Вирок від 13 вересня 2026 р. у справі №175/5367/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/5367/26

Провадження № 1-кп/175/421/26

2026 рік

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої: судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2

за участю прокурора: ОСОБА_3

за участю обвинуваченого: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12023041440000512 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кіровське Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, маючого повну загальну середню освіту, не одруженого,

обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

В С Т А Н О В И В:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 березня 2022 року, яка набрала законної сили 15 березня 2022 року, обвинуваченого ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 червня 2022 року, яка набрала законної сили 27 червня 2022 року, обвинуваченого ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Положеннями ст. 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Обвинувачений ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність вказаних вище постанов суду, які набрали законної сили, та маючи реальну можливість їх виконати, всупереч вимог ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», підриваючи авторитет органів правосуддя України, діючи з умислом, спрямованим на невиконання постанов суду в частині позбавлення права керування транспортним засобом, у період жовтня 2022 року по березень 2025 року, а саме 23 жовтня 2022 року, 07 лютого 2025 року, 22 березня 2025 року керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, за що тричі був притягнутий до адміністративної відповідальності, тим самим умисно не виконував судове рішення.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 382 КК України як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

ІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН.

Обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 вказаного вище кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.

В зв`язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину та погодився з кваліфікацією вчиненого ним злочину, а прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і під час судового розгляду обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів щодо обставин, які характеризують особистість обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують покарання, а дослідження інших доказів у провадженні не здійснювалось. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння зазначеними вище учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, визнав повністю та пояснив, що ним дійсно скоєно це кримінальне правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин. В скоєному кається та просить суд суворо не карати.

ІІІ. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає: щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

ІV. Мотиви призначення покарання.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особистості винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 є особою, раніше не судимою за законом, він наразі офіційно не працює, має постійне місце мешкання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога як особа, яка страждає будь-якими захворюваннями наркологічного та/або психічного характеру, не значиться.

Суд, враховуючи, що вчинене обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальне правопорушення є нетяжким злочином, обставини, які пом`якшують покарання, особистість обвинуваченого та його поведінку, вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, призначивши обвинуваченому покарання у виді штрафу у розмірі, визначеному відповідною санкцією статті (частиною статті). Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

V. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.

Під час досудового розслідування обвинуваченому запобіжний захід не обирався, тому суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним за ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили – не обирати.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: