Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №175/11306/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/11306/26

Провадження № 2-а/175/105/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"30" вересня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. Разом з позовною заявою позивачем було подано клопотання про витребування доказів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №R627325 від 13.07.2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. Підставою для винесення вказаної постанови визначено неприбуття позивача за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, що на думку відповідача, свідчить про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Водночас позивач вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки відповідна повістка йому поштою не надсилалася та не вручалася, а тому відсутні підстави для притягнення його до відповідальності за неявку за такою повісткою. Крім того, постанова не містить посилань на належні докази, які підтверджували б факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення. У ній також не зазначено відомостей про конкретну повістку, зокрема її номер, дату складання та вручення, а також не визначено точну дату виявлення правопорушення. З огляду на викладене позивач просить скасувати оскаржувану постанову.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 21.07.2026 року, позовну заяву прийнято до розгляду, в порядку ст. 286 КАС України розгляд і вирішення адміністративної справи вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін.

28.07.2026 року представником ІНФОРМАЦІЯ_1 подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що військовозобов`язаному ОСОБА_1 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було направлено повістку для уточнення облікових даних, однак у визначений строк він не з`явився та про причини неявки не повідомив. На підтвердження належного повідомлення позивача про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідач посилається на копію поштового конверта, долучену до матеріалів справи. Відповідач вважає, що позивач не виконав вимоги правил військового обліку, у зв`язку з чим у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «ОБЕРІГ» було автоматично зафіксовано порушення правил військового обліку. З урахуванням наведених обставин, вважає доводи позивача необгрнтованими та просить залишити позовну заяву без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , є військовозобов`язаним, солдат, потребує проходження базової загальновійськової підготовки, що підтверджується витягом з Єдиного електронного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Резерв +».

18.05.2026 року на адресу: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 було направлено повістку №7437838, згідно якої йому необхідно з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 31.05.2026 року о 14:00 для уточнення даних, що підтверджується рекомендованим повідомленням R067174982551 з відміткою «повістка ТЦК вручити особисто».

Вказане повідомлення було повернуто на адресу відправника 27.05.2026 року з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №R627325 від 13.07.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.

У постанові зазначено, що за результатами з`ясування обставин справи було встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці, чим допустив порушення законодавства про оборону та мобілізаційну підготовку та мобілізацію, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини першої ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.

У відповідності до положень ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Так, положеннями абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Згідно із ч. 3 ст. 22 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

- військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

- резервісти, які проходять службу у військовому резерві - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

- військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

- військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

- особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №R627325 від 13.07.2026 року його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення.

Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, згідно із зазначеною постановою, стало неприбуття позивача за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, визначені в повістці, чим, на думку відповідача, допущено порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Водночас позивач вказує, що факт його належного повідомлення про необхідність явки відсутній.

Суд звертає увагу, що порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.

Так, вказаним Порядком №560 передбачена процедура оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів; процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних зміну військово-облікові документи; процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби (пункт 1).

При цьому, у силу вимог підпункту 2 пункту 41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Постановою КМУ №1147 від 08.10.2024 «Про внесення змін до Правил надання послуг поштового зв`язку» внесено зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку.

Згідно п.82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 15.03.2009 року, передбачено, зокрема, що «Рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Суд звертає увагу, що адреса за якою ОСОБА_1 було направлено повістку №7437838, співпадає з адресою, вказаної в Єдиного електронного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Резерв +», а саме: АДРЕСА_1 .

Відповідно до трекінгу поштових відправлень АТ «Укрпошта», рекомендоване поштове відправлення на ім`я ОСОБА_1 було повернуто до ТЦК та СП, з відміткою в довідці про причини повернення/надсилання «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно з п. 81 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку (в редакції чинній на момент подій, що розглядаються) визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою «Судова повістка»), повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату (одержувачу), а разі його відсутності будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним.

У разі відсутності адресата (одержувача) або повнолітніх членів його сім`ї про надходження поштового відправлення, поштового переказу адресат (одержувач) інформується у спосіб, визначений оператором поштового зв`язку.

З огляду на викладене та відповідно до положень зазначених норм Порядку № 560, позивач вважається таким, що був належним чином викликаний та оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проте у визначені дату та час за місцем виклику він не з`явився, про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до відповідача не повідомив, у зв`язку з чим стосовно нього 13.07.2026 року було винесено постанову №R627325 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі досліджених судом доказів, судом було встановлено, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце за яким йому необхідно з`явитися до ТЦК та СП, з урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №R627325 від 13.07.2026 року винесена згідно з положеннями статті 235 КУпАП, а тому підстав для її скасування суд не вбачає.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд звертає увагу на те, що згідно положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, наявність усіх юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Суд, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив, що вина ОСОБА_1 у вчинені передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є доведеною належними та допустимим доказами.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення слід відмовити.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 242, 244, 245, 246, 255, 286 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тамара ЖУРАВЕЛЬ