Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №175/9889/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер 175/9889/26

провадження 2/175/2911/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року Дніпровський районний суд

Дніпропетровської області

у складі: головуючого

судді Васюченка О.Г.

з секретарем Кульпіною Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження у селищі Слобожанське цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області року надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування.

В обґрунтування позову зазначило, що 24.12.2021 року між ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРКС» та ОСОБА_2 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту «Прямий захист» за № 139921Га1дж, відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб KІА (д.р.н. НОМЕР_1 ). 03.01.2022 року о 19:25 в м. Дніпро, на перехресті вул. Січеславська Набережна та вул. В. Мономаха сталася дорожньо-транспортна пригода за участю: автомобіля KІА (д.р.н. НОМЕР_1 ), яким керував водій ОСОБА_3 (власник автомобіля – ОСОБА_2 ); та автомобіля Dacia Sandero (д.р.н. НОМЕР_2 ), яким керував водій ОСОБА_1 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль KІА (д.р.н. НОМЕР_1 ), що був застрахований Позивачем за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 139921Га1дж від 24.12.2021 року. Згідно Відповіді від НПУ № 3022005620850578 про ДТП та Постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпра від 04.03.2022 року (справа № 932/770/22), дорожньо-транспортна пригода сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 пункту 16.6 ПДР України (ст. 124 КпАП України).Страхувальник звернувся до Позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу.

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту № ARX3169798 від 27.01.2022 року, страхового акту № ARX3173058 від 10.02.2022 року та умов Договору страхування № 139921Га1дж від 24.12.2021 року, розмір страхового відшкодування склав 86 719,58 грн. (вісімдесят шість тисяч сімсот дев`ятнадцять гривень 58 коп.), які Позивачем було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу на СТО згідно платіжного доручення № 865192 від 28.01.2022 року та платіжного доручення № 870022 від 11.02.2022 року.Таким чином, зважаючи на викладене вище до АТ «СК «АРКС» (правонаступника АТ «СК «АХА СТРАХУВАННЯ»), Позивач по справі, перейшло право вимоги на отримання від винної особи ( ОСОБА_1 ) компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля KІА (д.р.н. НОМЕР_1 – ОСОБА_2 ), внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 03.01.2022 року о 19:45 в м. Дніпро, перехрестя вул. Січеславська Набережна та вул В. Мономаха. На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди ( ОСОБА_1 ) за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Dacia Sandero (д.р.н. НОМЕР_2 ) була застрахована відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в АТ СГ «ТАС» згідно полісу № АТ/001101888 (що підтверджується Відповіддю від НПУ № 3022005620850578 про ДТП та роздруківкою з бази МТСБУ щодо полісу № АТ/001101888). Полісом № АТ/001101888 встановлений ліміт відповідальності АТ СГ «ТАС» в розмірі - 130 000,00 грн., франшиза – 2 500,00 грн. 08.04.2022 року Позивач звернувся до АТ СГ «ТАС» з Заявою про виплату страхового відшкодування за вих. № 2861/18/ЦВ. 28.06.2022 року АТ СГ «ТАС» було здійснено на користь Позивача виплату страхового відшкодування в розмірі 47 643,11 грн. Розрахунок розміру страхового відшкодування, компенсованого АТ СГ «ТАС» відповідно до умов полісу № АТ/001101888, за зазначеним вище страховим випадком наступний: Згідно до п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003р. № 142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003р № 1074/8395, коефіцієнт фізичного зносу застосовується якщо строк експлуатації ТЗ перевищує: 5 років для ТЗ виробництва країн СНД, 7 років - для інших ТЗ. Рік випуску ТЗ KІА (д.р.н. НОМЕР_1 ) – 2013 рік, отже на момент ДТП строк експлуатації ТЗ KІА (д.р.н. НОМЕР_1 ) перевищував 9 років. Коефіцієнт фізичного зносу, що було розраховано спеціалістом АТ СГ «ТАС» складає - 0,6101. Отже, АТ СГ «ТАС» було застосовано коефіцієнт фізичного зносу - 0,6101 до складових, що підлягають заміні – 0,6101, з урахуванням франшизи, яка згідно Полісу № АТ/001101888 становить 2 500,00 грн., та сплачено 47 643,11 грн. За таких обставин сума збитків, які не відшкодовані на дату подання позову становить 39 076,47 грн. (тридцять дев`ять тисяч сімдесят шість гривень 47 коп.) 86 719,58 грн. - 47 643,11 грн. = 39 076,47 грн.

З урахуванням зазначеного позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 39076 грн. 47 коп, витрати по сплаті судового збору у розмірі 3328 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 29 червня 2026 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження та було постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до вимог ч. 5 ст.279 ЦПК України відповідачу було встановлено строк в п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.

Заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 4 ст.277 ЦПК України відповідачем суду не подано.

Представник позивача у судове засіданні не з`явився, у своїй заяві просив суд розглянути справу у його відсутність.

Відповідач та/або його представник в судове засідання не з`явилися, про причини не явки суду не повідомили. Правом надання відзиву на позов не скористався. Причини їх неявки в судове засідання судом визнаються не поважними, оцінюються судом як спосіб затягування розгляду справи і недобросовісне виконання своїх процесуальних прав та обов`язків, а тому з урахуванням зазначеного, відношення сторін до своїх процесуальних прав та обов`язків і тривалості розгляду справи, суд вважає, що слухання справи і відсутність відповідача не перешкоджає розгляду справи). Отже, суд вважає можливим розгляд справи на підставі наявних матеріалів і доказів. При цьому суд звертає увагу на вимоги статті 121 ЦПК України про те, що справа має бути розглянута судом протягом розумного строку; не може бути залишене поза увагою положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також те, що в цивільному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи. При цьому слід керувався саме зазначеним, а не наявністю чи відсутністю права, що підлягає захисту, наявністю іншого спору, що начебто перешкоджає вирішенню цієї справи. Таким чином, суд вважає можливим слухання справи за відсутності вказаного відповідача відповідно до ст. 223 ЦПК України.

Відповідач, відповідно до ч. 7 ст.178 ЦПК України, відзив до суду не подавав, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що відповідає вимогам ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 при керуванні 03.01.2022 року близько 19 год. 25 хв. транспортним засобом марки «Dacia», моделі «Sandero», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на перехресті Січеславської Набережної та вул. Мономаха повертаючи ліворуч при зеленому сигналі світлофора не надав дорогу, в результаті чого, скоїв зіткнення з автомобілем марки «Kia», моделі «К5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , за кермом якого був ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а водій ОСОБА_3 та пасажир ОСОБА_4 отримали тілесні ушкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 16.6 ПДР України, за що ст. 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 березня 2022 року по справі про адміністративне правопорушення N? 932/770/22, визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в дохід Держави у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 496 гривні 20 коп.

Вказана постанова набрала законної сили.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ч.1 ст. 18 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Оскільки на момент дорожньо-транспортної пригоди майнові інтереси власника автомобіля «Kia», моделі «К5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , були застраховані в ПРАТ «СК «АРКС» за Договором добровільного страхування наземного транспорту «Прямий захист» N? 139921Га1дж від 24.12.2021 року.

В результаті зазначеної ДТП було пошкоджено Застрахований автомобіль «Kia», моделі «К5», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , що підтверджується вказаною постановою суду та матеріалами справи.

Враховуючи наявність Договору страхування, власник/страхувальник пошкодженого застрахованого ТЗ звернувся до ПРАТ «СК «АРКС» з заявою про факт настання події та на виплату за договором добровільного страхування наземного

транспортного засобу.

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту № ARX3169798 від 27.01.2022 року, страхового акту № ARX3173058 від 10.02.2022 року та умов Договору страхування № 139921Га1дж від 24.12.2021 року, розмір страхового відшкодування склав 86 719,58 грн. (вісімдесят шість тисяч сімсот дев`ятнадцять гривень 58 коп.), які Позивачем було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу на СТО згідно платіжного доручення № 865192 від 28.01.2022 року та платіжного доручення № 870022 від 11.02.2022 року.

Відповідно до п. 23.10 Договору страхування № 139921Га1дж від 24.12.2021 року при пошкодженні ТЗ розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених в кошторисі збитків, за вирахуванням встановленої Договором франшизи.

Розрахунок розміру виплаченого Позивачем страхового відшкодування за зазначеним вище страховим випадком наступний: 86 719,58 грн. - 0,00 грн. = 86 719,58 грн.

86 719,58 грн. - вартість відновлювального ремонту автомобіля KІА (д.р.н. НОМЕР_1 ) згідно рахунку № 005 від 19.01.2022 року та ремонтної калькуляції; 0,00 грн. – франшиза згідно Договору страхування.

Судом встановлено, що 28.01.2022 року було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу кошти у розмірі – 81 249,56 грн. на підставі рахунку № 005 від 19.01.2022 року. Однак, в процесі підготовки до виконання ремонтних робіт з`ясувалось, що відпускна ціна на запчастини зросла, тому відповідно до оновленого рахунку № 005 від 19.01.2022 року вартість ремонту становила - 86 719,58 грн., отже Позивачем було здійснено доплату страхового відшкодування у розмірі - 5 470,02 грн.

Страхове відшкодування було розраховано та виплачено відповідно до рахунку, виставленого СТО, що надало послуги з відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, що є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП. З урахуванням положень ч. 1 ст. 990 ЦК України та ст. 102, ст. 104 Закону України «Про страхування», Позивач вважає, що сама по собі відсутність звіту про оцінку витрат, пов`язаних з відновленням транспортного засобу, не є підставою для відмови у задоволенні позову з а умови підтвердження розміру оціненої шкоди іншими доказами. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.

Аналогічна правова позиція викладена постанові Верховного Суду України від 25.07.2018 року у справі № 922/4013/17.

Таким чином, зважаючи на викладене вище до АТ «СК «АРКС» (правонаступника АТ «СК «АХА СТРАХУВАННЯ»), Позивач по справі, перейшло право вимоги на отримання від винної особи ( ОСОБА_1 ) компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля KІА (д.р.н. НОМЕР_1 – ОСОБА_2 ), внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 03.01.2022 року о 19:45 в м. Дніпро, перехрестя вул. Січеславська Набережна та вул В. Мономаха.

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди ( ОСОБА_1 ) за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Dacia Sandero (д.р.н. НОМЕР_2 ) була застрахована відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в АТ СГ «ТАС» згідно полісу № АТ/001101888 (що підтверджується Відповіддю від НПУ № 3022005620850578 про ДТП та роздруківкою з бази МТСБУ щодо полісу № АТ/001101888). Полісом № АТ/001101888 встановлений ліміт відповідальності АТ СГ «ТАС» в розмірі - 130 000,00 грн., франшиза – 2 500,00 грн.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

08.04.2022 року Позивач звернувся до АТ СГ «ТАС» з Заявою про виплату страхового відшкодування за вих. № 2861/18/ЦВ.

28.06.2022 року АТ СГ «ТАС» було здійснено на користь Позивача виплату страхового відшкодування в розмірі 47 643,11 грн.

Розрахунок розміру страхового відшкодування, компенсованого АТ СГ «ТАС» відповідно до умов полісу № АТ/001101888, за зазначеним вище страховим випадком наступний:

Згідно до п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003р. № 142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003р № 1074/8395, коефіцієнт фізичного зносу застосовується якщо строк експлуатації ТЗ перевищує: 5 років для ТЗ виробництва країн СНД, 7 років - для інших ТЗ.

Рік випуску ТЗ KІА (д.р.н. НОМЕР_1 ) – 2013 рік, отже на момент ДТП строк експлуатації ТЗ KІА (д.р.н. НОМЕР_1 ) перевищував 9 років.

Коефіцієнт фізичного зносу, що було розраховано спеціалістом АТ СГ «ТАС» складає - 0,6101.

Отже, АТ СГ «ТАС» було застосовано коефіцієнт фізичного зносу - 0,6101 до складових, що підлягають заміні – 0,6101, з урахуванням франшизи, яка згідно Полісу № АТ/001101888 становить 2 500,00 грн., та сплачено 47 643,11 грн.

За таких обставин сума збитків, які не відшкодовані на дату подання позову становить 39 076,47 грн. (тридцять дев`ять тисяч сімдесят шість гривень 47 коп.) 86 719,58 грн. - 47 643,11 грн. = 39 076,47 грн.

Відповідно до вимог статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як зазначає Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі №6-6068св11 від 14 березня 2012 року «у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди, суди на підставі ст. 1194 ЦК України постановляють стягнути з винної особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, на користь потерпілої особи різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). При вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної у результаті пошкодження транспортного засобу, у більшості випадків ця різниця утворюється внаслідок того, що страхові компанії вартість відновлювального ремонту обраховують з урахуванням коефіцієнту зносу транспортного засобу, тоді як фактичні витрати на ремонт здебільшого перевищують зазначену суму».

Страхова компанія компенсує матеріальний збиток, а різницю між збитком та вартістю відновлювального ремонту компенсує винна особа. Зазначеної позиції дотримується і Верховний Суд України в постановах № 522/15636/16-ц від 11.12.2019 року; № 227/2996/16-ц від 11.12.2019 року; № 668/7779/15-ц від 25.11.2019 року; № 761/41395/16-ц від 25.11.2019 року.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 14 постанови «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 1 березня 2013 року № 4 при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Як при відшкодуванні шкоди в натурі, так і при відшкодуванні реальних збитків потерпілий має право вимагати відшкодування упущеної вигоди. Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (із змінами та доповненнями) при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам належить виходити з положень ст. 453 ЦК, статей 48, 51, 52, 54, 56, 57 Закону України "Про власність". Зокрема, слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов`язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Статтею 993 ЦК України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У разі наявності юридичних фактів, передбачених статтею 993 ЦК України, відбувається перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов`язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: від потерпілого (страхувальника) переходить страховику право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди. Страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває права кредитора в частині фактичних витрат.

Таким чином, відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до позивача після виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних витрат перейшло право вимоги до особи, відповідальної за шкоду, в межах страхового відшкодування, тобто правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілої особи страхового відшкодування, засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов`язанні.

Враховуючи, що винуватцем ДТП є водій автомобіля Dacia Sandero (д.р.н. НОМЕР_2 ), під керуванням водія ОСОБА_1 , який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, а розмір витрат позивача на виплату страхового відшкодування складає 39 076,47 грн, то відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу шкоду в порядку суброгації у розмірі 39 076,47 грн.

Таким чином, до позивача, як до страховика, що виплатив страхове відшкодування в межах сплаченої суми в розмірі 39 076,47 грн, перейшло право вимоги, а відтак, суд приходить до висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог ПрАТ «Страхова Компанія «АРКС» про відшкодування шкоди в порядку суброгації, а отже ці позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 3028 грн.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про відшкодування шкоди в порядку суброгації.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 35, 38, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, правовою позицією, висловленою ВСУ у справі №6-2188цс16 від 16.11.2016, ст ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, ч. 1 ст. 274, ч. 5 ст. 279, ч.4 ст.223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ЄДРПОУ 20474912) суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі: 39076,47 грн. та судовий збір в розмірі 3328,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд протягом 30 днів з дня проголошення рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.

Суддя О.Г. Васюченко