року – 1197 грн; за квітень 2025 року – 958 грн; за червень 2025 року – 1198 грн; за жовтень 2025 року – 3846 грн; за грудень 2025 року – 4140 грн; за травень 2026 року – 1843 грн (а.с.9).

Згідно довідки Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» від 28 серпня 2026 року №14/29, позивачу не виплачена заробітна плата у сумі 57447 грн, у т.ч. по місяцям: за січень 2022 року – 1391 грн; за березень 2022 року – 804 грн; за грудень 2023 року – 2862 грн; за січень 2024 року – 10489 грн; за лютий 2024 року – 1279 грн; за квітень 2024 року – 4337 грн; за травень 2024 року – 4018 грн; за червень 2024 року – 2422 грн; за липень 2024 року – 4725 грн; за вересень 2024 року – 2814 грн; за жовтень 2024 року – 4327 грн; за грудень 2024 року – 2651 грн; за січень 2025 року – 958 грн; за лютий 2025 року – 1188 грн; за березень 2025 року – 1197 грн; за квітень 2025 року – 958 грн; за червень 2025 року – 1198 грн; за жовтень 2025 року – 3846 грн; за грудень 2025 року – 4140 грн; за травень 2026 року – 1843 грн (виплачено 04 червня 2026 року). Залишок заборгованості на 28 серпня 2026 року – 55604 грн (а.с.18).

Вирішуючи позовні вимоги судом враховується наступне.

Відповідно до ст.94 КЗпП України заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу, яка згідно ст.115 вказаного Кодексу виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Судом враховуються роз`яснення викладені в п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», за яким задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Отже, судом встановлено, що заборгованість відповідача по заробітній платі перед позивачем складає 55604 грн (57447-1843), враховуючи, що заробітну плату за травень 2026 року у розмірі 1843 грн відповідачем виплачено позивачу 04 червня 2026 року.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З урахуванням предмету та підстави позову, суд дійшов висновку, що ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права позивача, характеру його порушення, наслідкам, спричиненим цим порушенням, буде стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у розмірі 55604 грн. Зазначену суму заробітної плати позивачу станом на час розгляду справи судом не виплачено, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Суд звертає увагу на те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця, накладення органами Державної виконавчої служби арештів не виключає його вини у невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України (подібні правові висновки Верховний Суд викладав, зокрема, у постановах: від 25 травня 2016 року у справі №6-948цс16, від 03 січня 2018 року у справі №331/2814/16-ц). Сам по собі факт фінансових труднощів на підприємстві не може позбавляти працівників права на виплати, що передбачені при їх звільненні.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Розподіляючи судові витрати судом враховується наступне.

Згідно частин 1,2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 264 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» про стягнення заборгованості по заробітній платі – задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 55604 (п`ятдесят п`ять тисяч шістсот чотири) гривні 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження ОСОБА_1 виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Державне підприємство «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова», місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Криворізька, буд.1, ідентифікаційний код 14308368.

Головуючий

Оригінал: reyestr.court.gov.ua