Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №209/4331/26 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Справа № 209/4331/26

Провадження № 3/209/733/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Кам’янське

Суддя Дніпровського районного суду міста Кам`янського Левицька Н.В., розглянувши адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2026 року до Дніпровського районного суду міста Кам`янського від ВП №1 Кам`янського РУП ГУНП у Дніпропетровській області надійшов для розгляду адміністративний матеріал за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 702142 від 25.06.2026, водій ОСОБА_1 , 24.06.2026 о 23 год. 50 хв. в м. Кам`янське, шосе Єлизаветівське 16 км, керував транспортним засобом Reno Trafik д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах з порожнини рота, почервоніння покриву шкіри обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР – відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Про дату, час та місце судового засідання ОСОБА_1 повідомлявся шляхом направлення судових повісток за вказаною у протоколі адресою місця проживання, а саме АДРЕСА_2 , а також за зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 . Поштова кореспонденція повернулась на адресу суду не врученою з відміткою «адресат відсутній».

Окрім цього, ОСОБА_1 викликався до суду шляхом розміщення на офіційному вебсайті «Судова влада України» оголошення про виклик у судове засідання на 10.09.2026 та 30.09.2026 для розгляду адміністративного матеріалу за частиною першою статті 130 КУпАП.

Однак, у судові засідання, призначені на 24.07.2026, 10.09.2026 та 30.09.2026 ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За її відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При цьому частиною другою статті 268 КУпАП визначено перелік справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Справа про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, до таких справ не належить.

Судом вжито заходів для повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце судового засідання, а відтак було забезпечено можливість реалізувати передбачені статтею 268 КУпАП процесуальні права.

З огляду на викладене, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , оскільки його неявка за наведених обставин не перешкоджає розгляду справи та не позбавляє його права на захист, реалізацію якого йому було забезпечено шляхом належного повідомлення про судовий розгляд.

Водночас, суд враховує, що сама по собі неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та ненадання нею пояснень чи доказів, не може розцінюватися як визнання нею обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, або як підтвердження її вини.

З урахуванням положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує кожному право на справедливий розгляд справи, суд при вирішенні питання про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення виходить виключно з тих доказів, які містяться в матеріалах справи, оскільки обов`язок встановити обставини, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, не може бути перекладений на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності. При цьому, відсутність у матеріалах справи пояснень або доказів, наданих особою, яка притягається до адміністративної відповідальності на спростування обставин, зазначених у протоколі, не звільняє суд від обов`язку перевірити та оцінити докази, надані на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення, та встановити наявність у діях особи всіх обов`язкових ознак складу правопорушення.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступних висновків.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

З аналізу ст.ст. 251, 252 КУпАП вбачається, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну Поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

З матеріалів справи встановлено, що причиною зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 стало керування транспортним засобом у темну пору доби з неосвітленим номерним знаком.

Відповідно до ч. 5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», а також пункт 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

У п. 1.9 Правил дорожнього руху становлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП, передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, адміністративна відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП, зокрема, настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з пунктом 3 розділу І зазначеної Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Порядок оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, визначений Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395.

Відповідно до пункту 4 розділу X цієї Інструкції огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 6 зазначеного Порядку передбачено, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а в разі відмови водія від проведення такого огляду або висловлення ним незгоди з його результатами водій направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1103 у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі відмови особи, яка керувала транспортним засобом, від проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

У даному випадку при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягає доказуванню подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суду надано такі докази:

протокол серії ЕПР 1 № 702142 від 25.06.2026, у якому викладено обставини, за яких, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, а саме 24.06.2026 о 23 год. 50 хв. в м. Кам`янське, шосе Єлизаветівське 16 км, керував транспортним засобом Reno Trafik д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах з порожнини рота, почервоніння покриву шкіри обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР. Технічний засіб відеозапису: № 799614, 798638. Протокол не підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, у зв`язку з її відмовою від підпису;

направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «Міська лікарня №9» складене 24.06.2026 о 23 год. 40 хв., у якому зазначено, що у результаті огляду, проведеного поліцейським виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: запах з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння покриву шкіри обличчя. Щодо результатів огляду зазначено – огляд не проводився, на огляд у заклад охорони здоров`я ОСОБА_1 не доставлявся;

акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, без дати, відповідно до якого огляд проведений у зв`язку із виявленими ознаками алкогольного сп`яніння. Водночас у зазначеному акті, як результат огляду вказано – не проводився, у графі з результатами згоден – міститься запис, не проводився; свідки огляду: бодікамери поліцейських 799614, 798638;

копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕНА №7436452 від 25.06.2026, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу за порушення ч. 1 ст. 121-3 КУпАП;

рапорт інспектора СРПП ВП №1 Кам`янського РУП лейтенанта поліції Анатолія Кулика від 24.06.2026 про виявлення правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП;

DVD-R диск з відео-файлами за фактом виявлення порушення та складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП процедура огляду у даному провадженні фіксувалась технічними засобами відеозапису, а тому саме такі докази - відеозаписи, є належними та допустимими доказами для оцінки її відповідності вимогам Закону.

Окрім того, системний аналіз приписів п. 9 ч. 1 ст.31 та ст.40 Закону України «Про національну поліцію» щодо застування працівниками поліції таких превентивних заходів, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, а також положень Інструкції № 1026, дає підстави для висновку про визначення чіткого переліку пристроїв, з допомогою яких поліції надано право проводити відеофіксацію.

Згідно з пунктом 2 розділу І Інструкції № 1026 застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється, зокрема, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Відтак, у даному випадку відеозапис є засобом фіксації обставин події, у зв`язку з чим його зміст підлягає оцінці судом, як доказ для встановлення обставин, що мають значення для вирішення питання про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Судом досліджено долучений до матеріалів справи носій інформації – DVD-R диск, який містить відеозаписи з місця події, здійснені нагрудними відеокамерами працівників поліції.

Згідно з відеозаписом із нагрудної камери інспектора поліції ОСОБА_2 , № 799614 від 24.06.2026 тривалістю 23:41:40-00:03:20 годин зафіксовано, щопісля зупинки транспортного засобу Reno Trafik, інспектор повідомив ОСОБА_1 (далі також водій) про причину зупинки, зокрема про непрацюючу підсвітку заднього номерного знака, та попросив пред`явити посвідчення водія і реєстраційні документи на транспортний засіб, які ОСОБА_1 надав (23:41). Під час перевірки документів, інспектор повідомив водію, щоб він вийшов з автомобіля, на що останній запитав для чого і чи це не причина ТЦК та повідомив, що зараз такий час і він не буде виходити із автомобіля, однак працівники можуть самостійно відчинити багажник, він не заперечує.

Під час подальшого спілкування інспектор запитав у водія, чи вживав він алкогольні напої, зазначивши, що в нього, прямою мовою: «У Вас проcто очі такі, знаєте». ОСОБА_1 відповів, що алкоголь не вживав, пояснив, що їде додому із Запоріжжя, є втомленим та не дуже добре себе почуває.

Надалі інспектор запитав у водія, чи готовий він пройти огляд за допомогою приладу «Драгер» або поїхати до лікарні. На це ОСОБА_1 відповів: «так». У подальшій розмові водій повторно пояснював, що алкоголь не вживав, що повертається із Запоріжжя та є втомленим (23:44:46).

Надалі інспектор повідомив водієві, що вбачає у нього ознаки стану алкогольного сп`яніння, та запропонував пройти перевірку за допомогою приладу «Драгер», запитавши: «Будете проходити чи відмовляєтесь?». На це ОСОБА_1 відповів: «Ні, мені треба зателефонувати і з`ясувати, як діяти». Працівник поліції відповів: «Будь ласка, телефонуйте» (23:46:04).

Після цього до інспектора підійшов інший працівник поліції та запитав, що трапилося. У відповідь інспектор повідомив йому, що водій відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Після цього, звертаючись до ОСОБА_1 , інспектор повідомив, що у зв`язку з відмовою від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння він буде змушений скласти протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП та зауважив, що відмова від проходження огляду є порушенням пункту 2.5 Правил дорожнього руху. На запитання інспектора: «Ви мене почули?», водій відповів: «Так». Після цього інспектор сказав: «Все, я вас зрозумів» (23:46:16).

Надалі інспектор повідомив водієві, що на час складання адміністративних матеріалів йому заборонено рухатися. ОСОБА_1 відповів: «Я знаю, я нікуди їхати не буду». Інспектор подякував йому за розуміння (23:46:38).

Після цього ОСОБА_1 звернувся до інспектора з проханням: « ОСОБА_3 мені дві хвилини, я зараз прийму рішення, може я пройду, може так бути?». На це працівник поліції відповів: «Ви зараз на боді камеру відмовились від проходження огляду, я не буду повторювати». Однак водій просив надати йому час (23:46:48).

Надалі інспектор звернувся до водія з вимогою повторно пред`явити посвідчення водія. На що останній пред`явив таке посвідчення за допомогою мобільного застосунку «Дія», після чого інспектор почав вносити відповідні дані до службового планшета та уточнив місце проживання ОСОБА_1 (23:48:16).

Після цього ОСОБА_1 запитав: «Я не зрозумів, ви що вже проводите адміністративне провадження? ОСОБА_4 я вам покажу, що в мене в багажнику». На це працівник поліції повідомив: «Пане водій, наразі складається протокол за ч. 1 ст. 130, знаходьтеся у автомобілі, вам уже не обов`язково виходити. Можете залишатись у автомобілі» (23:49:46).

ОСОБА_1 зазначив: «Ну ви ж говорили, ви ж сказали, що я можу подзвонити». Працівник поліції відповів: «Ні, мені це не потрібно». Після цього ОСОБА_1 запитав: «Ну як це?», а згодом: «Ну, що ж ви мене так, давайте я на Драгер пройду». Натомість інспектор відповів: «Пане водій, ви в мене відмовились від проходження на Драгер, ми вам три рази повторили» (23:50:17).

У відповідь ОСОБА_1 зазначив: «Ви мені не три рази повторили, ви мені сказали один раз, я сказав дайте мені час. Я хоча б прийду в себе. Я не відмовився, я сказав дайте мені хвилинку». Надалі водій знову наполягав пройти огляд та вказав: «Я на ваші всі вимоги відкрию вам багажник, ви ж все записуєте на відео, давайте я пройду Драгер» (23:50:51).

Інспектор відповів водієві: «Ви зараз заважає роботі» та попросив залишатися на місці, на що водій запитав, чому він заважає, та сказав: «Чому ви мене підставляєте. Давайте я пройду Драгер», на що інспектор відповів: «Я вас не підставляю, Ви відмовились від проходження на Драгер».

Водночас ОСОБА_1 вкотре зазначив: «Я ж не відмовляюся, я не розумію», після чого знову сказав: «Ну хлопці, я ж кажу, давайте я все пройду, відкрию багажник».

Натомість інспектор повідомив: «Пане водій, зараз нічого робити не потрібно, не ускладнюйте ситуацію, залишайтесь на місці» та продовжив складати протокол про адміністративне правопорушення (23:51:19).

Також із вказаного відеозапису встановлено, що надалі, на вимогу ОСОБА_1 інспектор представився та пояснив причину вимоги відкрити багажник. Після з`ясування відповідних обставин працівник поліції повідомив водію, що здійснює складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Близько 00 год. 00 хв. працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що щодо нього складено протокол за частиною першою статті 130 КУпАП у зв`язку з тим, що він «на боді камеру відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння». На це водій відповів: «Так я не відмовлявся, ви ж записуєте на боді камеру», на що інспектор заперечив: «Ні, ви відмовились. Я знаю, що я кажу на боді камеру».

Після цього інспектором було повідомлено водію про його відсторонення від керування транспортним засобом, роздруковано протокол про адміністративне правопорушення та роз`яснено ОСОБА_1 його права. На запитання працівника поліції щодо надання пояснень та підписання протоколу, водій ОСОБА_1 відмовився від його підписання.

На відеозаписі з нагрудної камери інспектора поліції ОСОБА_5 № 798638 від 24.06.2026, тривалістю з 23:41:47 до 00:03:29, також зафіксовано спілкування з водієм, у ході якого водій звертається до інспектора та неодноразово пояснює, що він не відмовляється і не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння (23:53:00). Зміст зазначеного відеозапису відтворює та підтверджує наведені вище обставини відеозапису нагрудної камери № 799614, у тому числі щодо його позиції стосовно проходження огляду.

Надаючи оцінку вказаним відеозаписам, суд враховує, що відповідно до пункту 3 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, ознаками алкогольного сп`яніння є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

За змістом пункту 1 розділу II зазначеної Інструкції, за наявності таких ознак поліцейський проводить огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів. Відповідно до пункту 7 розділу II цієї Інструкції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі результатів огляду, проведеного поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Отже, наявність передбачених Інструкцією ознак алкогольного сп`яніння є підставою для проведення огляду водія, тоді як стан алкогольного сп`яніння встановлюється за результатами проведеного у встановленому порядку огляду.

Разом з цим, з дослідженого судом відеозапису вбачається, що під час спілкування з ОСОБА_1 інспектор поліції, обґрунтовуючи необхідність проходження огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, зазначає: «У вас просто очі такі, знаєте». При цьому, жодної з ознак алкогольного сп`яніння, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, та у направленні на медичний огляд до закладу охорони здоров`я, а саме запаху алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя та тремтіння пальців рук, не повідомляє. На відеозаписі не зафіксовано їх встановлення інспектором поліції.

Також зміст відеозаписів не дає підстав для висновку про те, що водій ОСОБА_1 беззастережно відмовився від проходження огляду. Навпаки, зафіксована на відеозаписі поведінка ОСОБА_1 після висловленої ним первісної відповіді свідчить про те, що він неодноразово заявляв про готовність пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, та заперечував факт відмови від нього. За таких обставин, окрема відповідь ОСОБА_1 , на яку працівник поліції послався як на відмову, не може оцінюватися відокремлено від його подальшої поведінки та висловлювань, зафіксованих тим самим відеозаписом.

Окрім того, суд також враховує подальші дії інспектора поліції щодо того, як він розцінив поведінку ОСОБА_1 , як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 надалі неодноразово висловлював готовність пройти такий огляд, зазначаючи: «давайте я на Драгер пройду». Однак інспектор поліції такий огляд не провів, пославшись на те, що вже складається протокол про адміністративне правопорушення.

Водночас, суд окремо звертає увагу на те, що посилання інспектора поліції на розпочате оформлення протоколу, саме по собі не свідчить про наявність обставин, які перешкоджали проведенню огляду, та не є передбаченою статтею 266 КУпАП підставою для припинення процедури огляду. При цьому, у разі розцінення поведінки водія, як відмови від проходження огляду на місці зупинки, передбачений законом порядок передбачає проведення огляду в закладі охорони здоров`я та забезпечення доставки водія до такого закладу.

Таким чином, поведінка ОСОБА_1 після розціненої інспектором поліції відмови від проходження огляду, не свідчить про подальше ухилення від огляду, а навпаки, характеризується висловленою ним готовністю пройти його, що підлягає врахуванню судом при оцінці доведеності зазначеної у протоколі відмови.

Також відеозаписами не підтверджується зазначена у протоколі обставина щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду в закладі охорони здоров`я.

Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції № 1452/735 у разі відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я. Згідно з пунктом 9 розділу ІІ цієї Інструкції поліцейський забезпечує доставку такого водія до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду.

З досліджених відеозаписів встановлено, що після того як інспектор поліції розцінив поведінку водія, як відмову від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, водночас ним не було здійснено передбачених зазначеними положеннями Інструкції дій щодо проведення огляду ОСОБА_1 у закладі охорони здоров`я та забезпечення його доставки до такого закладу. Відеозаписами також не зафіксовано подальшої пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд у закладі охорони здоров`я та його відмови від такого огляду.

За таких обставин, досліджені судом відеозаписи не містять фіксації обставин, які інкримінуються ОСОБА_1 , а саме відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі.

При цьому, інші докази, які долучені до матеріалів справи, зазначених висновків суду не спростовують.

Так, щодо направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння до КНП Кам`янської міської ради «Міська лікарня № 9», суд також не може погодитися з тим, що таке направлення підтверджує зазначені у протоколі обставини.

У вказаному направленні працівником поліції зазначено про виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, а саме запаху з порожнини рота, тремтіння пальців рук та почервоніння покриву шкіри обличчя. Водночас, як зазначено судом, відеозаписом не зафіксовано встановлення працівником поліції зазначених ознак під час спілкування з ОСОБА_1 , а наведені у направленні відомості щодо них, не узгоджуються зі змістом відеозапису.

Крім того, у направленні зазначено, що огляд не проводився, а ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я не доставлявся. При цьому, судом не встановлено, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я та, що ОСОБА_1 від такого огляду відмовився. Отже, саме по собі оформлення направлення, зміст якого в частині зазначених у ньому ознак не узгоджується з безпосередньо зафіксованими на відеозаписі обставинами та не є достатнім доказом відмови водія від проходження огляду у закладі охорони здоров`я.

Не підтверджує зазначених у протоколі обставин і акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. В акті зазначено, що огляд проводився у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, однак у графі щодо результату огляду вказано «не проводився», а у графі щодо згоди з результатами огляду також зазначено «не проводився». Отже, зазначений акт не містить результатів огляду, та сам по собі не підтверджує ні встановлення стану алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , ні факту його відмови від проходження огляду.

Зазначення в акті у графі щодо свідків огляду номерів нагрудних відеокамер поліцейських також не змінює наведеного висновку, оскільки відеозаписи з цих камер є самостійними доказами, які безпосередньо досліджені судом, і їх зміст не підтверджує відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відтак, суд доходить висновку, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я, яка відповідно до протоколу є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, у ході судового розгляду не знайшла свого підтвердження дослідженими судом доказами.

Водночас суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний єдиним належним доказом у даній справі, у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним та беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у суду.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28 травня 2020 року у справі № 524/4668/17, рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення та підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами. Аналогічний підхід щодо оцінки відомостей, наданих працівником поліції, викладено у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 489/4827/16-а.

Водночас, долучений до матеріалів справи рапорт інспектора СРПП ВП № 1 Кам`янського РУП лейтенанта поліції Анатолія Кулика не усуває суперечностей, встановлених судом під час дослідження інших доказів, та не підтверджує факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, працівниками поліції не надано.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення доведеності вини, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Європейський суд з прав людини у рішеннях у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» наголошував на необхідності забезпечення неупередженості суду в провадженнях у справах про адміністративні правопорушення та недопустимості покладення на суд функції сторони обвинувачення. Зокрема, у справі «Karelin v. Russia» Суд зазначив, що відсутність сторони, яка підтримує обвинувачення, може призводити до того, що суд фактично перебирає на себе функцію обвинувачення, що ставить під сумнів його неупередженість.

Відтак, суд при розгляді цієї справи має виходити виключно з пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення та наданих на його підтвердження доказів, і не вправі самостійно відшукувати докази його вини або усувати недоліки доказування сторони обвинувачення.

За встановлених судом обставин, сукупність досліджених доказів не є достатньою для висновку про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я. Відповідно, вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, належними, допустимими та достатніми доказами не доведена.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.

Згідно вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Водночас ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП відсутні підстави для стягнення судового збору.

Керуючись ст.ст. 1, 7, 9, ч. 1 ст. 130, ст. 245, п. 1 ст. 247, ст. ст. 251, 252, 266, 276-285, 294, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Кам`янського протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА