Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №212/9840/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Суд: Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 30 вересня 2026 р.

Справа: №212/9840/26

Суддя: Колочко О. В.

Справа № 212/9840/26

3/212/1414/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Колочко О.В., за участі захисника ОСОБА_1 - адвоката Щербаня О.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 13 червня 2026 року о 00:15 годині в м. Кривому Розі по вул. Електрозаводська, 33, керував електровелосипедом «Juster 1000W», без номерного знаку, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди ОСОБА_1 , проводився на місці зупинки транспортного засобу в установленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу «Drager Alcotest 6820 ARHK-0118», тест №1512, результат 0,75 ‰, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснені вимоги ст.268 КУпАП й зміст ст.63 Конституції України.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Щербань О.С. 14 вересня 2026 року подав до суду письмове клопотання, яке підтримав в судовому засіданні, в якому просив закрити провадження у справі за відсутності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Зокрема зазначив, що на доданих до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписах не міститься безпосередньої та однозначної фіксації того, що ОСОБА_1 в момент руху приводив електровелосипед у дію саме за допомогою електричного двигуна. Під час руху ОСОБА_1 здійснював обертання педалей, тобто приводив велосипед у рух власними фізичним зусиллями, акумуляторна батарея електровелосипеда під час події була розряджена. Зазначив, що не відеозаписах відсутня фіксація моменту запуску електродвигуна; фактичної роботи електродвигуна під час руху; будь-яких інших об`єктивних ознак, які б безпосередньо підтверджували рух велосипеда саме за допомогою електродвигуна, а сам факт перебування особи на електровелосипеді не доводить спосіб його приведення в рух. Також зазначив, що працівниками поліції не було проведено об`єктивної перевірки фактичного стану акумуляторної батареї та не зафіксовано технічними засобами факт використання електричної тяги. Крім того зазначив, що працівниками поліції безпідставно віднесено до механічного транспортного засобу електровелосипед, яким керував ОСОБА_1 , до протоколу не долучено технічні характеристики електровелосипеда «Juster», зокрема, документів на електродвигун або будь-який інший документ, який би підтверджував, що електровелосипед «Juster» має технічні характеристики, за яких він може бути віднесений до механічного транспортного засобу згідно ПДР. Зазначив, що сам факт наявності електродвигуна не є достатньою підставою для віднесення транспортного засобу до механічного, оскільки положення ПДР прямо встановлюють для транспортних засобів з електродвигуном критерій потужності понад 3кВт. Зауважив, що згідно відеозапису ОСОБА_1 повідомив працівнику поліції, що потужність електровелосипеда становить 750 Вт. Зазначив, що працівниками поліції у протоколі про адміністративне правопорушення безпідставно зазначено потужність електровелосипеда, яким керував ОСОБА_1 – 1000Вт. Зазначив, що для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП необхідним є доведення не лише факту наявності алкоголю в організмі, а й того, що він керував саме тим видом транспортного засобу, на який поширюється диспозиція зазначеної норми. Зазначив, що законодавством передбачено окреме регулювання відповідальності осіб, які керують велосипедами та перебувають у стані сп`яніння, і така відповідальність, передбачена ст. 127 КУпАП. Отже КУпАП прямо розмежовує правовий статус водіїв транспортних засобів щодо яких застосовується ст. 130 КУпАП, та велосипедистів, відповідальність яких за порушення ПДР у стані сп`яніння передбачена ст. 127 КУпАП. Зазначив, що правова кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП є необґрунтованою, що виключає можливість притягнення останнього до відповідальності саме за цією статтею КУпАП.

Суд, заслухавши захисника ОСОБА_1 - адвоката Щербаня О.С., дослідивши письмові та відеоматеріали справи, дійшов такого висновку.

Згідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №691620 від 13 червня 2026 року, направленням на огляд водія ТЗ з метою встановлення стану сп`яніння від 13.06.2026, роздруківкою тестування на алкоголь газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» тест №1512 від 13 червня 2026 року, відповідно до якого результат тесту 0,75 ‰, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 13.06.2026, у якому наявний підпис ОСОБА_1 у графі «з результатами згоден», відеозаписом фіксування вчинення правопорушення, відповідно до якого ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним 13.06.2026 о 00.15 годині транспортним засобом електровелосипедом «Juster 1000W», без номерного знаку, встановлені та оголошені ознаки сп`яніння. При цьому ОСОБА_1 не висловлював заперечень щодо вживання ним алкоголю, пояснив, що за годину до зупинки вживав пиво, погодився проходити огляд на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», йому оголошено результати тесту, та ОСОБА_1 підписано роздруківку, роз`яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України.

Під час проходження огляду на стан сп`яніння, ОСОБА_1 зауважень, щодо результатів огляду, не висловлював, підписав роздруківку результатів огляду, а також підписав Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння в графі «З результатами згоден».

Щодо доводів захисника, викладених у клопотанні про закриття провадження у справі, підтриманих в судовому засіданні, суд зазначає наступне.

Пунктом 1.10. ПДР України передбачено, що транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб – транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб дво - і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Отже, електроскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:

- легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;

- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Відеозаписом з бодікамер поліцейських, а також у протоколі про адміністративне правопорушення, зафіксовано марку та модель транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , Juster Corso electro race 1000 W. Згідно з відомостями з відкритих джерел мережі Інтернет транспортний засіб Juster Corso – електричний транспорт з двигуном 700-1000 Вт, який розвиває швидкість до 35–40-50 км/год, про що також повідомляв і ОСОБА_1 , зазначаючи максимальну швидкість транспортного засобу 35-40 км/год. Отже, вказаний транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» відноситься до низькошвидкісних легких електричних транспортних засобів.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Підпунктом б) частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Норма ст.130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 15.03.2023 р. у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сеґвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

При цьому законодавець не обмежує нижньою межею потужність електродвигуна для вирішення питання щодо отримання прав на керування двоколісним транспортним засобом, а відрізняє виключно верхню межу, яка впливає на різні категорії прав (А1 або А).

Таким чином, водій, реалізувавши своє право володіти та/або керувати будь-яким транспортним засобом, автоматично погодився виконувати додатково покладені на нього обов`язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України. Тому обсяг адміністративної відповідальності водія електричного самоката, електричного велосипеда, електричного скутера, гіроскутера за ст. 130 КУпАП жодним чином не відрізняється від обсягу відповідальності за цією ж статтею інших водіїв механічних транспортних засобів.

Таким чином, з огляду на викладене вище, за керування транспортним засобом Juster 1000 W в стані алкогольного сп`яніння для ОСОБА_1 , як учасника дорожнього руху, який ним керував, передбачена адміністративна відповідальність за ст. 130 КУпАП, що спростовує доводи сторони захисту в цій частині.

Також, суд вважає неспроможними доводи захисника, висловлені в тому числі в судових дебетах, щодо того, що ОСОБА_1 не був учасником дорожнього руху з огляду на нічний час і відсутність інших транспортних засобів, оскільки наявність чи відсутність інших людей та транспортних засобів не впливає на статус ОСОБА_1 як учасника дорожнього руху і не звільняє його від обов`язку дотримуватися Правил дорожнього руху України.

Таким чином, вважаю, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно довідки інспектора ВАП ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області Дронік Д. ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_1 .

Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, яка повністю підтверджена матеріалами справи, та вважає необхідним і достатнім застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується, особою, на яку покладено таке стягнення в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме, 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 гривень.

Керуючись ст. 40-1, 130, 283- 285 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. на користь держави.

Відповідно до статті 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу.

Згідно із вимогами статті 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд міста Кривого Рогу.

Суддя: О. В. Колочко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua